Ухвала суду № 27978872, 22.05.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2012 р.справа № 2а-0870/5573/11

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Дадим Ю.М.

суддів: Богданенка І.Ю. Уханенка С.А.

при секретарі судового засідання: Алтуховій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант»на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року у адміністративному позові Товариству з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант»відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду, оскільки вона винесена з порушенням норм матеріального права та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено,що посадовими особами СДПІ по роботі з ВПП у м Запоріжжі проведено позапланову виїзну перевірку «СК «Мотор-Гарант»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 30.09.2010. за результатами якої складено Акт № 1/08-07/31154435 від 17.01.2011р. «Про результати виїзної планової документальної перевірки ТДВ «СК «Мотор-Гарант»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.08 по 30.09.10р»та СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжя були винесені податкові повідомлення -рішення №000030807 від 07.02.2011,№ 000050807 від 07.02.2011,№000070807 від 07.02.2011р.

ТДВ «СК «Мотор-Гарант»не погодилось з вищезазначеними рішеннями у більшій частині та подав скаргу до Державної податкової адміністрації в Запорізькій області. Рішенням № 1711/10/25-020 від 15.04.2011 ДПА в Запорізькій області було скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000070807 від 07.02.2011 в частині застосованих штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у розмірі 47 259.00 грн., в задоволені іншій частини скарги и було відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішенням, ТДВ «СК «Мотор-Гарант»22.04.2011 подало скаргу до Державної податкової адміністрації України. Рішенням № 12167 від 04.07.2011 ДПА України податкове повідомлення-рішення № 0000030807 від 07.02.2011 було скасовано в частині включення до валового доходу, який підлягає оподаткуванню податком на прибуток за загальною ставкою,86 879 100.00 грн. отриманих позивачем за договорами страхування та перестрахування та суму штрафних санкцій, нарахованих на зазначену суму податку. В іншій частині податкове повідомлення-рішення № 0000030807 (виписане нове повідомлення-рішення № 0000380807 від 12.07.2011). а також повідомлення-рішення № 0000050807, №0000310807 залишені без змін, а скарга-без задоволення.

Щодо заниження валових доходів на загальну суму 60797 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 4.1.3 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход включає доходи від операцій, передбачених статтею 7 цього Закону.

Згідно із п.п. 7.6.1 п. 7.6 ст. 7 вищевказаного Закону платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів.

Судом встановлено, що між позивачем та ВАТ «Мотор Січ»21.06.2006 було укладено договір купівлі-продажу цінних паперів № К-20 та між сторонами 23.06.2006 було складено Акт прийому-передачі цінних паперів.

25.09.2008 між цими ж сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору купівлі-продажу цінних паперів № К-20, відповідно до якої продавець зобов'язується повернути покупцю 60797 грн., одержаних за цінні папери, а покупець зобов'язується повернути продавцю цінні папери.

Як вбачається з акту перевірки в декларації з податку на доходи страховика за 2008 рік позивач відобразив зменшення валових доходів на 58653 грн. та в декларації з податку на доходи страховика за півріччя 2009 року зменшив валові доходи на 2143 грн.

Суд першої інстанції, зробив висновок ,з яким погоджується колегія суддів, оскільки доходи від продажу акцій не були включені до складу доходів, то позивачем було порушено вищевказані норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо завищення задекларованої суми податкового кредиту та винесено податкового повідомлення-рішення № 0000050807 від 07.02.2011. яким донараховано податок на додану вартість в сумі 897129 грн. застосовано штрафну санкцію в розмірі 224282.25 грн., всього на суму 112141 1.25 грн. судом встановлено.

Між ВАТ «Мотор Січ»та позивачем 29.09.2009 було укладе договір купівлі-продажу товару № 5780/09-К (УСиСР), за яким постачальник зобов'язуєте поставити, а покупець сплатити та прийняти станок трубогнучкий моделі SЕ 976 з ЧПУ на суму 4629333,74 грн., крім того 925866,75 ПДВ та 25.12.2009 між сторонами було укладе додаткову угоду до даного договору.

Як додаток до договору купівлі-продажу між позивачем та ВАТ «Мотор Січ»було складено акт прийому передачі, на якому відсутній номер та дата і яким позивач підтверджує факт отримання даного станка.

Згідно із п.п.7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги)відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вищевказаного Закону якщо платник податку придбаває

(виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх

використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у

зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт(послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту залишаються не підтвердженими податковими накладними та іншими документами, вищезазначеним підпунктом, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену відповідними документами.

Суд першої інстанції вірно не взяв до уваги посилання представника позивача, що вищевказаний товар придбаний для використання у межах господарських операцій та направлений на отримання прибутку, оскільки на підтвердження обґрунтованості формування податкового кредиту позивачем не надано будь-яких документів та не доведено факт придбання зазначеного станка для використання його в господарській діяльності, а саме акт прийому-передачі оформлений без номеру та дати, його перевезення не підтверджено товарно-транспортними накладними, відсутній договір зберігання станка, відсутні документи на підтвердження розрахунків між позивачем та ВАТ «Мотор Січ», а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів, що така діяльність не була направлена на отримання прибутку і позивачем було безпідставно завищено податковий кредит на суму 925866,75 грн. за вересень 2009 року|

До того ж самого висновку суд першої інстанції прийшов і виходячи з аналізу господарських відносин між позивачем та ЗАТ «ТБ «Олена».

Позивачем було придбано у ЗАТ «ТБ «Олена»двигун авіаційний АІ- 25 серійний № 5442042.

ЗАТ «ТБ «Олена»надано ТДВ «СК «Мотор-Гарант» рахунок-фактуру №СФ -000009 від 28.04.09 для сплати за двигун авіаційний АІ - 25 серійний №5442042 в кількості 1 шт.

Поставка авіаційного двигуна від ЗАТ «ТБ «Олена»була здійснена 28.04.2009року на

підставі листа ЗАТ «ТБ «Олена»№ 44 від 28.04.2009 та видаткової накладеної № РН-0000001

від 28.04.2009року

Суд першої інстанції вірно визначив, що позивачем не доведено факт придбання двигуна авіаційного N 5442042 для використання його в господарській діяльності, так само як станка трубогнучкого, оскільки на підтвердження використання його в господарській діяльності та правомірності формування податкового кредиту позивачем до суду не надано ні товарно-транспортних накладних, не складено договір на відповідальне зберігання, не надано довіреність на отримання авіаційного двигуна для відповідального зберігання, не складено акту приймання-передачі, не здійснено розрахунки, факт передачі підтверджується лише наданням видаткової накладної, в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо правильності визначення позивачем податкового кредиту при надання маркетингових послуг, суд зазначив.

Як вбачається з акту перевірки та не заперечується самим позивачем між ТДВ «СК «Мотор Гарант»та ТОВ «Таврія Будпостач»було укладено договір від 11.08.2008 . 11/08/08-У про надання маркетингових послуг. За даним договором Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується провести маркетингові дослідження ринку будівельних послуг з метою визначення найбільш оптимальних варіантів по вибору підрядника, субпідрядника, проектантів, а також вивчення ринку будівельних матеріалів з метою проведення реконструкції будівлі.

Суд першої інстанції зробив вірний висновок, що позивачем не доведено правомірності формування податкового-кредиту при наданні маркетингових послуг. При цьому суд виходив із того, що факт надання позивачу маркетингових послуг не підтверджено належно оформленими первинними документами бухгалтерського обліку, а саме: актом виконаних робіт, протоколом здачі результатів робіт (який містить перелік наданих послуг та їх вартість), податковою накладною та платіжними документами, а операції з придбання цих послуг не відображені у книзі придбання товарів та бухгалтерському обліку. Крім того, на вимогу суду не надано самий договір про надання маркетингових послуг від 11.08.2008 № 1 1/08/08-У.

Щодо позовних вимог стосовно зобов'язання відповідача відобразити в обліковій картці платника податків суму 42077 грн. як переплату з податку на додану вартість, то суд вважає, що вони не підлягають задоволенню, оскільки питання відображення даної суми в картці платника податків відноситься до внутрішньої компетенції податкового органу і суд не вправі перебирати на себе функції податкового органу.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень належить перевіряти, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, із якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на зазначену норму під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень суди незалежно від підстав, наведених у позовній заяві, повинні перевіряти їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанції щодо відмови у позові , є вірним

З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини і ухвалено законне рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, порушень чи неправильного застосування норм матеріального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваної судової постанови, судовою колегією під час розгляду даної справи не встановлено, тому колегія суддів вважає за необхідне постанову суду першої інстанції у даній справі адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги позивача зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального права, і не можуть бути підставою для скасування постанови суду.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Мотор-Гарант»- залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 вересня 2011 року - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Ю.М. Дадим

Суддя: І.Ю. Богданенко

Суддя: С.А. Уханенко