Постанова № 27979179, 04.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/8253/11 Головуючий у 1-й інстанції: Гарань С.М.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"04" грудня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Федотова І.В.,

суддів -Вівдиченко Т.Р. та Федорової Г.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні суду, апеляційну скаргу приватного підприємства «ФІН»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «ФІН»до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «ФІН»(далі -позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкаси (далі -відповідач або податковий орган) про скасування податкових повідомлень-рішень № 00000492301 від 15.09.2011 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем 100727 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 25182 грн.; № 000003482301 від 15.09.2011 року про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 80581 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 20146 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.197 КАС України, апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи та судове рішення ухвалено без додержання норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, 09.09.2011 року відповідачем проведена позапланова виїзна документальна перевірка приватного підприємства «ФІН»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, за результатами взаємовідносин з приватним підприємством «Хладсервіс».

За результатами зазначеної перевірки складено акт від 09.09.2011 р. № 2311/23-4/32503944. В ході перевірки встановлено, що за період, що перевірявся, встановлено наявність господарських операцій з придбання товарів, робіт та послуг від ПП «ФІН»у вересні 2009 року, квітні, травні та листопаді 2010 року, що підтверджується податковими накладними.

За даними Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань і податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, встановлено відхилення між податковим кредитом та податковими зобов'язаннями ПП «Хладсервіс»: за вересень 2009 року у сумі 13161 грн.; квітень 2010 року у сумі 20000 грн.; травень 2010 року у сумі 17074 грн. та листопад 2010 року у сумі 23110 грн.

Під час перевірки відповідачем встановлено, що підприємством занижено суму доходу від продажу на 402908 грн. та відповідно, суму податкових зобов'язань з податку на прибуток підприємства на загальну суму 100727 грн., в тому числі: III квартал 2009 року -16453 грн., II квартал 2010 року -55386 грн., та IV квартал 2010 року -28888 грн.

За результатами перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення форми «Р»від 15.09.2011 р.: № 00000492301 про збільшення грошового зобов'язання по податку на прибуток за основним платежем 100727 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 25182 грн.; № 000003482301 про збільшення грошового зобов'язання по податку на додану вартість за основним платежем 80581 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 20146 грн.

Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 вказаного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, позивач не відобразив в складі податкового кредиту суми ПДВ згідно належним чином оформленої податкової накладної, у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

Згідно пп. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до офіційних роз'яснень, наданих ДПА України у межах визначених Законом повноважень, у листі № 6936/6/15-2415-9 від 11.08.2003 р. «Щодо відновлення податкового кредиту по податковій накладній, яка на момент перевірки податковим органом не була оформлена постачальником належним чином», у разі коли платник податку отримує належним чином оформлену податкову накладну із запізненням, то він відповідно до зазначених законодавчих норм, але з урахуванням граничного строку давності визначення сум податкових зобов'язань, встановленого ст. 15 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон) (не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду), не позбавляється права на включення вказаної в ній суми ПДВ до складу податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому вона була отримана.

Така ж позиція висвітлена у листі ДПА України від 30.12.2005 №26268/7/16-1117 «Про деякі питання справляння податку на додану вартість»де, зокрема, зазначено, що отримавши податкову накладну (у поточному податковому періоді), покупець товару (за умови виконання норм підпункту 7.4.1 зазначеного вище пункту 7.4) набув права на включення суми податку, вказаній у цій податковій накладній, до податкового кредиту. Вказана сума має бути відображена у рядку 10.1 податкової декларації з ПДВ за поточний звітний період. При цьому додаток 1 до податкової декларації з ПДВ «Розрахунок коригування сум ПДВ»не заповнюється, оскільки ніякого коригування раніше відображеного податкового кредиту в даному випадку не здійснюється.

За таких підстав, необхідно враховувати, що період виникнення права на податковий кредит та дата виписування податкової накладної можуть не збігатися, що в свою чергу спростовує позицію відповідача у даній справі про неправомірність формування податкового кредиту у тому звітному періоді, в якому була отримана податкова накладна.

Таким чином, у випадку, коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Отже, Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»окремо визначає момент виникнення права власника податку на податковий кредит та момент виникнення права на нарахування податкового кредиту, оскільки після оплати придбаних товарів платник отримує право на податковий кредит, але без податкових накладних не має право на його нарахування.

Таким чином, позивач має можливість не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації звітного періоду сформувати податковий кредит.

Проаналізувавши вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи, та дійшов помилкового висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а позовні вимоги -задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «ФІН»-задовольнити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2011 року скасувати та ухвалити нову, якою позовні вимоги Приватного підприємства «ФІН»до Державної податкової інспекції у місті Черкаси задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії та скасувати податкові повідомлення рішення № 00000492301, № 000003482301 від 15.09.2011 року.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Федорова Г. Г.