Постанова № 27989077, 10.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" грудня 2012 р. Справа № 5013/1133/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Прокопанич Г.К.

суддів Алєєвої І.В.

Євсікова О.О.

за участю представників:

Позивача: Яковець О.Ю., дов. № б/н від 23.11.2012 року;

Відповідача: не з'явився;

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАДОЛІЯ" на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 08.08.2012 року та на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 року

у справі № 5013/1133/12 господарського суду Кіровоградської області

за позовом приватного підприємства "Еллада"

до товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАДОЛІЯ"

про усунення перешкод у користуванні майном

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2012 року приватне підприємство "Еллада" звернулося до господарського суду Кіровоградської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАДОЛІЯ", просило зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні майном, посилаючись на те, що відповідач вчиняє дії, спрямовані на порушення цілісності грунтового покриття та зміни ландшафту на земельній ділянці, що перетинає земельну ділянку, якою користується позивач на підставі договору земельного сервітуту (т. 1, а.с. 4-6).

Позовні вимоги мотивовані конституційними нормами про захист права власності та положеннями ст.ст. 391, 401 Цивільного кодексу України і полягають у зобов'язанні відповідача припинити вчинення дій по зніманню верхнього шару грунту та зміні ландшафту, спрямованому на будівництво шляху, який проходить через об'єкт сервітуту та комунікації позивача.

Також позивач просив заборонити товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАДОЛІЯ" та будь-яким спеціалізованим підрядним організаціям проводити роботи з будівництва під'їздної автодороги, якою користується позивач з проспекту Промислового до автодороги, розташованої від проспекту Промислового, 14а до вулиці Мурманської в м. Кіровограді (т. 1, а.с. 18).

Заява приватного підприємства "Еллада" про забезпечення позову обгрунтована тим, що відповідачем під час будівництва доріг відбувається порушення стану земель, що викликає зміни грунтового покриття, гідрологічного режиму та інші погіршення, які призведуть до утруднення виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Відповідач заперечуючи проти позову, вважав його безпідставним з огляду на те, що уповноваженим органом з перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил встановлено відсутність порушень зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАДОЛІЯ" при проведенні будівельних робіт (т. 1, а.с. 31-33).

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 08.08.2012 року (суддя Тимошевська В.В.), залишеною без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 року (головуючий Євстигнеєв О.С., судді Бахмат Р.М., Джихур О.В.) (т. 2, а.с. 56-57) заяву приватного підприємства "Еллада" про забезпечення позову задоволено. Заборонено товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАДОЛІЯ", а також будь-яким спеціалізованим підрядним організаціям, проводити роботи з будівництва під'їздної автодороги з проспекту Промислового до автодороги, якою користується позивач, розташованої від проспекту Промислового, 14а до вулиці Мурманської у м. Кіровограді (т. 1, а.с. 2).

Процесуальні акти мотивовані правомірністю вимог позивача у частині забезпечення позову та відповідності вжитих заходів предмету позову.

Не погодившись з прийнятими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАДОЛІЯ" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, просило скасувати оскаржені судові рішення, прийняти нове, яким відмовити позивачу у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 12.11.2012 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАДОЛІЯ" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 26.11.2012 року (т. 3, а.с. 13-14).

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України № 03.07-05/906 від 22.11.2012 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий Прокопанич Г.К., судді Алєєва І.В., Євсіков О.О. (т. 3, а.с. 20).

У судовому засіданні 26.11.2012 року оголошено перерву до 10.12.2012 року.

У судове засідання 10.12.2012 року представник відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАДОЛІЯ" не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача -товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАДОЛІЯ".

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.11.2011 року між Новенською селищною радою Кіровського району м. Кіровограда (далі - користувач) та приватним підприємством "Еллада" (далі - сервітуарій), було укладено договір про встановлення земельного сервітуту (далі - договір), відповідно до умов якого користувач передав, а сервітуарій прийняв в тимчасове користування майно, у вигляді земельної ділянки загальною площею 8 021,00 кв. м., необхідної сервітуарію для проїзду та проходу до нежитлових будов, що належать йому на праві власності на земельній ділянці, загальною площею 160 000,00 кв. м., згідно договору оренди від 11.02.2011 року № 3510110004000006 (п. 1.1 договору) (т. 1, а.с. 10-11).

Відповідно до п. 1.4 договору користувач ділянки стверджує, що на момент укладення договору ділянка не перебуває у заставі, стосовно неї відсутні судові спори, а також, що треті особи, крім користувача, не мають ніяких прав на дану ділянку (т. 1, а.с. 10).

Як було зазначено вище, заява про забезпечення позову обгрунтована тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "ГРАДОЛІЯ" без погодження з приватним підприємством "Еллада" проводить земляні роботи, пов'язані з будівництвом під'їзної автодороги та знімає верхній шар ґрунту, чим може завдати шкоди майну позивача, тим самим обмежує його право на вільне користування та розпорядження своїм майном, а також тим, що прокуратурою Кіровського району м. Кіровограда внесено протест на рішення Новенської селищної ради Кіровського району м. Кіровограда № 351 від 08.12.2011 року "Про затвердження проекту землеустрою та надання в оренду земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "ГРАДОЛІЯ", яким зупиняється дія опротестованого акту.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Згідно п. п. 1, 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.

Відповідно до ч. 2 ст. 11113 Господарського процесуального кодексу України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 1115 Господарського процесуального кодексу України та ч.ч. 1, 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Оскільки судами попередніх інстанцій не було допущено порушення норм процесуального права при прийнятті оскаржених актів та, враховуючи, що касаційна інстанція позбавлена можливості оцінки доказів, підстав для задоволення касаційної скарги судова колегія не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАДОЛІЯ" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 08.08.2012 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.09.2012 року у справі № 5013/1133/12 залишити без змін.

Головуючий суддя Г.К. Прокопанич

Судді: І.В. Алєєва

О.О. Євсіков