Рішення № 27978083, 10.12.2012, Путивльський районний суд Сумської області

Справа № 1814/1346/2012

Пр. № 2/1814/363/2012

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2012 року Путивльський районний суд Сумської області в особі : головуючого - судді Толстого О.О.

при секретарі Соповій В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Путивль справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»(далі - банк) до ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ :

Банк звернувся до суду з вказаним позовом, який мотивував тим, що 17.09.2007 року уклав з відповідачем кредитний договір, за умовами якого надав йому кредит в сумі 412 тис. грн., який він повинен був повернути, сплативши 17 % річних за користування ним, в строк до 12.09.2017 року, але всупереч умовам укладеного договору порушував строки погашення кредиту та процентів, які були визначені відповідним графіком, в зв'язку з чим станом на 04.09.2012 року за ним рахується прострочена заборгованість в сумі 280497,20 грн.

Посилаючись на те, що таке зобов'язання відповідача було забезпечено іпотекою, предметом якої була належна йому нежитлова будівля площею 1663 м2 по АДРЕСА_2, просив звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення цієї заборгованості та судових витрат в сумі 2804,97 грн. шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, за початковою ціною 588630 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, в своїй письмовій заяві позов підтримав, просив справу розглянути за його відсутності, і проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить розписка про одержання судової повістки.

Причину неявки суду не повідомив і заяву про розгляд справи за його відсутності не подавав.

На підставі ч. 4 ст. 169, ст. 224 ЦПК України зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Дослідивши матеріали справи суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 17.09.2007 року між банком та відповідачем ОСОБА_2, який змінив прізвище на ОСОБА_2, укладено кредитний договір № 012/15-12/2953 (далі -кредитний договір), за умовами якого банк надав відповідачу на розвиток бізнесу кредит шляхом відкриття відновлювальної (револьверної) кредитної лінії на суму 412 тис. грн., а відповідач зобов'язався в строк до 12.09.2017 року повернути ці кошти шляхом здійснення щорічних платежів в розмірі 41200 грн. до 30 серпня (останній платіж - 12.09.2012 р.), а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 17 % річних (а.с. 7-11,15).

В силу укладеного сторонами договору іпотеки № 012/15-12/2953-3 від 02.10.2007 року (далі -договір іпотеки) виконання цього зобов'язання було забезпечено іпотекою, предметом якої є належна відповідачу на підставі договору купівлі-продажу від 28.09.2004 року нежитлова будівля загальною площею 1663 м2 по АДРЕСА_2 (а.с. 12-14), про що зазначено і в п. 2.1 кредитного договору.

Відповідно до ст.ст. 526, 527 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону. Боржник зобов'язаний виконувати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отримавши кредит, своїх зобов'язань відповідач не виконав, оскільки всупереч п. 3.6 кредитного договору порушував строки повернення кредиту та сплати нарахованих процентів, в результаті чого станом на 04.09.2012 року утворилась прострочена заборгованість по кредиту в загальному розмірі 280497,20 грн., в т.ч. 247200 грн. основного боргу, 30125 грн. 62 коп. несплачених процентів, 1599 грн. 32 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту і 1572 грн. 26 коп. пені за несвоєчасне погашення процентів, що підтверджується наданими позивачем розрахунками, меморіальними ордерами (а.с. 18-19, 69-71).

Не зважаючи на отримання письмової вимоги банку (а.с. 20-21) порушення зобов'язань не усунув.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

В п. 5.1, п.п. 5.5.1, 5.5.2 п. 5.5 договору іпотеки передбачено, що у випадку невиконання іпотекодавцем та позичальником письмової вимоги іпотекодержателя про усунення порушених зобов'язань за цим або кредитним договором у 30-ти денний строк, такі вимоги іпотекодержателя задовольняються за рахунок предмету іпотеки. Реалізація предмету іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду проводиться шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною не меншою 90 % від вартості предмет іпотеки.

В п. 1.3 договору іпотеки заставна вартість предмета іпотеки визначена сторонами у 588630 грн.

Згідно п 5.2 цього ж договору іподекодержатель набуває права звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання, зокрема у випадку повного або часткового неповернення у встановлені строки кредиту, процентів або неустойки.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 цього ж Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Таким чином, наявні у справі докази та їх належна оцінка свідчать про те, що позовні вимоги в частині звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок заборгованості відповідача за кредитним договором шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за визначеною в іпотечному договорі початковою ціною відповідають вищезазначеним вимогам закону та умовам укладених сторонами договорів, а тому підлягають задоволенню.

Водночас, вимоги банка про відшкодування за рахунок предмету іпотеки судових витрат на підставі ст. 7 Закону України «Про іпотеку», задоволенню не підлягають, оскільки за змістом цієї норми права відшкодування витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки, забезпечується іпотекою - якщо інше не встановлено законом або іпотечним договором.

За змістом п. 1.1, п.п. 3.1.4. п. 3.1. договору іпотеки сторони погодили право іпотекодержателя за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми задовольнити вимоги по сплаті основного зобов'язання, процентів, неустойки, відшкодування збитків, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмет іпотеки.

Отже судові витрати позивача по оплаті судового збору в сумі 2804,97 грн. підлягають стягненню з відповідача на загальних підставах.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 526-527, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 33, 38-39, 41 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 10,11, 60, 212, 214-217 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Звернути стягнення на предмет іпотеки - нежитлову будівлю, загальною площею 1663 м2 за адресою : АДРЕСА_2, власником якої є ОСОБА_2 (інд. ідент. номер -НОМЕР_1, мешканець АДРЕСА_1), в рахунок його заборгованості перед Публічним акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»(ідентиф. код юридичної особи -14305909, юридична адреса: м. Київ, вул. Лєскова, буд. 9) за кредитним договором № 012/15-12/2953 від 17.09.2007 року в загальному розмірі станом на 04.09.2012 року 280497 грн. 20 коп. (двісті вісімдесят тисяч чотириста дев'яносто сім гривень двадцять копійок), в т.ч. : 247200 грн. основного боргу, 30125 грн. 62 коп. несплачених процентів, 1599 грн. 32 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту і 1572 грн. 26 коп. пені за несвоєчасне погашення процентів, шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження за початковою ціною 588630 (п'ятсот вісімдесят вісім тисяч шістсот тридцять гривень) грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»2804 грн. 97 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуто Путивльським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Сумської області через Путивльський районний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з моменту отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: підпис

Копія вірна

Суддя

Путивльського районного суду О.О.Толстой