Ухвала суду № 27947190, 05.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2012 р. м. Київ К-23789/10

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі -ДПІ)

на постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010

у справі № 6/213-25/480 (2-а-9161/08)

за позовом фірми "Кєцана Клінікал Рісерч Сп. з о.о." в особі її представництва (далі -Представництво)

до ДПІ

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 30.08.2005 № 0000782370/2, за яким Представництву донараховано податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 70068,36 грн. (у тому числі 49922,48 грн. за основним платежем та 20145,88 грн. за штрафними санкціями).

Справа розглядалася судами неодноразово.

За наслідками її останнього розгляду постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010, позовні вимоги задоволено.

На вказані судові акти ДПІ подано касаційну скаргу, в якій скаржник зазначає про порушення судами підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та просить відмовити у позові, скасувавши оскаржувані рішення.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне частково задовольнити касаційні вимоги з урахуванням такого.

Як встановлено судами обох інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ДПІ було проведено перевірку з питань дотримання Представництвом вимог податкового та валютного законодавства за період з 03.10.2002 по 01.04.2005, оформлену актом від 30.06.2005 № 833-23-7-26195455. За наслідками цієї перевірки було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, за яким позивачеві донараховано 70068,36 грн. податку на прибуток (у тому числі 49922,48 грн. за основним платежем та 20145,88 грн. за штрафними санкціями).

Підставою для цього донарахування став висновок податкового органу про отримання Представництвом у перевіреному періоді безповоротної фінансової допомоги у вигляді незареєстрованих лікарських засобів на загальну суму 199 689,93 грн.

Приймаючи рішення про задоволення цього позову, попередні судові інстанції виходили з того, що фірмою "Кєцана Клінікал Рісерч Сп. з о.о." та замовниками-нерезидентами (фірмою Galephar MF S.A., фірмою Chiltern International Limited, а також власником фірми Galephar MF S.A. -Laboratoires S.M.B. S.A.) було укладено договори, згідно з якими позивач зобов'язався скоординувати та провести клінічні випробування лікарських засобів. Для реалізації цих договорів позивачем було імпортовано на територію України за вантажними митними деклараціями типу ІМ-40 одержані від замовників незареєстровані лікарські препарати для їх клінічних досліджень, які в подальшому були передані позивачем медичним закладам для здійснення цих досліджень. З огляду на те, що умовами цих договорів не передбачався перехід права власності на спірні лікарські засоби від замовників до позивача, а невикористані залишки підлягали поверненню замовникові суди дійшли висновку про неправомірність кваліфікації податковим органом спірних лікарських препаратів як безповоротної фінансової допомоги.

Однак у даному випадку такий висновок судів є передчасним.

Так, наслідки у податковому обліку створюють здійснювані платником господарські операції, під якими розуміються дії або події, які викликають зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (стаття 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»).

В аспекті розглядуваного питання наведена норма Закону передбачає необхідність достеменного з'ясування змісту та правової природи господарської операції, в рамках якої Представництвом було отримано та використано спірні лікарські препарати.

При цьому слід наголосити, що в умовах дії такого принципу фінансової звітності, як превалювання сутності над формою, який полягає в тому, що операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми, для цілей оподаткування зміст господарської операції має встановлюватися на підставі аналізу дійсних змін майнового стану її учасників.

За своєю економіко-правовою сутністю спірна операція з проведення позивачем клінічних випробувань незареєстрованих лікарських препаратів є наданням послуг з використанням матеріалів замовника; при цьому у якості таких матеріалів виступають імпортовані позивачем з вказаною метою лікарські засоби та препарати. Як встановлено судами, Представництвом, в свою чергу, з метою виконання своїх договірних зобов'язань було придбано послуги клінік та медичних установ, які безпосередньо організовували дослідження.

А відтак для того, щоб дійти обґрунтованого висновку про наявність або відсутність ознак безоплатно наданих товарів у розмінні пункту 1.23 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»у спірних лікарських засобів судам з урахуванням доводів ДПІ слід було вичерпно перевірити фактичний рух цих товарів. Для цього судам слід було встановити:

які саме засоби та в якій кількості були імпортовані Представництвом від замовників-нерезидентів в рамках договорів на їх клінічні випробування;

які саме засоби та в якій кількості були передані позивачем медичним установам для безпосередньої організації та проведення їх досліджень,

яку кількість цих лікарських препаратів було фактично використано відповідними медичними установами, яким чином було відзвітовано про використання цих препаратів та чи було повернуто позивачеві залишок невикористаних засобів (за умови його наявності).

Лише за наслідками з'ясування цих обставин суди могли б дійти висновку про дійсні обсяги використання Представництвом спірних лікарських засобів в рамках виконання своїх договірних зобов'язань з координування та проведення клінічних випробувань та виявити залишки цих медичних препаратів у позивача.

У разі ж виявлення в наявності у Представництва невикористаних та неповернутих замовникам залишків лікарських засобів, вартість останніх підлягає включенню до оподатковуваного доходу платника на підставі підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»як вартість безоплатно наданих товарів, незважаючи на зміст договорів, в рамках виконання яких вони були отримані.

Однак вказані обставини, які входять до предмета доказування у справі, судами досліджені не були, що позбавляє касаційний суд можливості перевірити правильність та законність оскаржуваних рішень.

Оскільки межі перегляду справи в касаційній інстанції, визначені у частині першій статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не дають права касаційному суду встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у судовому рішенні, то прийняті у справі судові акти підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Під час цього розгляду суду першої інстанції необхідно достеменно встановити викладені в цій ухвалі обставини і за наслідками встановленого правильно застосувати норми матеріального права і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Керуючись статтями 220, 222, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва задовольнити частково.

2. Постанову окружного адміністративного суду міста Києва від 04.06.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.05.2010 у справі № 6/213-25/480 (2-а-9161/08) скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Головуючий суддя: М.І. Костенкосудді:І.О. Бухтіярова І.В. Приходько