Рішення № 279852, 07.11.2006, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 4/399

07.11.06 р.

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Харнеткам”

До Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси ” Кабінету Міністрів України

Про стягнення 8745грн.78коп.

Суддя І.І. Борисенко

Представники:

від позивача: Пасько Г.П. –директор.

від відповідача: не з’явився (представ.Малахатко І.І. –за дов. був присутній в попередньому засіданні

в засіданні брали участь:

В засіданні суду 31.10.2006р. оголошувалась перерва, відповідно до ст. 77 ГПК України, до 07.11.2006р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Державної компанії „Укрекокомресурси ” про стягнення 8562грн.40 коп. суми заборгованості за період з квітня по серпень 2005р., 36грн.66коп. пені, 146грн.72коп. -3% річних, а всього 8745грн.78коп. заборгованості за договором оренди від 01.11.2002р.№б/н.

17.10.2006р. позивач уточнив свої вимоги, просить стягнути з відповідача 8562грн.40 коп. суми заборгованості за період з квітня по серпень 2005р., від стягнення суми пені та 3% річних відмовився і відмова прийнята судом.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконує зобов’язання за укладеним між сторонами договором оренди нежитлового приміщення № б/н від 01.11.2002 року в частині здійснення розрахунків.

31.10.2006р. в засіданні суду представник відповідач заперечував проти позовних вимог, оскільки вважає, що укладений договір оренди №б/н від 01.11.2002р. є неукладеним (таким, що не відбувся), а тому у позивача не має правових підстав стягнення заборгованості за неукладеним договором оренди №б/н від 01.11.2002р. Свої заперечення на позов виклав в відзиві на позовну заяву від 30.10.2006р. №155.07.11.2006р. відповідач свого представника в засідання суду не направив, заяв та клопотань до суду не надіслав, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами 01.11.2002 було укладено договір оренди за №б/н.

Пунктом 7.1 вказаного договору строк його дії встановлено з 01.11.2002 року по 31.12.2005 рік.

Відповідно до п.1.1 договору позивач (орендодавець) передав, а відповідач (орендар) прийняв в платне користування приміщення, площею 137кв.м за адресою: м. Харків, пров. Монгольський,6.

Розмір орендної плати сторонами визначено п.2.1 договору у розмірі 1712грн.48коп. в місяць у тому числі і комунальні послуги.

Відповідно до п.2.2 оплата по договору оренди здійснюється у формі попередньої оплати не пізніше 20 числа попереднього місяця, крім вартості електричної енергії, яка сплачується за фактичними обсягами споживання за поточний місяць

Відповідач (Орендар) отримав від Позивача (Орендодавця) в тимчасове користування нежиле приміщення загальною площею 137,0 кв.м., що підтверджується Актом прийому–передачі від 01.11.2002 р. до Договору оренди від 01.11.2002р.

Відповідач не заперечує, що використовував орендоване приміщення, про що свідчать акти виконаних робіт за кожний місяць, підписані та скріплені печаткою орендаря.

За своєю правовою природою договір оренди укладений між сторонами є договором найму, що регулюється главою 58 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Відповідач частково виконав свої зобов’язано за договором, що підтверджується матеріалами справи, а саме, актом звірки взаєморозрахунків, підписаного сторонами, з якого вбачається, що відповідач сплачував орендну плату з листопада 2002р. по березень 2005р.

Тому, доводи відповідача викладені в відзиві на позовну заяву не приймаються судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Судом встановлено і відповідачем цей факт не заперечується, що Відповідач не сплачував договірну суму орендної плати з квітня по серпень 2005 року, що складає 8562,40 грн.(1712грн.48коп.х5місяців).

Згідно п.3 ст. 18 закону України „Про оренду державного та комунального

майна” та у відповідності до ст. 762 ЦК України, передбачено обов‘язок орендаря вносити орендну плату своєчасно, та в повному обсязі. При цьому пунктом 1 статті 19 вищенаведеного Закону, також встановлено обов‘язок орендаря вносити орендну плату за користування об‘єктом оренди незважаючи на результати господарської діяльності.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов‘язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України який набрав чинності з 1 січня 2004року, суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна умов договору не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що Відповідач не виконав покладені на нього зобов‘язання щодо здійснення у визначений цим договором строк оплати.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення суми 8562грн.40коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

В частині стягнення пені та 3% річних провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України, оскільки позивач відмовився від стягнення у цієї частині позову і відмова прийнята судом.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального Кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Харнеткам” задовольнити частково.

Стягнути з Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини „Укрекокомресурси ” Кабінету Міністрів України (01021, м.Київ, вул. Кловський узвіз, 4, р/р 26005481145001 в Печерській філії Приватбанк, МФО 300711, код ЄДРПОУ 20077743) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Харнеткам” (61157, м.Харків, пров.Монгольський,6, р/р 260032935 в ВАТ Мегабанк, МФО 351629, Код ЄДРПОУ 01878414) 8562грн.40коп.заборгованості, 85грн.62коп. державного мита та 110 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

2. В решті частині позову провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя І.І. Борисенко