Ухвала суду № 27959409, 06.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3791/12/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Леонтович А.М.

Суддя-доповідач: Грибан І.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючий-суддя Грибан І.О.

судді Беспалов О.О., Парінов А.Б.

за участі :

секретар с/з Печенюк Р.В.

розглянув в судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Технолоджі»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Технолоджі»до Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Технолоджі»звернулось до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 21 березня 2012 року № 0000202307.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції позивач подав апеляційну скаргу, в якій вказує на порушення судом першої інстанції, при ухваленні оскаржуваної постанови, норм матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати та ухвалити нову постанову - про задоволення позовних вимог.

На розгляд справи в апеляційному порядку сторони, належним чином повідомлені не з'явилися. Колегія суддів, враховуючи, що в матеріалах справи міститься достатньо доказів для з'ясування всіх обставин, вважає за можливе здійснювати розгляд справи у відсутності сторін.

В зв'язку з неявкою сторін, на підставі ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи Товариство з обмеженою відповідальністю «Еко Технолоджі»зареєстроване виконавчим комітетом Ірпінської міської ради Київської області 12 березня 2009 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 490326 та перебуває на податковому обліку в Ірпінській об'єднаній державній податковій інспекції Київської області.

У період з 22 лютого 2012 року по 28 лютого 2012 року посадовою особою Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на підставі підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, пункту 79.1 статті 79 Податкового кодексу України проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Еко Технолоджі»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 1 січня 2011 року по 28 лютого 2011 року по розрахунках з ТОВ «Торговий дім «Європа», за результатами якої складено акт від 6 березня 2012 року № 249/23-7/36382282 (далі -Акт перевірки).

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ «Еко Технолоджі»вимог пункту 187.9 статті 187, пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 526453,00 грн., в тому числі за січень 2011 року на суму 235593,00 грн. та за лютий 2011 року на суму 290860,00 грн. Виявлені порушення пов'язані з безпідставним, на думку перевіряючих, формуванням ТОВ «Еко Технолоджі»показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Торговий дім «Європа».

На підставі Акту перевірки 21 березня 2012 року Ірпінською об'єднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000202307, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Еко Технолоджі»з податку на додану вартість на 526453,00 грн. та застосовано штрафну санкцію у розмірі 1,00 грн.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції вважав правомірним та обґрунтованим висновок відповідача про порушення ТОВ «Еко Технолоджі»вимог пункту 187.9 статті 187, пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України при формуванні показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Торговий дім «Європа».

Колегія суддів не може не погодитися з висновками суду першої інстанції враховуючи наступні обставини справи.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із п. 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно із п. 201.7 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту з ПДВ наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів/робіт/послуг, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

При цьому, для формування податкового кредиту мають значення податкові накладні та інші первинні документи, які, виходячи з наведеного, видаються на підтвердження реально вчиненої операції. Однак, наявність податкових накладних є необхідною, але не безумовною підставою для отримання платником податку права на податковий кредит з податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку, навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів.

Відповідно, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 січня 2010 року між ТОВ «Торговий дім «Європа»(продавець) та ТОВ «Еко Технолоджі»(покупець) укладено договір поставки ПНР № 17/02-10. Згідно умов вказаного договору, Постачальник (ТОВ «Торговий дім «Європа») зобов'язується в порядку та на умовах, визначених договором поставити Замовнику (ТОВ «Еко Технолоджі») продукти нафтопереробки рідких на умовах EXW (інкотермс - 2000), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар.

На підтвердження факту виконання господарських зобов'язань за договором поставки №17/02-10 виписано відповідні видаткові та податкові накладні.

Суми податку на додану вартість за вищезазначеними податковими накладними в сумі 526452, 53 грн. включено ТОВ «Еко Технолоджі»до складу податкового кредиту.

Відповідно до висновку судового експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУ МВС України в Київській області від 25 лютого 2012 року № 107, встановлено, що первинні документи за господарськими операціями між ТОВ «Торговий дім «Європа»та ТОВ «Еко Технолоджі»за період з 1 січня 2011 року по 28 лютого 2011 року директор ТОВ «Торговий дім «Європа»ОСОБА_4 не підписував. Підписи від імені ОСОБА_4 у виписаних від імені ТОВ «Торговий дім «Європа»видаткових та податкових накладних виконано невстановленими особами.

Що, як вірно встановлено судом першої інстанції, вказує на те, що податкові накладні та інші документи первинної бухгалтерської звітності оформлені з порушенням вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому не можуть доводити реальність виконання господарських операцій.

Крім того, операції з продажу паливно-мастильних матеріалів ТОВ «Торговий дім «Європа»не підтверджуються стосовно місцезнаходження майна, наявності ресурсів, які економічно необхідні для виконання постачання про що свідчить відсутність: технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, що вказує на відсутність основних засобів (виробничі потужності), необхідних для ведення господарської діяльності.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутнє документальне підтвердження виконання господарських зобов'язань за договором поставки № 17/02-10, а також докази використання придбаного товару в господарській діяльності позивача.

Зокрема, позивачем не надано доказів перевезення нафтопродуктів від ТОВ «Торговий дім «Європа»до ТОВ «Еко Технолоджі».

Відсутні також документи, що підтверджують замовлення товару (заявки на поставку нафтопродуктів (пункт 5.2 договору поставки № 17/02-10), докази прийняття товару, його розвантаження, перевірки якісних показників, зберігання (складські документи, договори оренди ємностей тощо).

Також факт перевезення, прийняття, оприбуткування, зберігання проданого ТОВ «Торговий дім «Європа»товару не підтверджено.

Відтак, позивачем не доведено факт реальності виконання господарських зобов'язань за договором поставки, укладеним з ТОВ «Торговий дім «Європа».

Отже, суд першої інстанції обґрунтовано вважав наявними порушення з боку ТОВ «Еко Технолоджі»вимог пункту 187.9 статті 187, пунктів 198.2, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України при формуванні показників податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Торговий дім «Європа».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в справі, підтверджених доказами, а тому підстав для його скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Технолоджі»залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 12 вересня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Грибан І.О.

Судді: Беспалов О.О.

Парінов А.Б.