Рішення № 27989265, 12.12.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.12.12р. Справа № 17/5005/9393/2012За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Інвест Плюс", м. Дніпропетровськ

до Приватного підприємства "Ксенія", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 104 575,00 грн.

Суддя Суховаров А.В.

Представники:

від позивача: Філіповський В.В., довір. б/н від 12.09.12р.;

від відповідача: не з'явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Альфа-Інвест Плюс" (далі - позивач) звернулось до господарського суду з позовом, у якому просить стягнути з Приватного підприємства "Ксенія" (далі - відповідач) суму 104 575,00 грн. заборгованості за порушення виконання зобов'язань по оплаті вартості поставленого товару на підставі усної домовленості за видатковими накладними.

Представник позивача наполягав на задоволенні позову.

Відповідач, вдруге, не забезпечив присутність повноважного представника в призначеному судовому засіданні. Відзив на позов та документи на вимогу суду не надав. Про час та дату розгляду спору повідомлений належним чином, свідченням чого є документи долучені до матеріалів справи.

Суд вважає можливим розглянути спір за відсутності представника відповідача, згідно ст. 75 ГПК України, оскільки останній повідомлений про час та дату розгляду спору належно, а в матеріалах справи достатньо необхідних господарському суду документів для прийняття правомірного та обґрунтованого рішення.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

встановив:

У період з 22.06.12р. по 29.08.12р. позивачем на підставі усної домовленості поставлено на адресу відповідача товар на загальну суму 104 575,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи двосторонніми видатковими накладними (а.с. 17-21).

Відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі зазначеної домовленості по поставці спірної продукції, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

За умовами ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

В той же час матеріали справи відображають, що відповідач (покупець) свої зобов'язання по оплаті вартості отриманого товару не виконав, у зв'язку із чим у останнього утворилась заборгованість в розмірі 104 575,00 грн. прийнятої покупцем спірної продукції.

На виконання вимог ст.ст. 6, 7 Господарського процесуального кодексу України, позивачем направлено на адресу відповідача претензію № 01 від 04.10.12р. з вимогою сплатити на протязі 7-ми днів спірну вартість неоплаченого товару, в силу строків виконання передбачених частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.

За правилами названої статті ЦК України, боржник (відповідач у справі) зобов'язаний був оплатити повну вартість отриманого спірного товару у семиденний строк, але до теперішнього часу у добровільному порядку своїх зобов'язань не виконав, обставин наведених позивачем в обґрунтування таких вимог не спростував.

Отже, в силу положень статті 11 і 509 Цивільного кодексу України, а також ст.ст. 173, 174 Господарського кодексу України, із зазначених дій сторін у відповідача виникло зобов'язання по оплаті позивачу решти вартості поставленого спірного товару.

Відповідно до приписів ст. 526 Цивільного кодексу України та тотожних умов ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства; за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).

Відповідно до вимог частин 1 і 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається крім випадків, передбачених законом.

В силу положень ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів, зокрема, шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі.

Викладене є підставою для задоволення позову.

Згідно ст. 49 ГПК України сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Ксенія" (50027, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, вул. Отто Брозовського, 85; ЄДРПОУ 21880867) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Альфа-Інвест Плюс" (49000, м. Дніпропетровськ, ж/м Комунар, будинок 5-к, квартира 57; ЄДРПОУ 33906304) суму 104 575,00 грн. (сто чотири тисячі п'ятсот сімдесят п'ять грн. 00 коп.) заборгованості, 2 091,50 грн. (дві тисячі дев'яносто одна грн. 50 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя А.В. Суховаров