Ухвала суду № 27949130, 21.11.2012, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2012 р. Справа № 24149/10/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Ігнатович Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державного комунального підприємства «Чернівціводоканал» на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року по справі за позовом державного комунального підприємства «Чернівціводоканал» до державної податкової інспекції у м. Чернівці про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В :

державне комунальне підприємство «Чернівціводоканал» звернулось в суд першої інстанції з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Чернівці в якому просило скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача від 10.09.2009 на загальну суму 1 358 213,14 грн., у тому числі: № 2403880152/2 на суму 253,99 грн., № 2403370152/2 на суму 193 918,40 грн., № 2403360152/2 на суму 433 671,10 грн., № 2403300152/2 на суму 730 369,65 грн.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції державне комунальне підприємство «Чернівціводоканал» оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що судом неповно з'ясовано обставин, що мають значення для справи, а постанова прийнята з порушення норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до п. 16.3.3. ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується за погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Апелянт при цьому зазначає, що за весь період нарахування штрафних санкцій позивач самостійно не сплачував пеню та не визначав її окремо у платіжному документі, з урахуванням того, що сплата податкового боргу(його частини) здійснювалась шляхом стягнення коштів з рахунків підприємства на підставі актів вилучення і за весь період таких стягнень Відповідач не надсилав жодних повідомлень про розподіл сплачених сум на такі суми, що спрямовувались на погашення податкового боргу та такі суми, що спрямовувались на погашення пені, нарахованої на суму

Відповідно до п. 1.16. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за № 377/8976, платники самостійно нараховують пеню на несвоєчасно сплачені ними суми податкового боргу, оформляючи і подаючи до банку окреме платіжне доручення про сплату пені. У платіжному дорученні про сплату пені в реквізиті «Призначення платежу» зазначається «Пеня за прострочення ...(вид платежу)», а також номер, дата і сума розрахункового документа про сплату податкового боргу, за прострочення якого нарахована пеня. Крім того, у цьому реквізиті платіжного доручення платник може наводити розрахунок суми пені з посиланням на закон, згідно з яким установлено її розмір.

Суми, що сплачувались позивачем та спрямовувались виключно на погашення податкового боргу(його частини), відповідач зараховував невірно та розподіляв з порушенням Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 29.03.2001 № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.04.2001 за № 368/5559 в частині призначення платежу.

Відповідач при нарахуванні штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань до бюджету з податку на додану вартість не враховував 42 платежів, які були сплачені шляхом стягнення коштів з рахунків позивача на підставі Порядку, згідно актів вилучення в період 26.06.2008р. - 25.07.2008р на суму 210030,00 грн. та в період 23.09.2008р. -30.09.2009р. на суму 68580,00 грн. (загальна сума 278610,00 грн.) що підтверджується Актом звірки сум вилучених готівкових коштів працівниками ДПІ у м. Чернівці на підприємстві ДКП «Чернівціводоканал» та актами про спрямування готівки у рахунок погашення податкового боргу платника податків.

В судовому засіданні відповідач стверджував, що вказані суми ним були стягнуті та зараховані у порядку погашення сум штрафних санкцій, визнаними рішенням іншого суду. Дане твердження відповідача також є свідченням того, що відповідач діяв незаконно, оскільки п. 9 Порядку передбачає, що готівкові кошти, виявлені податковим органом у касі, в тому числі скриньці електронного контрольно-касового апарата, та інших місцях зберігання, за згодою платника податків спрямовуються виключно в рахунок погашення його податкового боргу.

Разом з тим, в підтвердження своїх доводів позивач надав суду свій розрахунок по вказаному податковому зобов'язанню, де вказані звітний період виникнення податкового зобов'язання, реєстр платіжних документів, сума оплат, які позивач проводив або відповідач стягував за конкретний період, залишки заборгованості за кожен період з підсумковим сальдо на кінець розрахункового періоду, суми, які були зараховані відповідачем, загальна різниця зарахованих оплат та загальна сума переплати за спірний період (розрахунок є в матеріалах справи),

З урахуванням викладеного просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що службовими особами ДПІ у м. Чернівці проведена невиїзна документальна перевірка з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань до бюджету податку на додану вартість, плати за землю та збору за забруднення навколишнього природного середовища, про що складений акт № 1783/15-2/03361780 від 06.05.2009р., згідно якого встановлено порушення несвоєчасної сплати податку на додану вартість, в зв'язку з чим до позивача були направлені податкові повідомлення-рішення від 19.05.2009р. про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань у гранично встановлені терміни: № 2403370152/0 та розрахунок штрафних санкцій до акту перевірки по податку на додану вартість, за затримку до 30 календарних днів у розмірі 10% в сумі 193 918,40 грн.; № 2403360152/0 та розрахунок штрафних санкцій до акту перевірки по податку на додану вартість, за затримку від 31 до 90 календарних днів у розмірі 20% в сумі 433 671,00 грн.; № 2403300152/0 та розрахунок штрафних санкцій до акту перевірки по податку на додану вартість, за затримку від на 355 календарних днів у розмірі 50% в сумі 730 374,00 грн. Не погоджуючись із застосуванням штрафних санкцій позивач звернувся зі скаргою №17/1984 від 28.05.2009р. до відповідача. Рішенням від 16.06.2009р. №19524/25-014 відповідач продовжив строки розгляду первинної скарги до 24.07.2009р. 17.07.2009р. податковий орган направив позивачу Рішення №23818/25-014 про результати розгляду первинної скарги яким залишено без змін податкові повідомлення - рішення від 19.05.2009 р. № 2403360152/0, додатково донарахував 253,99 грн. суму штрафної санкції, визначену у податковому повідомленні-рішення від 19.05.2009 р. № 2403370152/0 та скасував податкове повідомлення-рішення № 2403300152/0 у частині 4,35 грн. а в іншій частині залишив без змін. На підставі вказаного Рішення, відповідач направив позивачу податкові повідомлення-рішення від 17.07.2009р. на загальну суму 1 358 213,14 грн., у тому числі: № 2403880152/1 на суму 253, 99 грн. (10%), № 2403370152/1 на суму 193 918,40 грн. (10%), № 2403360152/1 на суму 433 671,10 грн. (20%), № 2403300152/1 на суму 730 369,65 грн. (50%). Відповідно позивач звернувся до ДПА в Чернівецькій області зі скаргою №17/2988 від 21.07.2009р. і Рішенням ДПА в Чернівецькій області про продовження строку розгляду повторної скарга від 05.07.2009р. №5160/10/25-009 продовжено термін повторної скарги до 20.09.2009р. Рішенням ДПА в Чернівецькій області про результати розгляду повторної скарги № - З 10/25-009 від 10.09.2009р., ДПА залишила скаргу без задоволення, а відповідач направив позивачу нові податкові повідомлення-рішення від 10.09.2009 на загальну суму 1 358 213,14 грн., у тому числі: № 2403880152/2 на суму 253,99 грн. (10%), № 2403370152/2 на суму 193 918,40 грн. (10%), № 2403360152/2 на суму 433 671,10 грн. (20%), № 2403300152/2 на суму 730 369,65 грн. (50%). Рішення та податкові повідомлення-рішення були отримані позивачем 15.09.2009р, про що свідчить штамп вхідної кореспонденції за вх. №3463. (а.с. 50-51)

Розглядаючи спір судом першої інстанції вірно враховано, що згідно п.1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова декларація, розрахунок -документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплаті податку, збору (обов'язкового платежу), згідно п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 зазначеного Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити сум податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідно: граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У відповідності до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 вказаного Закону податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює: а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансові: внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарні: днем звітного (податкового) місяця; б) календарному кварталу або календарною півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітне: (податкового) кварталу (півріччя); в) календарному року, крім випадків; передбачених підпунктом «г» підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року; г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового датку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним. Згідно п.п. 5.3.1 п.5.3 ст. 5 цього ж Закону платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно матеріалів справи судом встановлено, що підприємством несвоєчасно сплачено зобов'язання з податку на додану вартість. Тому суд першої інстанції підставно зазначив, що згідно п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 30 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу. Відповідно до п. 16.3.3. ст. 16 вказаного Закону при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання. Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Оскільки відповідно до п.1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашень зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання, то суд першої інстанції правильно вважав, що незважаючи на те, що погашення боргу проводилось шляхом стягнення коштів з рахунків підприємства на підставі актів вилучення, в автоматичному режимі за допомогою алгоритму згідно п.3.8 Інструкції про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами податкової служби затвердженої наказом ДПА України № 290 від 11 червня 2003 року спрямовувались на погашення наявної у платника податків пені, спірне рішення законне прийняте у відповідності до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

На підставі викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу державного комунального підприємства «Чернівціводоканал» - залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 16 лютого 2010 року по справі № 2а-201/10/2470 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді І.В. Глушко

Н.М. Судова-Хомюк

Повний текст ухвали виготовлений 26.11.2012 року