Рішення № 27988144, 05.12.2012, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 2-3777/12

Категорія 26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2012 року Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Вовк С. В.,

при секретарі - Греку А. Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна», про визнання кредитного договору недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2012 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду із вимогами до відповідача ПАТ «ОТП Банк», третьої особи ТОВ «ОТП Факторинг Україна», про визнання недійсним кредитного договору № СL-006/2040/2008 від 27.05.2008 р., укладеного між нею і ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є відповідач, в іноземній валюті у сумі 15 992,25 грн. строком до 27.05.2014 р. під процентну ставку 10,99 % річних.

Позов ОСОБА_1 мотивує тим, що умови кредитного договору суперечать Закону України «Про захист прав споживачів», а саме він містить несправедливі умови, в ньому прописано, що банк може збільшувати при будь-якому порушенні кредитної дисципліни, без укладення будь-якого додаткового договору з наступною корекцією такої ставки.

Також позивач посилається на те, що з нею не була виконана переддоговірна робота, що при цьому дії відповідача не відповідають вимогам постанови правління НБУ від 10.05.2007 р. № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Позивач зазначає, що банк був зобов'язаний отримати письмове підтвердження споживача про ознайомлення з інформацією про умови кредитування та сукупну вартість кредиту.

Також у позові ОСОБА_1 зазначає, що у порушення п. 3.8. Правил її не попереджено щодо валютних ризиків під час виконання зобов'язань за договором та не надано інформацію щодо валютних методики, яка використовується банком для визначення валютного курсу, строків і комісій, пов'язаних з конвентацією валюти платежу у валюті зобов'язання під час погашення заборгованості за кредитом та процентами за користування ним.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача ПАТ «ОТП Банк» проти вимог позову ОСОБА_1 заперечувала, просила відмовити у його задоволенні, посилаючись на його необґрунтованість та безпідставність.

Представник третьої особи ТОВ «ОТП Факторинг Україна» у судове засідання не з'явився, вчасно належним чином юридична особа була повідомлена про розгляд справи.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, оголосивши та дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 27.05.2008 р. між позивачем ОСОБА_1 та ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», було укладено кредитний договір № СL-006/2040/2008, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у 18 956,99 доларів США.

За правилом ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Вказаним договором передбачена фіксована процентна ставка 10,99 % річних.

Укладений кредитний договір є двостороннім правочином і він укладений на загальних умовах, додержання яких є необхідним для чинності правочину, що відповідає ч. ч. 1- 6 ст. 203 ЦК України.

Згідно ст. 203 ЦК України, загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину:

1. зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

2. особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

3. волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

4. правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

5. правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;

6. правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

За правилом, передбаченим ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Як на правову підставу задоволення свого позову, позивач посилається на ч. 1 ст. 230 ЦК України, яка регламентує, що якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним.

Згідно ч. 1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

Суд не може погодитись з доводами позивача, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Судом встановлено, що кредитний договір № СL-006/2040/2008 від 27.05.2008 р. був підписаний обома сторонами, тобто за правилом ч. 1 ст. 638 ЦК України є укладеним, оскільки сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

На спростування доводів позивача відповідачем ПАТ «ОТП Банк» були надані наступні документи, що надавались позичальнику ОСОБА_1: копія анкети-заяви № 23269 ПБ фізичної особи на отримання автомобільного кредиту, копія інформаційного листка «Акційні умови кредитування по програмі «Автомобіль в кредит без авансового платежу».

В інформаційному листку наведено розрахунок орієнтовної сукупної вартості кредиту та інформація про умови кредитування.

Також в п. 13 анкети-заяви передбачено, що підписанням даної анкети позичальник підтверджує, що банк надав їй в письмовій формі та в повному об'ємі інформацію, передбачену п. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів».

Щодо умов кредитного договору щодо підвищення процентної ставки, то відповідно до п.п. 1.4.1.5.1, у випадку порушення позичальником своїх зобов'язань, встановлених будь-яким з п.п. 2.3.6., 2.3.7., 2.3.7.1. цього договору, фіксована процентна ставка чи фіксований відсоток (в залежності від виду процентної ставки, що застосовується за цим договором (плаваюча чи фіксована процентна ставка)) підвищується на 4 % річних, в порядку передбаченому цим договором.

Згідно п. п. 1.4.1.5.2, підвищення процентної ставки, передбачене п. п. 1.4.1.5.1 цього договору, буде здійснено в силу настання п. п. 1.4.1.5.1 цього договору та не потребує укладання будь-якого додаткового договору до цього договору чи графіку платежів у новій редакції та сторони згодні з таким підвищенням по відношенню до всієї повернутої суми кредиту, при цьому процентна ставка по кредиту підлягає підвищенню по відношенню до всієї повернутої суми кредиту, при цьому процентна ставка по кредиту підлягає підвищенню в перший банківський день місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено порушення будь-якого з п. п. 2.3.6, 2.3.7, 2.3.7.1 цього договору.

У оспорюваному договорі сторони висловили свою цілковиту згоду щодо такої зміни плаваючої процентної ставки стосовно всієї непогашеної суми кредиту без укладення додаткових договорів до кредитного договору.

Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012 р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, виникають із кредитних правовідносин» передбачає, що при вирішенні спорів щодо правомірності підвищення процентної ставки згідно зі статтею 1056-1 ЦК у зв'язку з прийняттям Закону України від 12.12.2008 р. № 661-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо заборони банкам змінювати умови договору банківського вкладу та кредитного договору в односторонньому порядку», яким передбачено, що встановлений кредитним договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшений банком в односторонньому порядку, а також, що умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною, суди мають виходити з того, що цей закон набрав чинності з 10.01.2009 р.

При вирішенні питання щодо правомірності підвищення банком чи іншою фінансовою установою процентної ставки суди також повинні розрізняти умови кредитного договору, які встановлюють односторонню зміну умов договору, від умов договору, що встановлюють погоджену сторонами процедуру зміни договору шляхом прийняття позичальником пропозиції кредитора про зміну умов договору відповідно до вимог статей 641-642 ЦК або в порядку, визначеному частиною шостою статті 1056-1 ЦК.

Кредитний договір був укладений 27.05.2008 р.

З огляду на умови кредитного договору та положення цивільного законодавства України, у суду відсутні підстави, щоб визнати даний договір недійсним з правових підстав, зазначених позивачем.

На підставі ст. ст. 3, 4, 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» (ЄДРПОУ 21685166), третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421), про визнання кредитного договору недійсним - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.

Суддя С. В. Вовк