Рішення № 27966103, 03.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-53/13553-2012 03.12.12Розглянувши матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСТРА»

до Приватного акціонерного товариства «Європейська страхова компанія»

про стягнення 5 575,40 грн.

Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Нагорний О. К. - представник за довіреністю

від відповідача: Кульчицький О.В. - представник за довіреністю

СУТЬ СПОРУ:

Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ОСТРА»заявлено позов про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Європейська страхова компанія»заборгованості за Договором № 20/06-ФП в сумі 5 575,40 грн. основного боргу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.10.2012 року порушено провадження по справі № 5011-53/13553-2012, розгляд справи призначено на 05.11.2012 року.

Представник позивача в судове засідання 05.11.2012 року з'явився, через канцелярію суду подав документи на виконання ували суду про порушення провадження у справі та підтримав заявлені позовні вимоги.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання у справі відповідач в засідання суду не з'явився, вимоги ухвали суду від 02.10.2012 не виконав, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Враховуючи те, то відповідно до частини 4 статті 6 Закону України «Про судоустрій України»ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному процесуальним законом порядку в суді будь-якого рівня, а також приймаючи до уваги норми, які встановлені ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР), суд дійшов висновку щодо задоволення клопотання відповідача та відкладення розгляду справи до 03.12.2012 року.

В судовому засіданні 03.12.2012 року позивач позовні вимоги підтримав, також подав до суду заяви про виправлення описок в позовній заяві, зокрема, просить вважати датою направлення повідомлення про настання страхового випадку № 227 - 13.04.2007 року, крім того, просить вважати датою настання страхового випадку, за яким направлялось відповідне повідомлення -10.04.2007 року, про що також надав відповідні документи.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві. Зокрема, посилаючись на невідповідність дат настання страхового випадку та направлення позивачем повідомлення, що відкориговано позивачем в ході розгляду спору. По суті уточнених позовних вимог відповідач заперечень не навів.

На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів.

У судовому засіданні 03.12.2012 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.11.2006 року між Страховим акціонерним товариством «ОСТРА»(найменування та тип якого з 18.02.2010 року змінено на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «ОСТРА») та Закритим акціонерним товариством «Європейська страхова компанія», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство «Європейська Страхова Компанія» було укладено договір №20/06-ФП «Про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії)»(надалі-Договір перестрахування).

Цей Договір встановлює основні умови взаємовідносин між Сторонами при здійсненні перестрахування.

Пунктом 1.2. Договору перестрахування встановлено, що на підставі цього Договору Сторони можуть укладати конкретні договори перестрахування окремо по кожному об'єкту. Кожен конкретний договір перестрахування незалежний від умов будь-якого іншого конкретного договору перестрахування, укладеного Сторонами.

Згідно п. 2.1. цього Договору перестрахування зазначається, що пропозиція конкретного ризику в перестрахування здійснюється у вигляді оформлення конкретного договору перестрахування (ковер-ноту, сліпу, оферти), підписаного Перестрахувальником і завіреного печаткою, що направляється Перестраховику за допомогою факсимільного чи поштового зв'язку чи електронною поштою. У конкретному договорі перестрахування відображаються умови оригінального договору страхування і запропоновані умови передачі ризику в перестрахування.

Між позивачем та Пахомовим Станіславом Сергійовичем був укладений Договір № 01067630 від 16.01.2007 року добровільного страхування наземного транспорту засобу автомобіля марки Нісан Максіма, д/н ВН 3333 ВА.

Згідно перестрахувального Ковер-нота № 01067630-18 від 16.01.2007 року, ризик по вказаному Договору добровільного страхування наземного транспортного засобу № 01067630 від 16.01.2007 року був переданий у перестрахування ПрАТ «Європейська Страхова Компанія», тобто, відповідачу.

10.04.2007 року з застрахованим автомобілем марки Нісан Максіма, д/н ВН 3333 ВА, власником якого є Пахомов С.С., стався страховий випадок, а саме дорожньо-транспортна пригода.

Позивач на виконання обов'язку, встановленого в п. 3.1.5. Договору перестрахування, яким передбачено повідомлення Перестраховика (відповідача) про настання страхового випадку по перестраховочному ризику протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту одержання інформації про її настання, направив 13.04.2007 року за вих. № 227 повідомлення про настання страхового випадку (згідно уточнень до позовної заяви).

На виконання умов Договору добровільного страхування позивач на підставі страхового акту № 595-к к від 21.05.2007 року розрахував завдану матеріальну шкоду власнику транспортного засобу Пахомову С.С. у розмірі 154251,00 грн., та сплатив відповідну суму за платіжними дорученнями № 1436 від 01.06.2007 року, № 1331 від 25.05.2007 року, № 1395 від 31.05.2007 року, № 1450 від 04.06.2007 року.

Відповідно до п. 4.6 Договору перестрахування відповідальність Перестраховика обмежується тільки його часткою (обсягом) відповідальності за Конкретними договорами перестрахування і не може бути збільшена у випадку нездатності Перестрахувальника цілком відшкодувати збиток за його (Перестрахувальника) частину відповідальності.

Частку відповідальності відповідача, тобто, ПрАТ «Європейська страхова компанія», у разі настання страхового випадку, встановлено Ковер-Нотою № 01067630-18 від 16.01.2007 року у розмірі 14,05 %.

Як вбачається з наданих позивачем доказів, 13.04.2007 року ним надіслано на адресу відповідача повідомлення за № 227 про настання страхового випадку, чим дотримано умови відповідного п. 3.1.5. Договору перестрахування.

Судом за заявами позивача встановлено помилкове посилання в позові на лист від 06.04.2007 року № 214, в якому йде мова по інший страховий випадок.

05.06.2007 року позивач звертався до відповідача з листом-вимогою про сплату страхового відшкодування з перестрахування, оскільки там була помилка в нарахуванні суми страхового відшкодування, позивач повторно 07.06.2012 року звернувся до відповідача з листом-вимогою про сплату страхового відшкодування з перестрахування.

Сума страхового відшкодування, яку повинен сплатити відповідач за Договором перестрахування складає 5575,40 грн. відповідно 14,05% від виплаченої страхової суми 145591,50 грн. (за вирахуванням франшизи), що підтверджується листом за вих. № 620 від 07.06.2012 року з розрахунком страхового відшкодування та з повним пакетом документів по страховій події.

Згідно п. 7.1 Договору перестрахування передбачено, що при настанні страхового випадку, передбаченого оригінальним договором страхування що і конкретним договором перестрахування, Перестраховик виплачує Перестрахувальнику (або за доручення Перестрахувальника Страхувальнику (Вигодонабувачу) частину страхового відшкодування, що відповідає його частці (обсягу) відповідальності за конкретним договором перестрахування, протягом 10 (десяти) після одержання від Перестрахувальника наступного комплекту документів, а також документів, передбачених цим пунктом, якщо інше не обумовлено конкретним договором перестрахування:

- страхового акту;

- офіційного висновку організацій, у компетенції яких знаходиться даний страховий випадок, якщо необхідність наявності такого висновку передбачено умовами оригінального договору страхування;

- калькуляції збитку або копії рахунку на відбудовні роботи від підприємств, що мають відповідну ліцензію;

- розрахунку частини страхового відшкодування, що підлягає оплаті перестраховиком;

- копії платіжного доручення з позначкою обслуговуючого банку про списання коштів із розрахункового рахунку, що підтверджують факт оплати страхового відшкодування або видаткового касового ордеру про оплату Перестрахувальником страхового відшкодування по конкретному договору страхування.

В ході розгляду спору судом встановлено, що повний пакет документів та виправлений розрахунок були надіслані відповідачу листом за вих. № 620 від 07.06.2012 року.

Страхове відшкодування виплачено позивачем згідно платіжних доручень від 31.05.2007 року № 1395, від 25.05.2007 року № 1331 та від 01.06.2007 року № 1436 з відмітками банку про проведення відповідних платежів.

Також, суд звертає увагу, що згідно з п. 8.1. Договору перестрахування будь-які виправлені помилки і недогляди не можуть призупинити дію цього Договору і конкретних договорів перестрахування і повинні бути усунуті чи виправлені негайно після виявлення.

Пунктом 8.2. Договору перестрахування передбачено, що Перестрахувальник не повинен позбавлятись своїх прав через недогляд, викликаний клерикальною помилкою, чи випадковим недоглядом, чи через неправильне інформування Перестраховика про збиток, якщо тільки всі ці помилки виправляються відразу ж після виявлення і про них був проінформований Перестраховик.

Таким чином, враховуючи, що позивач в листі за вих. № 620 від 07.06.2012 року виправив допущені помилки в розрахунку та наданих документах, про що повідомив Перестраховика, строк виконання відповідного обов'язку з Договором перестрахування відліковується з дати отримання Перестраховиком відповідного уточненого розрахунку.

Посилання відповідача на свідоме надання позивачем неправдивих відомостей суд вважає безпідставним, оскільки відповідні дані позивачем виправлено і тільки після цього заявлено позов. Крім того, з характеру виявлених помилок не вбачається умислу в наданні неправдивих відомостей, оскільки у позивача наявні всі первинні документи в підтвердження уточненого розрахунку виплати по перестрахуванню.

Крім того, п. 7.3. Договору перестрахування передбачено, що у випадку відмови Перестраховика, останній зобов'язаний повідомити про це Перестрахувальника протягом 5 робочих днів.

Як пояснив позивач, станом на день розгляду спору відповідач (Перестраховик) належну за Договором суму перестрахування не виплатив, відмови в розумінні п. 7.3. Договору перестрахування позивачу не надав.

Відповідач відповідні обставини не спростував, доказів надання позивачу відмови у виплаті страхового відшкодування суду не пред'явив.

Як вбачається з умов Договору перестрахування та Перестраховочного Ковер-ноту, строків для звернення Перестрахувальника за виплатою страхового відшкодування та надання ним повного пакету документів, не встановлено.

Згідно статті 987 Цивільного кодексу України, за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 12 Закону України «Про страхування» визначено, що перестрахування - страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 988 Цивільного кодексу України, відповідач, як страховик за договором перестрахування зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату в строк, встановлений договором.

Згідно з пунктом 3 статті 20 Закону України «Про страхування», відповідач як страховик (за договором перестрахування) зобов'язаний при настанні здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як передбачено ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, враховуючи, що відповідач не виконав своїх зобов'язань по виплаті страхової суми за Договором перестрахування в строк, визначений в п. 7.1 відповідного Договору перестрахування, він вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

За таких обставин, оцінюючі всі наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем обґрунтовані та доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на норму ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем витрати по сплаті судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Європейська Страхова Компанія»(код ЄДРПОУ 32825387, м. Київ, вул. Постова, 56) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ОСТРА»(код ЄДРПОУ 14288111, м. Одеса, вул. Пушкінська, 13) 5 575,40 (п'ять тисяч п'ятсот сімдесят п'ять гривень 40 копійок) боргу та 1 609,50 (одну тисячу шістсот дев'ять гривень 50 копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.12.2012

Суддя Грєхова О.А.