Ухвала суду № 27990372, 06.12.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06.12.2012 р. Справа № 18/1247/12

за заявою Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м.Харків, проспект Московський, 60 , код ЄДРПОУ 09807750

до Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", м.Полтава, вул. Гайового, 30 , код ЄДРПОУ 13962568

про визнання банкрутом

Суддя Ореховська О.О.

За участю представників сторін :

від кредитора - Гончаров Ю.М., довіреність від 06.01.2012 р. ВРП № 288794

від боржника - Васильченко К.В., довіреність від 17.07.2012 р. № 215

Відповідно до правової позиції Вищого господарського суду ( див. п.4.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 24.10.2011 № 11 ... ухвали зі справ про банкрутство , в яких вирішуються питання по суті ( про визнання або відмову у визнанні вимог кредиторів, про затвердження плану санації, про затвердження звіту ліквідатора та припинення провадження у справі, тощо ) фактично є рішеннями суду .

Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду.

Суть справи: розглядається заява Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м.Харків ( надалі в тексті - ПАТ "УкрСиббанк" - ініціюючий кредитор ) про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод", м. Полтава (надалі в тексті - ВАТ "ТРЗ" - боржник) відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

На вимогу суду відділ примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України листом (з додатком) від 27.11.2012 р. за № 29-134/5-10 надав суду інформацію щодо стану виконавчих проваджень з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 15.06.2010 р. по справі № 37/47-10 та наказу господарського суду Полтавської області від 08.10.2010 р. по справі № 9/34.

На вимогу суду арбітражний керуючий Санжаревський І.А. надав письмові Пояснення від 30.11.2012 р. № 1130/12-АК.

Вищевказані документи залучено судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні представник ініціюючого кредитора заявлені вимоги підтримує.

В судовому засіданні представник боржника щодо наявності кредиторської заборгованості перед ініціюючим кредитором не заперечує, проте, не погоджується з зазначеним кредитором розміром кредиторської заборгованості ВАТ "ТРЗ" та просить суд припинити провадження у даній справі, зокрема, з підстав зазначених у:

- Відзиві на заяву про порушення справи про банкрутство (а.с.а.с. 62-106 т. 3);

- Письмових поясненнях від 27.09.2012 р. (а.с.а.с.83-94 т. 5) ;

- Заяві від 14.11.2012 р. (а.с.а.с. 39-47 т. 7).

Через канцелярію господарського суду Полтавської області ініціюючим кредитором -Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" надані :

1) Клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів ( вих. № 33-4/751 від 15.08.2012 р. ( вх.. № 10879 д від 16.08.2012 р. -а.с.119-150 т.3, а.с. 1-120 т.4) , відповідно до якого Банк прохає накласти арешт на майно , належне боржнику та індивідуально визначене в Договорі іпотеки від 29.11.2005 р. , Договорі застави обладнання майна ( основних засобів) від 21.08.2008 р., Договорі застави обладнання ( основних засобів) від 01.12.2005 р.;

2) Пояснення щодо клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів ( а.с. 58-59 т.5 з додатками - а.с. 60-81 т.5 ), до якого доданий перелік майна на яке заявник прохає накласти арешт.

Ініціюючий кредитор обґрунтовує клопотання про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, зокрема, вчиненням боржником перешкод щодо перевірки банком заставного майна , списання боржником з балансу підприємства частини основних засобів , невиконання боржником свого обов»язку щодо страхування предмету застави.

Клопотання ініціюючого кредитора про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів підлягає відхиленню судом з огляду на наступне.

Відповідно до п. 73 Постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 18.12.2009 року «Про судову практику в справах про банкрутство» згідно з частиною першою статті 12 Закону господарський суд за клопотанням сторін або учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю ініціативою має право вжити заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, у тому числі передбачених статтею 67 ГПК. У виборі заходів забезпечення суду слід враховувати, що такі заходи не повинні унеможливлювати оперативно-господарську діяльність боржника, тобто не повинні мати характеру повної заборони на здійснення перерахування коштів, передачу майна, укладення угод, необхідних для провадження такої діяльності. У накладенні арешту на майно чи забороні розпорядження майном господарському суду слід зазначити, щодо якого конкретно майна вживаються заходи забезпечення та які саме дії забороняється вчиняти органам управління боржника.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК) ( див. п.3 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову»).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Клопотання про забезпечення позову, яке раніше було відхилено повністю або частково, може бути подано вдруге, якщо змінились певні обставини. Тобто на заяви про забезпечення позову, в задоволенні яких було відмовлено, не поширюється заборона повторно звертатись до господарського суду.

Про забезпечення позову господарський суд виносить ухвалу, яка надсилається або видається сторонам у справі, іншим учасникам судового процесу (стаття 87 ГПК) ( п.5 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 року №16 ).

З огляду на вищевказане , приймаючи до уваги, що ініціюючим кредитором не наведено в заяві обставин, та не надано суду документальних доказів в обґрунтування наявності обставини, які можуть свідчити про вчинення боржником дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення заяви до суду ( реалізацію майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з ініціюючим кредитором , укладення договорів поруки чи застави за наявності у боржника невиконаних кредитних зобов'язання, тощо…) заява підлягає відхиленню.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні уповноважених представників ініціюючого кредитора та боржника, суд, встановив:

В червні місяці 2012 р. Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" (ПАТ "УкрСиббанк") ( м.Харків, проспект Московський, 60 , код ЄДРПОУ 09807750) звернулось до господарського суду Полтавської області із заявою від 26.06.2012 р. за № 33-4/605 (вх. № 1419/12 від 26.06.2012 р.) про порушення справи про банкрутство боржника -Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" (ВАТ "ТРЗ") (м.Полтава, вул. Гайового, 30 , код ЄДРПОУ 13962568 ) з підстав його неплатоспроможності відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 02.07.2012 р. (а.с.а.с. 1-2 т. 1) вищевказану заяву ПАТ "УкрСиббанк" прийнято судом до розгляду і порушено провадження у справі № 18/1247/12 про банкрутство ВАТ "ТРЗ" , введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, ... .

Як вбачається з матеріалів справи, в основу кредиторських вимог ініціюючого кредитора - ПАТ "УкрСиббанк" до боржника покладено:

1) Кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 6-КБ від 29 листопада 2005 р.;

2) Кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії № 7-КБ від 29 листопада 2005 р.;

3) Договір овердрафта № 71-ОД-КБ від 15.09.2008 р.

В заяві про порушення справи про банкрутство ПАТ "УкрСиббанк" просить суд порушити провадження у справі про банкрутство ВАТ "ТРЗ", а також визнати грошові вимоги Банку в розмірі 102 914 108,88грн., з яких включити до реєстру вимог кредиторів:

- першу чергу вимоги Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 7-КБ від 29 листопада 2005 р. та Кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 6-КБ від 29 листопада 2005 р. в сумі 97 608 294,80 грн., як такі, що забезпечені заставою майна боржника та судові витрати 56 087,99грн.;

- вимоги за Договором овердрафта № 71-ОД-КБ від 15.09.2008 р.. в сумі 5 249 726,09 грн. відповідно до черговості, встановленої законодавством.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив, що між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", (надалі - Банк) та Закритим акціонерним товариством "Внешторг" (надалі - ВАТ "Внешторг" - Позичальник) 29 листопада 2005 р. укладено Кредитний договір за № 6-КБ (надалі - Кредитний договір) (а.с.а.с.87-93 т. 1).

З метою забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором між Банком, ВАТ "ТРЗ" (надалі - Поручитель) та Позичальником 29 листопада 2005 р. було укладено Договір поруки (а.с.а.с. 42-43 т. 2) (з урахуванням додаткових угод до нього), відповідно до умов якого Позичальник - ВАТ "ТРЗ" прийняв на себе зобов'язання відповідати за виконання Позичальником усіх його зобов'язань, що виникли з Кредитного договору в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

В подальшому, Банком та Позичальником були внесені зміни до Кредитного договору шляхом укладання 16 додаткових угод: № 1 від 01.12.2005 р., № 2 від 15.12.2005 р., № 3 від 30.11.2006 р., № 4 від 15.01.2007 р., № 5 від 13.08.2007 р., № 6 від 18.10.2007 р., № 7 від 28.11.2007 р., № 8 від 30.11.2007 р., № 9 від 09.04.2008 р., № 10 від 27.05.2008 р., № 11 від 04.06.2008 р., № 12 від 21.08.2008 р., № 13 від 25.12.2008 р., № 14 від 20.01.2009 р., № 15 від 30.01.2009 р., № 16 від 31.03.2009 р. (а.с.а.с.94-123 т. 1).

Додатковою угодою № 11 від 04.06.2008 р. зазначений Кредитний договір був викладений у новій редакції і отримав назву "Кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії".

Згідно із зазначеним Кредитним договором та додатковими угодами до нього Банк надав Позичальнику кредит в розмірі 8 500 000, 00 грн. у порядку та на умовах, зазначених у Кредитному договорі, а Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит в порядку і на умовах, визначених Кредитним договором.

Всупереч взятим на себе зобов'язанням Позичальником не виконувались умови Кредитного договору щодо своєчасного повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Направлені Банком на адресу Позичальника, а в подальшому і на адресу Поручителя, вимоги про сплату боргу, залишились останніми без виконання.

У зв'язку з невиконанням Позичальником та Поручителем умов укладених договорів щодо повернення Банку кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами Банк звернувся за захистом своїх прав до господарського суду Харківської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 25.03.2010 р. по справі № 37/47-10 (а.с.а.с. 100-105 т. 2) позовні вимоги Банку задоволено повністю та присуджено до стягнення солідарно з Позичальника - ЗАТ "Внешторг" та Поручителя - ВАТ "ТРЗ" на користь Банку заборгованості за кредитом в сумі 11 630 814,37 грн., державного мита в сумі 25 500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

За результатами перегляду в апеляційному порядку рішення місцевого суду Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 31.05.2010 р. по справі № 37/47-10 (а.с.а.с. 106-113 т. 2) вищевказане Рішенням господарського суду Харківської області від 25.03.2010 р. по справі № 37/47-10 залишено без змін.

На примусове виконання Рішення господарського суду Харківської області від 25.03.2010 р. по справі № 37/47-10 господарським судом Харківської області 15.06.2010 р. видано відповідні накази (а.с.а.с. 114-115 т. 2), які стягувачем були пред"явлені на виконання до органу державної виконавчої служби (постанова про відкриття виконавчого провадження від 16.07.2010 р. ВП № 20413988 (а.с.116 т. 2) , постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2011 р. ВП № 24832964 (а.с. 119 т. 2)).

Також, як вбачається з матеріалів справи, між Акціонерним комерційним інноваційним банком "УкрСиббанк", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк", (надалі - Банк) та ВАТ "ТРЗ" (надалі - Позичальник) 29 листопада 2005 р. було укладено Кредитний договір за № 7-КБ (надалі- Кредитний договір-2) (а.с.а.с. 124-130 т. 1).

Пізніше Банком та Позичальником були внесені зміни до зазначеного Кредитного договору-2 шляхом укладання 22 додаткових угод: б/н від 01.12.2005 р., № 1 від 15.12.2005 р., № 2 від 20.07.2006 р., № 3 від 06.09.2006 р., № 4 від 04.12.2006 р., № 5 від 15.01.2007 р., № 6 від 30.03.2007 р., № 7 від 18.07.2007 р., № 8 від 13. 08.2007 р., № 9 від 05.09.2007 р., № 10 від 18.10.2007 р., № 11 від 30.11.2007 р., № 12 від 31.03.2008р., № 13 від 09.04.2008 р., № 14 від 27.05.2008 р., № 15 від 04.06.2008р., № 16 від 21.08.2008 р., № 17 від 02.12.2008 р., № 18 від 25.12.2008 р., № 19 від 20.01.2009 р., № 20 від 30.01.2009 р., № 21 від 31.03.2009р.

Додатковою угодою № 6 від 30.03.2007р. Кредитний договір-2 був викладений у новій редакції і отримав назву "Кредитний договір про надання мультивалютної кредитної лінії".

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з порядком та умовами Кредитного договору-2 Банк надав ВАТ "ТРЗ" кредит частинами (траншами № 7, № 8, № 9 (в гривнях та російських рублях), № 10) в розмірі 37 039 784,82грн. та 4 786 260,60 рос. руб. Базовою валютою за кредитним договором є гривня України (пп.1.1 Додаткової угоди № 6 від 30.03.2007 р. до Кредитного договору-2). Під базовою валютою розуміється валюта, в яку перераховуються суми наданих траншів.

Відповідно до п.п. 1.1. та 4.1. Кредитного договору-2 Позичальник зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит в порядку і на умовах, визначених Кредитним договором-2.

Всупереч взятим на себе зобов"язанням Позичальником не виконувались належним чином умови Кредитного договору-2 щодо своєчасного повернення кредиту та плати за користування кредитними коштами.

15.09.2008 р. між Банком та ВАТ "ТРЗ" (надалі - Позичальник) укладено Договір овердрафту № 71-ОД-КБ (надалі -Договір овердрафту) (а.с.а.с. 32-40 т. 2), на виконання умов якого Банк надав Позичальнику овердрафт за поточним рахунком останнього в банку № 26004041717700, відкритим в АКІБ "УкрСиббанк", зі сплатою процентів, інших платежів, відповідно до умов цього договору (пп. 1.1 .Договору овердрафту).

Сторони встановили, що під терміном "овердрафт" розуміється короткостроковий кредит, що надається Позичальнику понад залишок його коштів на поточному рахунку в Банку в межах заздалегідь обумовленої суми (ліміт овердрафту), шляхом здійснення платежів з поточного рахунку Позичальника (дебітування поточного рахунку Позичальника).

Згідно з п. 2.6.3 Договору овердрафту за час фактичного користування овердрафтом Позичальник зобов'язався сплачувати Банку проценти з розрахунку 22% річних.

В подальшому, Додатковою угодою № 1 від 28.11.2008 р. (а.с. 41 т. 2) сторонами за час використання кредитних коштів була встановлена нова процентна ставка в розмірі 30% річних.

На час підписання Договору овердрафту ліміт овердрафту був встановлений в розмірі 2 500 000,00грн.

Позичальник овердрафтом скористався.

Листом від 06.04.2009 р. № 139-02/359 у зв'язку з накладенням арешту на грошові кошти Позичальника Банк припинив надання овердрафту, здійснив перенесення заборгованості на рахунок обліку короткострокових кредитів у програмному забезпеченні та повідомив Позичальника, що згідно п. 2.8.8. Договору овердрафту він зобов'язаний погасити всю суму заборгованості (яка станом на 06.04.2009 становила 2 391 206,67 грн.) в строк до 05.05.2009 р., а заборгованість за нарахованими процентами (60 206,15 грн.) за березень місяць до 07.04.2009 р.

Позичальник - ВАТ "ТРЗ" у зазначений строк заборгованість по овердрафту не погасив.

У зв'язку з неналежним виконанням Позичальником умов Кредитного договору-2 та Договору овердрафту щодо своєчасного повернення кредитів та плати за користування кредитними коштами Банк звернувся за захистом своїх прав до господарського суду Полтавської області.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.06.2010 р. по справі № 9/34 (а.с.а.с. 120-125 т. 2) позовні вимоги Банку задоволено частково, присуджено до стягнення з ВАТ "ТРЗ" на користь Банку:

- за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 7-КБ від 29.11.2005 р.: 35 799 211,89грн. основного боргу та 3 173 935,14грн. пені.;

- за договором овердрафту № 71-ОД-КБ від 15.09.2008 р.: 3 168 045,84грн. основного боргу, та 159 367,58грн. пені;

- 24 757,86грн. витрат по держмиту, 229,13грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.

За результатами перегляду в апеляційному порядку рішення місцевого суду Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.09.2010р. (а.с.а.с. 126-134 т. 2) вищевказане Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.06.2010 р. по справі № 9/34залишено без змін.

На примусове виконання Рішення господарського суду Полтавської області від 03.06.2010 р. господарським судом Полтавської області 08.10.2010 р. видано відповідний наказ про стягнення з ВАТ "ТРЗ" заборгованості на користь Банку (а.с. 135 т. 2), який стягувачем пред"явлено на виконання до органу державної виконавчої служби (постанова про відкриття виконавчого провадження від 03.03.2011 р., ВП № 24832964 - а.с. 117 т. 2).

Таким чином, як зазначає ініціюючий кредитор, безспірність вимог Банку підтверджується:

- наказами господарського суду Харківської області від 15.06.2010 р. по справі № 37/47-10 про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" на користь Банку заборгованості за кредитом в сумі 11 630 814,37 грн., державного мита в сумі 25 500,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.;

- наказом господарського суду Полтавської області від 08.10.2010р. по справі №9/34 про стягнення з ВАТ "ТРЗ" на користь AT "УкрСиббанк" заборгованості:

- за кредитним договором про надання мультивалютної кредитної лінії № 7-КБ від 29.11.2005 р.: 35 799 211,89грн. основного боргу та 3 173 935,14грн. пені.;

- за договором овердрафту № 71-ОД-КБ від 15.09.2008 р.: 3 168 045,84грн. основного боргу, та 159 367,58грн. пені;

- 24 757,86грн. витрат по держмиту, 229,13грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, листа відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби від 27.11.2012 р. за № 29-134/5-10 (а.с. 59 т. 7) грошові кошти згідно наказу господарського суду Харківської області від 15.06.2010 р. по справі № 37/47-10 про стягнення заборгованості за кредитом в сумі 11 630 814,37 грн. та наказу Господарського суду Полтавської області від 08.10.2010р. по справі №9/34, в рамках виконавчого провадження з боржника не стягувались. Виконавчі провадження з примусового виконання вищевказаних наказів господарських судів зупиненні постановами державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України від 07.07.2011 р. (а.с. 60-61 т.7) у зв"язку з порушенням справи про банкрутство ВАТ "ТРЗ".

Як зазначає ініціюючий кредитор, у зв"язку з тим, що кошти згідно вищевказаних судових наказів боржником не сплачені, відповідно до умов Кредитного договору, Кредитного договору-2 та Договору овердрафту Банк продовжував нараховування боржнику процентів за користування кредитними коштами та пені, а також відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховувались індекс інфляції та три проценти річних.

Таким чином, згідно розрахунку Банка станом на 25.06.2012 р. заборгованість Боржника перед ініціюючим кредитором склала 102 914 108,88грн. (з урахуванням витрат по сплаті державного мита, ІТЗ, судового збору), в т.ч. :

22 709 921,26грн. за Кредитним договором № 6-КБ від 29.11.2005р.;

74 898 373,54 грн. за Кредитним договором № 7-КБ від 29.11.2005р.;

5 249 726,09грн. за Договором овердрафта № 71-ОД-Кб від 15.09.2008 р. ( розрахунки заборгованості згідно вищевказаних договорів наявні в матеріалах справи - а.с.а.с. 16-32 т. 1, 10-24 т. 3).

Також, як зазначено в заяві про порушення справи про банкрутство та встановлено господарським судом, з метою забезпечення виконання Позичальниками - ЗАТ "Внешторг" та ВАТ "ТРЗ" зобов'язань за Кредитним договором та Кредитним договором - 2 між Банком та ВАТ "ТРЗ " було укладено: 1) Договір іпотеки (нежитлові приміщення) від 29.11. 2005 р., посвідчений приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Соляник А.В. 29.11.2005 р. за реєстровим № 5536 (з урахуванням Договорів про внесення змін № 1 від 04.06.2008 року та № 2 від 21.08.2008р. до Договору іпотеки) (а.с. 46-57 т. 2); 2) Договір застави майна (обладнання, основних засобів) від 01.12.2005 р. (з урахуванням Договорів про внесення змін № 1 від 04.10.2007 р., № 2 від 04.06.2008р., № 3 від 21.08.2008р. до Договору застави)(а.с.а.с. 62-74 т. 2) ; 3) Договір застави майна (обладнання, основних засобів) від 21.08.2008 р.(а.с.а.с. 75-99 т. 2).

Таким чином, як зазначає ініціюючий кредитор, з огляду на те, щовимоги Банку згідно Кредитного договору та Кредитного договору-2 забезпечені заставою майна Боржника, зазначені мають бути включені в реєстр вимог кредиторів боржника до першої черги, як такі, що забезпечені заставою майна боржника.

При винесенні даної ухвали судом прийнято до уваги наступне.

Згідно норм Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор, вимоги якого забезпечені заставою майна боржника, не може ініціювати справу про банкрутство. Зокрема, ч. 2 ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" встановлено, що суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство, якщо вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.

Кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою, або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета застави недостатня для повного задоволення його вимоги, як це передбачено ч. 9 ст. 11 Закону.

Згідно положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", до заяви кредитора повинні додаватись, зокрема, докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо єдина підтверджена вимога кредитора, який подав заяву, забезпечена активами боржника.

З огляду на вищевикладене, приймаючи до уваги те, що вимоги ініціюючого кредитора - ПАТ "УкрСиббанк" згідно Кредитного договору № 6-КБ від 29.11.2005р. та Кредитного договору № 7-КБ від 29.11.2005р., забезпечені заставою майна боржника, про що також ініціюючий кредитор зазначив в заяві про порушення справи про банкрутство ВАТ "ТРЗ", судом приймаються до уваги лише вимоги ПАТ "УкрСиббанк", які не забезпечені заставаю, а саме, вимоги, які грунтуються на Договорі овердрафту № 71-ОД-КБ від 15.09.2008 р. на загальну суму 5 249 726,09грн. , з яких:

2 391 206,67грн. - заборгованість по кредиту;

1 773 942,01грн. - відсотки за користування кредитними коштами;

229 359,30грн. - 3% річних;

547 921,24грн. - інфляційні нарахування;

183 729,84грн. - пеня за несвоєчасне погашення кредиту;

123 567,02грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків (Розрахунок заборгованості - а.с. 10, 22-24 т. 3).

Разом з цим, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при формуванні реєстру вимог кредиторів розпорядник майна зобов'язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їх заявами, а за їх відсутності, - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

Відповідно до вимог частини 3 статті 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Згідно зі ст.1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" безспірними вимогами кредиторів є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

Таким чином, за Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

Отже, порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження державною виконавчою службою, оскільки відповідно до чинного законодавства списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою. Відлік тримісячного терміну, по закінченні якого може бути порушено справу про банкрутство боржника, починається з дати відкриття виконавчого провадження ( див. Постанову Вищого господарського суду України від 09.06.2010 р. по справі № 16/277/09).

З огляду на вищевикладене, судом приймаються до уваги лише безпірні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" за Договором овердрафта № 71-ОД-КБ від 15.09.2008 р., а саме вимоги ПАТ "УкрСиббанк" присуджені до стягнення згідно Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.06.2010 р. по справі № 9/34 (а.с.а.с. 120-125 т. 2), а також вимоги ініціюючого кредитора в частині заявлених державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, присуджених до стягнення з ВАТ "ТРЗ" згідно наказів господарського суду Полтавської області та господарського суду Харківської області.

Згідно приписів ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" склад і розмір грошових зобов'язань, в тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подачі в господарський суд заяви про порушення провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом;

Також, в п.14 Постанови № 15 від 18.12.2009 р. "Про судову практику в справах про банкрутство" Пленум Верховного суду України зазначає, що до складу грошових вимог кредитора зараховується заборгованість за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів та позики з урахуванням процентів, які зобов'язаний сплатити боржник, а також індекс інфляції від суми основного боргу та три проценти річних від простроченої суми, нараховані відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Суд встановив, що відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги ініціюючого кредитора на загальну суму 4 993 202,21грн. основного боргу, що складається з:

заборгованості по кредиту - 2 391 206,67грн.,

заборгованості по відсотках - 1 773 942,01грн.,

3% річних - 229 359,30грн.

інфляційних нарахувань - 547 921,24грн.

державне мито та витрати на ІТЗ згідно наказів суду по справі № 37/47-10 та № 9/34 - 50 722,99грн., є безспірними, а тому визнаються судом в повному обсязі.

Одночасно слід зазначити, що відповідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошове зобов"язання - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Відповідно до вищевказаної норми Закону до складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються, зокрема, недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду (див. п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 15 від 18.12.2009 р.).

Враховуючи вищевказане, кредиторські вимоги ПАТ "УкрСиббанк" в частині нарахування пені за порушення терміну повернення боржником кредиту та погашення відсотків згідно Договору овердрафту № 71-ОД-КБ в сумі 307 296,86грн., в т.ч. пені присудженої до стягнення згідно Рішення господарського суду Полтавської області від 03.06.2010 р. по справі № 9/34 судом, до уваги не приймаються. Зазначені вимоги можуть бути заявлені ініціюючим кредитором в процедурі розпорядження майном боржника в порядку п. 8 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" яким визначено, що кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі про банкрутство, має право заявити додаткові вимоги до боржника у межах строку, встановленого у статті 14 цього Закону, а саме протягом 30-ти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі по тексту - Закон) суддя в підготовчому засіданні оцінює подані документи, заслуховує пояснення сторін, розглядає обґрунтованість заперечень боржника.

Основне завдання підготовчого засідання суду полягає у з'ясуванні неплатоспроможності боржника, наявності чи відсутності перешкод для подальшого руху справи про банкрутство.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ознаками неплатоспроможності боржника є: а) грошові вимоги, які повинні складати не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати; б) вимоги мають бути безспірними; в) такі вимоги мають бути не задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Положеннями абз. 8 ст. 1 Закону встановлено, що безспірними вимогами кредиторів являються вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунку боржника.

Суд встановив, що вимоги ініціюючого кредитора згідно Договору овердрафту № 71-ОД-КБ від 15.09.2008 р. станом на дату звернення із заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ "ТРЗ" складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, необхідних для порушення справи про банкрутство (відповідно до Закону України "Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011 № 4282-VI мінімальний розмір заробітної плати в Україні з 01.04.2012 р. по 30.06.2012 р. становив 1 094,00грн., а отже, з 01.04.2012 р. 300 мінімальних розмірів заробітної плати складає 328 200,00 грн. ), в матеріалах справи наявні всі докази, що підтверджують безспірність вимог ініціюючого кредитора. Також, судом встановлено, що на час звернення з заявою кредитора строк невиконання боржником грошових вимог кредитора становив понад три місяці.

Заперечення боржника щодо часткової оплати боржником заборгованості згідно Договору овердрафту шляхом перерахування одного із траншів по кредитному договору в рахунок оплати заборгованості по Договору овердрафта носять формальний характер, не підтверджені документальними доказами ( суд витребовував у боржника документальні докази щодо сплати заборгованості по Договору овердрафта - а.с . 118 т.5) а тому, судом до уваги не приймаються.

Таким чином, наявні всі встановлені Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ознаки неплатоспроможності боржника, необхідні для здійснення провадження у справі про банкрутство. Боржником не надано суду належних та допустимих доказів в обгрунтування своїх заперечень.

Для виявлення всіх наявних кредиторів та потенційних інвесторів провадження по справі має тривати далі.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні, вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим Законом.

Для виконання функцій розпорядника майна ВАТ "ТРЗ" ініціюючим кредитором суду запропоновано (клопотання від 26.06.2012 р. за № 33-4/606 - а.с. 12 т. 1) кандидатуру арбітражного керуючого Санжаревського Ігора Анатолійовича (ліцензія серії АВ № 499127 від 19.01.2010 р.) .

Через канцелярію господарського суду Полтавської області від арбітражних керуючих Мучинського Ігора Дмитровича та Севостьянова Євгена Вікторовича надійшли заяви на участь у справі про банкрутство ВАТ "ТРЗ" в якості розпорядника майна боржника (а.с.а.с.123-129 т. 5 та 130-132 т. 5 відповідно).

Мучинський Ігор Дмитрович через канцелярію господарського суду надав заяву ( вх. № 14395 д від 20.10.2012 р. - а.с 123-129 т.5) відповідно до якої повідомив, зокрема, що має ліцензію арбітражного керуючого серії АВ №547696 від 09.08.2010 року ( копія ліцензії - а.с 125 т.5), на даний час виконує повноваження ліквідатора в двох справах про банкрутство; не є заінтересованою особою щодо боржника , надав копію витягу з трудової книжки ( а.с 126-129 т.5 ), повідомив, що мешкає за адресою - м.Луганськ , квартал Солнєчнинй , буд. 13, кв.3 .

Севостьянов Євген Вікторович через канцелярію господарського суду надав заяву

( вх. № 14394 д від 30.10.2012 р. - а.с 130-132 т.5) відповідно до якої повідомив, зокрема, що має ліцензію арбітражного керуючого серії АВ № 600567 від 16.12.2011 р. ( копія ліцензії до заяви не додана, хоча вказана як додаток до заяви, що підтверджується актом канцелярії господарського суду Полтавської області від 30.10.2012 р. про невідповідність додатку), повідомив, що не є заінтересованою особою щодо боржника, надав перелік підприємств ( а.с 131 - 132 т.5) на яких здійснював та здійснює повноваження арбітражного керуючого; повідомив, що раніше здійснював повноваження розпорядника майна ВАТ " ТРЗ", мешкає у м.Харкові , вул. Тухачевського , 7, кв. 78 .

Судом прийнято до уваги наступне.

Розпорядник майна призначається господарським судом із числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в установленому порядку Вищому господарському суду України (ч. 2 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом").

Згідно приписів ч. 3 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку.

До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії осіб зазначених в п. 3 ст. 3-1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до приписів ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правом надання суду пропозиції щодо кандидатури розпорядника наділені кредитори боржника.

Відповідно до п. 61 Постанови №15 "Пленуму Верховного суду України " від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" правом запропонувати господарському суду кандидатуру розпорядника майна наділений кредитор, а стосовно державних підприємств і підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків, та у випадках, передбачених статтею 52 Закону, яка регулює особливості банкрутства відсутнього боржника, - державний орган з питань банкрутства, за участю представника органу, уповноваженого управляти державним майном, у порядку розгляду та подання до господарського суду пропозицій щодо кандидатур арбітражних керуючих. І лише у разі відсутності погодження державним органом з питань банкрутства жодної кандидатури арбітражного керуючого для призначення розпорядником майна (керуючим санацією, ліквідатором) (стосовно державних підприємств і підприємств, у статутному фонді яких частка державної власності перевищує 25 відсотків), у встановлений господарським судом строк суд самостійно призначає кандидатуру з числа зареєстрованих державним органом з питань банкрутства арбітражних керуючих, запропонованих кредиторами відповідно до встановленого Порядку подання пропозицій ( п. 62 Постанови Пленуму ВСУ)..

З огляду на вищевказане та приймаючи до уваги, що:

- ініціюючий кредитор скористався своїм правом надання кандидатури розпорядника майна боржника відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і запропонована ним кандидатура арбітражного керуючого відповідає вимогам вищевказаного Закону,

- Закон не передбачає можливості призначення по даній категорії справ розпорядника майна з числа арбітражних керуючих які самостійно подали заяви про участь у даній справі;

- враховуючи територіальну віддаленість місця проживання арбітражного керуючого Мучинського Ігора Дмитровича від місцезнаходження боржника ,

- ненадання арбітражним керуючим Севостьяновим Євгеном Вікторовичем засвідченої належним чином копії ліцензії арбітражного керуючого;

- відповідність запропонованої ініціюючим кредитором кандидатури арбітражного керуючого Санжаревського Ігора Анатолійовича вимогам Закону. Санжаревський І.А., (мешкає у м.Харкові, вул. Блюхера, 25-А, кв.64 ) має ліцензію арбітражного керуючого серії АВ № 499127 від 19.01.2010 р. (а.с. 14 т. 1), надав свою згоду на участь у даній справі в якості розпорядника майна у відповідності до п. 3 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (а.с. 13 т. 1), враховуючи його освіту ( вища юридична освіта) , досвід ( діяльність арбітражного керуючого здійснює з 2001 р.) та показники роботи у попередніх справах, наявність у нього технічних та організаційних можливостей виконувати обов"язки розпорядника майна, відсутність на даний час в провадженні інших справ про банкрутство (а.с.а.с 56-61 т. 3),

суд, вважає за можливе клопотання ініціюючого кредитора задовольнити та призначити розпорядником майна ВАТ "ТРЗ" арбітражного керуючого Санжаревського Ігора Анатолійовича.

До заперечень боржника щодо запропонованої ініціюючим кредитором кандидатури арбітражного керуючого Санжаревського І.А. ( а.с 1-2 т.7) обгрунтовані тим, що на думку боржника, Санжаревський І.А. є родичем Санжаревського Е.М. ( особа, яка в судовому засіданні 16.06.2011 року по справі №18/1046/11 - а.с. 3 т.7 представляла по довіреності від 05.01.2011 року ПАТ "УкрСиббанк" ) суд відноситься критично. Арбітражний керуючий Санжаревський Ігор Анатолійович надав суду пояснення ( а.с 63 т.7) , що з Санжаревським Е.М. не знаходиться у родинних зв"язках , останній є однофамільцем.

Відповідно до ст. 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З врахуванням вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 13 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 ГПК України суд, -

УХВАЛИВ:

1. Визнати вимоги Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (м.Харків, проспект Московський, 60 , код ЄДРПОУ 09807750) в сумі 4 993 202,21грн. основного боргу.

2. Зобов'язати ініціюючого кредитора - Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" в десятиденний термін подати до офіційного друкованого органу (газета Верховної ради України „Голос України" або газета Кабінету Міністрів України „Урядовий кур'єр") оголошення про порушення справи про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Тепловозоремонтний завод" (м.Полтава, вул. Гайового, 30 , код ЄДРПОУ ).

Докази публікації оголошення надати суду до 25.12.2012р.

3. Ввести процедуру розпорядження майном боржника та призначити розпорядником майна арбітражного керуючого Санжаревського Ігора Анатолійовича (ліцензія серії АВ № 499127 від 19.01.2010 р.).

4. Розпоряднику майна скласти реєстр вимог кредиторів та представити його суду до 06.02.2013р.

5. Попереднє засідання суду призначити на 07.02.2013р. на 14 год. 00 хв.

6. Зобов'язати розпорядника майна скликати та провести збори кредиторів, які мають відбутися до 19.03.2013р. за місцем знаходження боржника. Протокол зборів представити суду.

7. Засідання суду, на якому має бути винесена ухвала суду про санацію боржника чи постанова про визнання його банкрутом призначити на 21.03.2013р. на 14 год. 00 хв..

8. Відхилити клопотання Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м.Харків про вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів ( вих. № 33-4/751 від 15.08.2012 р.).

9. Копію ухвали направити кредитору, боржнику, розпоряднику майна Санжаревському І.А., державному органу з питань банкрутства, арбітражним керуючим Мучинському І.Д. та Севостьянову Є.В.

Повний текст ухвали складено 11.12.2012 р..

Суддя О.О. Ореховська