Рішення № 27966093, 10.12.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-36/16052-2012 10.12.12

За позовом Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування

нежитлового фонду» Дарницького району м. Києва

До Фізичної особи -підприємця Сергеєва Анатолія Івановича

Про стягнення 9 239, 41 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача не з'явились

Від відповідача Сергеєв А.І. -СПД

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва про стягнення з Фізичної особи - підприємця Сергеєва Анатолія Івановича 7 626, 40 грн. боргу по орендній платі, 1 243, 38 грн. відшкодування витрат по сплаті земельного податку, 324, 28 грн. пені та 3% річних в сумі 45,35 грн. за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань згідно договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району м. Києва № 786 від 01.11.2010.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-36/16052-2012 та призначено її до розгляду на 10.12.2012.

Позивач в судове засідання 10.12.2012р. не з»явився. Про час та місце розгляду судом повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення (ухвалу суду представник позивач отримав 22.11.2012р.). Заяв, клопотань від позивача на адресу суду не надходило.

Представник відповідача в судовому засіданні 10.12.2012 позовні вимоги, відповідно до поданих суду пояснень, визнавав частково. В судовому засіданні надав квитанцію про сплату позивачу в рахунок погашення заборгованості в сумі 300 грн.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.12.2012р., відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача , Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" об'єктом оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) (п. 1 ст. 4 Закону) орендодавцями є органи, уповноважені органами місцевого самоврядування, управляти нерухомим майном, яке перебуває у комунальній власності (ст. 5 Закону).

01.11.2010 між Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району міста Києва (орендодавець) та Фізичною особою -підприємцем Сергеєвим Анатолієм Івановичем (орендар) було укладено договір № 786 оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Дарницького району міста Києва (далі -договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець на підставі розпорядження Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації № 76 від 17.02.2010 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (об'єкт оренди) за адресою м. Київ, вул.. Заслонова, 3, підвал.

Згідно п. 2.1. договору об'єктом оренди є приміщення загальною площею 74,4 кв. м. у підвалі.

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі сплачено вартість наданих послуг оренди за період з лютого 2011 року по липень 2011 року та відшкодовано плату за землю з жовтня 2010 по липень 2011 року, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість в розмірі 7 626, 40 грн. та відповідно 1 243,38 грн. Також за неналежне виконання зобов'язань позивачем нарахована пеня в розмірі 324, 28 грн. та 3% річних в сумі 45, 35 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Відповідно до п. 4.1. договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди.

З наявного в матеріалах справи акту прийому-передачі орендованого приміщення від 01.11.2010 вбачається, що позивач передав, а відповідач прийняв в оренду нежиле приміщення за адресою м. Київ, вул.. Заслонова, 3, загальною площею 74,4 кв. м.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Пунктом 9.1. договору строк дії договору встановлений сторонами з 01.11.2010 до 01.11.2014.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Згідно п. 3.1 договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади Дарницького району м. Києва, затвердженої рішенням Дарницької районної у місті Києві ради № 13 від 19.12.2007 та на дату підписання договору становить 17, 19 грн. за 1 кв. м., що в цілому складає 1 278,72 грн.

Відповідно до п. 3.2. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою (п. 3.4. договору).

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Пунктом 3.5. договору встановлено, що орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акту прийому-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при повернення об'єкта оренди орендодавцю.

Згідно акту приймання-передачі від 30.06.2011 відповідач повернув, а позивача прийняв об'єкт оренди в задовільному стані.

Відповідно до п. 4.2. договору орендар зобов'язався вносити орендні платежі своєчасно та в повному обсязі.

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення орендної плати, в результаті чого виникла заборгованість за період з лютого по червень 2011 року, що становить за обґрунтованими розрахунками позивача 7 626,40 грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" однією із істотних умов договору оренди та основним обов'язком орендаря є сплата орендних платежів з урахуванням індексу інфляції.

Статтею 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначається, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні 10.12.2012р. відповідачем надана квитанція про сплату позивачу в рахунок погашення заборгованості 300 грн.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати підлягають задоволенню частково в сумі 7 326, 40 грн. В частині позовних вимог про стягнення 300 грн. провадження по справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України..

Позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 1243,38 грн. відшкодування витрат по сплаті земельного податку задоволенню підлягають з огляду на наступне

Згідно ч. 2 п. 3.6. договору крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю плату за землю, яка розраховується пропорційно розміру орендованої площі.

Умовами договору не встановлено строк виконання орендарем зобов'язання по сплаті відшкодування позивачу плати за землю. 30.10.2012р. позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою сплатити борг по орендній платі та заборгованість в сумі 1243, 38 грн. по сплаті земельного податку.

Враховуючи викладене строк позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по сплату земельного податку в сумі 1243, 38 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за послуги оренди не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Відповідно до п. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Одним із правових наслідків порушення зобов'язання, згідно ст. 611 Цивільного кодексу України є сплата боржником неустойки.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" за невиконання зобов'язань за договором оренди, …, сторони несуть відповідальність, встановлену законодавчими актами України та договором.

Умовами пункту 6.2. договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Згідно з ч. 2 ст. 343 Господарського кодексу України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При укладанні договору сторони визначили відповідальність за порушення зобов'язання щодо сплати орендної плати, проте враховуючи вищезазначені норми розмір пені, обмежений позивачем у розмірі подвійної ставки НБУ у відповідний період.

Разом з цим, пунктом 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Зазначена стаття передбачає строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, у разі якщо інше не встановлено законом або договором, а строк, протягом якого особа може звернутися до суду за захистом свого порушеного права встановлюється Цивільним кодексом України.

Укладеним між сторонами договором передбачено нарахування пені за кожний день прострочення, тобто, відповідальність носить подовжувальний характер.

Враховуючи, що в силу умов пункту 3.6. договору, відповідач зобов'язаний був вносити орендні платежі до 15 числа кожного місяця, то момент прострочення виконання зобов'язання слід встановлювати щодо кожного місяця оренди, і, в залежності від встановленого, нараховувати пеню, за кожний місяць наданих послуг окремо.

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті наданих послуг оренди відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 6.2. договору, розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача становить 324, 28 грн.

Вимоги позивача в частині стягнення пені в сумі 324,28 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті орендної плати, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути на свою користь 3% річних в розмірі 45,35грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 45,35 грн. (за обґрунтованими розрахунками позивача).

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи -підприємця Сергеєва Анатолія Іванович (02166, м. Київ, вул. Жукова, 53 кв. 88, ідентифікаційний номер 2359003736) на користь Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування нежитлового фонду" Дарницького району м. Києва (м. Київ, вул. Вербицького, 32, код ЄДРПОУ 35660296) 7 326 грн. 40 коп. боргу по орендній платі, 324 грн. 28 коп. пені, 3% річних в сумі 45 грн. 35 коп., 1 243 грн. 38 коп. заборгованості по відшкодуванню витрат по оплату земельного податку, 1 609 грн. 50 коп. витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог провадження у справі припинити.

Після набрання рішенням в законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 11.12.2012р.

СуддяТрофименко Т.Ю.