Ухвала суду № 27970273, 27.11.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2012 р.Справа № 2а-9332/12/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Дюкарєвої С.В.

Суддів: Жигилія С.П. , Перцової Т.С.

,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2012р. по справі № 2а-9332/12/2070

за позовом Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова

до Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування", в якому просив суд стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної та виплаченої на підставі Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність" в розмірі 1142,23 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 року адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова - задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" (61102, м. Харків, вул. Достоєвського, б. 3, код ЄДРПОУ 14309764, р/р 260043013077 в ХФ АКБ "Золоті ворота" МФО 351931,) на користь Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова (61140, м. Харків, вул. 1- ї Кінної Армії, 15, р/р № 256063012095 в ВАТ ХОУ "Державний Ощадний банк України" МФО 351823, код 22682342) заборгованість з відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної та виплаченої на підставі Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність" в розмірі 1142,23 грн. (одна тисяча сто сорок дві грн. 23 коп.).

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції, при прийнятті оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а також на доводи та обставини викладені в апеляційній скарзі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обов'язку відповідача - ДП «ХЗТУ» компенсувати різницю виплачених працівникам підприємства наукових пенсій.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення заборгованості по відшкодуванню різниці у розмірі пенсій наукових працівників за червень 2012 р. є правомірними та обґрунтованими, на підставі чого з ДП "ХЗТУ" підлягає стягненню на користь Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі м. Харкова сума боргу у розмірі 1142,23 грн.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Державне підприємство "Харківський завод транспортного устаткування" зареєстроване як юридична особа, що підтверджується Спеціальним витягом з ЄДРПОУ та взято на облік як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Управління Пенсійного фонду України в Червонозаводському районі міста Харкова (а.с. 9 - 11).

У ДП "ХЗТУ" працювали особи, яким було призначено наукову пенсію згідно ст. 24 Закону України "Про наукову і науково - технічну діяльність", а саме: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с. 3).

Загальна сума пенсії, нарахованої та виплаченої вказаним особам за червень 2012 року відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", складає 1142,23 грн.

Управлінням Пенсійного фонду України в Київському районі м. Харкова було надіслано на адресу відповідача повідомлення про суму витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за період січня 2010 року по січень 2011 року, з урахуванням коригуючих повідомлень за цей період, різниця склала 26800,12 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що УПФУ в Червонозаводському районі м. Харкова було направлено відповідачу повідомлення про суму витрат на виплату пенсій, що становлять різницю між сумою пенсій, призначених згідно із Законом України "Про наукову і науково - технічну діяльність" і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів у зв'язку зі змінами в сумі пенсій на загальну суму відшкодування 1142,23 грн. та суму заборгованості підприємства станом на 01.06.2012 р. в розмірі 4010,87 грн. Повідомлення відповідачем отримано та не оскаржено.

Згідно з п.13 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" різниця між розміром пенсії, на який має право особа відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", та розміром пенсії із солідарної системи відповідно до цього Закону фінансується за рахунок коштів, спрямованих із джерел, визначених Законом України "Про наукову та науково-технічну діяльність".

Відповідно до положень ст. 24 Закону України "Про науково і науково-технічну діяльність", держава встановлює для наукових працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.

Згідно ч.6 ст.24 Закону України „Про наукову та науково-технічну діяльність (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) різниця між сумою призначення пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право дана особа, фінансується для наукових (науково-педагогічних) працівників бюджетних установ і організацій за рахунок державного бюджету, а для наукових (науково-педагогічних) працівників інших підприємств і організацій - за рахунок коштів цих підприємств і організацій у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність" № 1977-XII від 13.12.1991 року та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник - пенсіонер, регламентовано частиною 9 ст. 25 цього Закону та Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24 березня 2004 р. (надалі - Порядок).

Згідно із ч. 9 ст. 24 Закону України ''Про наукову та науково-технічну діяльність" різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом.

Згідно п. 2 Порядку, за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Виходячи зі змісту пункту 3 вказаного Порядку фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації незалежно від форми власності та фінансування, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації.

Пунктом 5 Порядку передбачено, що розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів ІІІ-1V рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України "Про наукову та науково-технічну діяльність", про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається до Порядку.

Відповідно до ч.2 п.5 Порядку, - зазначені у частині 1 пункту 5 підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, а щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці, у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Слід відмітити, що відшкодування вказаної різниці за своєю природою не є податком або збором у розумінні ст.2 Закону України "Про систему оподаткування", а носить компенсаційний та соціальний характер, оскільки різниця між сумами пенсії, стягнення якої є предметом позову по даній справі, є частиною пенсії, нарахованої та виплаченої колишнім працівникам ДУ «Державний науково-дослідний і проектний інститут основної хімії» згідно положень Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність". Тому відшкодування вказаної різниці є обов`язком відповідача як страхувальника, за рахунок внесків якого такі пенсії сплачуються.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про обов`язковість відшкодування ДП «Харківський завод транспортного устаткування», як страхувальником, різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право відповідні наукові працівники.

Як встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи та підтверджено у суді апеляційної інстанції, ДП «Харківський завод транспортного устаткування», одержавши від УПФУ в Київському районі м. Харкова відповідні щомісячні повідомлення та коригуюче повідомлення на відповідні суми, залишив їх без належного реагування і не відшкодував різницю між сумою пенсії, призначеної та виплаченої відповідно до Закону України "Про наукову і науково-технічну діяльність" колишнім працівникам Підприємства, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, за червень 2012 року.

Пунктом 8 Порядку встановлено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до ст.23 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності підстав для задоволення позову через недодержання позивачем порядку надіслання розрахунків відповідачу, виходячи з обов'язку відповідача щодо перерахування органу Пенсійного фонду за своїм місцем знаходженням відповідних коштів для фінансування різниці у розмірі пенсії, виконання якого не поставлено у залежність від направлення (не направлення) на його адресу розрахунку до 20 січня поточного року.

Крім того, колегія суддів зауважує, що такі дії позивача не були оскаржені позивачем в судовому порядку.

Відповідно до частини першої статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частини першої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів на спростування вищевикладеного або доказів сплати боргу до суду апеляційної інстанції не надав.

З огляду на встановлені факти й досліджені докази, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2012 року відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Отже, колегія суддів підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування" залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.09.2012р. по справі № 2а-9332/12/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Дюкарєва С.В.Судді(підпис) (підпис) Жигилій С.П. Перцова Т.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Дюкарєва С.В.