Ухвала суду № 27947094, 29.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" листопада 2012 р. м. Київ К-27166/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Степашка О.І.

Суддів Борисенко І.В.

Федорова М.О.

за участю:

секретаря Бовкун В.В.

представників сторін:

позивача Конкіна В.В.

відповідача Медіна І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.05.2010

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010

у справі № 2а-2295/10/1270

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле»

до 1.Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

2.Головного управління Державного казначейства України в Луганській області

про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле»(далі по тексту -позивач, ТОВ «Компанія «Транспеле») звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом (з урахуванням уточнень позовних вимог) до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську (далі по тексту - відповідач 1, Ленінська МДПІ,), Головного управління Державного казначейства України в Луганській області (далі по тексту -відповідач 2, ГУ ДКУ в Луганській області) про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в розмірі 631898,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28.05.2010 позов задоволено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010 змінено постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.05.2010. Виклавши абзац 2 резолютивної частини постанови в наступній редакції:

«Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле»(код ЄДРПОУ 13378964) бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2009 року на суму 95295 грн., за листопад 2009 року на суму 266949 грн., за грудень 2009 року на суму 223112 грн., всього на суму 585356 грн.»

Виклавши абзац 3 резолютивної частини постанови в наступній редакції:

«Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Транспеле»(код ЄДРПОУ 13378964) судовий збір на суму 1577 грн. 94 коп.»

В іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач 1 просить скасувати постанову та ухвалу судів попередніх інстанцій і прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судами норм матеріального права.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем була подана заява про відшкодування у повному обсязі заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок ТОВ «Компанія «Транспеле»:

- за жовтень 2009 року - у сумі від'ємного значення по податку на додану вартість у розмірі 141837,00 грн.,

- за листопад 2009 року - у сумі від'ємного значення по податку на додану вартість у розмірі 266949,00 грн.,

- за грудень 2009 року - у сумі від'ємного значення по податку на додану вартість у розмірі - 233122,00 грн., на загальну суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного Бюджету України на розрахунковий рахунок платника податку у розмірі 631898,00 грн.

Судами встановлено, що 23.03.2010 відповідачем 1 надана відповідь ТОВ «Компанія «Транспеле», в якій у зв'язку з неможливістю підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування відмовила позивачу у відшкодуванні заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ за період з жовтня 2009 року по грудень 2009 року у сумі 631898,00 грн.

Таким чином, відповідно пп.пп. 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»позивач надав до відповідача 1 у встановлений термін податкові декларації, заяви про повернення суми бюджетного відшкодування по ПДВ і розрахунки суми бюджетного відшкодування, згідно яких заявлені до відшкодування з Державного бюджету України на поточний рахунок позивача суми бюджетного відшкодування по ПДВ за вказані звітні податкові періоди.

На підставі направлень від 26.11.2009 № 480, від 14.01.2010 №18, від 03.02.2010 №67 працівниками Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську було здійснено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника за жовтень-грудень 2009 року, за результатами якої були складені довідки від 03.12.2009 №1084/23-616/31718995, від 21.01.2010 №35/23-616/13378964 та від 12.02.2010 №115/23-616/13378964.

Згідно вказаних довідок перевірки ТОВ «Компанія «Транспеле»завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника по декларації за жовтень грудень 2009 року на суму 631898,00 грн. Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою не було підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за - за жовтень 2009 року - розмірі 141837,00 грн., - за листопад 2009 року - у розмірі 266949,00 грн., - за грудень 2009 року - у розмірі - 233122,00 грн., на загальну суму податку на додану вартість у розмірі 631898,00 грн., у зв'язку з неотриманням відповідей по запитам стосовно основних постачальників.

Судами встановлено, що підтверджено факти сплати на загальну суму 631898,00 грн. у попередніх податкових періодах сум податку, які були включені до складу податкового кредиту та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування та не погашали податкових зобов'язань.

Задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з наступного, з чим погодився суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до абз. 1 пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з абз. 2, 3 пп. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з даним підпунктом, така сума, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону встановлено, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Таким чином, сума бюджетного відшкодування формується як від'ємне значення різниці між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та надано їм правильну юридичну оцінку. Порушень норм матеріального права, які могли б призвести до зміни чи скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28.05.2010 та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 20.07.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.І. Степашко Судді(підпис)І.В. Борисенко (підпис)М.О. Федоров З оригіналом згідно Помічник судді О.Я. Меньшикова