Рішення № 27966330, 29.11.2012, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" листопада 2012 р. Справа № 5011-23/10971-2012-9/097-12

За позовом Першого регіонального управління приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»

До Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»

Про стягнення 49 490, 00 грн.

Суддя Сокуренко Л.В.

Представники:

Від позивача Мазепа І.Л. (дов. № 3051 від 16.10.2012 р.)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва передані вимоги Першого регіонального управління приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»про стягнення 49 490, 00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.09.2012 року матеріали справи № 5011-23/10971-2012 за позовом Першого регіонального управління приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»про стягнення 49 490, 00 грн. передано до господарського суду Київської області за підсудністю в порядку ст. ст. 15, 17 ГПК України.

Відповідно до протоколу розподілу справ між суддями (автоматичний розподіл справ) справу № 5011-23/10971-2012 передано до розгляду судді Сокуренко Л.В.

Ухвалою суду від 01.10.2012 р. справу № 5011-23/10971-2012 прийнято до свого провадження суддею Сокуренко Л.В., присвоєно їй номер № 5011-23/10971-2012-9/097-12 та призначено розгляд справи на 18.10.2012 р.; зобов'язано позивача подати: пропозиції стосовно складу осіб, які братимуть участь у справі; оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для долучення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про включення Відповідача до ЄДРПОУ станом на час винесення даної ухвали; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, нема справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та нема рішення цих органів з такого спору; зобов'язано відповідача подати суду: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

16.10.2012 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи документів, витребуваних ухвалою суду від 01.10.2012 р.

У судове засідання 18.10.2012 року представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином; представник позивача з'явився та надав суду пояснення по суті позовних вимог.

Ухвалою суду від 18.10.2012 р. відкладено розгляд справи на 08.11.2012 р.; зобов'язано позивача подати оригінали документів; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

05.11.2012 р. через канцелярію суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи письмових доказів.

У зв'язку з перебуванням судді Сокуренко Л.В. на лікарняному розгляд справи в призначений час не відбувся.

Ухвалою суду від 20.11.2012 р. розгляд справи відкладено на 29.11.2012 р.; зобов'язано позивача подати оригінали документів; зобов'язано відповідача подати: оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки з органу статистики про знаходження Відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.

У судове засідання 29.11.2012 р. представник відповідача вдруге не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, представник позивача з'явився та надав суду пояснення по суті позовних вимог.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та витягу з ЄДРПОУ, та те, що вони були отримані уповноваженим представником відповідача, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштових відправлень, то суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважних представників відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача також не надходило.

Згідно з ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Враховуючи те, що відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

10.12.2010 р. між Першим регіональним управлінням приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(далі -позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгроком»було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 0181790 (далі -договір).

Відповідно до п. 1 договору предметом цього договору є майнові інтереси ТОВ «Украгроком», що не суперечать закону, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом, вказаним в п. 2 договору, який пройшов реєстрацію в ДАІ або інших компетентних органах, має індивідуальний (заводський) номер кузова (двигуна, шасі) і належить йому на правах власності, повного господарського відання, оперативного управління або на інших законних підставах, а також додатковим обладнанням до нього, згідно з обраною програмою страхування.

Згідно п. 2 договору застрахованим транспортним засобом є автомобіль «Сузукі Гранд Вітара», 2010 р. випуску, державний реєстраційний № АА 8534 МС.

03.10.2011 р. в м. Луцьк на перехресті вул. Огієнка та вул. 8-го Березня, відбулася дорожньо-транспортна пригода, учасниками якої були: «ВАЗ 2121», державний реєстраційний № АС 1355 АХ, яким керував Лобачов Леонід Миколайович, та застрахований позивачем автомобіль «Сузукі Гранд Вітара», державний реєстраційний № АА 8534 МС, яким керував Голюта Дмитро Євгенійович, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією розгорнутої довідки ВДАІ м. Луцька УМВС України у Волинській області вих. № 24850 від 07.10.2011 р.

З матеріалів справи вбачається, що Голюта Д.Є., який керував застрахованим позивачем автомобілем «Сузукі Гранд Вітара», державний реєстраційний № АА 8534 МС, працював на ТОВ «Украгроком»директором Західної регіональної дирекції в м. Луцьк, що підтверджується копією наказу ТОВ «Украгроком»про прийняття та переведення № 117-К від 01.09.2006 р. Факт закріплення службового автомобіля «Сузукі Гранд Вітара», державний реєстраційний № АА 8534 МС, за Голютою Д.Є. підтверджується наявною в матеріалах справи копією наказу ТОВ «Агроком»про закріплення за службовими автомобілями відповідальних осіб та встановлення норм витрат палива № 132/3/1 від 15.12.2010 р. та копією подорожнього листа службового легкового автомобіля № 3/10 від 03.10.2011 р.

Таким чином, господарським судом встановлено, що Голюта Д.Є. на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди на законних підставах керував застрахованим позивачем автомобілем «Сузукі Гранд Вітара», державний реєстраційний № АА 8534 МС.

Постановою Маневицького районного суду Волинської області від 08.11.2011 р. в адміністративній справі № 3-625/11 водія Лобачова Л.М., який керував автомобілем ВАЗ 2121, державний реєстраційний № АС 1355 АХ, було визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

21.10.2011 р., на підставі заяви Першого регіонального управління приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», ФОП Семенюк В.М., який діє на підставі кваліфікаційного свідоцтва № 443, було складено висновок експертного автотоварознавчого дослідження транспортного засобу № 370.

Відповідно до висновку вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Сузукі Гранд Вітара», державний реєстраційний № АА 8534 МС, внаслідок пошкодження при ДТП, складає 87 087,19 грн.

07.11.2011 р. ТОВ «Агроком»звернулося до Першого регіонального управління приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»з заявою про виплату страхового відшкодування.

25.11.2011 р. Першим регіональним управлінням приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»було складено страховий акт № КАСКО/030/000/11/1606, відповідно до якого сума страхового відшкодування з врахуванням франшизи становить 86 852,19 грн.

25.11.2011 р. на підставі заяви ТОВ «Украгроком»про страхове відшкодування та страхового акта, Перше регіональне управління приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 86 852,19 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення № 632 від 25.11.2011 р.

Крім того, як зазначає позивач, ПРУ ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія»понесло додаткові витрати у зв'язку з оплатою вартості проведення авто товарознавчого дослідження у розмірі 400,00 грн., що підтверджується рахунком № 370 від 21.10.2011 р. та платіжним дорученням № 639 від 29.11.2011 р.

Таким чином, господарським судом встановлено, що Перше регіональне управління приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»належним чином виконало умови договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) № 0181790 від 10.12.2010 р.

Судом встановлено, що автомобіль «ВАЗ 2121», державний реєстраційний номер АС 1355 АХ, належить на праві власності Лобачову Л.М.

На момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди, автомобіль «ВАЗ 2121», державний реєстраційний номер АС 1355 АХ, був застрахований Лобачовим Л.М. у Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(далі -відповідач) відповідно до полісу № АА/5500063 з терміном дії з 11.06.2011 р. по 10.06.2012 р.

Відповідно до вказаного полісу ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну (на одного потерпілого) становить 50 000,00 грн. Франшиза, тобто сума збитків, яка не відшкодовується страховою компанією, становить 510,00 грн.

З огляду на вищевикладене, 30.11.2011 р. позивач направив на адресу Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»регресну вимогу вих. № 54-11 від 29.11.2011 р. щодо повернення виплаченого ТОВ «Украгроком»страхового відшкодування у розмірі 49 490,00 грн.

Вищезазначена претензія була отримана відповідачем 05.12.2011 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення від 30.11.2011 р.

05.03.2012 р. на адресу ПРУ ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія»надійшов лист відповідача вих. № 1-/12033 від 20.02.2012 р. в якому зазначено про те, що претензія № 54-11 від 29.11.2011 р. прийнята ТДВ «Страхова компанія «Провіта»до розгляду, проте, для її задоволення позивачу необхідно надати завірені банком копії платіжних доручень, що підтверджують факт здійснення страхової виплати.

12.03.2012 р. позивач направив на адресу відповідача лист вих. № 09-03 від 06.03.2012 р. з доданими до нього платіжними дорученнями № 632 від 25.11.2011 р. та № 639 від 29.11.2011 р., що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення від 12.03.2012 р.

Проте, за ствердженням позивача, відповідач відповіді на претензію не надав та не здійснив виплату позивачу страхового відшкодування.

З огляду на вищевикладене, ПРУ ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія»звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою про стягнення з ТДВ «Страхова компанія «Провіта»суми збитків у розмірі 49 490,00 грн.

Частинами 1, 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі, з вини іншої особи відшкодовується винною особою.

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу ст. 980 ЦК України предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до ст. 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Згідно ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи те, що цивільно-правова відповідальність Лобачова Л.М., який керував автомобілем «ВАЗ 2121», державний реєстраційний № АС 1355 АХ та який був визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5500063 з терміном дії з 11.06.2011 р. по 10.06.2012 р. ТДВ «Страхова компанія «Провіта», то суд дійшов висновку, що саме на відповідача покладено обов'язок здійснити виплату страхового відшкодування в порядку регресу позивачу на підставі положень ЦК України, ГК України та Закону України «Про страхування».

Згідно п. 12.1. ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Із полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АА/5500063 вбачається, що франшиза (страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну потерпілих, завжди зменшується на суму франшизи) становить 510,00 грн. і повинна стягуватися безпосередньо з страхувальника.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про те, що виплата відповідачем заявленого ПРУ ПрАТ «Українська пожежно-страхова компанія»страхового відшкодування повинна бути здійснена із вирахуванням суми безумовної франшизи, а саме 510,00 грн., і становити 49 490,00 грн.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Всупереч положенням вказаних статтей, відповідач не надав суду доказів відсутності боргу перед позивачем.

В повній мірі дослідивши обставини справи, наявні в матеріалах справи докази та заслухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Першого регіонального управління приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»щодо стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»суми збитків підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, керуючись: ст.ст. 21, 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта» (07300, Київська область, Вишгородський район, м. Вишгород, вул. Набережна, буд. 7, ідентифікаційний код 31704186) на користь Першого регіонального управління приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія»(04080, м. Київ, Подільський район, вул. Фрунзе, буд. 40, ідентифікаційний код 20602681) суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 49 490 (сорок дев'ять тисяч чотириста дев'яносто) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Суддя Л. В. Сокуренко

Рішення суду підписано 10.12.2012 р.