Рішення № 27962855, 03.12.2012, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 2-76/12

Рішення

Іменем України

"03" грудня 2012 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого - судді Рожкової О.С.,

Секретарів - Паламар К.І., Матвієнко Л.В., Маковей О.М., Ленько Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрій-Полісся», ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк», треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрій-Полісся», ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ПАТ КБ «ПриватБанк» 29.09.2009 року звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в обґрунтування якої зазначив, що 30.06.2005 року між позивачем та відповідачем ТОВ «Аграрій-Полісся» укладено кредитний договір, за яким товариство отримало кредит в сумі 416514,00 Євро зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10% на рік з кінцевим терміном повернення 29.06.2005 року. Крім того, за умовами даного договору у випадку порушення строків повернення кредиту позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 36% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. З метою забезпечення виконання позичальником обов'язків за кредитним договором між Банком та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договори поруки від 30.06.2005 року. Умови договору ТОВ «Аграрій-Полісся» не виконав, кредитні кошти в повному обсязі не повернув.

За таких обставин з урахуванням уточнень (а.с.107) позивач просить стягнути в солідарному порядку заборгованість за кредитним договором №Т-25-05 від 30.06.2005 року з ТОВ «Аграрій-Полісся» та ОСОБА_2 54269,70 Євро, що в гривневому еквіваленті становить 583157,23 грн., з ОСОБА_1 54269,70 Євро, що в гривневому еквіваленті становить 583157,23 грн., з ТОВ «Аграрій-Полісся» заборгованість в сумі 3503,15 Євро, що в гривневому еквіваленті становить 37643,23 грн. та понесені ним судові витрати.

Відповідачем ОСОБА_1 подано зустрічну позовну заяву (а.с.160-161) про визнання договору поруки №Т-25-05 від 30.06.2005 року, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк» припиненим. При цьому посилається на те, що ПАТ КБ «ПриватБанк» укладено з ТОВ «Аграрій-Полісся» додаткові угоди №3 від 16.04.2007 р. та №4 від 19.10.2007 року, якими внесено зміни до п.4.1 Кредитного договору від 30.06.2005 року, а саме, збільшено відсоткову ставку за користування кредитом з 20.04.2007 року з 10% до 11%. Оскільки збільшення відсоткової ставки призвело до зміни зобов'язання, забезпеченого порукою, проведено без згоди поручителя ОСОБА_1, що є підставою для визнання договору поруки припиненим.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у ньому. Зустрічний позов ОСОБА_1 не визнав, зазначив, що збільшення відсоткової ставки за користування кредитом до 11% не призвело до збільшення обсягу відповідальності поручителів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, позов до останніх пред'явлено виходячи із розрахунку 10% річних за користування кредитними коштами. У зв'язку з цим просив відмовити в задоволенні зустрічного позову.

Представник ТОВ «Аграрій-Полісся» первісний та зустрічний позови не визнав, просив відмовити в їх задоволенні.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник позовні вимоги про стягнення заборгованості не визнали за беспідставністю, зустрічний позов підтримали, просили його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з'явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином. В матеріалах справи міститься відзив від 12.11.2009 року, підписаний ОСОБА_2, в якому останній просить відмовити в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» та розглядати справу без його присутності.

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 30.06.2005 року між ПриватБанк в особі директора Філії «Житомирське регіональне управління» ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «Аграрій-Полісся» укладено кредитний договір №Т-25-05, за яким товариство отримало в сумі 416514,00 Євро зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10% на рік, з кінцевим терміном повернення 29.06.2010 року. За умовами п.4.2. даного договору позичальник сплачує Банку відсотки за користування кредитом в розмірі 36% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

З метою забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору між позивачем та ОСОБА_1 і ОСОБА_2 укладено договори поруки від 30.06.2005 року (а.с.18-19).

Відповідно до п.2 договорів поруки поручителі відповідають перед кредитором за виконання обов'язків за кредитним договором в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредиту, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Згідно додаткової угоди №3 від 16.04.2007 р., укладеної між Банком та ТОВ «Аграрій-Полісся» з 21.04.2007 р. по 23.10.2007 р. відсоткова ставка по кредитному договору підвищена до 11%.

За умовами додаткової угоди №4 від 19.10.2007 р. до 20.04.2007 р. діяла відсоткова ставка в розмірі 10%, а з 21.04.2007 р. і до повного погашення кредиту відсоткова ставка збільшується до 11% (а.с.13,15).

30 квітня 2009 року змінено найменування ЗАТ КБ «ПриватБанк» на ПАТ КБ «ПриватБанк».

За правилами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтями 611, 615 ЦК України встановлено, що у випадку порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом.

Відповідно до положень ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Як вбачається з наданого розрахунку заборгованості відповідач зобов'язання по кредитному договору не виконує, кредит погасив не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в сумі 57772,85 Євро (еквівалент в гривні в сумі 620800 грн. 23 коп., за курсом Національного банку України станом на 22.11.2011 року - 10,74554 грн. за 1 Євро).

Отже, суд стягує вказану суму з ТОВ «Аграрій-Полісся» на користь позивача.

Вимоги позивача про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Відповідно до керівних роз'яснень, що викладені в п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2012 року «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають з кредитних правовідносин» (Постанови ВС України від 21 травня року 2012: № 6-69 цс 11, № 6-18 св 11, № 20 цс 11, № 88 цс 1), за положеннями частини першої статті 559 ЦК України припинення поруки в разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, унаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, презюмується. У цьому разі звернення до суду з позовом про визнання договору поруки припиненим не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі наявності відповідного спору.

Виходячи із загальних засад цивільного законодавства та судочинства, права особи на захист у суді порушених або невизнаних прав, рівності процесуальних прав і обов'язків сторін (статті 3, 12-15, 20 ЦК України, статті 3-5, 11, 15, 31 ЦПК України) можна зробити висновок про те, що у разі невизнання кредитором права поручителя на припинення зобов'язання за договором поруки, передбаченого частиною першою статті 559 ЦК України, таке право підлягає захисту судом за позовом поручителя шляхом визнання його права на підставі пункту 1 частини другої статті 16 ЦК України (про визнання договору поруки припиненим, про визнання поруки такою, що припинена).

Крім того, законодавчі обмеження матеріально-правових способів захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правовою захисту, не заборонений законом.

Отже, відповідно до частини першої статті 559 ЦК України до припинення поруки призводять такі зміни умов основного зобов'язання без згоди поручителя, які призвели або можуть призвести до збільшення обсягу відповідальності останнього: збільшення відповідальності поручителя внаслідок зміни основного зобов'язання виникає, зокрема, у разі встановлення нових умов щодо порядку зміни процентної ставки в бік збільшення, що є підставою для визнання договору поруки припиненим.

В матеріалах справи відсутні та позивачем не надано доказів повідомлення поручителів про збільшення розміру відсоткової ставки за основним договором. За таких обставин, вимоги по зустрічному позову ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 533, 559, 611, 629, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 215, 218, 292, 294 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрій-Полісся», ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрій-Полісся» на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (рахунок 29092829003111, МФО 305299, код 14360570) заборгованість за кредитним договором № Т-25-05 від 30.06.2005 року станом на 22. 11.2011 року в сумі 57772,85 Євро (еквівалент в гривні в сумі 620800 грн. 23 коп.).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрій-Полісся» на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (рахунок 29092829003111, МФО 305299, код 14360570) 1700 грн. сплаченого судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті позовних вимог відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Визнати припиненим договір поруки № Т-25-05 від 30.06.2005 року, укладений між ОСОБА_1 та ПриватБанком, в особі керуючого Романівським ТВБВ ЗАТ КБ «ПриватБанк» Житомирського РУ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня його проголошення. Особами, які приймали участь у розгляді справи, але не були присутні під час проголошення рішення, в той же строк з дня отримання копії рішення суду.

Головуючий суддя О. С. Рожкова