Рішення № 27983550, 05.12.2012, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 422/7342/12

Справа №2/422/4663/12

422/7342/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року м. Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Шавули В.С.

при секретарі Давиденко Я.Є.

за участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача Надтоки О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 25 про відшкодування шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 01 серпня 2012 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із позовом до начальника Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 25 ОСОБА_7 про відшкодування шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 25 жовтня 2011 року Міським комунальним підприємством «Дніпропетровські міські теплові мережі» подано до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська заяву про видачу судового наказу, додатком до якої надано довідку Житлово-комунального підприємства «Парус»від 27.08.2011 року про склад родини позивача ОСОБА_1 В даній довідці про склад родини було вказано прізвища, імена та по-батькові, дати народження усіх членів родини позивача, їх адреса проживання, а також, інші відомості про позивача та членів його родини, а саме: кількість осіб та періоди їх прописки, факт та дата смерті матері дружини позивача.

Крім того, за доводами позивача, інформація вказана у довідці про нього та членів його родини є конфіденціальною та отримана, використана, розповсюджена незаконним шляхом, без його на те згоди, що призвело до порушення прав та свобод позивача і його родини, спричинення моральної шкоди.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 8 000,00 грн.; судові витрати покласти на відповідача.

Ухвалою від 22.11.2012 року за згодою позивача до участі у справі залучено належного відповідача Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство № 25.

У судовому засіданні позивач, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити, посилаючись на викладені у позовній заяві доводи та надані суду докази.

Представник відповідача, діючого на підставі довіреності -Надтока О.В., у судовому засіданні обставини позову та позовні вимоги не визнав, заперечував проти задоволення вимог, посилаючись на доводи викладені у запереченні. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

За ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше за зверненням фізичних чи

юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За ст.59 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст.55, ст.124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

При вирішенні справи щодо спірних правовідносин суд застосовує положення Конституції України, Цивільного Кодексу України, інші закони України, практику Верховного Суду України.

Суд, з'ясувавши обставини по справі та перевіривши їх наданими доказами, заслухавши пояснення сторін, їх представників вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Міське комунальне підприємство «Дніпропетровські теплові мережі», 25.10.2011 року, звернулось до Ленінського районного суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_5, ОСОБА_6 заборгованості за теплопостачання. До даної заяви заявник у своїх додатках надав довідку про склад сім'ї від 28.07.2011 року видану Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством №25 (а.с. 41,43).

Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство №25 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України має ідентифікаційний код 32616672 з правовим статусом суб'єкта: юридична особа, розташоване: 49099, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Заводська, буд.91Б, підприємство здійснює управління нерухомим майном, монтаж систем опалення, вентиляції та кондціонування повітря, водопровідні, каналізаційні та протипожежні роботи, штукатурні роботи, малярні роботи та скління, збирання та знищення інших видів відходів (а.с.53-59,61,62).

На підставі договору на інформаційно-довідкове обслуговування від 01 червня 2011 року, укладеного між Міським комунальним підприємством «Дніпропетровські теплові мережі»та Житлово-комунальним підприємством «Парус», відповідач надав МКП «Дніпропетровські теплові мережі»інформацію щодо складу родини позивача (а.с. 51-52).

Відповідно до ст. 2, п.2,3 ст. 4 Закону України «Про захист персональних даних»від 01.06.2010 року № 2297-VІ, база персональних даних - іменована сукупність упорядкованих персональних даних в електронній формі та/або у формі картотек персональних даних; володілець бази персональних даних - фізична або юридична особа, якій законом або за згодою суб'єкта персональних даних надано право на обробку цих даних, яка затверджує мету обробки персональних даних у цій базі даних, встановлює склад цих даних та процедури їх обробки, якщо інше не визначено законом. Володільцем чи розпорядником бази персональних даних можуть бути підприємства, установи і організації усіх форм власності, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування, фізичні особи - підприємці, які обробляють персональні дані відповідно до закону. Розпорядником бази персональних даних, володільцем якої є орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, крім цих органів, може бути лише підприємство державної або комунальної форми власності, що належить до сфери управління цього органу.

Таким чином, комунальне житлово-експлуатаційне підприємство №25 є розпорядником бази персональних даних - юридична особа, які власником бази персональних даних або законом надано право обробляти ці дані.

Відповідно до п.6 ст.6 Закону України «Про захист персональних даних», не допускається обробка даних про фізичну особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Згідно ст. 22 ЦК України, право на відшкодування шкоди має лише особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, внаслідок винної та протиправної поведінки заподіювача шкоди.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Під моральною шкодою згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

За змістом зазначених положень, єдиною підставою цивільно-правової відповідальності за заподіяння моральної шкоди -є правопорушення, яке включає в себе: шкоду, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв'язок між ними, а також вину заподіювача шкоди.

Аналізуючи доводи позивача щодо завданої йому внаслідок використання інформації про нього та членів його родини діями відповідача моральної шкоди, суд вважає, що позивач взагалі не довів жодними письмовими доказами ні протиправної поведінки відповідача, ні обставин щодо моральних та психічних хвилювань, у зв'язку із чим суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині відшкодування моральної шкоди є такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях, тому задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.9, 40,50, ч.4 ст.55, 124 Конституції України, ст.16, 22 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.92 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», ст. ст. 10, 11, 57-60,61,88, 209, 212, 213-215, 218, ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 25 про відшкодування шкоди, - відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 214 грн.60 коп. (двісті чотирнадцять грн. 60 коп.).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо скаргу про апеляційне оскарження не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.С.Шавула