Ухвала суду № 27984276, 07.12.2012, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 1512/13567/2012

УХВАЛА

07.12.2012 р. м. Одеса

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого -судді Петренка В.С.

при секретарі - Сушко М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом

ОСОБА_2

до ОСОБА_3, ОСОБА_4

про стягнення боргу за договорами позики,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_5, ОСОБА_4, в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість за договором позики у розмірі 60 000 доларів США, три відсотки річних у розмірі 73, 74 доларів США, стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за договором позики у розмірі 10 000 доларів США, проценти від суми позики у розмірі 1 900 доларів США, три відсотки річних у розмірі 14, 62 доларів США, а також стягнути з відповідачів у солідарному порядку витрати по сплаті судового збору.

Від позивача до канцелярії суду надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, яке належить відповідачам -ОСОБА_5, ОСОБА_4 на праві власності.

В обґрунтування наданої заяви позивач посилається на те, що відповідачі до теперішнього часу не повернули борг, у зв'язку з чим вони можуть вжити відповідні заходи, що на думку позивача, може значно ускладнити виконання рішення суду у випадку задоволення судом позову, у зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із відповідною заявою.

Так, ухвалами Київського районного суду м. Одеси від 07.11.2012року та від 15.11.2012року з КП «ОМБТІ та РОН», Одеської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру»та УДАІ УМВС України в Одеській області було витребувано інформацію щодо нерухомого майна, земельних ділянок та транспортних засобів, які зареєстровані за відповідачами.

Згідно відповіді УДАІ УМВС України в Одеській області від 01.12.2012року за №42/1-2272, за ОСОБА_4 зареєстрований автомобіль Mazda 3 державний номер НОМЕР_3, 2007 року випуску та автомобіль Lexus LX 470, державний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, за ОСОБА_3 транспортні засоби не зареєстровані.

У судовому засіданні 07.12.2012року позивач надану заяву підтримав у повному обсязі та просив суд її задовольнити.

У судовому засіданні 07.12.2012року представник відповідачів заперечував проти заяви про забезпечення позову.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, вважає, що заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачі -ОСОБА_5 та ОСОБА_4 взяли у позивача -ОСОБА_2 в борг грошові кошти у розмірі 60 000 доларів США, які зобов'язалися повернути в кінці вересня 2008року.

Даний факт підтверджується копією розписки від 18.07.2008року, яка наявна у матеріалах справи (а.с. 8), однак, за твердженням позивача, відповідачами не було повернуто борг у встановленій у розписці термін.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачі -ОСОБА_5 та ОСОБА_4 взяли у позивача -ОСОБА_2 в борг грошові кошти у розмірі 10 000 доларів США, які зобов'язалися повернути по першій вимозі з попереднім повідомленням на протязі двох тижнів.

Даний факт підтверджується копією розписки від 10.07.2007року, яка наявна у матеріалах справи (а.с. 9), однак, за твердженням позивача, відповідачами не було повернуто борг у встановленій у розписці термін.

Таким чином, суд зазначає, що ОСОБА_2 заявив до відповідачів майнові вимоги, тобто, просить стягнути з них борг.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, а також інші відомості, потрібні для забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно п. 1 та п. 2 ч.1 та ч. 3 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб, а також шляхом заборони вчиняти певні дії. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п.4 роз'яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Саме поняття арешту визначається як процесуальна дія, що зумовлює настання правових наслідків у формі опису майна та заборони розпоряджатися ним. Дане положення доповнене та конкретизоване у статті 57 Закону України «Про виконавче провадження»та передбачає оголошення заборони розпоряджатися ним, а в разі потреби -обмеження права користуватися майном або його вилучення у відповідної особи та передачу на зберігання іншим особам.

З урахуванням вказаного вище роз'яснення Пленуму Верховного суду України, суд вважає, що накладання арешту на вказане майно є недоцільним, оскільки передбачає в тому числі можливість обмеження права користуватися майном або його вилучення у відповідної особи та передачу на зберігання іншим особам. На переконання суду такі дії можуть істотним чином зашкодити правам та охоронюваним законом інтересам відповідача та інших осіб.

При цьому тимчасове обмеження права розпоряджатися вищезазначеним майном, без обмеження права володіння та користування ним, не зашкодить істотним чином правам та охоронюваним законом інтересам відповідача, у зв'язку із чим заява про забезпечення позову підлягає частковому задоволенню -шляхом встановлення заборони відчуження вказаного майна.

Таким чином, з урахуванням ціни позову суд вважає вимоги позивача співмірними із заявленими позовними вимогами, вбачає імовірність ускладнення виконання судового рішення у випадку не задоволення судом заяви представника позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 151 - 153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_2 -задовольнити частково.

Заборонити відчуження у будь -який спосіб автомобілю Lexus LX 470, державний номер НОМЕР_2, 2007 року випуску, та автомобілю Mazda 3 державний номер НОМЕР_3, 2007 року випуску, які належать ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1

В решті вимог заяви - відмовити.

Копію ухвали невідкладно надіслати УДАІ ГУМВС України в Одеській області для відома та виконання.

Ухвала про забезпечення позову набирає чинності в момент її проголошення, підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому законом для виконання судових рішень.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення, однак оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Петренко В. С.