Рішення № 27965974, 20.11.2012, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-69/13196-2012 20.11.12

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна " до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоекспедиція"про стягнення 83 860,24 грн.Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Лигін В.В. (дов. № 0315 від 16.05.2011 року)від відповідача Постійко Ю.П. (дов. б/н від 09.10.2012 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 20 листопада 2012 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоекспедиція" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 83 860,24 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2012 року порушено провадження у справі № 5011-69/13196-2012, слухання справи призначено на 16.10.2012 року.

Через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 16.10.2012 року відповідач подав письмові заперечення на позов.

У судовому засіданні 16.0.2012 року, у відповідності до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено перерву до 20.11.2012 року, про що сторони були повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 20.11.2012 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 20.11.2012 року також надав усні пояснення по справі, в яких заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -

ВСТАНОВИВ:

12 липня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоекспедиція" (перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" (експедитор) було укладено договір транспортного перевезення № П0143.

Згідно з пунктом 1.1. договору транспортного перевезення № П0143 від 12.07.2011 року експедитор доручає. а перевізник приймає на себе зобов'язання щодо забезпечення доставки вантажів в тому числі у зворотній тарі (надалі - вантаж) автомобільним транспортом по території України, згідно заявок та/або листа доставки, та/або листа збору, та/або маніфесту експедитора (надалі - заявка). Маршрут, найменування вантажу, кількість, спосіб перевезення та вимоги до транспортного засобу, особливі умови та інші умови виконання послуг оговорюються в заявках, які додаються до договору, і є невід'ємною його частиною.

Відповідно до пункту 5.2. договору транспортного перевезення № П0143 від 12.07.2011 року, перевізник несе повну матеріальну відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або його пошкодження, що трапилося в проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення та його здачі належному вантажоодержувачу.

Пунктом 5.3. договору транспортного перевезення № П0143 від 12.07.2011 року сторони погодили, що у разі повної або часткової втрати, недостачі або пошкодження, що відбулося в проміжку часу між прийняттям вантажу для перевезення і його здачею вантажоодержувачу перевізник відшкодовує експедитору суму дійсної вартості втраченого (знищеного або пошкодженого) вантажу за вантажосупровідними документами.

На підставі вищезазначеного договору експедитор звернувся до перевізника із Заявкою № 01/11.10 від 12.10.2011 року про надання послуг з перевезення вантажу замовника по маршруту: смт. Велика Димерка, Київська область - м. Запоріжжя.

В ніч на 12.10.2011 року біля с. Наталіно Червоногвардійського району Харківської області невідомі особи шляхом розрізу тенту на автомобілі "ОАР", д/н СВ 9633 АВ, проникли в автомобіль і таємно викрали вантаж, спричинивши матеріальну шкоду Товариству з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна".

7 лютого 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" (страхувальник) Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (страховик) було укладено договір страхування відповідальності експедитора № 312.968360.0047, предметом якого є страхування всіх без виключення заявлених на страхування видів майна будь-якого роду, в межах та на умовах узгоджених в цьому договорі, та за яким Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" взяло на себе обов'язок в разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування.

Зважаючи на вищевикладене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" звернулось до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" із заявою про настання страхового випадку відповідно до умов Договору страхування.

Позивач, враховуючи умови договору страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 83 860, 24 грн., про що склав страховий акт від 09.11.2011 року.

Позивач, на підставі страхового акта та розрахунків сум страхового відшкодування до нього, здійснив виплату страхового відшкодування на користь страхувальника, в розмірі 83 860, 24 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 13016 від 14.12. 2011 року та № 11869 від 15.12.2011 року.

Приймаючи до уваги вищенаведене, у листопаді 2011 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 924, 993, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з вимогою за вих. № 444 про сплату в порядку регресу суми виплаченого страхового відшкодування.

Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену вимогу позивача, що стало підставою для звернення до суду з позовом у даній справі.

Відповідач у своєму відзиві на позов заперечив проти задоволення позовних вимог з тих підстав, що позивачем не доведено той факт, що нестача вантажу є наслідком протиправних дій або бездіяльності відповідача.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі статтею 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частиною 1 статті 979 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про страхування»страховий випадок -подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася із настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

В укладеному між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Рабен Україна" договорі страхування відповідальності експедитора № 312.968360.0047 від 07.02.2011 року було досягнуто згоди щодо однієї із істотних умов договору страхування -перелік страхових випадків.

Згідно вимог статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодовує шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Перехід права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика у теорії називається суброгацією. При суброгації відбувається лише зміна особи у вже наявному зобов'язанні зі збереженням самого зобов'язання, тобто нового зобов'язання із відшкодування збитків не виникає - відбувається заміна кредитора: потерпілий (а ним є страхувальник або вигодонабувач) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. У результаті страховик виступає замість потерпілого.

Даної правової позиції зокрема притримується Верховний Суд України у Аналізі судової практики розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування (схвалений на нараді суддів цивільної юрисдикції Верховного Суду України 11 липня 2011 року; витяг з Аналізу опублікований у журналі "Вісник Верховного Суду України" № 8 (132) за 2011 рік та розміщений на офіційному сайті Верховного Суду України).

Як було зазначено вище, позивач, враховуючи умови договору страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 83 860, 24 грн., про що склав страховий акт від 09.11.2011 року.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на підставі страхового акту від 09.11.2011 року та розрахунків сум страхового відшкодування до нього, здійснило виплату страхового відшкодування на користь Страхувальника, в розмірі 83 860, 24 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями № 13016 від 14 грудня 2011 року та № 11869 від 15 листопада 2011 року.

Пунктами 5.2., 5.3. договору транспортного перевезення № П0143 від 12.07.2011 року сторони погодили, що перевізник несе повну матеріальну відповідальність за повну або часткову втрату вантажу або його пошкодження, що трапилося в проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення та до його здачі належному вантажоодержувачу. У разі повної або часткової втрати, недостачі або пошкодження, що відбулося в проміжок часу між прийняттям вантажу до перевезення та до його здачі належному вантажоодержувачу перевізник відшкодовує експедитору суму дійсної вартості втраченого (пошкодженого) вантажу за вантажосупровідними документами.

Відповідно до положень частини 2 статті 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Таким чином, відповідальність за втрачений вантаж несе Товариство з обмеженою відповідальністю "Автоекспедиція", і саме на відповідача покладається обов'язок доказування, що втрата вантажу сталась не з його вини.

Оскільки, як підтверджується матеріалами справи, нестача вантажу мала місце в проміжок часу між прийняттям Товариством з обмеженою відповідальністю "Автоекспедиція" вантажу до перевезення та до його здачі належному вантажоодержувачу, то суд приходить до висновку, що позовні вимоги страховика про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоекспедиція" коштів в сумі 83 860, 24 грн. в якості виплати страхового відшкодування, є обґрунтованою та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи все вищенаведене в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоекспедиція" коштів в сумі 83 860, 24 грн. в якості виплати страхового відшкодування в порядку регресу є обґрунтованими, доведеними та підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.

Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автоекспедиція" (03062, м. Київ, п-кт. Перемоги, буд.67, код ЄДРПОУ 36038044) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ПЗУ Україна" (04053, м. Київ, вул. Артема, буд. 40, код ЄДРПОУ 20782312) 83 860 (вісімдесят три тисячі вісімсот шістдесят) грн. 24 коп. страхового відшкодування та 1677 (одну тисячу шістсот сімдесят сім) грн. 20 коп. судового збору.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного

тексту рішення 26.11.2012 року

Суддя С.В. Стасюк