Рішення № 27989673, 07.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-60/14771-2012 07.11.12

Суддя Господарського суду міста Києва Князьков В.В.

За участю секретаря судового засідання Довганюк Ю.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "СВ АЛЬТЕРА", м. Київ, доЗакритого акціонерного товариства "Піастрелла", м.Київ,простягнення заборгованості 5 713,63 грн. за участю представників сторін:

від позивача:Пасєчна А.Ю.від відповідача:Лисицька А.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СВ АЛЬТЕРА" (надалі -ТОВ "СВ АЛЬТЕРА") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Піастрелла" (надалі -ЗАТ "Піастрелла") 5 420,91 грн. боргу за поставлений товар та 292,72 грн. інфляційних втрат за період прострочення.

Ухвалою від 23.10.2012 р. за вказаним позовом господарським судом міста Києва у складі судді Князькова В.В. порушено провадження у справі № 5011-60/14771-2012.

Представник позивача в судовому засіданні 07.11.2012р. заявив усне клопотання про відмову від позову в частині стягнення основного боргу на суму 1 274,54 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Представник відповідача 07.11.2012 через канцелярію суду надав письмові пояснення до позовної заяви, а в судовому засіданні заперечив позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат.

Клопотань про відкладення розгляду справи в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України від відповідача до Господарського суду міста Києва не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення по справі № 5011-60/14771-2012.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

У період з червня 2009 року по жовтень 2010 року за видатковими накладними №СВ-0005017 від 10.06.2009р. та №СВ-015334 від 28.10.2010р. ТОВ "СВ АЛЬТЕРА" передало, а ЗАТ "Піастрелла" отримало продукцію на загальну суму 5 420,91 грн., що підтверджується підписами уповноважених представників відповідача, діючих на підставі довіреностей №352 від 10.06.2009р. та №1495 від 28.10.2010р., у видаткових накладних

Відповідачем у добровільному порядку поставлений товар не оплачено, у зв'язку з чим за останнім утворилась заборгованість у сумі 5 420,91 грн.

25.01.2012р. позивач звернувся до відповідача з вимогою №11/01-12 погасити існуючу заборгованість, яка отримана відповідачем 27.01.2012р. та залишена без відповіді.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач не у повному обсязі виконав зобов'язання щодо оплати поставленого Товариством з обмеженою відповідальністю "СВ АЛЬТЕРА" товару, у зв'язку з чим у Закритого акціонерного товариства "Піастрелла" виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 5 420,91 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч. 1 ст. 629 Цивільного України є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вище встановлено господарським судом, фактично укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором поставки тому спірні відносини, регулюються згідно з п. 7 ст. 179 Господарського кодексу України.

Відповідно ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні -покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч. 6 ст. 265 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Виходячи з наведеного, строк виконання зобов'язання з оплати придбаного товару є умовою, що забезпечує порядок виконання зобов'язання купівлі-продажу. Якщо строк оплати товарів, послуг не визначений договором або законодавчими актами, такий строк наступає з моменту виникнення у кредитора права на вимогу.

Підставою виникнення у покупця грошового зобов'язання за загальним правилом є передача продавцем майна. Отже, видаткова накладна є документом, що підтверджує виникнення у відповідача грошового зобов'язання.

Дії позивача та відповідача по справі свідчать про волевиявлення сторін до вчинення правочину поставки продукції на суму 5 420,91 грн.

Згідно видаткової накладної №СВ-0005017 від 10.06.2009р. на суму 1 457,66 грн. та видаткової накладної №мСВ-015334 від 28.10.2010р. на суму 4 756,58 грн. (належним чином засвідчені позивачем копії, яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), які підписані представниками позивача та відповідача, підтверджується факт поставки позивачем та отримання відповідачем партії товару загальною вартістю 5 420,91 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

При цьому в судовому засіданні представником позивача заявлено усне клопотання про часткову відмову від позовних вимог в частині стягнення основного боргу на суму 1 274,54 грн.

Разом з тим, при звернення до суду з позовом ТОВ «СВ АЛЬТЕРА»заявлено позовну вимогу про стягнення з ЗАТ «Піастрелла»суми основного боргу у розмірі 5 420,91 грн. При цьому, згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2010р. станом на момент звернення до суду з позовом наявна заборгованість у розмірі 4 146,38 грн.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, щодо задоволення клопотання про відмову від позовних вимог в частині стягнення 1 274,54 грн., а тому в цій частині провадження підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, у разі закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у вирішенні питань розподілу судових витрат необхідно мати на увазі, що за змістом п. 5 ч. 1 ст. 7Закону України "Про судовий збір" припинення провадження у справі тягне за собою повернення сплачених сум судового збору.

За таких обставин, суд вважає за необхідне повернути ТОВ «СВ АЛЬТЕРА»з Державного бюджету України судовий збір, у розмірі 25,49 грн., сплачений платіжним дорученням №3023 від 16.10.2012р., оригінал якого містяться в матеріалах справи №5011-60/14771-2012.

Згідно акту звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2010р. відповідачем не здійснено оплату отриманого товару у розмірі 4 146,38 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч. 1 ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч. ч. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 253 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Оскільки інший строк оплати товару сторонами у видаткових накладних встановлено не було, то відповідач повинен був розрахуватись з позивачем після отримання товару .

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання з оплати товару, а відтак порушив приписи ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Факт наявності прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань судом встановлено та по суті не оспорено відповідачем.

ЗАТ "Піастрелла" обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "СВ АЛЬТЕРА" про стягнення з ЗАТ "Піастрелла" заборгованості у розмірі 4 146,37 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом.

Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 292,72 грн. інфляційних втрат за період прострочення.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»зазначено, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 N 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Разом з тим, позивачем при поданні позову заявлено до стягнення інфляційних втрат у розмірі 292,72 грн. З урахуванням того, що при здійсненні розрахунку інфляційних нарахувань позивач виходив із суми заборгованості у розмірі 5 420,91 грн., то здійснений розрахунок позивачем при поданні позовної заяви, судом не може бути прийнятий, оскільки сума заборгованості складає 4 146,37 грн.

З урахуванням наведеного та в межах строків заявлених позивачем, інфляційне збільшення боргу слід здійснювати з 28.10.2010р., (а.с. 4).

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі28.10.2010 - 30.09.20124146.371.054223.904370.27Згідно здійсненого судом розрахунку загальна сума інфляційних нарахувань, яка підлягає стягненню з відповідача, складає 223,90 грн., а тому, в частині стягнення 68,82 грн. інфляційних втрат позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме у розмірі 4 370,28 грн., з яких: 4 146,38 грн. сума основного боргу та 223,90 грн. -інфляційних втрат.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44, 49, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ АЛЬТЕРА" задовольнити частково.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Піастрелла" (01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, ідентифікаційний код 33239530) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СВ АЛЬТЕРА" (01011, м. Київ, вул. Харківське шоссе, 56, прим. 51; ідентифікаційний код 25401254) основний борг у розмірі 4 146 (чотири тисячі сто сорок шість) грн. 38 коп., інфляційні втрати у розмірі 223 (двісті двадцять три) грн. 90 коп., судовий збір у розмірі 1548 (одну тисячу п`ятсот сорок вісім) грн. 01 коп.

3 В частині позовних вимог про стягнення з відповідача 1 274 (одна тисяча двісті сімдесят чотири) грн. 54 коп. провадження припинити.

4. В частині стягнення 68 (шістдесят вісім) грн. 82 коп. інфляційних збитків -відмовити.

5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "СВ АЛЬТЕРА" (01011, м. Київ, вул. Харківське шоссе, 56, прим. 51; ідентифікаційний код 25401254) з Державного бюджету України 25 (двадцять п`ять) грн. 49 коп., судового збору сплаченого платіжним дорученням №3023 від 16.10.2012р., оригінал якого містяться в матеріалах справи №5011-60/14771-2012.

6.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено -12.11.2012

Суддя В.В. Князьков