Ухвала суду № 27947082, 15.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" листопада 2012 р. м. Київ К-22870/10

№ К-22870/10

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Костенка М.І., Маринчак Н.Є., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі

на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010

у справі № 2-а-19009/08 Житомирського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Онві»

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010, позов задоволено: визнано протиправним та скасоване податкове повідомлення-рішення Житомирської ОДПІ від 21.06.2004 № 3094/23-01/39098.

У касаційній скарзі Державна податкова інспекція у м. Житомирі просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом надання заперечення на касаційну скаргу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для нарахування суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість та застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 18.06.2004 за № 265/23-01/24705171/0100. Згідно висновків в акті перевірки позивачем порушені норми підпунктів 7.2.3, 7.2.4 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.2, 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон № 168/97-ВР), що призвело до завищення сум бюджетного відшкодування у лютому, березні, квітні, травні 2002 року на 10317,00 грн., 5454,00 грн., 45789,00 грн., 5416,00 грн. відповідно та заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість за січень 2002 року на 22048,00 грн. внаслідок віднесення до податкового кредиту у січні, лютому, квітні, травні 2002 року податку на додану вартість у сумі 83570,00 грн., сплаченого у вартості товарно-матеріальних цінностей, за податковими накладними, виписаними ЗАТ «Промтехстандарт», та у березні 2002 року -у сумі 5454,08 грн., сплаченого у вартості придбаних товарно-матеріальних цінностей у ПП «Форте».

На підставі висновків вказаного акта перевірки податковим органом прийняте податкові повідомлення-рішення від 22.06.2004 № 3108/23-01/39171 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 66976,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 33488,00 грн., від 21.06.2004 № 3094/23-01/39098 - про визначення сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 33072,00 грн. (у тому числі 22048,00 грн. - основний платіж та 11024,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції). Позивачем оскаржується податкове повідомлення-рішення від 21.06.2004 № 3094/23-01/39098.

За результатами адміністративного оскарження рішенням ДПА України від 22.10.2004 № 9441/6/25-1215 скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.06.2004 № 3108/23-01/39171 у частині зменшення на 66976,00 грн. податку на додану вартість заявленого до відшкодування з бюджету, а в іншій частині податкові повідомлення-рішення від 21.06.2004 № 3094/23-01/39098 та від 22.06.2004 №3108/23-01/39171 залишено без змін; крім того, донараховано 66976,00грн. податку на додану вартість та зобов'язано Житомирську ОДПІ надіслати окреме податкове повідомлення-рішення на цю суму податкових зобов'язань.

Підпунктом 1.7 ст.1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 ст. 7 вказаного Закону у редакції до внесення змін Законом України від 25.03.2005 р. № 2505-IV податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). (підпункт 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР у редакції Закону України від 26.09.1997 № 550/97-ВР).

Зменшуючи суму бюджетного відшкодування та донараховуючи податкові зобов`язання з податку на додану вартість у податковому обліку позивача, ДПІ виходила з факту визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість ЗАТ «Промтехстандарт» рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 24.12.2003 та з факту визнання недійсними з моменту реєстрації установчих документів та свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ ПП «Форте»з моменту внесення в реєстр платника ПДВ рішенням Ірпінського районного суду Київської області від 11.07.2003.

Однак, у подальшому рішення Оболонського районного суду м. Києва від 24.12.2003 було скасовано ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 16.06.2005 та при повторному розгляді рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 06.10.2005 у позові ДПІ у Шевченківському районі м. Києва про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника податку на додану вартість ЗАТ «Промтехстандарт»відмовлено.

Застосовуючи вищенаведені норми Закону № 168/97-ВР, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про те, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи не призводить до недійсності всіх господарських операцій, які такою юридичною особою були здійснені, однак при цьому мають бути встановлені обставини реального характеру таких господарських операцій.

На підставі досліджених у судовому процесі доказів (копій платіжних доручень про оплату придбаних товарів у ЗАТ «Промтехстандарт», копій податкових накладних), оцінка яким дана з дотриманням норм ст. 86 КАС України, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про реальний характер придбання продукції позивачем.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин підстави для скасування оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 05.03.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20.05.2010 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:Є.А. Усенко Судді: М.І. Костенко Н.Є. Маринчак