Ухвала суду № 27959355, 06.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/2549/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Паламар П.Г.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.08.12р. у справі №2а/2370/2549/2012 за позовом Приватного акціонерного товариства «Миронівська птахофабрика» до Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення - рішення

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «Миронівська птахофабрика»звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним податкового повідомлення -рішення №0000342301 від 25.06.12р.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 17.08.12р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги доводи податкового органу про нікчемність правочину, що підтверджуються актами про неможливість проведення зустрічної звірки контрагентів в ланцюгу поставки спецодягу, відсутністю у позивача товарно-транспортних накладних.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Канівською ОДПІ Черкаської області ДПС проведено планову документальну виїзну перевірку ПАТ «Миронівська птахофабрика»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.11р. по 31.12.11р., за результатами якої складено акт від 13.06.12р. №105/22/30830662.

Перевіркою встановлено порушення позивачем п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.10 ст. 201, п.209.2, п.п.209.15.1., п.209.15 ст. 209 Податкового кодексу внаслідок завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 514 677 грн. за період з січня по грудень 2011 року.

Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що актом № 65/3-22-30-37118979 від 23.03.2012р. про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Альянс центр ББК», який є контрагентом позивача встановлено, що основним постачальником ТОВ «Альянс центр ББК»є ТОВ «Укрліспром 2010», який перебуває в стані припинення внаслідок ліквідаційної процедури, свідоцтво ПДВ анульовано з 17.11.2011; відповідно до акту про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укрліспром 2010» від 31.01.2012р. № 383/23-4/36844288 встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів, що дає підстави ставити під сумнів факт здійснення господарських операцій ТОВ «Укрліспром 2010».

Вказані обставини слугували підставою для прийняття Канівською ОДПІ податкового повідомлення -рішення №0000342301 від 25.06.12р., згідно з яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ на суму 341 312 грн., в тому числі: за основним платежем 0 грн. та 341 312 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується реальне здійснення господарської операції з постачання позивачу спецодягу (чоботи ПВХ, костюм х/б, куртка «Контакт», чехол тощо), сплата позивачем вартості придбаного товару, наявність належним чином оформлених видаткових та податкових накладних, виданих зареєстрованим на час їх виписки суб'єктом господарської діяльності - платником податку на додану вартість, іншими документами бухгалтерського обліку, а відтак порушення податкового чи то іншого законодавства в ланцюгу поставки товару, навіть якщо таке і мало місце, не впливає на правомірне формування позивачем податкового кредиту.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону N 996-XIV, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Так, відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, виходячи зі змісту пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт, послуг) чи основних фордів з метою використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності.

У даному випадку, фактичні обставини справи підтверджують реальне здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом -ТОВ «Альянс центр ББК». Даний факт не спростований податковим органом належними засобами доказування.

Так, основними видами діяльності позивача за КВЕД є: розведення птиці; виробництво м'яса свійської птиці та кролів; виробництво м'ясних продуктів; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах з перевагою продовольчого асортименту; оптова торгівля м'ясом та м'ясопродуктами; розведення інших тварин.

Між позивачем та ТОВ «Альянс центр ББК»було укладено договір поставки №10/01-1 від 10.01.11р., відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність товар на умовах діючого договору, а покупець прийняти та оплатити отриману продукцію.

Відповідно до п.3.1 вказаного договору, поставка здійснюється продавцем на умовах СІР (правила «Інкотермс»в редакції 2000 року) за адресою: Черкаська обл., Канівський р-н, с. Степані, вул. Жовтнева, 25, склад ЗАТ «Миронівська птахофабрика».

Факт поставки товару підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими та податковими накладними, рахунками -фактурами, які розкривають зміст та обсяг господарської операції, як того вимагає ст.9 Закону N 996-XIV.

Документами складського обліку позивача підтверджується отримання товару на склад (а/с 197 -228, том І), судом першої інстанції встановлено оприбуткування поставленого товару на склад позивача, його подальший відпуск зі закладу та для використання у виробництві (перелік безкоштовної видачі спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам підприємства (а/с 58 -69, том ІІ), акти списання ТМЦ за перевіряємий період (а/с 73 -113, том ІІ), матеріалі звіти за перевіряємий період, накладні на внутрішнє переміщення).

Матеріали справи містять також докази оплати вартості постановленого товару.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що господарські операції позивача з його контрагентом - ТОВ «Альянс центр ББК»мали товарний (реальний) характер, вчинені в межах та з метою звичайної господарської діяльності позивача.

Покликання апелянта на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних не заслуговують на увагу, з огляду на те, що відповідно та на виконання умов договору (п.3.1 договору) поставка здійснювалась за рахунок ТОВ «Альянс центр ББК», а відтак позивач не зобов'язаний зберігати та обліковувати товарно-транспортні накладні у своєму бухгалтерському та податковому обліку.

Між тим, податковим органом, всупереч правилам ч.2 ст.71 КАС України, не доведено належними засобами доказування неможливість вчинення вказаних господарських операцій вказаними Товариствами внаслідок відсутності необхідних умов для вчинення даної господарської операції, управлінського чи технічного персоналу, основних засобів, тощо. Вказані обставини податковим органом при виїзній документальній перевірці не перевірялись.

При цьому, матеріали справи не містять обвинувального вироку і іншого судового рішення, за результатами розгляду кримінальної справи. Податковим органом не доведено, що позивач та його контрагент при укладанні вказаних угод мали умисел на їх укладання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства; намірів їх на ухилення від оподаткування, безтоварність операції, тощо.

Покликання податкового органу на вищезазначені акти про неможливість проведення зустрічної звірки в ланцюгу поставки не заслуговують на увагу, оскільки не є підставою для висновку про порушення саме позивачем вимог податкового законодавства.

Так, п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України визначено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового кодексу України передбачено, що обов'язком платника податків є, зокрема: ведення в установленому порядку обліку доходів і витрат, складання звітністі, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подача до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Таким чином, відповідальність за сплату ПДВ до бюджету несе кожна конкретна особа -платник ПДВ, що формує дані податкового обліку з цього податку.

Така позиція колегії суддів узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини.

Так, у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

Таким чином, висновок податкового органу про нікчемність правочину укладеного між позивачем та ТОВ «Альянс центр ББК»з покликанням на порушення в ланцюгу поставки товару - не заслуговують на увагу.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Канівської об'єднаної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.08.12р. у справі №2а/2370/2549/2012 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 17.08.12р. у справі №2а/2370/2549/2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особами, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді : Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.