Постанова № 27965849, 03.12.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2012 р. Справа № 5024/801/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Карабаня В.Я.,

суддів Доповідач -Жаботина Г.В.Жаботиної Г.В., Ковтонюк Л.В.

у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін:

від позивача: Пількевич В.В.

від відповідача: не з'явився

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р.

у справі № 5024/801/2012 Господарського суду Херсонської області

за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"

про стягнення 15 246 177 грн. 10 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Херсонської області від 02.07.2012 р. по справі №5024/801/2012 02.03.2011р.(суддя Александрова Л.І.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р. (судді: Мирошниченко М.А., Головей В.М., Шевченко В.В.), позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 12 243 328,01 грн. -основного боргу; 171 982,73 грн. - інфляційних втрат; 169 081,02 грн. - 3% річних та 53139,25 грн. витрат по сплаті судового збору; задоволено частково заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення, а саме: вирішено стягнення здійснювати з розстрочкою виконання протягом 60 місяців із розрахунку по 210 625,52 грн., щомісячно починаючи з липня 2012 року по червень 2017 року. В частині стягнення сум пені та 7% штрафу, нарахованих на суму основного боргу, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати в частині надання розстрочки виконання судового рішення та в частині відмови у позові . Обґрунтовуючи свою позицію скаржник зазначає, що у господарських судів не було передбачених чинним законодавством правових підстав для такого відстрочення, а зазначені відповідачем доводи, які були визнані судом обґрунтованими, не можуть бути підставами для розстрочення виконання рішення; відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині стягнення сум пені та 7% штрафу, господарські суди порушили норми ст.ст. 1,12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Господарським судом першої інстанції встановлено:

30.09.2011року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) укладений договір №14/2276/11 на купівлю продаж природного газу, за умовами якого продавець з 01.102011р. по 31.12.2012 року передає покупцеві природний газ в обсязі 43200 тис. куб м., а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.

Порядок та умови проведення розрахунків визначені розділом 6 цього договору, зокрема п. 6.1 встановлено, що остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця наступного за місяцем поставки газу.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов 6.1 договору, останній крім суми заборгованості сплачує продавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.

На виконання умов договору позивач у період з жовтня 2011р. по лютий 2012р. поставив відповідачеві природний газ на загальну суму 65 993 328, 01 грн., однак відповідач сплатив лише 53 750 000 грн., в результаті чого утворився борг в розмірі 12243328, 01 грн.

На вказану суму боргу позивачем були нараховані 860916, 48 грн. пені та 1800860, 86 грн. штрафу, а також 171982, 73 грн. інфляційних втрат та 169081, 86 грн. - 3% річних.

Разом з тим, місцевим господарським судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Херсонської області від 18.01.2011р. у справі №12/19-Б-11 порушена справа про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

З урахуванням вказаних обставин, з посиланням на норми ст.ст. 193, 265 ГК України, ст.ст.525, 526, 530, 549, 551, 625 ЦК України, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення сум основного боргу, інфляційних втрат та 3% річних.

Відмовляючи в позові в частині стягнення сум пені та 7% штрафу, місцевий господарський суд послався на те, що відповідно до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань боржником, тому підстави задоволення позову у зазначеній частині відсутні.

При цьому з посиланням на норми ст. 121 ГПК України суд першої інстанції на підставі заяви відповідача відстрочив виконання судового рішення.

Оскільки позивачем в апеляційній скарзі рішення господарського суду було оскаржене лише в частині розстрочки виконання судового рішення, а від відповідача апеляційна скарга не надходила, то Одеський апеляційний господарський суд, зважаючи на ці обставини, переглянув судове рішення лише в оскарженій частині, тобто лише в частині правомірності розстрочення виконання судового рішення. При цьому, висновки місцевого господарського суду щодо вирішення спору по суті залишились поза увагою суду апеляційної інстанції.

Частинами 1,2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З вищенаведеного вбачається, що в порушення наведених норм процесуального закону, апеляційний господарський суд переглянув рішення місцевого господарського суду лише частково.

Відповідно до ч. 3 ст. 111-9 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено повноваження касаційної інстанції, касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд, якщо суд припустився порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки суд апеляційної інстанції припустився порушень норм процесуального права, про які йдеться в ч. 3 ст. 111-9 ГПК України, прийнята у справі постанова підлягає скасуванню, а справа -передачі до Одеського апеляційного господарського суду на новий розгляд.

Під час нового розгляду справи апеляційному господарському суду слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, прав та обов'язків сторін і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства повторно розглянути справу.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, ст. 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.10.2012р. у справі № 5024/801/2012 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя Карабань В.Я. Суддя Жаботина Г.В. Суддя Ковтонюк Л.В.