Постанова № 27967477, 07.12.2012, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«26»листопада 2012 року Справа №5021/608/12

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Пуль О.А., суддя Камишева Л.М., суддя Хачатрян В.С.,

при секретарі Козікові І.В.,

за участю представників:

позивача за первісним позовом -не з'явився,

відповідача за первісним позовом -Заїки І.В. за довіреністю №8 від 17.09.2012р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача за первісним позовом -ТОВ «Сумиторг-Партнер»(вх.№3405С/2-7) на рішення господарського суду Сумської області від 07.08.2012р. по справі №5021/608/12,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиторг-Партнер», м.Дніпропетровськ,

до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми,

про визнання недійсним рішення,

та за зустрічним позовом Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Суми,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиторг-Партнер», м.Дніпропетровськ,

про стягнення 68000, 00 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Сумської області від 07.08.2012р. (колегія суддів у складі: головуючого судді Зайцевої І.В., суддів Левченко П.І., Котельницької В.Л.) відмовлено у задоволенні клопотання ТОВ «Сумиторг-Партнер» про відстрочення виконання судового рішення, викладеного у відзиві на зустрічний позов №12/365 від 04.07.2012р.

У первісному позові відмовлено.

Зустрічний позов задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Сумиторг-Партнер»68000,00 грн. штрафу до загального фонду Державного бюджету України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100; символ звітності 106.

Стягнуто з ТОВ «Сумиторг-Партнер» на користь державного бюджету м.Суми 1609,50 грн. судового збору. (а.с24-32,т.2).

Позивач за первісним позовом - ТОВ «Сумиторг-Партнер», не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Сумської області від 07.08.2012р. скасувати та прийняти нове, яким первісний позов задовольнити повністю, а у задоволенні зустрічного позову -відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги позивач за первісним позовом посилається на те, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи. (а.с. 55-57, т.2)

Апелянт вважає, що відповідач за первісним позовом необґрунтовано дійшов висновку про завищення транспортно-заготівельних витрат та витрат по статті «Паливо». На підтвердження висловлених доводів позивачем за первісним позовом були надані копії розрахунків оптово-відпускної ціни.

Однак, суд першої інстанції не прийняв до уваги надані позивачем за первісним позовом розрахунки та лише зі слів первісного відповідача та з копії тексту рішення адміністративної колегії Територіального відділення Антимонопольного комітету дійшов висновку, що адміністративною колегією Територіального відділення були враховані розрахунки ТОВ «Сумиторг-Партнер»щодо підтвердження розміру транспортно-заготівельних витрат в розрахунках оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби в частині коректного віднесення до їх розміру витрат на заробітну плату водіїв борошновозів.

З тих же мотивів та підстав суд першої інстанції, на думку апелянта, дійшов висновку про доведеність тверджень відповідача за первісним позовом про прийняття ним до уваги зауважень ТОВ «Сумиторг-Партнер»щодо обсягів природного газу, що використовується на виробничі цілі, в частині неможливості коригування зазначених обсягів на коефіцієнт розподілу питомої ваги фактичних витрат природного газу між основним виробництвом та виробництвом пари в загальному обсязі використання природного газу. При цьому, зазначені твердження відповідача за первісним позовом не було підкріплено документальними розрахунками.

Таким чином, апелянт вважає, що обставини, які суд першої інстанції вважав доведеними і доведеність яких лягла в основу оскаржуваного рішення, фактично не були доведені, а їх достовірність ґрунтується лише на твердженнях відповідача за первісним позовом.

Крім того, апелянт не погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем за первісним позовом не було надано доказів звернення до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету з клопотанням про відстрочення сплати штрафу. Зазначений висновок, на думку апелянта, суперечить фактичним обставинам справи, оскільки даний факт звернення до Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету з відповідним клопотанням про відстрочення виплати суми штрафу в судовому засіданні господарського суду Сумської області було заявлено представниками позивача за первісним позовом та підтверджено відповідачем за первісним позовом.

Отже, факти, що викладені в оскаржуваному рішенні та які призвели до задоволення зустрічного позову, на думку ТОВ «Сумиторг-Партнер», не відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим рішення в частині задоволення зустрічного позову також є незаконним.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 01.11.2012р. апеляційну скаргу позивача за первісним позовом -ТОВ «Сумиторг-Партнер»прийнято до провадження. (а.с. 53-54, т.2)

Відповідач за первісним позовом -Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№9122 від 21.11.2012р.) в якому зазначив, що рішення господарського суду Сумської області від 07.08.2012р. по справі №5021/608/12 вважає законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення. (а.с. 77-80, т.2)

В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач за первісним позовом посилається на те, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи та на підставі належних та допустимих доказів правомірно встановлено, що позивач за первісним позовом займає монопольне (домінуюче) становище на ринку хліба та хлібобулочних виробів в межах м. Суми, і бездіяльність останнього, що полягає у невжитті у вересні 2011 року заходів по зниженню оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби внаслідок зменшення рівня середньозважених закупівельних цін на борошно для хлібопечення, є порушенням, передбаченим частиною першою статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку хліба та хлібобулочних виробів в межах м. Суми, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, що відповідно до частини 3 статті 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»забороняється і тягне відповідальність згідно із законом.

У судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 26.11.2012р. представник позивача за первісним позовом не з'явився.

23.11.2012р. через канцелярію апеляційного господарського суду від позивача за первісним позовом -ТОВ «Сумиторг-Партнер» надійшла телеграма, в якій позивач за первісним позовом заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття його представника у судове засідання апеляційного суду 26.11.2012р. через знаходження у відрядженні.

У відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обстави спір не може бути вирішено в даному судовому засіданні, зокрема, нез'явлення у судове засідання представників сторін, інших учасників.

Питання про те, що наявні певні перешкоди для розгляду справи, вирішується судом залежно від конкретних обставин справи.

Враховуючи, що наявних в справі документів достатньо для її розгляду по суті та враховуючи, що чинне законодавство не обмежує сторін певним колом осіб, які можуть представляти його в суді, а тому позивач за первісним позовом, у разі його бажання бути присутнім у судовому засіданні, повинен був направити іншого представника чи вирішити питання про направлення у відрядження свого представника в інший строк, колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності представника позивача за первісним позовом.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання позивача за первісним позовом про відкладення розгляду справи є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні апеляційного господарського суду 26.11.2012р. проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення господарського суду Сумської області від 07.08.2012р. - залишити без змін.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника відповідача за первісним позовом та повторно розглянувши справу в порядку ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

01.03.2012 року адміністративною колегією Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено рішення №8 у справі № 03-06/68-2011 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу.

Зазначеним рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України ТОВ «Сумиторг-Партнер»визнано суб'єктом господарювання, що займав монопольне становище на ринку хліба та хлібобулочних виробів в межах м. Суми у 2011 році з часткою, що перевищувала 35%; визнано бездіяльність ТОВ «Сумиторг-Партнер»у вигляді невжиття у вересні 2011 року заходів по зниженню оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби внаслідок зменшення середньозважених закупівельних цін на борошно для хлібопечення порушенням, передбаченим ч. 1 ст. 13 та п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку хліба та хлібобулочних виробів в межах м. Суми, що призвело до ущемлення інтересів споживачів; накладено на ТОВ «Сумиторг-Партнер» штраф у розмірі 68000 грн. (а.с. 12-17, т.1).

26.04.2012р. ТОВ «Сумиторг-Партнер»звернувся до господарського суду Сумської області з позовом про визнання недійсним рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 8 від 01.03.2012 року по справі № 03-06/68-2011 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу на ТОВ «Сумиторг - Партнер»(а.с. 3-6, т.1)

Ухвалою господарського суду Сумської області від 26.04.2012р. порушено провадження у даній справі за позовом ТОВ «Сумиторг - Партнер»(а.с. 1, т.1).

23.05.2012р. Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України подало зустрічний позов, в якому просило суд стягнути з ТОВ «Сумиторг-Партнер»68000 грн. штрафу до загального фонду Державного бюджету України на рахунки, відкриті в управліннях Державного казначейства України за місцем знаходження платника податків за кодом бюджетної класифікації доходів 21081100, символ звітності 106 (а.с. 75-76, т.1).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 24.05.2012р. зустрічний позов Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято до спільного розгляду з первісним позовом (а.с. 89-90, т.1)

07.08.2012р. господарським судом Сумської області прийнято оскаржуване рішення (а.с. 24-32, т.2).

Відмовляючи у задоволенні первісного позову та задовольняючи зустрічний позов, місцевий господарський суд виходив з того, що правові підстави для скасування рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №8 від 01.03.2012 р. -відсутні, натомість зустрічні позовні вимоги є законними та такими, що ґрунтуються на правомірному рішенні Сумським обласним територіальним відділення Антимонопольного комітету України рішення № 8 від 01.03.2012р.

Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками господарського суду Сумської області, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про захист економічної конкуренції»підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є:

- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;

- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;

- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;

- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

У п. 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів»зазначено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Згідно ст. 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції»розгляд справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції починається з прийняттям розпорядження про початок розгляду справи та закінчується прийняттям рішення у справі. При розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень; отримують пояснення осіб, які беруть участь у справі, або будь-яких осіб за їх клопотанням чи з власної ініціативи.

Статтею 41 вказаного Закону визначено коло доказів, видів засобів доказування та порядок збирання доказів органами Антимонопольного комітету України при розгляді справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Так, доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: поясненнями сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів. Особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази та доводити їх достовірність.

Тобто, усі обставини, необхідні для прийняття правильного рішення у справі, встановлюються за допомогою доказів, отриманих від осіб які, беруть участь у справі, або отримані від інших юридичних та фізичних осіб, органів влади та місцевого самоврядування.

Положенням ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»передбачено, що суб'єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо:

- на цьому ринку у нього немає жодного конкурента;

- не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб'єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар'єрів для доступу на ринок інших суб'єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Монопольним (домінуючим) вважається становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку товару перевищує 35 відсотків, якщо він не доведе, що зазнає значної конкуренції.

Монопольним (домінуючим) також може бути визнане становище суб'єкта господарювання, якщо його частка на ринку товару становить 35 або менше відсотків, але він не зазнає значної конкуренції, зокрема внаслідок порівняно невеликого розміру часток ринку, які належать конкурентам.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції»(в редакції, що була чинна на момент існування спірних правовідносин) порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Відповідно до ст. 13 вказаного Закону зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку, затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України № 49-р від 05.03.2002 р. визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання може включати в себе такі дії:

- встановлення об'єктів аналізу щодо визначення монопольного (домінуючого) становища, а саме суб'єкта господарювання (групи суб'єктів господарювання), конкретного товару (продукції, роботи, послуги), який випускається, постачається, продається, придбавається (споживається, використовується) цим (цими) суб'єктом (суб'єктами) господарювання;

- складання переліку товарів (робіт, послуг), щодо яких має визначатися монопольне (домінуюче) становище суб'єкта господарювання і які мають ознаки одного товару, товарної групи;

- складання переліку основних продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товарів (товарних груп);

- визначення товарних меж ринку;

- визначення територіальних (географічних) меж ринку;

- встановлення проміжку часу, стосовно якого має визначатися становище суб'єктів господарювання на ринку - визначення часових меж ринку;

- визначення обсягів товару, який обертається на ринку;

- розрахунок часток суб'єктів господарювання на ринку;

- складання переліку продавців (постачальників, виробників), покупців (споживачів) товару (товарної групи) - потенційних конкурентів, покупців, які можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;

- визначення бар'єрів вступу на ринок та виходу з ринку для суб'єктів господарювання, які продають (постачають, виробляють), придбавають (споживають, використовують) або можуть продавати (постачати, виробляти), придбавати (споживати, використовувати) той самий або/та аналогічний товар (товарну групу) на ринку;

- встановлення монопольного (домінуючого) становища суб'єкта (суб'єктів) господарювання на ринку.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України»у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, повноваження проводити дослідження ринку, визначати межі товарного ринку, а також становище, в тому числі монопольне (домінуюче), суб'єктів господарювання на цьому ринку та приймати відповідні рішення (розпорядження).

Колегія суддів зазначає, що господарський суд у вирішенні спору не повинен здійснювати дослідження ринків товарів, у тому числі товарні та територіальні межі ринку, питання формування цін на ринках товарів тощо, визначати власними силами монопольне (домінуюче) становище суб'єктів господарювання на ринку, оскільки відповідні функції здійснюються виключно органами Антимонопольного комітету України.

У вирішенні спору зі справи, обставини якої пов'язані з визначенням меж товарного ринку та/або монопольного становища суб'єкта господарювання на ньому, господарський суд не повинен знову визначати такі межі та/або монопольне становище після того, як це зробив орган Антимонопольного комітету України, і таким чином перебирати на себе повноваження зазначеного органу, а має перевірити відповідність прийнятого у зв'язку з цим рішення органу Антимонопольного комітету України вимогам чинного законодавства.

Зазначена правова позиція викладена у листі Вищого господарського суду «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням конкуренційного законодавства (за матеріалами справ, розглянутих у касаційному порядку Вищим господарським судом України)»№ 01-8/2361 від 24.10.2006 р.

Прийняттю оспорюваного рішення мало передувати визначення адміністративною колегією Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України монопольного (домінуючого) становища суб'єкта господарювання на ринку з надання програмної послуги у відповідності з приписами, розробленої відповідно до ст. 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»та затвердженої розпорядженням Антимонопольного комітету України від 05.03.2002р. № 49-р Методики визначення монопольного (домінуючого) становища суб'єктів господарювання на ринку.

Відтак, необхідно з'ясувати обставини, пов'язані з тим, чи відбулося визначення монопольного (домінуючого) становища названого суб'єкта господарювання на зазначеному в оспорюваному рішенні ринку згідно з Методикою. Таке встановлення включає застосування як структурних, так і поведінкових показників, що характеризують стан конкуренції на ринку. При цьому, застосування структурних показників зумовлюється встановленням об'єктів аналізу, визначенням товарних, територіальних (географічних), часових меж ринку тощо на підставі інформації, що може бути використана для визначення монопольного (домінуючого) становища.

Така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства»№ 15 від 26.12.2011р.

З матеріалів справи вбачається, що у рішенні №8 від 01.03.2012р. відповідачем за первісним позовом визначено: об'єкт аналізу щодо визначення монопольного становища -ТОВ «Сумиторг-Партнер»; товарні межі ринку - хліб та хлібобулочні вироби; територіальні межі ринку -територія в межах м. Суми; часові межі ринків -2011 рік; перелік споживачів, а саме -юридичні та фізичні особи та встановлено, що кінцевими споживачами хліба та хлібобулочних є, в першу чергу, населення, а також заклади громадського харчування, установи та заклади, що придбають товар за державні кошти (лікувально-профілактичні заклади, шкільні та дошкільні навчальні заклади). У рішенні №8 від 01.03.2012р. відповідачем за первісним позовом також встановлено, що за інформацією ТОВ «Сумиторг-Партнер», його конкурентами на ринку є 11 суб'єктів господарювання, а саме -ТОВ «Хотінь Хліб», ТОВ «Хлібзавод Степанівський», ПАТ «Охтирський хлібокомбінат», ЗАТ «Хлібзавод «Салтівський», ТОВ «Севар-хліб», ТОВ «Роменський завод продтоварів»та ін.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено адміністративною колегією Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України та не спростовано позивачем за первісним позовом, частка ТОВ «Сумиторг -Партнер»на ринку хліба та хлібобулочних виробів у 2011 році в територіальних (географічних) межах м. Суми значно перевищувала 35%. Зазначене свідчить про те, що ТОВ «Сумиторг -Партнер»відповідно до частини 2 статті 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції»є суб'єктом господарювання, що займав монопольне (домінуюче) становище на ринку хліба та хлібобулочних виробів в межах м. Суми у 2011 році з часткою, що перевищувала 35%.

Дослідженням ринку Сумським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України встановлено, що ТОВ «з 14.07.2011 підвищив оптово-відпускні ціни на хліб та хлібобулочні вироби, зокрема: на хліб «Нахімовський»з суміші борошна пшеничного та житнього -з 3.78 грн/кг до 3,96 грн/кг, або на 4.8%; на хліб з борошна пшеничного першого ґатунку «Зарічний новий»- з 3,58 грн/кг до 3.83 грн/кг, або на 7.0%; на багон з борошна пшеничного вищого ґатунку «Український новий нарізний»- з 6,19 грн./кг до 6,38 грн/кг, або на 3,0%.

Вищезазначені види хліба та хлібобулочних виробів є одними з основних видів хліба та хлібобулочних виробів, які виробляються позивачем за первісним позовом, що обумовлено досить високим попитом зазначену продукцію з боку споживачів.

ТОВ «Сумитогр-Партнер»(позивач за первісним позовом) листом від 05.07.2011 за №05/328 повідомив Сумське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України (відповідач за первісним позовом), що підвищення оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби з 14.07.2011р. відбулось за рахунок зростання цін на борошно для хлібопечення на 20%-40%.

Також, позивач за первісним позовом у листі від 02.08.2011р. за №05/385 зазначив, що при формуванні оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби, введених в дію з 14.07.2011р. витрати на борошно для хлібопечення були визначені, виходячи з рівня закупівельних цін на нього, а саме: борошно пшеничне вищого ґатунку - 3204 грн/т з ПДВ, або 2670 грн/т без ПДВ; борошно пшеничне першого ґатунку - 2892 грн/т з ПДВ, або 2410 грн/т без ПДВ; борошно пшеничне другого ґатунку - 2544 грн/т з ПДВ, або 2120 грн/т без ПДВ; борошно житнє обдирне - 2676 грн/т з ПДВ, або 2230 грн/т без ПДВ.

Однак, протягом серпня-листопада 2011 року відбулось суттєве зниження цін на борошно для хлібопечення, яке використовувалось позивачем за первісним позовом у виробництві хліба та хлібобулочних виробів.

Так, за повідомленням позивача за первісним позовом (лист від 03.10.2011р. за №05/487), станом на 30.09.2011р. середньозважена ціна на борошно, яке використовувалось останнім для виробництва хліба та хлібобулочних виробів (з урахуванням залишків), складала: на борошно пшеничне вищого ґатунку - 2823,3 грн/т (з ПДВ), або 2352,8 грн/т (без ПДВ): борошно пшеничне першого ґатунку - 2653,3 грн/т (з ПДВ), або 2211,1 грн/т (без ПДВ); борошно пшеничне другого ґатунку -2311.6 грн/т (з ПДВ), або 1926.3 грн/т (без ПДВ): борошно житнє обдирне - 2287,2 грн/т (з ПДВ), або 1906 грн/т (без ПДВ), що на 8,3% - 14,5% нижче від рівня витрат на борошно, який був застосований ТОВ «Сумиторг-Партнер»при розрахунках оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби, введених в дію з 14.07.2011р.

При цьому, позивач за первісним позовом, незважаючи на суттєве здешевлення борошна для хлібопечення, не знижував у вересні 2011 року рівень оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби, пояснюючи це тим, що при плануванні оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби, які були введені з 14.07.2011р., не враховано підвищення цін на природний газ та електроенергію згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 30.06.2011 р. №1111, а також зростання транспортно-заготівельних витрат на борошно у зв'язку з перевезенням останнього борошовозами.

У зв'язку з наданими позивачем за первісним позовом поясненнями, відповідачем за первісним позовом проведено аналіз статей витрат, зростання яких, на думку ТОВ «Сумиторг-Партнер». унеможливило зниження оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби, на предмет можливості зниження позивачем за первісним позовом оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби у вересні 2011 року і на підставі проведеного аналіз: встановлено, що за рахунок зниження оптово-відпускних цін на борошно для хлібопечення та врахування економічно обґрунтованих витрат на газ, електроенергію фактична собівартість хліба та хлібобулочних виробів у вересні 2011 року знизилась, зокрема, хліба «Нахімовський новий подовий»на 69,58 грн/т, або на 0,06 грн. за 1 буханець; хліба «Зарічний новий формовий»- на 38,04 грн/т, або на 0,02 грн. за 1 буханець; батона «Український новий нарізний»- на 19,27 грн/т, або на 0,01 грн. за 1 буханець.

За таких обставин, ТОВ «Сумиторг-Партнер»з урахуванням фактичної собівартості та запланованого рівня прибутку мало можливість знизити у вересні 2011 року оптово-відпускні ціни на хліб та хлібобулочні вироби. Подальше здорожчення газу повністю компенсувалось зниженням вартості борошна для хлібопечення, оскільки витрати на газ та електроенергію з 01.10.2011р. в розрахунку на 1 тону продукції зросли на 74,85 грн., тоді як витрати на борошно у вересні 2011р. знизились на 170,68-252,51 грн. в залежності від виду хліба.

Не вживались позивачем за первісним позовом заходи щодо зниження оптово-відпускних цін також і протягом жовтня-листопада 2011 року, незважаючи на триваючу динаміку здешевлення цін на борошно для хлібопечення у цей період. Така бездіяльність ТОВ «Сумиторг-Партнер»можлива за наявності ринкової влади у останнього на ринку хліба та хлібобулочних виробів у м. Суми, що підтверджується досить невеликими частками конкурентів позивача за первісним позовом на зазначеному ринку у 2011 році та свідчить про те, що ТОВ «Сумиторг-Партнер»не зазнавало значної конкуренції з боку інших суб'єктів господарювання, що діяли на ринку хліба та хлібобулочних виробів у м. Суми у 2011 році. Слід також зазначити, що бездіяльність ТОВ «Сумиторг-Партнер»була б неможлива в умовах значної конкуренції на ринку, призвела до прихованого підвищення цін, наслідком чого стало ущемлення інтересів споживачів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про захист економічної конкуренції»зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб'єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб'єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Враховуючи монопольне (домінуюче) становище ТОВ «Сумиторг-Партнер»на ринку хліба та хлібобулочних виробів в межах м. Суми, відповідачем за первісним позовом правомірно та обґрунтовано бездіяльність позивача за первісним позовом, що полягала у невжитті заходів по зниженню оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби внаслідок зменшення закупівельних цін на борошно для хлібопечення, визнана порушенням, передбаченим ч. 1 ст. 13 та п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку хліба та хлібобулочних виробів в межах м. Суми, що призвело до ущемлення інтересів споживачів.

Колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи, посилання апелянта щодо не прийняття до уваги пояснень ТОВ «Сумиторг-Партнер», наданих стосовно підтвердження розміру транспортно-заготівельних витрат в розрахунках оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби та стосовно обсягів природного газу, що використовується на виробничі цілі, в частині неможливості коригування зазначених обсягів на коефіцієнт розподілу питомої ваги фактичних витрат природного газу між основним виробництвом та виробництвом пари в загальному обсязі використання природного газу.

А саме, в рішенні адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено рішення №8 від 01.03.2012р. зазначено, що територіальним відділенням прийнято до уваги та враховані розрахунки ТОВ «Сумиторг - Партнер»щодо підтвердження розміру транспортно-заготівельних витрат в розрахунках оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби в частині коректного віднесення до їх розміру витрат на заробітну плату водіїв борошновозів (абз. 6 на стор. 5 рішення №8 від 01.03.2012р.).Також, територіальним відділенням були враховані зауваження ТОВ «Сумиторг-Партнер»щодо обсягів природного газу, що використовується на виробничі цілі, в частині неможливості коригування зазначених обсягів на коефіцієнт розподілу питомої ваги фактичних витрат природного газу між основним виробництвом та виробництвом пари в загальному обсязі використання природного газу (абз. 7 на стор. 5 рішення №8 від 01.03.2012р.).

Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно матеріалів справи, порушенням, передбаченим ч. 1 ст. 13 та п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку хліба та хлібобулочних виробів в межах м.Суми, що призвело до ущемлення інтересів споживачів, визнано бездіяльність позивача за первісним позовом, що полягала у невжитті заходів по зниженню оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби внаслідок зменшення закупівельних цін на борошно для хлібопечення. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено рішення №8 від 01.03.2012р. та оскаржуване рішення місцевого господарського суду не ґрунтувались на розмірі транспортно-заготівельних витрат позивача за первісним позовом в розрахунках оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби та розмірі обсягів природного газу, що використовується позивачем за первісним позовом на виробничі цілі.

У зв'язку з вищевикладеним, підстави для визнання недійсними рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №8 від 01.03.2012 р. -відсутні.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд законно та обґрунтовано дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову.

Що стосується зустрічних позовних вимог, колегія суддів зазначає, що згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»за порушення, передбачене п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону, накладається штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф. У разі наявності незаконно одержаного прибутку, який перевищує десять відсотків зазначеного доходу (виручки), штраф накладається у розмірі, що не перевищує потрійного розміру незаконно одержаного прибутку. Розмір незаконно одержаного прибутку може бути обчислено оціночним шляхом.

Як встановлено вище, 01.03.2012 р. адміністративною колегією Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 8, яким визнано, що бездіяльність ТОВ «Сумиторг-Партнер»у вигляді невжиття у вересні 2011 року заходів по зниженню оптово-відпускних цін на хліб та хлібобулочні вироби внаслідок зменшення середньозважених закупівельних цін на борошно для хлібопечення, є порушенням, передбаченим ч. 1 ст. 13 та п. 2 ч. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції», у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку хліба та хлібобулочних виробів в межах м. Суми, що призвело до ущемлення інтересів споживачів

За вказане порушення на ТОВ «Сумиторг-Партнер» накладені штрафні санкції передбачені статтею 52 Закону України «Про захист економічної конкуренції»у розмірі 68000, 00 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

Згідно матеріалів справи, рішення адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №8 від 01.03.2012р. отримано ТОВ «Сумиторг-Партнер»14.03.2012р., що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 77-78,т.1) Отже, штраф у розмірі 68000,00 грн., накладений за рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №8 від 01.03.2012 р., ТОВ «Сумиторг-Партнер»повинно сплатити у строк до 14.05.2012р. включно.

Однак, ТОВ «Сумиторг-Партнер»не сплатило штраф, накладений за рішенням адміністративної колегії Сумського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №8 від 01.03.2012р., у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком господарського суду Сумської області, що зустрічний позов в частині стягнення з ТОВ «Сумиторг-Партнер»у дохід державного бюджету України 68000,00 грн. штрафу є законним та обґрунтованим та правомірно був задоволений місцевим господарським судом.

Стосовно вимог позивача за первісним позовом про відстрочення виконання судового рішення щодо стягнення штрафу колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 6 статті 56 Закону України «Про захист економічної конкуренції»передбачено право органів Антимонопольного комітету України своїм рішенням відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу.

Проте, ТОВ «Сумиторг-Партнер» у встановлений законом двохмісячний строк для добровільного виконання рішення, тобто до 14.05.2012р. включно, до територіального відділення із заявою про відстрочення чи розстрочення сплати штрафу не зверталось.

04.07.2012р. ТОВ «Сумиторг-Пртнер»у відзиві на зустрічну позовну заяву, поданому до господарського суду Сумської області заявило клопотання про розстрочення рішення про стягнення штрафу (а.с. 137-138, т.1).

У відповідності до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Колегія суддів вказує, що позивач за первісним позовом не навів жодних обставин та не надав жодних доказів, які б свідчили про неможливість або ускладнення виконання рішення суду про стягнення штрафу.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно відмовив позивачу за первісним позовом у задоволенні клопотання про відстрочення виконання судового рішення.

За таких обставин, доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження в матеріалах справи.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження усіх фактичних обставин справи та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, через що рішення господарського суду Сумської області від 07.08.2012р. по справі №5021/608/12 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

У відповідності до ст.ст. 44, 49, ч.2 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати позивача за первісним позовом зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Сумиторг-Партнер»залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області 07.08.2012р. по справі №5021/608/12 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 03.12.2012р.

Головуючий суддя Пуль О.А.

Суддя Камишева Л.М.

Суддя Хачатрян В.С.