Ухвала суду № 27963941, 12.12.2012, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________________

Провадження №22ц/2090/6953/2012 Головуючий 1 інстанції

Справа№2010/2-2727/11 Нечипоренко І.М.

Категорія: договірне Доповідач: Черкасов В.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого судді - Черкасова В.В.

суддів - Кукліної Н.О., Пономаренко Ю.А.

при секретарі - Гуренко М.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 липня 2012 року

по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

У квітні 2011 року ТОВ «ОТП Факторинг Україна»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтуванні позовних вимог позивач вказував, що 10 червня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна», та ОСОБА_2 укладений кредитний договір за яким останній отримав кредит у розмірі 123 300 доларів США строком до 09 червня 2017 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених в договорі. На забезпечення виконання зобов'язання 10.06.2008 року укладений договір поруки між позивачем та ОСОБА_3 Проте, свої зобов'язання за кредитним договором ОСОБА_2 не здійснює. Так, станом на 12.04.2011 року заборгованість останньої складає за кредитом та відсотками 135 245,16 доларів США (1 077 065,42 грн.) та пеня -1 615 443,74 грн.

Тому, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 солідарно на його користь суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 338 093,52 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.04.2011 року складає 2 692 509,16 грн., де 122 955,55 доларів США (979 193,41 грн) -заборгованість за кредитом; 12 289,61 доларів США (97 872 грн.) -заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом; 1 615 443,74 грн. -пеня за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором у період з 12.04.2010 року по 12.04.2011 року включно. Крім того, стягнути з відповідачів на користь позивача суму сплаченого судового збору в розмірі 1700 грн. та суму сплачених витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 12 липня 2012 року позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна»задоволені частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 135 245,16 доларів США та 1077065,41 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь позивача по 850 грн. судового збору та по 60 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про зміну рішення суду першої інстанції ухваленням нового рішення в частині стягнення пені за прострочення виконання зобов'язання, зазначивши замість 1 077 065,41 грн. -1 000 грн. пені за прострочення виконання зобов'язань.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_2 вказує, що суму заборгованості за кредитним договором з відповідачів в порушення вимог закону стягнуто в іноземній валюті без наведення розрахунку з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення. Крім того, оскаржуваним рішенням розмір пені зменшено без врахування вимог розумності та справедливості, майнового стану відповідача. Заявник посилається на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 про день, часта місце розгляду справи за її скаргою повідомлені належним чином у судове засідання не з'явилися, подали клопотання про перенесення розгляду справи: ОСОБА_2 у зв'язку не можливістю залишити малолітню дитину на догляд іншим особам; представник ОСОБА_4 у зв'язку з його занятістю, як адвоката у кримінальній справі.

Судовою колегією повідомлені у їх клопотаннях причини неявки не можуть бути визнані поважними.

Неявка позивача та її представника, належно повідомленого про час та місце розгляду справи вимог ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи судом апеляційної інстанції. .

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення осіб, які приймали участь у справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення районного суду у відповідності до ст. 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, знаходить апеляційну скаргу не підлягаючою задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить із наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги ТОВ «ОТП Факторинг Україна»суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що зобов'язання мають виконуватися належним чином, а відповідачі не виконали своїх зобов'язань за договорами, а тому для них настають правові наслідки, передбачені за цими договорами.

Такі висновки колегія суддів вважає правильними.

Відповідно до статей 1049, 1050, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Судом встановлено та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що 10 червня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ТОВ «ОТП Факторинг Україна»(а.с.14), та ОСОБА_2 укладений кредитний договір за яким останній отримав кредит у розмірі 123 300 доларів США строком до 09 червня 2017 року зі сплатою процентів у порядку та розмірах, встановлених в договорі (а.с.6).

На забезпечення виконання умов кредитного договору 10.06.2008 року між ТОВ «ОТП Факторинг Україна»та ОСОБА_3 укладений договір поруки (а.с.19).

Відповідно до ст.. 553, 554 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Матеріали справи свідчать, що станом на 12 квітня 2011 року ОСОБА_2 має заборгованість за кредитним договором в сумі 135 245,16 доларів США, що еквівалентно у гривні станом на дату розрахунку заборгованості складає 1 077 065,42 грн., яка складається з:

- заборгованість за кредитом -122 955,55 доларів США, що еквівалентно у гривні станом на дату розрахунку заборгованості складає 979 193,41 грн.;

- заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками за користування кредитом за період з 10.10.2008 року по 12.04.2011 року включно -12 289,61 доларів США, що еквівалентно у гривні станом на дату розрахунку заборгованості складає 97 872 грн.;

- пеня за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором за період з 12.11.2010 року по 12.04.2011 року включно -1 615 443,74 грн. (а.с.25).

Згідно зі ст. 526 ЦК зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

У разі порушення забов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник вважається таким, що просрочив, якщо він не приступив до виконання забов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом відповідно до вимог ч.1 ст. 611, ч.1 ст. 612 ЦК України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 про те, що в порушення вимог закону суму боргу за кредитним договором стягнуто в іноземній валюті без наведення розрахунку з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим НБУ на день ухвалення рішення спростовується вимогами чинного законодавства виходячи з наступного.

Відповідно до пп 10,12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»передбачено, що згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, а статтею 192 ЦК передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Отже, банк як фінансова установа, отримавши у встановленому законом порядку (статті 19, 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність») банківську та генеральну ліцензії на здійснення валютних операцій або письмовий дозвіл на здійснення операцій із валютними цінностями має право здійснювати операції з надання кредитів у іноземній валюті (пункт 2 статті 5 Декрету про валютне регулювання).

У разі якщо кредит правомірно наданий в іноземній валюті та кредитодавець (позивач) просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам частини третьої статті 533 ЦК України.

Що стосується доводів апеляційної скарги про розмір пені за прострочення виконання зобов'язань за кредитним договором, колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції щодо цього також правильними.

Відповідно до ст..549, ч.3 ст551 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пункт 27 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 30 березня 2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»закріплює положення частини третьої статті 551 ЦК України про зменшення розміру неустойки може бути застосовано судом лише за заявою відповідача до відсотків, які нараховуються як неустойка, і не може бути застосовано до сум, які нараховуються згідно з частиною другою статті 625 ЦК, які мають іншу правову природу. Істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання). Положення статті 616 ЦК передбачають право суду за певних умов зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Зазначене стосується цивільно-правової відповідальності боржника, а не сплати ним основного грошового боргу за кредитним договором, що суд на підставі вказаної норми закону змінити не може.

З матеріалів справи вбачається, що розмір пені позивачем нарахований у сумі 1 615 443,74 грн. З урахуванням наданих ОСОБА_2 доказів перевищення розміру завданих збитків позивачеві (а.с.47, 73,74) судом обґрунтовано зменшено суму пені до 1 077 065,41 грн.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду законне і обґрунтоване, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303 304, п.1ч.1ст.307,ст.ст.308, 313,314,315,317,319,324 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.

Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 12 липня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий:

Судді: