Постанова № 27959591, 11.12.2012, Болехівський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 902/841/12

47

2-а/902/78/12

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 грудня 2012 року м. Болехів

Болехівський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого - судді Головенко О.С.

секретаря Галів І.Б.

з участю позивача ОСОБА_1, її представника ОСОБА_2

представника відповідача Болехівської міської ради Калитин І.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до до Болехівської міської ради про скасування рішеннь Болехівської міської ради та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Звернувшись до суду із вказаним позовом, ОСОБА_1 обгрунтовує свої вимоги тим, що вона є власником житлового будинку в АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу, за яким облікувалась земельна ділянка для його обслуговування розміром 0,10 га

На підставі ст. 40 ЗК України вона звернулася до відповідача про надання їй у власність вказану земельну ділянку для обслуговування будинку в розмірі 0,10га, але рішенням сесії від 11.03.2011року надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в розмірі 0,04га.

Тому вказане рішення оспорила в суді і за результатами судового розгляду прийнято рішення 17.10.2011року , яким скасовано оспорюване рішення міської ради в частині передачі їй земельної ділянки розміром 0,04га для обслуговування житлового будинку та визнано за нею право на передачу у власність земельної ділянки, розміром 0,10га.

Але відповідач відмовляється виконувати вказане рішення суду і не виносить питання на розгляд сесії міської ради. Незважаючи на те, що нею виготовлена вся технічна документація на земельну ділянку, складено акт встановлення та узгодження меж, визначено межові знаки та кадастровий номер земельної ділянки, відповідач повідомив її листом, де вказав, що зазначена вище земельна ділянка, розміром 0,10 га по вул. Коновальця згідно рішення міської ради від 22.09.2011року включена в перелік для продажу на земельних торгах, хоч її цільове призначення - для обслуговування будинку.

Тому ввважає таке рішення незаконним , просить його скасувати, а також для відновлення порушеного її права на земельну ділянку - зобов'язати відповідача вчинити певні дії : прийняти рішення про надання їй дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,10га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1.

В судовому засіданні позивач уточнила вимоги в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії та просила суд зобов'язати його розглянути питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,10га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 .

Представник Болехівської міської ради позовних вимог не визнала та зазначила, що ця земельна ділянка правомірно включена в перелік для продажу на конкурентних засадах, оскільки ніколи не перебувала у користуванні ні позивачки, ні попередніх власників житлового будинку по АДРЕСА_1 , а повернута до земель запасу Болехівської міської ради згідно рішення господарського суду Івано- Франківської області від 19.03.2009року та постанови про закінчення виконавчого провадження від 03.11.2009року.

Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, давши їм правову оцінку, прийшов до наступного.

Судом встановлено, що 30.04.2010року позивач стала власником одноквартирного будинку за АДРЕСА_2 на підставі договору купівлі- продажу (а.с.5-7).

За цим будинковолодінням облікована земельна ділянка, розміром 0.10га для обслуговування житлового будинку , господарських будівель та споруд і присвоєно кадастровий номер 2610200000.08.036.0054., про що зазначено у вказаному договорі.

Відповідно до ст. 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).

Теж визначено і статтею 120 ЗК України, де вказано, що при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди. При відчуженні будівель та споруд, які розташовані на орендованій земельній ділянці, право на земельну ділянку визначається згідно з договором оренди земельної ділянки. При переході права власності на будівлю або споруду до громадян або юридичних осіб, які не можуть мати у власності земельні ділянки, до них переходить право користування земельною ділянкою, на якій розташована будівля чи споруда.

З огляду на викладене суд вважає, що наявність на спірній земельній ділянці об'єкту нерухомості, зареєстрованого на праві приватної власності за позивачкою, створюють для неї переважне право на перехід права землекористування спірною земельною ділянкою для обслуговування набутого об'єкту нерухомості.

Крім того, відповідно до вже згаданих вище статей 377 ЦК України та 120 ЗК України в редакціях, що діють на даний час, до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (частина перша); набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга).

Статтею 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності та право користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що підтверджує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Відповідно до пункту 34 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

На підставі зазначених правових норм позивач, будучи власником житлового будинку, звернулася із заявою про надання їй у власність земельної ділянки, площею 0, 10га для обслуговування житлового будинку

Однак рішенням Болехівської міської ради від 11.03.2011року їй надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної дідянки для будівництва і обслуговування будинку, але в меншому розмірі, ніж нею зазначено в заяві - 0,04га, що стало підставою для оскарження прийнятого рішення до суду.

Рішенням Болехівського міського суду від 17.11.2011року визнано нечинним та скасоване рашення міської ради від 11.03.2011року та визнано за позивачем право на передачу у власність земельної ділянки. площею 0,10га для будівництва і обслуговування житлового будинку в АДРЕСА_1 та розроблення і складання проекту землеустрою щодо її відведення. (а.с.8-9).

Вказане рішення має преюдиціальне значення і , відповідно до ст. 72 КАСУ, обставини, що ним встановлені , не доказуються при розгляді даного спору.

Проте відповідач протягом тривалого часу не виконує рішення суду про передачу у власність позивачу земельної ділянки саме в такому розмірі (0,10га), що свідчать про бездіяльність органу місцевого самоврядування , оскільки порушені норми ст.118 ЗК України, якою передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), подають клопотання до відповідної сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). Сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Відмовляючи позивачці у її праві на земельну ділянку , площею 0,10га, відповідач надіслав їй лист, в якому вказав, що сесією сесією міської ради прийняте рішення від 22.09.2011року, згідно якого вказана частина земельної ділянки, право на яку є у позивача, як власника будівлі, включена до переліку, що підлягає продажу на конкуренних засадах (а.с.14).

Норма ст. 134 ЗК закріплює принцип обов'язковості продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності .

В той же час не підлягають продажу на земельних торгах земельні ділянки у разі розташування на них об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб.

Оскільки позивач є власником будівлі , що розташована на спірній земельній ділянці, яка рахувалася за вказаним будинковолодінням, і його право на цю ділянку в рощмірі 0,10га підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили, то, у відповідності до зазначених вище вимог закону , така земельна ділянка не підлягає відчуженню на земельних торгах.,

Виходячи із наведеного, орган місцевого самоврядування яким є Болехівська міська рада, не мав повноважень оскаржуваним рішенням включати спірну земельну ділянку для продажу на земельних торгах , а тому суд вважає прийняте рішення таким , що порушує право позивача щодо володіння земельною ділянкою і згідно частини 1 статті 155 Земельного кодексу України визнає його протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Порушені права позивача, підлягають захисту способами, передбаченими ст. 152 Земельного кодексу України, з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено п.2 ст. 77 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Проаналізувавши постанову Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 року, а саме п.7, при оскарженні рішень органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування з питань, віднесених до їх компетенції (наприклад, про відмову в передачі у власність чи продажу земельної ділянки або розміщення об'єкта), суд у разі задоволення позову визнає рішення цих органів недійсними і зобов'язує їх, залежно від характеру спору, виконати певні дії на захист порушеного права чи сам визнає це право за позивачем.

А тому, беречи до уваги, що позивачем на виконання судового рішення від 17.10.2011року виготовлено технічну документацію на вказану земельну ділянку, то її вимоги про зобов'язання відповідача розглянути питання щодо надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,10га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1 є обгрунтованим та такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності до вимог ст. 94 КАСУякщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з з місцевого бюджету, якщо стороною був орган місцевого самврядування, що в даному спорі становить 432грн., з них -32грн.- судовий збір та 400грн. витрат на правову допомогу.

На підставі наведеного, ст. ст. 83, 141, 149,153 ЗК України, керуючись ст..ст. 10,11,71,72,94, 138,143,159,161-163 КАС України суд,-

ПО С Т А Н О В И В :

Позов задовільнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення сесії Болехівської міської ради Івано-Франківської області від 22.09.2011року щодо включення земельної ділянки, площею 0,10 га по вул. Коновальця в м.Болехові до переліку , що підлягають продажу на конкурентних засадах.

Зобов'язати Болехівську міську раду Івано-Франківської області розглянути питання щодо надання дозволу ОСОБА_1 на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 0,10га для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель по АДРЕСА_1.

Стягнути з бюджету Болехівської міської ради на користь ОСОБА_1 32 (тридцять дві) грн.19 коп. судових витрат.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення через Болехівський міський суд до Львівського Апеляційного адміністративного суду .

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАСУ апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.С.