Ухвала суду № 27978956, 22.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18210/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Григорович П.О.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"22" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2012 у справі за адміністративним позовом Українського державного підприємства поштового зв'язку «УКРПОШТА»до Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000334210/1 від 16.05.2007, -

В С Т А Н О В И Л А:

УДППЗ «УКРПОШТА»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Окружної ДПС -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС (правонаступник Спеціалізованої державної інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Києві Державної податкової служби) про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000334210/1 від 16.05.2007.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2012 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що за результатами проведення виїзної планової перевірки Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2004 по 30.06.2006 СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП складено акт № 181/4210/21560045 від 09.02.2007.

Як вбачається з акту перевірки, в ході проведення перевірки відповідачем зроблено висновок, що в порушення ст. 1 та ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(із змінами та доповненнями) отримувало оплату за надані та отримані експортні та імпортні послуги поштового зв`язку згідно рахунків на підставі Виконавчого регламенту Всесвітньої поштової конвенції та на виконання контрактів, укладених з іноземними поштовими адміністраціями.

Відповідач зазначає, що УДППЗ «Укрпошта»як член Всесвітнього поштового союзу при встановленні взаємовідносин та взаєморозрахунків з поштовими адміністраціями інших країн користується Актами Союзу (Статут, Загальний регламент, Всесвітня поштова конвенція та її Виконавчий регламент, Угоди Союзу та їх виконавчі регламенти).

Одиницею обліку для взаєморозрахунків між країнами приймається грошова одиниця Міжнародного валютного фонду - СПЗ «Спеціальні права займу».

Відповідно до статті ВР5503 Виконавчого регламенту Всесвітньої поштової конвенції, належні до оплати суми виплачуються у валюті, обраній Адміністрацією-кредитором після консультації з Адміністрацією-дебітором. Сума, що підлягає оплаті в обраній валюті, визначається конвертуванням СПЗ в валюту оплати у відповідності й зазначеними в статті положеннями.

Відповідно до п.9 статті ВР5503 Виконавчого регламенту Всесвітньої поштової конвенції «Оплата повинна бути зроблена в можливо короткий термін і найпізніше, до закінчення шести тижнів, відраховуючи з дати затвердження ... рахунків, в яких зазначені суми або сальдо, що підлягають сплаті».

Статтею 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»зі змінами і доповненнями) надається ще більше часу для проведення розрахунків - 90 календарних днів.

Однак, деякі поштові адміністрації зарубіжних країн без будь-яких підстав розраховувались за узгоджені та акцептовані ними рахунки Укрпошти значно пізніше не тільки 6-тижневого терміну, встановленого Актами Всесвітнього Поштового Союзу, але й з порушенням 90-денного терміну, встановленого національним законодавством України. При чому річне сальдо в таких випадках перевищувало дозволені суми СПЗ для включення в сальдо наступного року.

На думку податкового органу, в порушення статті 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(зі змінами і доповненнями), позивачем несвоєчасно отримана виручку від нерезидентів (іноземних поштових адміністрацій) в іноземній валюті від реалізації послуг зв'язку.

Відповідно до Виконавчого регламенту Всесвітньої поштової конвенції УДППЗ «Укрпошта»надавало іноземним поштовим адміністраціям і отримувало від них послуги поштового зв'язку згідно відповідних рахунків.

Однак, як встановлено відповідачем в ході контрольного заходу, від поштових адміністрацій ряду країн оплату за надані послуги УДППЗ «Укрпошта»отримувало з порушенням законодавчо встановленого терміну розрахунків в іноземній валюті.

Зокрема, в ході перевірки встановлено порушення термінів розрахунків по взаємовідносинах з поштовою адміністрацією країни Того.

Так, згідно рахунку від 23.09.2002 на суму 31279 СПЗ, граничний термін надходження валютної виручки - 22.12.2002.

Згідно виписки банку виручка надійшла 08.03.04.

Згідно рахунку 23.09.2004 на суму 18807 СПЗ, граничний термін надходження валютної виручки - 22.12.2002.

Згідно виписки банку виручка надійшла 13.08.2004.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»(із змінами та доповненнями) порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

На підставі вищевказаних норм чинного законодавства по взаємовідносинах з поштовою адміністрацією країни Того позивачу нарахована пеня у сумі 397 999,27 грн.

Під час розгляду первинної скарги платника податків в СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП встановлено, що при нарахуванні пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки від поштової адміністрації, невірно взято курс валюти, зокрема, не враховано, що станом на 23.12.2002 курс СПЗ по відношенню до гривні становив 7,174654 грн. замість 3,739964 грн.

Отже, як вбачається з розрахунку, що наданий відповідачем, сума пені складає 142457,04 грн.

На думку податкового органу, позивач має сплатити до державного бюджету суму в розмірі 142457,04 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що УДППЗ «Укрпошта»є Національним оператором поштового зв'язку, виконує міжнародні договори від імені України в силу спеціальних на це повноважень.

Відносини між УДППЗ «Укрпошта»та поштовими адміністраціями базуються виключно на нормах Всесвітньої конвенції, Статуті Всесвітнього поштового союзу та Актах Всесвітнього поштового союзу.

УДППЗ «Укрпошта»не здійснює жодного експорту товарів у розумінні чинного законодавства України, оскільки об'єкти міжнародного поштового обміну (листи, депеші мішки, посилки, тощо) не призначені для продажу та не можуть бути продані будь-кому, а призначені лише для вручення їх адресату.

Всі грошові кошти, які надходять на користь УДППЗ «Укрпошта»від іноземних поштових Адміністрацій по рахунках, передбачених Виконавчим регламентом Всесвітньої поштової Конвенції є відшкодуванням витрат УДППЗ «Укрпошта»на забезпечення міжнародного поштового обміну і відповідно, міжнародних зобов'язань України.

УДППЗ «Укрпошта»під час забезпечення міжнародного поштового обміну не отримує економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу, і відповідно, не отримує виручки від такої діяльності.

Під час забезпечення міжнародного поштового обміну УДППЗ «Укрпошта»діє без контрактної основи, тобто, не укладаючи із поштовими адміністраціями інших країн двосторонніх або багатосторонніх зовнішньоекономічних договорів (контрактів), а лише виконує міжнародні зобов'язання держави Україна, а тому, не отримує виручки та не здійснює експорту товарів, робіт, послуг, внаслідок чого, до сум відшкодувань, отриманих (не отриманих) УДППЗ «Укрпошта»від цієї діяльності не може бути застосовано ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказане унеможливлює застосування штрафних санкцій за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, передбачених вимогами Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Суми витрат Адміністрації - кредитора (УДППЗ «Укрпошта»), які обліковуються та підлягають відшкодуванню Адміністрацією-дебітором не є простроченою дебіторською заборгованістю в розумінні Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 «Дебіторська заборгованість», яке затверджено Наказом Міністерства фінансів України № 237 від 08 10 1999, та не підпадають під дію Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

На підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України № 10-р від 10.01.2002 «Про національного оператора поштового зв'язку»на УДППЗ «Укрпошта»покладено виконання функцій національного оператора поштового зв'язку.

Відповідно до п. 5 Правил надання послуг поштового зв'язку, які затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1155 від 17.08.2002 національний оператор поштового зв'язку забезпечує надання універсальних послуг по всій території України.

До універсальних послуг поштового зв'язку належать послуги з пересилання: поштових карток, листів, бандеролей, посилок без оголошеної цінності масою до 10 кілограмів.

Згідно ст. 27 Закону України «Про поштовий зв'язок»міжнародне співробітництво у сфері надання послуг поштового зв'язку здійснюється відповідно до законодавства України та відповідних міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радо України.

Тобто, правові, організаційні та фінансові відносини з міжнародними організаціями поштового зв'язку, а також представництво України у міжнародних організаціях поштового зв'язку, міжнародний правовий захист інтересів України у питаннях поштового зв'язку в межах своїх повноважень здійснює уповноважений на це спеціальний орган виконавчої влади у галузі зв'язку.

Національний оператор в порядку, визначеному законодавством України підтримує співробітництво з операторами поштового зв'язку інших держав, забезпечує виконання рішень, визначених нормативними актами Всесвітнього поштового союз, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Належним чином ратифіковані міжнародні договори України згідно ст. 17 Закону України «Про міжнародні договори України»становлять невід'ємну частину національного законодавства України і застосовуються в порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Якщо міжнародним Договором України, укладення якого відбулось у формі закону, встановлено інші правила аніж ті, що передбачено законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору України.

Міжнародними договорами України є міждержавні, міжурядові і міжвідомчі, що регульовані нормами міжнародного права, незалежно від їх форми і найменування, як то договір, угода, конвенція, пакт, протокол, обмін листами або нотами: Всесвітня поштова конвенція, Заключний протокол Всесвітньої поштової конвенції, Угоди про служби поштових платежів, Загальний регламент Всесвітнього поштового союзу та Внутрішній регламент Конгресів затверджено Указом Президента України № 564/2006 від 21.06.2006 «Про затвердження Всесвітньої поштової конвенції, Заключного протоколу Всесвітньої поштової конвенції, Угоди про служби поштових платежів, Загального регламенту Всесвітнього поштового союзу та Внутрішнього регламенту Конгресів».

Законом України «Про ратифікацію Шостого додаткового протоколу до Статуту Всесвітнього поштового союзу»№ 2856-ІП від 29.01.2001 Верховною Радою України ратифіковано Шостий додатковий протокол до Статуту Всесвітнього поштового союзу, параграфом 2 ст. 3 «Акти Союзу»якого встановлено, що Всесвітня поштова конвенція та її виконавчий регламент є обов'язковим для всіх країн-членів Всесвітнього поштового союзу.

У відносинах з поштовими адміністраціями інших країн стосовно забезпечення поштового зв'язку УДППЗ «Укрпошта»керується, зокрема: Всесвітньою поштовою конвенцією, Статутом Всесвітнього поштового союзу, його Актами. Положення Статуту Всесвітнього поштового союзу, акти всесвітнього поштового союзу встановлюють єдиний технологічний процес по здійсненню міжнародних зв'язків шляхом обміну поштовими відправленнями.

У відповідності до ст. 1, п. 3 ст. 22 Статуту Всесвітнього поштового союзу колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що встановлені між УДППЗ «Укрпошта»та поштовими адміністраціями інших країн відносини базуються виключно на нормах Всесвітньої поштової конвенції, Статуті Всесвітнього поштового союзу та Актах Всесвітнього поштового союзу. Вищезгадані міжнародні договори укладено державою - Україна, а не УДППЗ «Укрпошта».

УДППЗ «Укрпошта», як національний оператор поштового зв'язку члена Всесвітнього поштового союзу - України; підтримує співробітництво з операторами поштового зв'язку інших держав, виконує підписані від імені України та належним чином ратифіковані Верховною Радою України вимоги Актів Всесвітнього поштового союзу. При цьому, поштові адміністрації, які представляють інтереси зарубіжних країн, не можуть вважатися в даних правовідносинах нерезидентами.

Судом першої інстанції вірно зазначено, що діяльність позивача не є господарською діяльністю, в розумінні ст. 1 Закону України «Про підприємство», тобто безпосередньою, самостійною, систематичною, на власний ризик діяльністю по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством, а отже, не може вважатися підприємницькою діяльністю.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідачем не взято до уваги того факту, що об'єкти міжнародного поштового обміну не призначені для продажу, не можуть бути продані будь-кому, а призначені лише для вручення їх адресату, у зв'язку з чим, такі операції не можуть розглядатися як експорт товарів в розумінні чинного законодавства України.

Тариф на послуги міжнародного поштового зв'язку згідно ч. 1 ст. 6 і п. 1 ст. 49 Всесвітньої поштової конвенції визначаються цією Конвенцією та іншими Актами Всесвітнього поштового союзу, що позбавляє УДППЗ «Укрпошта»можливості прямо впливати на їх розмір, і, відповідно, досягати таких розмірів, які б приносили прибуток підприємству.

Таким чином, при здійсненні діяльності по забезпеченню міжнародного поштового обміну УДППЗ «Укрпошта»не здійснює експорту товарів, робіт, послуг, як суб'єкт економічних відносин в понятті Державного класифікатору України «Класифікація послуг зовнішньоекономічної діяльності ДК 012-97», а є виконувачем зобов'язань держави, як національний оператор послуг поштового зв'язку.

Кожна Адміністрація, яка отримує від іншої Адміністрації відправлення письмової кореспонденції, має право стягувати з Адміністрації, що відправляє, відшкодування витрат, викликаних отриманою міжнародною поштою. Зазначене право реалізується зацікавленою поштовою Адміністрацією шляхом виставлення відповідних рахунків, передбачених Виконавчим регламентом Всесвітньої поштової конвенції.

Одиницею обліку для взаєморозрахунків між країнами прийнята грошова Міжнародного валютного фонду - СПЗ «Спеціальні права запозичення»(ст. 4 Всесвітньої поштової конвенції).

Відповідно до ст. ВР5503 Виконавчого регламенту Всесвітньої поштової конвенції, належні до оплати суми виплачуються у валюті, обраній Адміністрацією-кредитором після консультації з Адміністрацією-дебітором.

Сума, що підлягає оплаті в обраній валюті, визначається конвертуванням СПЗ в валюту оплати у відповідності із зазначеними в статті положеннями. Розрахунки за надані послуги здійснюються шляхом перерахування грошових коштів на валютний рахунок оператора, чеками та по балансу наданих послуг.

Згідно ст. 51 Всесвітньої поштової конвенції для відправлень письмової кореспонденції (депеш та мішків), розрахунок по кінцевих витратах складається щорічно Адміністрацією - кредитором на основі фактичної ваги депеш та мішків, отриманих протягом року, який розглядається.

Розрахунок по транзитних витратах також складається щорічно транзитною Адміністрацією для кожної Адміністрації подачі.

При цьому, Адміністрація-дебітор звільняється від оплати витрат у випадку, якщо річне сальдо не перевищує певної суми.

Грошові кошти, які надходять на користь УДППЗ «Укрпошта»від іноземних поштових Адміністрацій по рахунках, передбачених Актами Всесвітнього поштового союзу (СN 52, СN 64, тощо) є саме відшкодуванням витрат УДППЗ «Укрпошта»на забезпечення міжнародного поштового обміну, і, відповідно, міжнародних зобов'язань України.

Визначення фактичної суми витрат УДППЗ «Укрпошта», які мають бути відшкодовані іноземними поштовими Адміністраціями можливе лише по результатах за кожен рік, а не з моменту узгодження рахунку такою іноземною Адміністрацією.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що грошова одиниця Міжнародного валютного фонду - СПЗ «Спеціальні права запозичення»(ст. 4 Всесвітньої поштової конвенції), не підпадає під визначення «валютних цінностей», наведених в ст. 1 Декрету КМ України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»№ 15-93 від 19.02.1993.

Отже, фактичні витрати Адміністрації-кредитора (УДППЗ «Укрпошта»), які обліковуються в СПЗ «Спеціальні права запозичення»і можуть відшкодуватися Адміністрацією-дебітором, не є валютними цінностями і не підлягають декларуванню на підставі вимог ст. 9 Декрету № 15-93 від 19.02.1993.

Згідно висновку спеціаліста - економіста КНДІСЕ № 6711 від 22.07.05.(а.с. 40-84 т. 2), що у відповідача відсутні правові підстави щодо донарахування штрафних санкцій у розмірі: 142457,04 грн.

За таких обставин, колегія суддів приходить аналогічного висновку з судом першої інстанції про необхідність скасування оскаржуваного рішення №0000334210/1 від 16.05.2007.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.05.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено: 27.11.2012.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.