Рішення № 27963136, 23.11.2012, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 1701/1535/12

Номер провадження 2/1701/537/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2012 року

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Мельника В. Я.

при секретарі Лисенко О. Л.,

з участю: прокурора Миронця В.К.,

представника позивача Цибульської О.М.,

відповідача ОСОБА_2,

його представника - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне цивільну справу за позовом першого заступника прокурора Рівненської області в інтересах публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Рівне до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по кредитному договору, зустрічним позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", в особі філії публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" у м. Рівне, про розірвання договору, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач вказує в заяві, що ОСОБА_2 не виконує умови кредитних договорів від 5 липня 2007 року № 6507С51, від 26 березня 2008 року № 65208С11 та від 17 вересня 2008 року № 65208С47, у відповідності до умов яких банк надавав відповідачу кредит в сумі 300 тис. доларів США, 100 тис. доларів США та 50 тис. доларів США з кінцевими датами погашення 4 липня 2016 року, 15 березня 2017 року та 15 вересня 2020 року.

Рішенням Березнівського районного суду від 29 березня 2012 року звернуто стягнення на предмет іпотеки за кредитними договорами станом на 23 лютого 2012 року для погашення заборованості, яка становила 373 782,13 доларів США та 216 971,7 гривень.

ОСОБА_2 після рішення суду продовжує не виконувати зобов'язань перед банківською установою, що призвело до утворення нової заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, яка складає 11 883,38 доларів США, або в грошовому еквіваленті - 94 966,31 гривень, та по сплаті пені за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків - 111 953, 23 гривень, всього на загальну суму 206 919, 26 гривень.

Позивач покликається в обгрунтування своїх вимог на ст. ст. 546,549 ЦК України, п. 2.4.2 кредитних договорів, зазначаючи, що ОСОБА_2 через порушення строків погашення кредиту нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості.

Дострокове стягнення заборгованості обгрунтовує положеннями пунктів 4.1., 4.2. кредитних договорів, якими передбачено, що у випадку несплати позичальником у строк платежів по погашенню кредиту, будь-якої іншої суми, належної до сплати згідно п. 2.2 кредитних договорів, банк має право вимагати дострокового виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Посить задовольнити його позов.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_3, обгрунтовуючи в зустрічній позовній заяві підстави для розірвання кредитних договорів, вказує на те, що обставини, якими сторони керувалися при укладенні договору змінилися настільки, що якби ОСОБА_2 міг це передбачити, він ніколи не уклав би цих договорів.

Крім цього, банк за рішенням суду набув право на реалізацію предмету іпотеки по договору - цеху по виготовленню меблів з сушильною камерою та земельної ділянки площею 3733.5 м2, що складає відповідно до умов усіх договорів 190 % від суми основного боргу за кредитами.

Вважає, що з прийняттям судом вказаного рішення банк фактично відмовився від виконання ОСОБА_2 зобов'язань по договору щодо строковості вимог, а тому надалі діють кінцеві терміни погашення кредитів. Після звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до ст. ст. 651,653 ЦК України зобов'язання сторін автоматично розірвані.

Банк порушив умови договору, нарахувавши ОСОБА_2 проценти за користування кредитами та пеню за їх несплату, цим завдав відповідачу шкоди, а тому договір може бути розірвано в односторонньому порядку.

В судовому засіданні представник позивача Цибульська О.М. підтримала позов з підстав у ньому наведених, збільшила позовні вимоги, подавши розрахунок заборгованості станом на 23 листопада 2012 року. Просить стягнути з відповідача заборгованість по відсотках за користування кредитними коштами в розмірі 36 584,80 доларів США, пеню - 353 002 гривні 21 копійку.

Представник відповідача ОСОБА_3, не оспорюючи проведеного банком розрахунку заборгованості, покликається на безпідставність самого нарахування заборгованості, адже умови договорів у зв'язку з прийняттям Березнівським районним судом 29 березня 2012 року рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки змінені, після цього умови договору не виконуються не з вини ОСОБА_2 Просить відмовити банку в задоволенні його позову, а зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити.

Вислухавши сторін, дослідивши надані по справі докази, суд приходить до висновку про необгрунтованість зустрічного позову ОСОБА_2 та в його задоволенні відмовляє, а позовні вимоги банку задовольняє в повному обсязі.

У відповідності з пунктами 2.4.1. кредитних договорів від 5 липня 2007 року № 6507С51, від 26 березня 2008 року № 65208С11 та від 17 вересня 2008 року № 65208С47 позичальник зобв'язаний погашати кредит щомісяця рівними частинами, у сумах, визначених графіком надання та погашення кредиту за договором. Строки, передбачені графіком погашення кредиту за договором, є обов'язковими.

А згідно п. 2.2. вказаних договорів він зобов'язаний щомісячно сплачувати банку проценти за користування кредитними коштами.

Судом встановлено, що цього обов'язку ОСОБА_2 не виконує.

Як свідчить розрахунок заборгованості по відсотках за договорами станом на 23 листопада 2012 року вони становлять: по договору від 5 липня 2007 року № 6507С51 - 22 499,09 доларів США, по договору від 26 березня 2008 року № 65208С11 - 8 108, 07 доларів США, по договору від 17 вересня 2008 року № 65208С47 - 6 027,64 доларів США, всього - 36 584,80 доларів США.

А у відповідності з п. 2.4.2. кредитних договорів у разі порушення строків погашення кредиту, вказаних у графіку надання та погашення кредиту, процентів та платежів за договорами, позичальник сплачує банку за кожен день прострочки, включаючи день проплати, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Нацонального банку України за кожен день прострочення, що діяла у період, за який сплачувалася пеня.

На виконаня цих умов договорів банком нараховано пеню за договором від 5 липня 2007 року № 6507С51 - 225 920 гривень 67 копійок, по договору від 26 березня 2008 року № 65208С11 - 81 272 гривні 14 копійок,по договору від 17 вересня 2008 року № 65208С47 - 45 809 гривень 40 копійок, всього 353 002 гривні 21 копійку.

Суд приходить до висновку, що нарахування процентів за користування кредитними коштами та пені за прострочку сплати заборгованості проведено у відповідності з умовами договорів.

А тому вказані суми підлягають стягненню з відповідача.

У відповідності з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день построчення виконання.

А згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Що стосується позиції відповідача ОСОБА_2 про те, що після прийняття судом рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки його зобов'язання перед банком припинилися, то суд зазначає наступне.

У відповідності з ч.1 ст.598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Наявності таких підстав в судовому засіданні не встановлено.

Рішення Березнівського районного суду від 29 березня 2012 року про звернення стягнення на предмет іпотеки на день розгляду справи судом не виконано. А тому воно не припиняє правовідносин кредитних договорів, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання, а банк не позбавляє права на отримання належних йому сум за прострочення виконання зобов'язання. Вказана умова передбачена ч.2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, підстави для розірвання кредитних договорів, що вказані стороною відповідача, не відповідають закону і не заслуговують на увагу.

Задовольняючи позов банку і відмовляючи ОСОБА_2 в задоволенні його зустрічного позову, суд стягує з відповідача судові витрати у відповідності з п.1 ч.1 ст. 2 Закону України "Про судовий збір" в розмірі трьох мінімальних заробітних плат, що згідно закону не підлягали сплаті при зверненні в суд прокурором в інтересах позивача.

Керуючись ст. ст. 10-11,209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 549, 652-653, 1048, 1050 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованість за кредитними зобов'язаннями:

відсотки за користування кредитними коштами - 36 584, 80 доларів США;

пеню - 353 002 гривні 21 копійку.

ОСОБА_2 в задоволенні позовних вимог до публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" про визнання протиправними дій щодо нарахування процентів та пені по договору, розірвання кредитних договорів від 5 липня 2007 року № 6507С51, від 26 березня 2008 року № 65208С11 та від 17 вересня 2008 року № 65208С47 відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір на розрахунковий рахунок управління Державного казначейства України в Березнівському районі № 31213206700006, код платежу 26406136, МФО 833017, в розмірі 3219 гривень.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд.

Суддя: Мельник В. Я.