Ухвала суду № 27979114, 22.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р.

справа № 2а-0870/6090/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Алтуховій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоінбуд-Сервіс»на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоінбуд-Сервіс»до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Екоінбуд-Сервіс»просить скасувати постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2011 року, якою відмовлено в задоволенні позовних вимог, вважають, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права.

Сторони в судове засідання не з’явились, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, тому у відповідності до положення ст. 41 КАС України фіксування судового процесу не здійснюється.

Перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а справа –закриттю, з наступних підстав.

Пунктом 1 частиною 1 статті 17 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв’язку з здійсненням суб’єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв’язку з публічним формуванням суб’єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб’єкт владних повноважень»відповідно до п. 7 ч.1 ст. 3 того самого Кодексу означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є правильність рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Як видно з матеріалів справи, 22 березня 2011 року відповідачем складено акт № 169/2302/37024011 про результати документальної позапланової перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Нормативно-правовий акт —офіційний акт-волевиявлення (рішення) уповноважених суб'єктів права, що встановлює (змінює, скасовує) правові норми з метою регулювання суспільних відносин.

Натомість, індивідуальний акт має індивідуальну спрямованість, стосується конкретної особи або вирішення конкретної юридичної справи. За своєю природою правовий акт індивідуальної дії, на відміну від нормативного, встановлює не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

До правових актів індивідуальної дії відносяться рішення суб’єкта владних повноважень, які поширюються на конкретних фізичних чи юридичних осіб і є актом одноразового застосування норм права.

Даний акт не породжує певних правових норм, а його висновки не можна ототожнювати з приписами акту індивідуальної дії. Зазначений акт не має обов’язкового характеру для конкретної фізичної особи, адже права та обов’язки для конкретної фізичної особи породжує саме рішення суб’єкта владних повноважень, прийняте на підставі такого акту. А тому, з наведено випливає, що правовий наслідок як такий відсутній.

Отже, зазначений акт не має обов’язкового характеру і не набуває статусу рішення в розумінні п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, внаслідок чого не може бути оскаржений в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що даний спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки, дії відповідача не породжують спірних правовідносин.

Керуючись пунктом 4 статті 198, статтями 203, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Екоінбуд-Сервіс»задовольнити частково.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2011 року скасувати, провадження у адміністративній справі закрити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко