Ухвала суду № 27959207, 06.12.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 8/80 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: Шелест С.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Пилипенко О.Є.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби (правонаступник ДПІ у Деснянському районі м. Києва) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.12р. у справі №8/80 за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробничо-торгова фірма «РАДОСИНЬ»до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби (правонаступник ДПІ у Деснянському районі м. Києва) про скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «РАДОСИНЬ»звернулось до суду з позовом про визнання протиправним податкового повідомлення-рішення від 11.09.2007 №0001102305/2.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.12р. адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Вимоги апелянта мотивовані тим, що судом першої інстанції не враховано, що позивачем протиправно не включено до складу валового доходу суму отриманих товарів та послуг від ТОВ «Дакота»та ПП «Кемісавтотрейд», як такі, що надані безоплатно, оскільки вказані підприємства є ліквідованими.

Враховуючи, що у судове засідання учасники процесу не з'явились, хоча належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, докази чого наявні в матеріалах справи, розгляд апеляційної скарги було проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 197 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу відповідача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ДПІ у Деснянському районі м. Києва проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивач з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.04р. по 31.12.06р., за результатами якої складено акт № 2107/23-5-21538933 від 02.04.07р.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог, зокрема: п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5, п.п. 11.3.1 п. 11.3, п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 4 квартал 2005 року на суму 534 041, за 3 квартал 2006 року на суму 317 380 грн., всього на донараховано 851 421 грн.

За результатами адміністративного оскарження податкових повідомлень -рішень №0001102305/0 від 17.04.07р. та № №0001102305/1 від 26.06.07р., прийнятих на підставі вказаного акту перевірки, ДПІ у Деснянському районі м. Києва прийнято податкове повідомлення -рішення №0001102305/2 від 11.09.07р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток на суму 1 502 343 грн., в тому числі: 851 421 грн. основний платіж та 650 922 грн. штрафні (фінансові) санкції.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що перевірка, на підставі якої винесено спірне рішення визнана судом неправомірною; судове рішення набрало законної сили, а відтак податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Так, відповідно до ч. 1 ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, дана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.07.08р. у справі №6/202 визнано неправомірним проведення позапланової виїзної документальної перевірки ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь»на підставі направлень від 01.03.07р. №105/23-5-21538933 та від 16.03.07р. №142/23-5-21538933, виданих ДПІ у Деснянському районі міста Києва.

Вказана постанова набрала законної сили згідно ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 17.11.09р.

Отже, судом встановлено відсутність правових підстав для проведення податковим органом спірної перевірки ЗАТ «Виробничо-торгова фірма «Радосинь», а відтак висновки податкового органу, наслідком яких стало винесення оскаржуваного податкового повідомлення -рішення є безпідставними.

Не знайшов свого підтвердження при апеляційному розгляді справи і висновок податкового органу про заниження скоригованого доходу за 4 квартал 2005 року на суму 2136063 грн., за 3 квартал 2006 року на суму 1269521 грн., що слугував підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Як свідчать обставини справи та матеріали перевірки, такий висновок ґрунтується на тому, що позивач не розрахувався з постачальниками товарів - ТОВ «Дакота»та ПП «Кемісавтотрейд»та не в подальшому не розрахується, так як рішенням суду скасована державна реєстрація ТОВ «Дакота»за відсутністю місцезнаходження підприємства, а з 06.12.2005 р. вказане підприємство знято з обліку; ПП «Кемісавтотрейд»відповідно до рішення Господарського суду м. Києва визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

За таких обставин, ДПІ вважає товари (послуги) на загальну суму 3405584 грн. безоплатно наданими, а відтак такими, що підлягають віднесенню до складу валового доходу відповідно до вимог п.п.4.1.6. п.4.1. ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у періоді прийняття судом рішень та зняття вказаних підприємств з податкового обліку.

Колегія суддів не погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин), валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

До складу валового доходу включаються, зокрема, доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу"; (п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 вказаного Закону).

Відповідно до п. 1.23. ст.1 вказаного Закону, безоплатно надані товари (роботи, послуги) - це:

товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод;

роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості;

товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.

В даному випадку, податковим органом не доведено, що придбані позивачем товари (послуги) є безоплатно наданими в розумінні наведеної норми Закону N 334/94-ВР.

У спірному випадку, кредиторська заборгованість, яка виявилась непогашеною внаслідок ліквідації контрагента може набути статусу безнадійної заборгованості в розумінні п.1.25 Закону N 334/94-ВР, однак за правилами п.п. 4.1.6 п. 4.1. ст. 4 вказаного Закону має включатись до складу валового доходу у тому податковому періоді, протягом якого борг набув статусу безнадійного внаслідок ліквідації контрагента.

Так, відповідно до частин 3,4 ст. 205 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється неможливістю виконання у разі ліквідації суб'єкта господарювання, якщо не допускається правонаступництво за цим зобов'язанням. Ліквідація суб'єкта господарювання - банкрута є підставою припинення зобов'язань за його участі.

В силу ч.7 ст.59 цього ж Кодексу, суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.

При цьому фактична дата виключення вказаних Товариств з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців не була з'ясована податковим органом при перевірці, та, як вбачається з акту перевірки (стор.15), висновок ДПІ про заниження валового доходу припадає на період прийняття судом рішення про скасування державної реєстрації ТОВ «Дакота»та зняття його з податкового обліку -06.12.2005р. (тобто 4 квартал 2005року) та щодо ПП «Кемісавтотрейд»- на період прийняття судом рішення про визнання банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури (9 міс. 2006 року).

З витребуваних судом даних з ЄДРПОУ не вбачається, що у вказаних періодах зазначені Товариства були ліквідованими, а відтак відсутні правові підстави вважати борг безнадійним в розумінні Закону N 334/94-ВР.

Окрім того, як свідчать обставини справи, ТОВ «Дакота»та ПП «Кемісавтотрейд»передали своє право вимоги щодо оплати вартості товарів (послуг) ТОВ «АЗІНВЕСТ»відповідно до договорів уступки права вимоги № 18/2005-УВ від 13.10.2005 року та № 12/2005-УВ від 12.10.2005р., що виключає висновок податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Наведені обставини у їх сукупності є достатніми для висновку про наявність правових підстав для задоволення позову; висновки суду доводами апелянта не спростовані, а відтак колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст.195, 197, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби (правонаступник ДПІ у Деснянському районі м. Києва) на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.12р. у справі №8/80 - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04.04.12р. у справі №8/80 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особами, які беруть участь у справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.