Вирок № 27964212, 10.12.2012, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 2601/19399/12

Провадження №: 1/2601/1270/12

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Дідика М.В.,

при секретарі Опанасенко О.В.

з участю прокурорів Сівакової І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, з освітою середньою, одруженого, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, в силу ст. 89 КК України, раніше не судимого,

у вчиненні злочину передбаченого ч.4 ст. 296 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27.09.2011 року приблизно о 15.35 годин проходив на території Голосіївського парку культури та відпочинку ім. М. Рильського, що по пр-ту Голосіївському, 87 в м. Києві.

Помітивши своїх знайомих, ОСОБА_3, та ОСОБА_4, які стояли з своїми дітьми неподалік від дитячого майданчику, що розташований на території вище вказаного парку, умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, керуючись раптовим виниклим умислом, з метою приниження ОСОБА_3, використовуючи незначний привід не надання йому дитини, почав висловлюватись брутальною лайкою в її адресу, чим спровокував словесний конфлікт в присутності сторонніх осіб, які в цей час перебували в парку.

В цей час ОСОБА_4, знаходячись неподалік від ОСОБА_3, з метою припинення дій ОСОБА_1., зробила останньому усне зауваження, підійшовши при цьому до нього. ОСОБА_1, ігноруючи спробу ОСОБА_4, припинити словесний конфлікт, продовжуючи вчиняти свої злочинні дії та спроби забрати з рук ОСОБА_3 дитину, умисно, безпричинно, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, проявляючи особливу зухвалість, керуючись раптовим виниклим умислом, діставши з сумки, яка була при ньому, кухонний ніж став його демонструвати, тримаючи у руці. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 побачивши ніж, боячись можливого його застосування, зробили спробу, взявши дітей, покинути територію парку.

В цей час до них підійшов, раніше незнайомий ОСОБА_5 та словесно намагався його заспокоїти. На це ОСОБА_1 повернувся до нього та погрожуючи йому використанням ножа, пішов в його бік. Відійшовши на декілька метрів ОСОБА_1 застромив ніж, тобто предмет спеціально пристосований для нанесення тілесних ушкоджень, в кору дерева, яке знаходилось неподалік від дитячого майданчика. З метою продовження своїх злочинних дії, повернувшись до ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ОСОБА_1 наніс удари долонею правої руки по голові ОСОБА_4, внаслідок чого остання не втрималась на ногах та впала на ґрунтове покриття. Після чого, ОСОБА_1 повторно наніс долонею правої руки удар по обличчю ОСОБА_4, завдавши їй фізичного болю.

Підсудний винним себе за ч.4 ст.296 КК України, не визнав. Зазначив, що визнає факт вчинення хуліганства, але заперечує застосування предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень. По суті обвинувачення пояснив, що 27.09.11 повертаючись з роботи завернув в парк імені Рильського, де мала бути колишня співмешканка ОСОБА_3 з його дочкою. Побачив їх та ОСОБА_4 Між ними виникла суперечка, а потім сварка, оскільки вони відмовилися давати йому дитину. Він відштовхнув ОСОБА_4 і та впала. Потім витягнув з сумки, яка була при ньому, ножа, який узяв в праву руку, щоб мати спробу взяти на руки дитину і випадково не поранити її ножем. Ніж був в сумці, оскільки його на робочому місці заточував. Ззаду підійшов невідомий чоловік і почав кричати, що викличе міліцію. Він в свою чергу повернувся до нього, маючи намір з ним поговорити, а той пішов в бік. Він також відійшов в бік і встромив ножа в дерево, а потім повернувся на майданчик.

Не пам»ятає, чи після наносив удари ОСОБА_4 по голові. Під час події був тверезий, бо повертався з роботи.

Зазначив, що це фактично був сімейний конфлікт. Коли їхав з роботи, зателефонував ОСОБА_3 і та повідомила, що буде гуляти з дитиною в парку. Про те, що там буде її сестра ОСОБА_4, з якою у нього погані стосунки, він не знав. ОСОБА_4 сказала, що він наркоман і ще погані слова в його адресу, і він її штовхнув.

Ніж не демонстрував оточуючим, а витягнув, щоб не поранити дитину. Не може сказати, чи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 бачили ніж і він їм не погрожував.

Коли мав намір взяти дитину на руки, ніж ховав за спиною, бо його більше не було де діти. Ніж побачив незнайомий чоловік. Він незнайомого чоловіка не наздоганяв.

Незважаючи на заперечення своєї вини, винність підсудного у вчиненні злочину підтверджується сукупністю доказів повно, всебічно та об»єктивно досліджених в ході судового слідства.

Так, потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що з підсудним мають спільну дочку ОСОБА_6. На початку вересня 2011 року між ними виник конфлікт і вони перестали спілкуватися. 27.09.2011 року разом з сестрою ОСОБА_4 та дітьми приїхали в Голосіївський парк гуляти. Зателефонував ОСОБА_1, вона повідомила де вони, проте відмовила давати йому дитину. Через деякий час ОСОБА_1. прийшов на дитячий майданчик та став вимагати, щоб вона віддала дитину і намагався забрати її у неї з рук, а вона не відпускала. Почався словесний конфлікт, в який втрутилася її сестра ОСОБА_4 Вона просила ОСОБА_1 заспокоїтися і покинути їх. На це, ОСОБА_1 дістав з сумки ножа з довгою ручкою і широким лезом і тримаючи в руці продовжував сваритися, з приводу того, що вона не хоче давати йому дитину. Ніж просто демонстрував, але ним не погрожував. Ззаду підійшов незнайомий чоловік і став заспокоювати ОСОБА_1 Останній повернувся до чоловіка і тримаючи ніж в руці направився до того. Чоловік, як потім з»ясувалося ОСОБА_5, почав тікати в глиб парку, а ОСОБА_1 побіг за ним. Коли вони забирали свої речі і хотіли іти додому, ОСОБА_1 знову повернувся, але уже без ножа, і продовжив спроби забрати дитину. ОСОБА_4 знову почала його заспокоювати, на що ОСОБА_1 двічі її вдарив долонею по обличчю, від чого та впала. Потім ОСОБА_1 затримали.

Демонстрацію ножа розцінювала як психологічний тиск, щоб досягти мети забрати дочку. Судячи по поведінці, ОСОБА_1 був в стані сп»яніння.

Потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що під час сварки ОСОБА_1 витягнув з сумки ніж, але ним не погрожував, в подальшому ніж напевно поклав назад в сумку, уже точно не пам»ятає. Підсудний на її погляд був нетверезий і вів себе неадекватно. Не чула, щоб ОСОБА_1. висловлював погрози в адресу чоловіка, за яким побіг. Коли вона після повернення ОСОБА_1 знову почала його заспокоювати, той вдарив її два рази. Її було завдано фізичного болю, але пошкоджень не отримала.

Коли усе відбувалося, на дитячому майданчику було багато дітей і їх батьків.

Після оголошення її показань на досудовому слідстві, потерпіла відмітила, що в показаннях вірно відображено усе що відбувалося, тільки підсудний вдарив її не в лице а в потилицю. На даний час уже трохи забула обставини.

Претензій до підсудного немає.

Додатково вина підсудного підтверджується:

протоколом огляду місця події, в якому відмічено про вилучення з ствола дерева ножа (а.с.20-22);

висновком спеціаліста, згідно якого, ніж вилучений 27.09.2011 року по проспекту 40-річчя Жовтня, 87 в м. Києві, зокрема в Голосіївському парку, відноситься до ножів господарсько-побутового призначення, кухонних ножів, не являється кухонною зброєю (а.с.23-25);

висновком експерта № 24 від 18.01.2012 року, в якому також відображено, що ніж, вилучений під час огляду місця події, не являється холодною зброєю (а.с.32);

протоколами очних ставок між ОСОБА_1. та потерпілими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час яких, потерпілі підтвердили свої показання (а.с.69-71,72-75).

Підсумовуючи результати судового розгляду, суд критично відноситься та не бере до уваги і відкидає показання підсудного з приводу того, що він не вчиняв хуліганських дій з застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень, оскільки його показання є нелогічними і не узгоджуються з іншими доказами дослідженими в ході судового розгляду, які в сукупності повністю викривають підсудного у вчиненні злочину і які суд поклав в основу доведеності вини підсудного. Характер, місце, спосіб, послідовність дій підсудного, є свідченням саме вчинення ним хуліганства з застосуванням ножа, як предмета спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Суд також враховує, що під час досудового слідства, підсудний, визнавши себе винним, давав зізнавальні показання, детально розповідаючи про обставини вчинення злочину, як видно з його показань оголошених в ході судового розгляду.

А тому, суд вважає за необхідне кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ч.4 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто, грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, які були вчинені із застосуванням предмета, спеціально пристосованого для нанесення тілесних ушкоджень.

Враховуючи обставини справи, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1. посилання про вчинення хуліганства з винятковим цинізмом, оскільки зазначена кваліфікуюча ознака, в ході судового розгляду свого підтвердження не знайшла.

При обранні покарання підсудному, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, який раніше,в силу ст. 89 КК України, не судимий, має задовільний стан здоров»я, постійне місце реєстрації та проживання, одружений.

Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання не встановлено.

Більше того, суд виключає з обвинувачення посилання на наявність обтяжуючої покарання обставини вчинення злочину в стані сп»яніння, оскільки зазначена обставина достатнього підтвердження в ході судового розгляду не знайшла, враховуючи, що підсудний заперечує факт перебування в стані сп»яніння, а зазначений факт офіційно, крім опосередкованих показань потерпілих, нічим не підтверджений.

На підставі викладеного, враховуючи обставини та тяжкість вчиненого злочину, особи винного, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

Долю речових доказів вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати, за проведення експертизи.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним за ст. 296 ч. 4 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1., до вступу вироку в законну силу змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою.

Початок строку відбуття покарання обчислювати з 10 грудня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати по справі, за проведення криміналістичної експертизи, в сумі 450,24 гривень (НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві, ГУ ДКУ у Київській області, р/р № 31253272210699, МФО 821018, код 25575285, - послуги експерта).

Речові докази по справі: кухонний ніж, що в камері схову речових доказів Голосіївського РУ ГУ МВС України, - знищити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, -в той же строк з моменту отримання ним копії вироку.

Суддя: М.В. Дідик