Постанова № 27979353, 19.06.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" червня 2012 р. справа № 2а/0470/11230/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Ручці Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросс»на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року, у адміністративній справі за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросс»»до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про скасування податкових повідомлень -рішень, суд, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агросс»звернулось з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002002301 від 01.08.2011року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 338159 грн.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року у позові відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах оскарження та доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає,що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську в період з 10.06.2011 року по 25.07.2011 року була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «Агросс»(код ЄДРПОУ 25013096) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року. Зазначена перевірка проводилась на підставі направлень від 10.06.2011 року №413, 444, 442, 404, 405, 423, 424 та на підставі наказів ДПІ у м. Дніпродзержинську від 25.04.2011 року №1178, від 11.07.2011 року №1429, від 18.07.2011 року №1485.

За результатами проведеної перевірки ТОВ «Агросс»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 року по 31.03.2011 року, ДПІ у м. Дніпродзержинську був складений акт №3448/50/23-206/25013096 від 01.08.2011 року, згідно висновків якого позивачем були порушені вимоги п.1.3. ст.1, п.7.2.1., п.п.7.2.3., п.7.2.4. п.7.2., п.п.7.4.5. п.7.4., п.п.7.5.1. п.7.5. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997р., в результаті чого ТОВ «Агросс»був занижений ПДВ на загальну суму 270527грн., у т.ч. в листопаді 2010 року - 136000грн., в грудні 2010 року-134527грн.

На підставі акту перевірки №3448/50/23-206/25013096 від 01.08.2011 року, ДПІ у м. Дніпродзержинську було винесено податкове повідомлення-рішення №0002002301 від 01.08.2011 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Агросс»з ПДВ в розмірі 338159грн. з них: за основним платежем - 270527грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 67632грн., яке було отримано останнім 18.08.2011 року.

Правовідносини сторін щодо дотримання вимог податкового законодавства України регулюються нормами Конституції України №254к/96 від 28.06.1996р., Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№509-ХП від 04.12.1990р. та Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97 від 03.04.1997р., який був чинний на момент здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами першої ланки - ПП «Вікторія 2007»та ТОВ «Аксіома».

ТОВ «Агросс»зареєстроване виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради та взяте на облік платників податків в ДПІ у м.Дніпродзержинську з 19.12.1997 року. У період, який перевірявся, підприємство було платником наступних податків: податку на прибуток, податку з доходів фізичних осіб, комунального податку, податку з власників транспортних засобів, збору за збирання навколишнього природного середовища, збору на спеціальне використання водних ресурсів, екологічного податку, орендної плати та за земельний податок. Також, ТОВ «Агросс»згідно з свідоцтвом №40333749 від 27.10.2000 року є платником ПДВ.

В перевіряємому періоді, позивач перебував в господарських правовідносинах з ПП «Вікторія 2007». На підставі договору №95 від 15.10.2010 року, укладеного між ТОВ «Агросс»(покупцем) та ПП «Вікторія 2007»(продавцем), останній протягом строку дії зазначеного договору, тобто до 31.12.2010 року, зобов'язався поставляти покупцю товар (пшеницю) в кількості 1000т. по ціні 1000грн. Згідно умов договору №95 від 15.10.2010 року.

На підставі рахунку №СФ-0000103 від 04.11.2010 року позивач отримав від ПП «Вікторія 2007»товар (пшеницю) в кількості 480т. на загальну суму 816000грн., у т.ч. ПДВ 136000грн., що підтверджується накладною №РН-0000092 від 04.11.2010 року, податковою накладною №77 від 04.11.2010року. Розрахунок за отриману продукцію ТОВ «Агросс»проводився в безготівковій формі, що підтверджується платіжними дорученнями №33031 від 25.11.2011 року, №32994 від 16.11.2011року, №32938 від 04.11.2011 року, №32907 від 01.11.2011 року, №32025 від 23.11.2011 року, №33007 від 22.11.2011 року, №32963 від 11.11.2011 року, №32957 від 10.11.2011 року.

Тобто, за господарськими операціями з ТОВ «Вікторія 2007»у листопаді 2010 року, позивачем до складу податкового кредиту була включена сума ПДВ в розмірі 136000грн., що підтверджується декларацією ТОВ «Агросс»№9005470745 від 14.12.2010 року.

В перевіряємому періоді, позивач також перебував в господарських правовідносинах з ТОВ «Аксіома». Згідно договору №117 від 06.12.2010 року, укладеного між ТОВ «Агросс»(покупець) та ТОВ «Аксіома»(продавець), протягом строку дії зазначеного договору, тобто до 31.12.2010 року, покупець отримував від продавця товар-продукцію (пшеницю) в кількості 1000т. зі ціною 1700грн., без урахування ПДВ.

Відповідно до накладних №РН-000005 від 20.12.2010 року та №РН-0000625 від 23.12.2010 року, податкових накладних №5 від 20.12.2010 року та №625 від 23.12.2010 року, в грудні 2010 року позивачем від продавця «Аксіома»було отримано товар (пшеницю) в кількості 440т. на загальну суму 807160грн., у т.ч. ПДВ в розмірі 134526грн. 67коп., що підтверджується Тобто, за господарськими операціями з ТОВ «Аксіома»у грудні 2010 року, позивачем до складу податкового кредиту була включена сума ПДВ в розмірі 134526грн. 67коп., що підтверджується декларацією ТОВ «Агросс»№9006048199 від 14.12.2010 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилався на відсутність у позивача доказів транспортування товару, оскільки відповідно до умов договорів між ТОВ «Агросс»та ТОВ «Аксіома»та ПП «Вікторія2007»позивач зобов'язувався здійснювати самовивіз пшениці.

Однак, колегія суддів не може погодитись з таким висновком, виходячи з наступного.

Як умовами Договору № 95 купівлі-продажу зерна пшениці від 15.10.2010 року, укладеного між ТОВ «Агросс»(покупець) та ПП «Вікторія-2007»(продавець), так і умовами Договору № 117 купівлі-продажу зерна пшениці від 06.12.2010 року, укладеного між ТОВ «Агросс»і ТОВ «Аксіома», продавець зобов'язався передати покупцю, належне йому на праві власності зерно пшениці (товар) на умовах - франко-склад (м. Дніпродзержинськ. вул. Азовська, 13), а покупець зі своєї сторони прийняти такий товар та оплатити його в обумовлений є такому правочині строк.

Термін «франко-склад покупця»покладає максимальні обов'язки на продавця, в тому числі і всі витрати і ризики у зв'язку з перевезенням товару з площі продавця до місця призначення на склад покупця, а покупець зобов'язаний оплатити придбаний товар відповідно до умов відповідного правочину.

З наведеного слідує, що умовами Договору № 95 купівлі-продажу зерна пшениці від 15.10.2010 року, укладеного між ТОВ «Агросс»(покупець) та ПП «Вікторія-2007»(продавець), так ї умовами Договору № 117 купівлі-продажу зерна пшениці від 08.12,2010 року, укладеного між ТОВ «Агросс»і ТОВ «Аксіома», продавець зобов'язався передати покупцю, належне йому на праві власності зерно пшениці (товар) безпосередньо на складі покупця (м. Дніпродзержинськ, вул, Азовська. 13),а покупець зі своєї сторони прийняти такий товар та оплатити його в обумовлений в такому правочині строк.

Тобто умовами зазначених правочинів було передбачено обов'язок продавця доставити (організувати доставку) придбаного ТОВ «Агросс»за такими договорами товару безпосередньо на склад ТОВ «Агросс».

Таким чином, висновок суду першої інстанції, щодо порушень ТОВ «Агросс» зроблено фактично на відсутності документів, що підтверджували самовивіз товару.

З таким висновком погодитись не можливо. Оскільки ТОВ «Агросс»було підтверджено відповідними доказами власні фізичні, технічні та технологічні можливості до вчинення дій, пов'язаних з придбанням (поставкою) продукції (товару), як і наявності кваліфікованого персоналу, основних фондів, можливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару, докази послідуючого його використання в своїй діяльності, доведено господарську мету такого придбання

У разі якщо зібраних у справі доказів буде достатньо для підтвердження доводів податкового органу щодо відсутності фактичного здійснення господарської операції, у відповідному позові платника податків щодо неправомірності визначених йому грошових зобов'язань необхідно відмовити. Водночас відсутність або недостатність відповідних доказів з урахуванням змісту підпункту 4.1,4 пункту 4,1 статті 4 Податкового кодексу України (презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків) є підставою для висновку про неправомірність оскарженого рішення контролюючого органу.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог , суд першої інстанції посилався на те, що ПП «Вікторія2007»та ТОВ «Аксіома»в порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість», не здійснили відповідного відображення сум, отриманих від правочинів, укладених з позивачем, в наслідок чого, у позивача відсутній об'єкт оподаткування при придбанні товарів, в результаті чого ТОВ «Агросс»було завищено податковий кредит.

З таким висновком, колегія суддів не погоджується, оскільки, якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Колегія суддів не може погодитись з посиланням суду першої інстанції на акти перевірки ПП «Вікторія2007» та ТОВ «Аксіома»як на докази нікчемності укладених правочинів, оскільки дані акти визнані протиправними постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.09.2011 року та постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.07.2011 року, які набрали чинності на момент постановлення оскаржуваного рішення.

Підставою для висновку суду першої інстанції про не підтвердження ТОВ «Агросс»зазначених сум податкового кредиту стали, серед іншого, визначені стани його контрагентів (ПП «Вікторія 2007», ТОВ «Аксіома»), та не декларування ними податкових зобов'язань по покупцю (ТОВ «Агросс»). Такий висновок зроблено посилаючись саме на базу співставлення (програмне забезпечення «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України»).

Посилання ДПІ та суду першої інстанції на дані програмного забезпечення, на підставі якого зроблений висновок про завищенням позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість, є неправомірним, оскільки нормами Закону України «Про податок на додану вартість»право платника податку на формування податкового кредиту не поставлене в залежність від несвоєчасності формування податкового зобов'язання його контрагентами.

Факт порушення постачальником своїх податкових обов'язків сам по собі не є доказом, що платник податків (ТОВ «Агросс») отримав необґрунтовану податкову вигоду. Доказів взаємозалежності, або обізнаності суспільства про порушення контрагентами ТОВ «Агросс»податкового законодавства в Акті перевірці відповідачем не наведено.

З урахуванням зазначеного висновок Окружного адміністративного суду м. Дніпропетровська про порушення позивачем податкового законодавства у зв'язку з відсутністю даних про декларування податкового зобов'язання постачальників ТОВ «Агросс»у відповідному періоді в системі автоматизованого співставлений ПЗ та ПК є безпідставним та необґрунтованим.

Згідно приписів Закону України «Про податок на додану вартість», яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обов'язок щодо визначення об'єкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку - продавця товару.

Обов'язок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку - покупця.

Закон України «Про податок на додану вартість»не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку - покупця товару (послуг), за правильність визначення платником податку - продавцем об'єктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції не звернув уваги на те ,що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що дії відповідача щодо винесення податкових повідомлень - рішень є неправомірними.

Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції викладене з порушенням норм матеріального права, і тому підлягає скасуванню.

Керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.202, ст.205, ст.207, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросс»задовольнити , постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 листопада 2011 року скасувати та прийняти нову.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агросс»задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську №0002002301 від 01.08.2011року.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко