Рішення № 27952871, 04.12.2012, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 2607/8652/12

Категорія 29

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

04 грудня 2012 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Захарчук С. С. ,

при секретарі - Власенко Л. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт», третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (далі - ПАТ «Страхова компанія «Лафорт») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зазначав, що 27 квітня 2012 року приблизно о 17 год. 10 хв. сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зіткнулися автомобілі: ВАЗ, н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіль «Дачія», н.з. НОМЕР_2, під його керуванням.

Внаслідок дорожньо-транспортної його автомобіль було пошкоджено.

Відповідно до постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 11 травня 2012 року та від 28 травня 2012 року винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди було визнано ОСОБА_2

Відповідно до рахунку ТОВ «Арма Моторс» від 3 липня 2012 року вартість відновлювального ремонту його автомобіля складає 3 370 грн. 10 коп.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована у ПАТ «Страхова компанія «Лафорт».

18 червня 2012 року він звернувся до страхової компанії з заявою про виплату страхового відшкодування, однак, у виплаті страхового відшкодування йому було відмовлено у зв'язку з тим, що договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором.

У зв'язку з тим, що йому незаконно було відмовлено у виплаті страхового відшкодування, просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь 3 370 грн. 10 коп.

Крім того, постилаючись на те, що внаслідок невиплати страхового відшкодування йому було завдано моральну шкоду, просив стягнути солідарно з відповідачів на його користь 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

У судовому засіданні позивач підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник третьої особи Моторного (транспортного) страхового бюро України вказав на те, що відмова у виплаті страхового відшкодування позивачу є незаконною, однак, належних доказів, які б підтверджували розмір матеріальної шкоди, завданої позивачу пошкодженням автомобіля, не надано.

Відповідачі своє право на участь у судовому засіданні не використали, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Повідомлення про причини неявки до суду не надходило.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заочний розгляд справи відбувається за відсутності відповідачів з дотриманням вимог, встановлених законом, на підставі ухвали про заочний розгляд справи.

Вислухавши пояснення позивача, третьої особи, дослідивши та оцінивши письмові докази в справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 27 квітня 2012 року приблизно о 17 год. 10 хв. по вул. Кулібіна у м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої зіткнулися автомобіль ВАЗ, н.з. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіль «Дачія», н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1

Відповідно до постанови судді Святошинського районного суду м. Києва від 11 травня 2012 року винним у вчиненні адміністративного правопорушення відповідно до ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення визнано ОСОБА_2 (а.с. 7).

Згідно з полісом № АВ/1083446 від 24 січня 2012 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 застрахована у ПАТ Страхова компанія «Лафорт» (а.с. 8).

Відповідно до зазначеного полісу ліміт відповідальності на одного потерпілого за шкоду, заподіяну майну складає 50 000 грн., франшиза - нуль.

18 червня 2012 року ОСОБА_2 звернувся до ПАТ Страхова компанія «Лафорт» з заявою про виплату страхового відшкодування (а.с. 9).

Відповідно до листа від 18 червня 2012 року ПАТ Страхова компанія «Лафорт» було відмовлено ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, оскільки договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування. Юридичне значення має той факт, що коли договір страхування укладено, але перший платіж не внесено (тобто договір не набрав чинності) , страховик не зобов'язаний здійснювати страхову виплату, навіть якщо випадок відбувся, а тому ПАТ Страхова компанія «Лафорт» повідомило позивача про неможливість виплати страхового відшкодування по даному випадку (а.с. 10).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль «Дачія», н.з. НОМЕР_2 зазнав механічних пошкоджень (а.с. 11-12).

Згідно рахунку від 3 липня 2012 року, виданого ТОВ «Арма Моторс» вартість відновлювального ремонту автомобіля «Дачія», н.з. НОМЕР_2 складає 3 370 грн. 10 коп. (а.с. 14).

Відповідно до ст. 2.1. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Конституцією України, Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування", цим та іншими законами України і нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них. Якщо норми цього Закону передбачають інше, ніж положення інших актів цивільного законодавства України, то застосовуються норми цього Закону.

Відповідно до ст. 983 ЦК України договір страхування набирає чинності з моменту внесення страхувальником першого страхового платежу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України «Про страхування» договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Судом установлено, що поліс № АВ/1083446 між ОСОБА_2 і ПАТ Страхова компанія «Лафорт» було укладено 24 січня 2012 року. Страховий платіж у розмірі 661 грн. було сплачено 24 січня 2012 року (а.с. 8).

Виходячи з вищевикладеного, відмова ПАТ Страхова компанія «Лафорт» у виплаті страхового відшкодування ОСОБА_1 є незаконною.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (в редакції, діючої на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон) страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Пунктом 22.1. ст. 22 Закону передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Оскільки відмова ПАТ Страхова компанія «Лафорт» у виплаті страхового відшкодування є незаконною, суд дійшов висновку про стягнення з ПАТ Страхова компанія «Лафорт» на користь ОСОБА_1 3 370 грн. 10 коп. страхового відшкодування.

Разом з тим, позов в частині відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 3 постанови від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Згідно роз'яснень, які містяться у п. 5 зазначеної постанови відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У зв'язку з тим, що доказів на підтвердження факту заподіяння позивачеві моральних страждань суду не надано, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 грн.

Ураховуючи те, що позов підлягає задоволенню частково, відповідно до ст. 88 ЦПК України з ПАТ «Страхова компанія «Лафорт» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 214 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 983, 1167 ЦК України, ст. 18 Закону України «Про страхування», ст. ст. 2, 6, 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 3, 4, 8, 10, 11, 15, 56, 57, 58, 59, 60, 79, 88, 169, 209, 212-215, 223 - 224 ЦПК, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт», третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» на користь ОСОБА_1 3 370 (три тисячі триста сімдесят) грн. 10 коп. страхового відшкодування.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» на користь ОСОБА_1 214 (двісті чотирнадцять) грн. 60 коп. судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя С. С. Захарчук