Ухвала суду № 27973942, 04.12.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/4640/12

Головуючий у 1-й інстанції: Ковальчук О.К.

Суддя-доповідач: Кузьмишин В.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Кузьмишина В.М.

суддів: Мельник-Томенко Ж. М. Залімського І. Г.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року у справі за адміністративним позовом ПМП "Авакс" до державної податкової інспекції в м. Хмельницькому про скасування податкового повідомлення-рішення , -

В С Т А Н О В И В :

Приватне мале підприємство "Авакс" (далі-позивач, ПМП "Авакс") звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до державної податкової інспекції в м. Хмельницькому (далі - відповідач, ДПІ у м. Хмельницькому) про скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року даний позов задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позову.

В обґрунтуванні апеляційної скарги, відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином.

Представник позивача направив до суду заяву, у яких просить суд провести розгляд справи за його відсутності у порядку письмового провадження.

З урахуванням наведеного, керуючись приписами п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, колегія суддів дійшла до висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін у порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду, що позивач - приватне мале підприємство «Авакс» 21.11.1991 року зареєстроване виконавчим комітетом Хмельницької міської ради (Свідоцтво про державну реєстрацію №275-П від 11.11.1991 р.). З 26.11.1991 року перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у м. Хмельницькому.

Основними видами діяльності позивача є будівництво будівель; монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря; посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

В лютому - березні 2012 року відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України та наказу ДПІ у м. Хмельницькому №841 від 28.02.2012 року на підставі направлень №001584 і №001585 від 28.02.2012 року працівниками ДПІ у м. Хмельницькому проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Екнон ЛТД» за серпень 2011 року, результати якої оформлені актом № 1856/15-2/14147408 від 13.03.2012 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте спірне податкове повідомлення-рішення від 30.03.2012 року № 0001871600/1215, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 9640,0 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 7712,0 грн. і штрафними санкціями в розмірі 1928,0 грн.

Зазначене податкове повідомлення-рішення базується на викладених в акті перевірки № 1856/15-2/14147408 від 13.03.2012 року висновках відповідача щодо порушення позивачем п.198.3, п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 і п.201 ст.200 ПК України та заниження суми ПДВ, яка підлягає сплаті в бюджет за серпень 2011 року на 7712,0 грн. у зв'язку із завищенням суми податкового кредиту за серпень 2011 року на вказану суму по операції з придбання товару від ТОВ «Екнон ЛТД», що фактично не здійснювалась, відповідно до договору поставки від 31.08.2011 року, який не мав реальних наслідків.

Суд першої інстанції задовольняючи позов виходив із його обґрунтованості.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції правильного встановлено, що відповідно до договору поставки від 31.08.2011 року ТОВ «Екнон ЛТД» зобов'язалось поставити та передати у власність позивача товар (запірна арматура, труби та сантехнічні матеріали) (п.п.1.1-1.2 договору), загальна вартість та кількість якого визначається відповідно до накладних, виданих постачальником покупцю в момент отримання товару (п.3.2 договору). Відповідно до умов договору право власності на товар переходить до покупця в момент отримання товару від продавця за накладною (п.2.2 договору); строк оплати придбаного товару - до 30.09.2011 року (п.3.3 договору).

На виконання договору поставки відповідно до видаткової накладної №271 від 31.08.2011 року та податкової накладної №224 від 31.08.2011 року ТОВ «Екнон ЛТД» передало позивачеві сантехнічні та електротехнічні вироби загальною вартістю 46271.10 грн., в тому числі ПДВ 7711,85 грн.

На підставі оформленої позивачем довіреності №3108-6 від 31.08.2011 року придбаний товар від продавця на складі в м. Києві отримав директор ПМП «Авакс» ОСОБА_2 та перевіз на склад позивача в м. Хмельницькому власним автомобілем. Вказане підтверджується витягом з журналу реєстрації довіреностей ПМП «Авакс» за 2011 рік, копіями подорожнього листа службового автомобіля №3108-1 від 31.08.2011 року, технічного паспорта автомобіля SUBARU Forester НОМЕР_1, акту приймання-передачі майна в тимчасове безоплатне користування від 30.08.3011 року та поясненнями свідка ОСОБА_2 (директора ПМП «Авакс»).

Отримавши товар, позивач оприбуткував на складі, оплатив його вартість та в подальшому продав ПП «Сантехмонтаж-еліт», на замовлення якого цей товар був придбаний у ТОВ «Екнон ЛТД», що підтверджується копіями платіжних доручень №2154 від 12.09.2011 року і №2157 від 13.09.2011 року, картками рахунку 631 за серпень-вересень 2011 року, видатковими накладними від 31.08.2011 року №РН-1128 і №1127та податковими накладними від 31.08.2011 року №181 і №182 про продаж товару ПП «Сантехмонтаж-еліт».

Позивач та його контрагент ТОВ «Екнон ЛТД» відобразили операції з поставки товару у бухгалтерському та податковому обліку, своєчасно задекларувавши податковий кредит та податкове зобов'язання з ПДВ відповідно в поданих деклараціях з ПДВ.

Отримавши від постачальника товару ТОВ «Екнон ЛТД» видаткову накладну та податкову накладну, які засвідчують факт придбання товару, та оплативши його вартість, позивач включив податок на додану вартість, сплачений в ціні товару, до податкового кредиту в серпні 2011 року.

Відповідно до п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

З огляду на приписи п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст.198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом п.201.10 ст.201 ПК України підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, що видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.11 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року. До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

З урахуванням викладених вище положень Податкового кодексу України право на нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту звітного періоду у випадку придбання товару виникає у покупця товару за умови отримання від його постачальника належним чином оформленої податкової накладної, яка підтверджує факт поставки товару.

В силу п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Відповідачем не доведено, що податкова накладна №224 від 31.08.2011 року на суму ПДВ 7711,85 грн., оформлена ТОВ «Екнон ЛТД» з порушенням ПК України, або її реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язковою.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що наявність у позивача податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, постачальником товару «Екнон ЛТД», яка підтверджує придбання товару, є достатньою підставою для віднесення сплаченого в ціні товару ПДВ до податкового кредиту.

Разом з цим, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції та відхиляє як необґрунтовані доводи відповідача щодо відсутності реальних наслідків договору поставки від 31.08.2011 року, укладеного між позивачем та «Екнон ЛТД», а відтак і відсутності у позивача права на віднесення до податкового кредиту суми податку на додану вартість по цій операції у зв'язку з наведеним нижче.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, має бути спрямованим на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В процесі розгляду справи судами не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договору поставки від 31.08.2011 року, вимогам ст.203 і ст.215 ЦК України, не надано рішення суду про визнання цього договору недійсним на підставі ч. 3 ст.228 ЦК України.

На час здійснення господарських операцій ТОВ «Екнон ЛТД» перебувало в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та мало свідоцтво про реєстрацію платником ПДВ. Станом на дату укладання спірних договорів та їх виконання до ЄДР були також внесені відомості щодо директора ТОВ «Екнон ЛТД» ОСОБА_3, який укладав спірний договір поставки та здійснював передачу товару на його виконання.

За таких обставин, позивач, як покупець товару та послуг, не може нести відповідальність ні за несплату податків його контрагентом, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі.

З огляду на приписи статті 218 Господарського кодексу України підставою господарської відповідальності учасника господарських відносин є вчинене таким суб'єктом господарське правопорушення. У силу частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним ужито всіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. При цьому слід ураховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м. Хмельницькому залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Головуючий Кузьмишин Віталій Миколайович

Судді Мельник-Томенко Жанна Миколаївна

Залімський Ігор Геннадійович