Ухвала суду № 27977085, 29.11.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1968/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Балаклицький А.І.

Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

"29" листопада 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2012 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Фабрика Комбі»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ «Фабрика Комбі»звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ у Вишгородському районі Київської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000862304, № 0000872304 від 09.12.2011.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2012 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що у листопаді 2011 року посадовою особою ДПІ у Вишгородському районі Київської області проведено документальну невиїзну перевірку ПАТ «Фабрика «Комбі»з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ «Вакко»з квітня 2009 року по грудень 2010 року, за результатами якої складено акт № 2588/23-1/19016050 від 22.11.2011.

За результатами перевірки посадова особа податкового органу дійшла висновку про порушення позивачем вимог:

- ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України правочин, укладений між ПрАТ «Фабрика «Комбі»та ТОВ «Вакко», має ознаки нікчемності та є нікчемним в силу припису закону;

- п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України »Про податок на додану вартість», ПрАТ «Фабрика «Комбі»занижено податковий кредит по податку на додану вартість в березні 2010 року на суму 10116,00 грн., в квітні 2010 року на суму 15680,00 грн., в червні 2010 року на суму 15680,00 грн., в результаті чого завищено суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок за квітень 2010 року в сумі 10116,00 грн., за травень 2010 року в сумі 15680,00 грн., а також завищено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду в сумі 15680,00 грн. за липень 2010 року.

На підставі встановлених в Акті перевірки обставин та висновку про нікчемність правочинів, укладених між ПрАТ «Фабрика «Комбі»та ТОВ «Вакко», ДПІ у Вишгородському районі Київської області прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000862304 від 09.12.2011, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 25796,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6449,00 грн.;

- № 0000872304 від 09.12.2011, згідно з яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 15680,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 3920,00 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем надавались належним чином засвідчені копії податкових та видаткових накладних, отриманих від ТОВ «Вакко», а також інші документи бухгалтерського обліку, що підтверджують факт здійснення господарської операції.

Тобто, позивачем надано первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій щодо купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей. Судом першої інстанції вірно звернуто увагу на те, що податковий орган ані в акті перевірки, ані в запереченнях не ставив під сумнів достовірність даних, які містять вказані первинні бухгалтерські документи, а також не зазначав про невідповідність первинних бухгалтерських документів вимогам чинного податкового законодавства, зокрема, відсутності у них обов'язкових реквізитів.

Вказане підтверджує фактичне здійснення позивачем господарської операції щодо купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей з урахуванням його виду економічної діяльності.

Судом встановлено, що на час укладання та виконання правочинів, контрагент позивача був зареєстрований як юридична особа та був платником податку на додану вартість.

В акті перевірки немає жодних посилань на те, що свідоцтво про державну реєстрацію та свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Вакко»були скасовані чи визнані недійсними за рішенням суду на момент укладання чи виконання договорів.

В силу ст. 70 КАС України, будь-які докази визнання правочинів щодо поставки продукції, укладених між позивачем та контрагентом - ТОВ «Вакко», недійсними у судовому порядку відсутні.

В матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази наявності судових рішень, які б набрали законної сили, з приводу незаконних дій посадових осіб ТОВ «Вакко», а також судових рішень щодо визнання правочинів, укладених між позивачем та вказаним контрагеном позивача недійсними.

Докази відсутності мети у ТОВ «Вакко»щодо реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків при придбанні та продажу товару в силу аналізу статті 228 Цивільного кодексу України відповідачем суду не надано.

Згідно акту перевірки, на час проведення перевірки, а також станом на день розгляду даної справи, відносно посадових осіб ТОВ «Вакко»не прийнято вироку суду з питань ухилення контрагента від сплати податків.

Враховуючи матеріали справи та ст.ст. 202, 203, 204, 215, 216, 228 ЦК України, ст.ст. 207, 208 ГК України, колегія суддів приходить аналогічного з судом першої інстанції висновку про необґрунтованість доводів податкового органу про нікчемність правочинів, укладених між позивачем та ТОВ «Вакко».

Відповідачем не надано доказів того, що на момент складання податкових накладних контрагент позивача не був зареєстрований як платник податку на додану вартість, а тому не мав права видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Податкові накладні, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, які надавались податковому органу на перевірку, відповідають вимогам, встановленим підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, виникнення права платника податку на податковий кредит є наслідком фактичного проведення господарської операції, яка є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, за наявності первинних документів.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, що ведеться підприємством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які згідно з Законом є документами, що містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

Відтак, відсутність обов'язкових первинних бухгалтерських документів може бути підставою для застосування до суб'єкта господарювання фінансових санкцій з питань оподаткування, якщо таке порушення виявлено під час перевірки.

Судом першої інстанції зроблено вірний висновок про те, що податковим органом не доведено, що господарські операції з приводу поставки товарно-матеріальних цінностей є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності позивача та його контрагента - ТОВ «Вакко», оскільки позиція податкового органу про нікчемність правочинів ґрунтується виключно на припущеннях, які не підтвердженні належними доказами і не мають фактичного та правового обґрунтування.

Вказане свідчить про безпідставність висновків податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.7.2.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п. 7.2, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п. 7.4, п.п.7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість.

Аналіз матеріалів справи вказує на те, що апелянтом не надано суду доказів, які б підтверджували факти вчинення позивачем вище правопорушень.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області -залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2012 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст виготовлено: 04.12.2012.

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.