ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" грудня 2012 р. Справа № 5004/391/12
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Прокопанич Г.К.
суддів Алєєвої І.В.
Євсікова О.О.,
За участю представників сторін:
Позивача (відповідача за зустрічним позовом): Чоп'яка В.М., дов. № 4091 від 19.04.2012 року;
Відповідача (позивача за зустрічним позовом): Стецика Н.В., дов. № 21 від 10.01.2012 року;
Третьої особи: не з'явився;
розглянувши касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Маловічка Анатолія Григоровича на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 року
у справі № 5004/391/12 господарського суду Волинської області
за позовом фізичної особи-підприємця Маловічка Анатолія Григоровича
до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум-Галичина"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичної особи-підприємця Маловічка Григорія Анатолійовича
про стягнення 1 780 281,70 грн.
за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум-Галичина"
до фізичної особи-підприємця Маловічка Анатолія Григоровича
про визнання недійсним договору оренди приміщення № 01/05/2007 від 30.05.2007 року
ВСТАНОВИВ:
У березні 2012 року фізична особа-підприємець Маловічко Анатолій Григорович звернуся до господарського суду Волинської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум-Галичина" про стягнення з останнього заборгованість з орендної плати за період з 01.04.2009 року по 14.05.2011 року у сумі 962 222,16 грн., неустойку за період з 15.05.2011 року по 01.04.2012 року у сумі 818 059,54 грн. та судові витрати, посилаючись на невиконання товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум-Галичина" своїх зобов'язань за договором оренди приміщення № 01/05/07, укладеним між позивачем та відповідачем 30.05.2007 року щодо здійснення орендної плати за вищевказаний період та обов'язку із повернення майна (т. 1, а.с. 2-4).
У травні 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум-Галичина" звернулося до господарського суду Волинської області з зустрічною позовною заявою до фізичної особи-підприємця Маловічка Анатолія Григоровича, просило визнати недійсним договір оренди № 01/05/07 від 30.05.2007 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем Маловічком Анатолієм Григоровичем та Запорізькою філією товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум-Галичина" (т. 1, а.с. 69-71).
Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що фізична особа-підприємець Маловічко Анатолій Григорович не мав права на укладення зазначеного договору, оскільки не був наділений повноваженнями щодо розпорядження нерухомим майном, вказаним у оспорюваному договорі.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 14.05.2012 року порушено провадження за зустрічною позовною заявою (т. 1, а.с. 67).
У клопотанні про доповнення підстав позовних вимог від 25.06.2012 року, фізична особа-підприємець Маловічко Анатолій Григорович просив взяти до уваги те, що він мав право розпоряджатись майном переданого в оренду, не лише на підставі договору управління майном від 12.02.2007 року, а також на підставі договору від 12.01.2007 року, який на думку заявника клопотання, за своєю правовою природою є договором позички (т. 2, а.с. 1).
Ухвалою господарського суду Волинської області від 25.06.2012 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача фізичну особу-підприємця Маловічка Григорія Анатолійовича (т. 2, а.с. 6-7).
Рішенням господарського суду Волинської області від 02.07.2012 року у справі № 5004/391/12 (суддя Черняк Л.О.) первісний позов задоволено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум-Галичина" на користь фізичної особи-підприємця Маловічка Анатолія Григоровича 962 222,16 грн. орендної плати за приміщення, 818 059,54 грн. неустойки за період 15.05.2011 року по 01.04.2012 року та 35 605,64 грн. судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено (т. 2, а.с. 25-28).
Судовий акт мотивовано тим, що зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки договір оренди припинив свою дію в результаті його розірвання згідно претензії позивача від 04.05.2011 року. Крім того, за фактичне користування приміщенням відповідач повинен сплатити орендну плату та неустойку.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 року (головуючий Дужич С.П., судді Огороднік К.М., Саврій В.А.) рішення господарського суду Волинської області від 02.07.2012 року у справі № 5004/391/12 скасовано. Прийнято нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовлено; зустрічний позов задоволено. Визнано недійсним договір оренди приміщення № 01/05/2007 від 30.05.2007 року, укладений між фізичною особою-підприємцем Маловічко Анатолієм Григоровичем та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум-Галичина". Вирішено питання розподілу судових витрат (т. 2, а.с. 55-62).
Судовий акт мотивовано тим, що позивач не був власником вищевказаного нежитлового приміщення, не мав законних прав на його розпорядження, зокрема, передачі в оренду шляхом укладення відповідного договору, а, оскільки оспорюваний договір є недійсним, виконання зобов'язань за вказаним договором є безпідставними.
Не погоджуючись з прийнятим апеляційною інстанцією судовим актом, фізична особа-підприємець Маловічко Анатолій Григорович звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 року скасувати, рішення господарського суду Волинської області від 02.07.2012 року у справі № 5004/391/12 залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права (т. 2, а.с. 67-69).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 31.10.2012 року касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Маловічка Анатолія Григоровича прийнято до провадження і призначено до розгляду на 08.11.2012 року (т. 2, а.с. 66).
Розпорядженням секретаря другої судової палати № 03.08-05/1038 від 08.11.2012 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий Грейц К.В., судді Бакуліна С.В., Рогач Л.І. (т. 2, а.с. 78).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.11.2012 року розгляд касаційної скарги відкладено на 22.11.2012 року (т. 2, а.с. 81-82).
Розпорядженням керівника апарату Вищого господарського суду України № 03.14.03-04/1302 від 21.11.2012 року призначено повторний автоматичний розподіл справи у зв'язку з відпусткою судді Грейц К.В.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 08.11.2012 року розгляд касаційної скарги відкладено на 22.11.2012 року (т. 2, а.с. 81-82).
Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.11.2012 року касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Маловічка Анатолія Григоровича прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.12.2012 року (т. 2, а.с. 85-87).
У судове засідання 10.12.2012 року представник третьої особи -фізичної особи-підприємця Маловічка Григорія Анатолійовича не з'явився, причин неявки суду не повідомив.
Представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю фізичної особи-підприємця Маловічка Анатолія Григоровича особисто прийняти участь у судовому засіданні.
Від позивача також надійшла телеграма з клопотанням про відкладення розгляду справи.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Відповідно до ч. 5 ст. 28 Господарського процесуального кодексу України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника третьої особи -фізичної особи-підприємця Маловічка Григорія Анатолійовича та позивача -фізичної особи-підприємця Маловічка Анатолія Григоровича, оскільки представник останнього присутній у судовому засіданні.
Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, вислухавши представника позивача, відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.05.2007 року, між фізичною особою-підприємцем Маловічком Анатолієм Григоровичем (далі - орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум-Галичина" (далі - орендар) було укладено договір оренди приміщення № 01/05/07 (далі -договір оренди), відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у тимчасове користування офісне приміщення загальною площею 325 кв. м., яке знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 5 (п.п. 1.1, 1.2, 1.3 договору оренди) (т. 1, а.с. 9).
Відповідно до п.п. 3.1-3.4 договору оренди, приймання-передача приміщення, що орендується, здійснюється двосторонньою комісією, яка складається із уповноважених представників сторін протягом трьох календарних днів з моменту підписання даного договору, якою складається акт приймання-передачі та підписується уповноваженими представниками сторін. Приміщення вважається переданим в оренду з моменту підписання акту приймання-передачі (т. 1, а.с. 9).
Згідно п. 4.1 договору оренди його строк встановлюється сторонами з 01.06.2007 року по 28.05.2010 року (т. 1, а.с. 9).
Пунктами 4.2, 4.3 договору оренди встановлено, що у разі відсутності претензій однієї із сторін договір пролонговується, а термін оренди може бути скорочений лише за згодою сторін (т. 1, а.с. 9).
Відповідно до п. 5.1 договору оренди сторони погодили, що розмір орендної плати становить 15 (п'ятнадцять ) доларів США за 1 кв. метр переданого в оренду приміщення, в тому числі ПДВ - 20% (т. 1, а.с. 9).
Згідно п. 5.2 договору оренди розрахунки між сторонами здійснюються в українській національній валюті -гривні за курсом Національного банку України на день проведення платежу. Вид розрахунків -безготівковий. Орендар зобов'язаний провести розрахунки протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунку орендодавцем (т. 1, а.с. 9).
Пунктами 7.1, 7.2 договору оренди передбачено, що після закінчення терміну оренди, орендар зобов'язаний протягом 5 календарних днів повернути приміщення орендодавцю згідно акту приймання передачі. Повернення приміщення здійснюється двосторонньою комісією, що складається з уповноважених представників сторін, якою оформляється акт приймання-передачі (т. 1, а.с. 9 зв.).
Відповідно до п. 8.2 договору оренди у випадку несвоєчасної сплати орендної плати, орендар зобов'язується сплатити на користь орендодавця неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожен день прострочення платежу (т. 1, а.с. 9 зв.).
Згідно п. 10 договору оренди у випадку невиконання умов даного договору однією з сторін інша сторона має право вимагати його дострокового розірвання (т. 1, а.с. 9 зв.).
Актом приймання-передачі від 01.06.2007 року до договору оренди приміщення № 01/05/07 від 30.05.2007 року фізична особа-підприємець Маловічко Анатолій Григорович передав, а Запорізька філія товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум-Галичина" прийняла приміщення загальною площею 105,0 кв. м. на першому поверсі б. № 5 по вул. Діагональна у м. Запоріжжя (т. 1, а.с. 11).
Відповідно до акту приймання-передачі від 25.06.2007 року до договору оренди № 01/05/07 від 30.05.2007 року фізична особа-підприємець Маловічко Анатолій Григорович передав, а Запорізька філія товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум-Галичина" прийняла приміщення загальною площею 220,0 кв. м. на другому поверсі б. № 5 по вул. Діагональна у м. Запоріжжя (т. 1, а.с. 10).
Відповідно до п. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно п. 1 ст. 761 Цивільного кодексу України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, правовою підставою для передачі позивачем належного Маловічку Григорію Анатолійовичу на праві власності нежитлового приміщення в оренду товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум-Галичина" за договором № 01/05/07 від 30.05.2007 року вказано договір управління нерухомістю б/н від 12.01.2007 року.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що 12.02.2007 рок між фізичною особою-підприємцем Маловічком А.Г. (далі - управитель) та фізичною особою-підприємцем Маловічком Г.А. (далі - установник управління) було укладено договір управління нерухомим майном (далі -договір управління майном), відповідно до умов якого установник управління передав управителеві нерухоме майно в оперативне управління, а управитель зобов'язався здійснювати управління цим майном в інтересах установника управління (п. 1.1. договору управління майном) (т. 1, а.с. 8).
Відповідно до п. 1.2 договору управління майном під нерухомим майном розуміється, зокрема, приміщення, розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 5 (літ. Ж-3, інв. № 2) (т. 1, а.с. 8).
Згідно п. 5.1 договору управління майном він набуває чинності з моменту його підписання (т. 1, а.с. 8).
Договір управління нерухомим майном від 12.02.2007 року. був укладений між фізичною особою-підприємцем Маловічком А.Г. та фізичною особою-підприємцем Маловічком Г.А. в простій письмовій формі.
Інститут управління майном є способом здійснення прав на чуже майно з визначеною метою, правила якого закріплені в главі 70 Цивільного кодексу України.
Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 1029 Цивільного кодексу України за договором управління майном одна сторона (установник управління) передає другій стороні (управителеві) на певний строк майно в управління, а друга сторона зобов'язується за плату здійснювати від свого імені управління цим майном в інтересах установника управління або вказаної ним особи (вигодонабувача).
Договір управління майном може засвідчувати виникнення в управителя права довірчої власності на отримане в управління майно.
З наведеної норми вбачається, що договір управління майном не передбачає виникнення права власності у довірчого управителя, оскільки власник передає не свої правомочності, а можливість їх реалізації.
Згідно п. 1 ст. 1030 Цивільного кодексу України предметом договору управління майном можуть бути підприємство як єдиний майновий комплекс, нерухома річ, цінні папери, майнові права та інше майно.
Статтею 1031 Цивільного кодексу України встановлено, що договір управління майном укладається в письмовій формі. Договір управління нерухомим майном підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Відповідно до ч. 3 ст. 640 Цивільного кодексу України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Згідно п. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
За таких обставин апеляційний господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що договір управління нерухомим майном від 12.02.2007 року не є укладеним і не створює прав та обов'язків для його сторін, а саме фізичної особи-підприємця Маловічко А.Г. та фізичної особи-підприємця Маловічко Г.А.
Відповідно до ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" визначено, що при розгляді справ про визнання правочинів недійсними суди залежно від предмета і підстав позову повинні застосовувати норми матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, та на підставі цих норм вирішувати справи.
Суд апеляційної інстанції дійшов обгрунтованого висновку, про визнання договору оренди приміщення № 01/05/07 від 30.05.2007 року недійсним, оскільки фізична особа-підприємець Маловічко Анатолій Григорович не будучи власником та не маючи законних прав на розпорядження нежитловими приміщеннями, відповідно, не мав права передавати їх в оренду.
Згідно з вимогами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З врахуванням вищенаведеного підстави для скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції, якими було правильно застосовані норми матеріального та процесуального права, відсутні.
Посилання заявника касаційної скарги на те, що договір оренди приміщення № 01/05/07 від 30.05.2007 року укладався на підставі договору управління нерухомістю б/н від 12.01.2007 року, а не договору від 12.02.2007 року судовою колегією не приймаються, оскільки судом апеляційної інстанції достовірно встановлено виникнення спірних правовідносин.
Крім того, Донецьким апеляційним господарським судом під час розгляду справи № 24/5009/4452/11 за позовом фізичної особи-підприємця Маловічка Анатолія Григоровича до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Континіум-Галичина" про усунення перешкод в користуванні приміщенням та виселення була надана відповідна оцінка оспорюваному договору.
Доводи заявника касаційної скарги фактично стосуються переоцінки доказів у справі, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 1117, 1119 -11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Маловічка Анатолія Григоровича залишити без задоволення.
Постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 29.08.2012 року у справі № 5004/391/12 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді: І.В. Алєєва
О.О. Євсіков
Судове рішення № 27989052, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 10.12.2012. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 5004/391/12. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: