Рішення № 279840, 17.10.2006, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.486-65-72

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

№ 6/443

17.10.06

За позовом Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз”

До відповідача Відкритого акціонерного товариства “Київгаз”

Про стягнення 482421,44 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники:

Від позивача Козченко В.М. (за дов. б/н від 30.12.2006)

Від відповідача Кравчук А.М. (за дов. № 27/06 від 01.06.2006)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До господарського суду міста Києва звернулася з позовом дочірня компанія “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз” до відкритого акціонерного товариства “Київгаз” про стягнення з останнього 482421,44 грн. за договором № 03-04-416 від 11.11.2005 з транспортування природного газу для потреб споживачів, а саме: 444793,67 боргу, 2223,97 грн. збитків від інфляції, трьох процентів річних в розмірі 4873,16 грн. та 30530,64 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за надані послуги з транспортування природного газу.

Ухвалою суду від 21.07.2006 було порушено провадження у справі № 6/443 та призначено розгляд останньої на 12.09.2006.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, жодних заяв та клопотань суду не подав. Розгляд справи було відкладено на 28.09.2006.

26.09.2006 у судовому засіданні було оголошено перерву до 05.10.2006.

Відповідач у поданому відзиві просить відмовити позивачу в задоволенні вимог щодо стягнення пені, інфляційних та трьох процентів річних, оскільки ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2004 порушено провадження у справі 23/343-Б про банкрутство ВАТ “Київгаз” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

05.10.2006 представниками сторін було подано спільне клопотання з проханням продовжити строк вирішення спору в порядку ст. 69 ГПК України з метою здійснення звірки взаєморозрахунків.

Ухвалою суду від 05.10.2006 строк вирішення спору продовжено, розгляд справи відкладено до 17.10.2006.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

11.11.2005 між дочірньою компанією “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз” (Трансгазом) та відкритим акціонерним товариством “Київгаз” (Київгазом) було укладено договір № 03-04-416 з транспортування природного газу споживачам, постачальником природного газу яких є ВАТ “Київгаз” (далі –Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору Трансгаз зобов’язався надавати Київгазу послуги з транспортування природного газу для потреб споживачів, зазначених у плановому реєстрі, який є невід’ємною частиною цього Договору (Додаток № 1), а Київгаз –сплатити за транспортування газу встановлену плату.

Згідно з п. 5.2 Договору оплата здійснюється Київгазом до 15 числа місяця, наступного за звітним, на підставі підписаних Трансгазом і Київгазом двосторонніх актів передачі-приймання послуг з транспортування природного газу.

На виконання умов Договору в січні 2006 року позивачем було надано відповідачеві послуг по транспортуванню природного газу в обсязі 13900340 куб. м. за ціною 40,2 грн. за 1000 куб м., в т. ч. ПДВ –6,7 грн., на суму 558793,67 грн.

Факт надання вказаних послуг підтверджується підписаним сторонами актом передачі-приймання послуг з транспортування газу за вказаний період (знаходиться в матеріалах справи).

У свою чергу, відповідач вартість послуг оплатив частково на суму 114000 грн. Борг відповідача склав 444793,67 грн.

Таким чином, відповідач порушив вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, вимоги про стягнення з відповідача основного боргу у зазначеному вище розмірі є законними та обґрунтованими. Однак, враховуючи, те, що під час розгляду справи в суді відповідач сплатив основний борг (доказом чого є підписаний сторонами акт звірки взаєморозрахунків станом на 16.10.2006), провадження в даній частині позовних вимог підлягає припиненню в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Вимоги про стягнення з відповідача 2223,97 грн. інфляційної складової боргу також є правомірними. Так, обов’язок сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення виникає покладено на боржника ч. 2 ст. 625 ЦК України.

При цьому суд не погоджується з посиланнями відповідача на п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” як на підставу звільнення від сплати інфляційної складової боргу виходячи з наступного.

Не зважаючи на те, що вказане правило (сплати інфляційної складової) зафіксовано у нормі, яка регулює відповідальність за порушення грошового зобов’язання, законодавцем дана норма сконструйована таким чином, що робить інфляційну складову невід’ємною частиною боргу –«борг з урахуванням встановленого індексу інфляції».

Отже, оскільки гроші виконують еквівалентну функцію, інфляційна складова боргу є законодавчо визначеним способом захисту цивільних прав кредитора від небажаних економічних процесів, пов’язаних зі знеціненням коштів, і не переслідує покладення на боржника додаткових обов’язків, спрямованих на ущемлення його прав, що характерно для заходів цивільно-правової відповідальності.

У той же час, вимоги про стягнення 30530,64 грн. пені, трьох процентів річних в розмірі 4873,16 грн. задоволенню не підлягають, виходячи з наступного. Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.08.2004 було порушено провадження у справі № 23/343-6 про банкрутство ВАТ “Київгаз” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів останнього.

Відповідно до п. 4 ст. 12 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

- не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів).

Отже, на період дії мораторію, а саме з 19.08.2004 санкції у вигляді річних та пені нараховані позивачем необґрунтовано, в порушення вищезазначеної норми Закону України.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач доказів належного виконання умов Договору суду не подав.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в частині 2223,97 грн. збитків від інфляції. Провадження в частині стягнення 444793,67 грн. основного боргу підлягає припиненню. У стягненні 30530,64 грн. пені та трьох процентів річних у розмірі 4873,16 судом відмовлено.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 4470,18 грн. державного мита та 109,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 33, 49, 80 п. 1-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства “Київгаз” (м. Київ, вул. Кіквідзе, 4-Б, рахунок 2600300017738 в КБ “Хрещатик”, МФО 300670, код 03346331) на користь Дочірньої компанії “Укртрансгаз” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” в особі Управління магістральних газопроводів “Київтрансгаз”” (м. Київ, пр-т Комарова, 44, рахунок 26007301241695 в Київському міському відділенні Промінвестбанку, МФО 322250 код 23517243) 2223,97 грн. збитків від інфляції, 4470,18 грн. державного мита та 109,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Провадження в частині стягнення 444793,67 грн. основного боргу припинити.

В іншій частині позову відмовити.

Суддя С.А. Ковтун

Рішення підписано 16 листопада 2006 року.