Ухвала суду № 27976950, 06.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7373/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Костюк Л.О.;

суддів: Твердохліб В.А., Троян Н.М.;

за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м.Києва до Комунального підприємства «Київпастранс»про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У травні 2012 року позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс»про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги мотивував тим, що КП «Київпастранс»має заборгованість перед Пенсійним фондом України у розмірі 1155265,47грн., яка виникла в зв'язку з несплатою відповідачем страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Просив суд стягнути несплачені страхові внески (недоїмки) на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.08.2012 року) 1155265,47 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 серпня 2012 року позов задоволено повністю.

Стягнуто з Комунального підприємства «Київстранс»заборгованість у розмірі 1155265 (один мільйон сто п'ятдесят тисяч п'ять тисяч двісті шістдесят п'ять) грн.. 47 коп. на користь Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м.Києва на розрахунковий рахунок 256033122603 в Головному управлінні Ощадбанку по м.Києву та Київській області, код ЄДРПОУ 22869448, отримувач Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м.Києва.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши суддю -доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Дарницьке трамвайне ремонтно-експлуатаційне депо не має статусу самостійної юридичної особи, оскільки є філією Комунального підприємства «Київпастранс». Дані підприємства знаходяться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України

у Дніпровському районі м.Києва, як платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено платників страхових внесків, їх права, обов'язки та порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до приписів ст.ст. 1, 14 вищевказаного Закону, страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Отже, відповідач є страхувальником в розумінні Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування передбачений Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п. 1 ст. 1 вказаного Закону, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхові внески до солідарної системи нараховуються: для роботодавця - на суму фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладанню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

Згідно ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

У відповідності до частин 2, 3 ст. 106 Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Відповідно п. 3 ч. 14 ст. 106 Закону, суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків.

Рішеннями Управління Пенсійного фонду України у Дніпровському районі м.Києва про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду до КП «Киїпастранс»застосовано стягнення суми штрафу та нараховано пеню, зокрема, рішення від 09.03.2011р. №1275, рішення від 23.08.2011р. №2654, рішення від 21.09.2011р. №2760, рішення від 18.10.2011р. №2858, рішення від 04.11.2011р. №2905, рішення від 05.12.2011р. №2994.

Оскільки сума страхових внесків у строки, встановлені ч. 6 ст. 20 Закону та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року (надалі -Постанова №21-1), відповідачем самостійно не була сплачена, позивачем було направлено вимоги № 167-27 від 04.05.12р.

В ході судового розгляду справи представник позивача звернувся до суду з клопотання про уточнення позовних вимог, за змістом якого вбачається, що заборгованість відповідача на час розгляду справи у суді першої інстанції становила 1155265,47 грн.

У відповідності до вимог ст. 106 Закону, у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі ст. 23 Закону, спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Відповідач належних доказів сплати заборгованості суду не надав.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивач довів правомірність заявлених позовних вимог.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Київпастранс»- залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08 серпня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 11 грудня 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Твердохліб В.А.

Троян Н.М.