Рішення № 27951973, 19.07.2012, Миронівський районний суд Київської області

19.07.2012 Справа № 1017/5495/12

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1017/5495/12

Провадження № 2/1017/377/12

19 липня 2012 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Каліновської А.В.,

при секретарі Семерей Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК -Р.С.Ф.» про виплату середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду із вищезазначеним позовом, в якому просила стягнути з відповідача середньомісячний заробіток за час затримки виплати заробітної плати у розмірі 22743 гривні 12 копійок та 2000 гривень моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 1 червня 2011 року по 24 вересня 2011 року працювала різноробочою ТЕС в ТОВ «ВІК -Р.С.Ф», 25 вересня 2011 року була переведена на посаду апаратника ХВО зміни № 2 на сезон виробництва. 1 грудня 2011 року була звільнена із займаної посади у зв'язку із закінченням строку трудового договору відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України. При звільненні з роботи з нею не було проведено повного розрахунку, оскільки не виплачена заборгованість по заробітній платі в розмірі 1762 гривні 12 копійок. Вказана заборгованість їй була виплачена 26 квітня 2012 року у сумі 1700 гривень та 12 червня 2012 року в сумі 62 гривні 12 копійок. Невиплата заробітної плати негативно вплинула на здоров'я позивача та його майновий стан, завдала моральної шкоди, яку вона оцінила у 2000 гривень.

В судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримала, в поясненнях послалася на обставини, викладені в поданій до суду позовній заяві, просила їх задоволити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, причини неявки до суду не повідомив.

Зі згоди позивача, в силу ст. 224 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Суд, заслухавши пояснення позивача, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Вказані обставини підтверджуються витягом з наказів № 89-К від 18.07.2011 року та № 176-К від 17.11.2011 року та довідкою №205, виданою у травні 2012 року.

В судовому засіданні встановлено, що позивача з 1 червня 2011 року було прийнято на роботу різноробочої в ТЕС товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК -Р.С.Ф», 25 вересня 2011 року її переведено на посаду апаратника ХВО зміни № 2, а 1 грудня 2011 року звільнено з роботи із закінченням строку трудового договору відповідно до п. 2 ст. 36 КЗпП України. Вказані обставини підтверджуються копією трудової книжки позивача, наявною в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Частиною першою статті 117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Встановлено, що на час звільнення позивача відповідач мав перед нею заборгованість по заробітній платі в розмірі 1762 гривні 12 копійок. Судом встановлено, що станом на час розгляду справи, заборгованість по заробітній плати перед позивачем відповідачем погашено. В підтвердження вказаних обставин до матеріалів справи позивачем додана довідка відповідача № 225, видана 19 червня 2012 року.

Однак на момент звільнення розрахунок з позивачем у встановленому порядку не було проведено.

Встановлено, що розрахункові кошти позивачу не виплачено при звільненні з вини відповідача, факт відсутності вини у невиплаті розрахункових коштів відповідачем не доводився. Спір щодо розміру розрахункових коштів між сторонами не виникав. Вказані обставини є підставою для виплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку, строк якої триває з часу звільнення з 1 грудня 2011 року по 12 червня 2012 року.

Розрахунок середнього заробітку проводиться відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995 року № 100, виходячи з виплат за останні два календарних місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбулося звільнення, тобто з виплат за жовтень та листопад 2011 року. Середньомісячний заробіток позивача, виходячи з вказаних сум, складає 2887 гривень 93 копійки. Відповідно середньоденний заробіток при п'ятиденному робочому дні відповідача (за 21,5 дня) становить (2887,92 : 21,5) 134 гривні 32 копійки. За 134 робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком з 1 грудня 2011 року по 12 червня 2012 року, виплаті підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 17998 гривень 88 копійок.

Враховуючи вищезазначене, позовна вимога щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку підлягає задоволенню в межах розрахунку середнього заробітку відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 08.02.1995 року № 100.

У відповідності до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Тобто, обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає тільки за умови, якщо вона стала наслідком порушення законних прав працівника.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайного характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 р. N 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру й обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат і з урахуванням інших обставин; при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Судом враховано, що відповідач був зобов'язаний при звільненні позивача з роботи видати йому розрахункові кошти, а позивач мав законне право на їх отримання в день звільнення

Порушення вказаного права позивача та затримка виплати розрахункових коштів заподіює їй моральної шкоди. Після звільнення з роботи позивач не мав коштів на проживання, порушився звичний спосіб його життя, доводилось вишукувати кошти для утримання сім'ї, що вимагало додаткових зусиль для організації життя.

З урахуванням вказаних обставин та на підставі статті 237-1 КЗпП України відповідач повинен відшкодувати позивачу моральну шкоду, яку суд з урахуванням характеру правопорушення, глибини душевних страждань, а також вимог розумності та справедливості, визначає в розмірі 2000 гривень.

На підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

На підставі ст.ст. 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.ст. 21,31 Закону України «Про оплату праці», керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 131, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК -Р.С.Ф.»(р/р 26006010043199 в ПРАТ «Укрексімбанк»міста Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 36263844) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку в розмірі 17 998 ( сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень 88 копійок та моральну шкоду в розмірі 2000 (тисячі) гривень, всього 19 998 ( дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень 88 копійок.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ВІК -Р.С.Ф.»в дохід держави судовий збір в розмірі 214 (двісті чотирнадцять ) гривень 60 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Апеляційна скарга на рішення суду позивачем подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст.233 ЦПК України.

Суддя підпис А.В.Каліновська

згідно з оригіналом

Суддя А.В.Каліновська