Ухвала суду № 27946793, 05.12.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" грудня 2012 р. м. Київ К/9991/44305/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Приходько І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби

на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 року

у справі № 2а/1570/6454/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страйдер»

до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Страйдер»(далі -позивач, ТОВ «Страйдер») звернулось у серпні 2011 року до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси (далі -відповідач, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) про скасування податкових повідомлень-рішень від 01.08.2011 року: № 0004002301 про збільшення податкових зобовязань з податку на прибуток на суму 3 155 943,48 грн., з яких 3 310 768,18 грн. за основним платежем, а 31 175,3 грн. за штрафними санкціями; № 0004012301 про збільшення податкових зобовязань з податку на додану вартість на суму 2 525 013 грн., з яких 2 525 012 грн. за основним платежем, а 1 грн. за штрафними санкціями; № 0074811704 про збільшення суми грошового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб на суму 109 052,08 грн., з яких 91 184,65 грн. за основним платежем, а 17 867,43 грн. за штрафними санкціями.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року позов задоволено повністю: скасовані податкові повідомлення-рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 01.08.2011 року № 0004002301, № 0004012301, № 0074811704.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 року апеляційна скарга ДПІ у Малиновському районі м. Одеси задоволена. Постанова Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року скасована та прийнята нова постанова. В задоволенні адміністративного позову ТОВ «Страйдер»до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено.

Позивач 04.04.2012 року звернувся до суду з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Підставою для перегляду судового рішення зазначив рішення Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012 року у справі № 2-а-1570-7282-11 та від 27.03.2012 року у справі 2-а-1570-6982-11, якими встановлено фактичне здійснення господарської діяльності, по оскарженим в справі обставинам, з прямими та непрямими контрагентами ТОВ «Страйдер» - ТОВ «Даніель-Бутік» та ПП «Антошка». Зазначені рішення, на думку заявника, були істотними для справи обставинами, що не були та не могли бути відомі стороні на час розгляду справи та не були предметом розгляду в суді апеляційної інстанції по даній справі.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 року заява ТОВ «Страйдер» про перегляд постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 року задоволена. Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.03.2012 року скасована за нововиявленими обставинами. Апеляційна скарга ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ДПС залишена без задоволення, а постанова Одеського окружного адміністративного суду від 16.02.2012 року залишена без змін.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення першої інстанції та рішення апеляційної інстанції від 12.06.2012 року та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

Позивач своїх заперечень на касаційну скаргу відповідача до суду не надав.

Сторони в судове засідання не зявились, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

Посадовими особами податкових органів проведено планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання ТОВ «Страйдер» вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року, за результатами якої складено акт № 209/23-213/32334188 від 18.07.2011 року «Про результати планової виїзної перевірки ТОВ «Страйдер» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року».

Зазначеним актом встановлено порушення позивачем приписів: пп. 5.1., пп. 5.2.1. п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток та п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість, пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та пп. 164.2.17 п. 164.2. ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України, а саме неутримання та неперерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб у сумі 91 184,65 грн. при перерахуванні з рахунку товариства коштів ФОП ОСОБА_4

На підставі вищевказаного акту перевірки ДПІ у Малиновському районі м. Одеси прийняті оскаржувані рішення:

- податкове повідомлення-рішення № 0004002301 від 01.08.2011 року, яким TOB «Страйдер» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 3 155 943 грн. 48 коп., в тому числі, за основним платежем 3 310 768 грн. 18 коп. та 31 175,30 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення п. 5.1., пп. 5.2.1. п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»;

- податкове повідомлення-рішення № 0004012301 від 01.08.2011 року, яким TOB «Страйдер» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 2 525 013 грн. 00 коп., з яких, за основним платежем -2 525 012 грн. 00 коп. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн. за порушення п. 44.1 ст. 44, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України;

- податкове повідомлення-рішення № 0074811704 від 01.08.2011 року, яким TOB «Страйдер» збільшено суму грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 109 052 грн. 08 коп., з яких, за основним платежем 91 184 грн. 65 коп. та 17 867 грн. 43 коп. -за штрафними (фінансовими) санкціями за порушення пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, п. 7.1 ст. 7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та пп. 164.2.17 п. 164.2. ст. 164, п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України.

Вирішуючи справу в частині вимог щодо правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення від 01.08.2011 року № 0004002301 про збільшення суми грошового зобов'язання TOB «Страйдер»з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 3 155 943,48 гривень, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Згідно з п. 3.1.2 акту перевірки, перевіркою повноти визначення валових витрат за період з 01.01.2010 року по 31.03.2011 року встановлено їх завищення всього в сумі 13 243 074,1 грн., в тому числі: за 1 квартал 2010 року у сумі 102 480,7 грн., за 2 квартал 2010 року у сумі 119 480,0 грн., за 3 квартал 2010 року у сумі 158 188,0 грн., за 4 квартал 2010 року у сумі 118 640,0 грн., за 1 квартал 2011 року у сумі 12 744 285,4 грн. В порушення п. 5.1, пп. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», TOB «Страйдер» віднесено до складу валових витрат без доведення їх подальшого використання у власній господарській діяльності вартість інформаційно-консультаційних послуг, отриманих від підприємця -фізичної особи ОСОБА_4 на загальну суму 619 863,7 грн., у тому числі: 1 квартал 2010 року у сумі 102 480,7 грн., 2 квартал 2010 року у сумі 119 480,0 грн., 3 квартал 2010 року у сумі 158 188,0 грн., 4 квартал 2010 року у сумі 118 640,0 грн., 1 квартал 2011 року у сумі 119 275,0 грн. (без ПДВ) без підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, а саме, актів виконаних робіт.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що між TOB «Страйдер» та ФОП ОСОБА_4 укладено договори № 01/01-09 від 05.01.2009 року, від 04.01.2010 року № 04/01-10 та від 04.01.2011 року № 04/01-11 з додатками на надання наступних видів робіт: аналіз фінансової та господарської діяльності підприємства, аналіз ринку та виявлення нових шляхів розвитку підприємства; формування та коригування бізнес-планів підприємства; консультаційні послуги з відповідями на питання, що цікавлять; пошук та підбір необхідної літератури, документів, формування нормативно-правової бази по тематиці консультації; комплексний аналіз фінансово-економічного стану Замовника, оцінка ефективності здійсненних Замовником капіталовкладень; консультації з питань комерційної діяльності підприємства та управління підприємством.

Вирішуючи справу в цій частині суди попередніх інстанцій виходили з того, що фактичне надання послуг з боку ОСОБА_4 на користь позивача підтверджується наступними актами виконаних робіт (наданих послуг): акт б/н від 31.12.2009 року на суму 24 150,70 грн.; акт б/н від 31.01.2010 року на суму 40 640 грн.; акт б/н від 28.02.2010 року на суму 39 490 грн.; акт б/н від 31.03.2010 року на суму 40 430 грн.; акт б/н від 30.04.2010 року на суму 39 350 грн.; акт б/н від 31.05.2010 року на суму 39 700 грн.; акт б/н від 30.06.2010 року на суму 39 550 грн.; акт б/н від 30.07.2010 року на суму 39 720 грн.; акт б/н від 31.08.2010 року на суму 39 277 грн.; акт б/н від 30.09.2010 року на суму 39 641 грн.; акт б/н від 31.10.2010 року на суму 39 420 грн.; акт б/н від 30.11.2010 року на суму 39 600 грн.; акт б/н від 31.12.2010 року на суму 39 620 грн.; акт б/н від 31.01.2011 року на суму 39 900 грн.; акт б/н від 28.02.2011 року на суму 39 655 грн.; акт б/н від 31.03.2011 року на суму 39 720 грн., які не були надані під час перевірки у зв'язку із вилученням у ФОП вказаних документів після проведення перевірки органами податкової міліції.

На виконання умов договору складені звіти з питань, визначених в цих договорах за усі періоди, визначені в актах виконаних робіт.

Послуги, надані згідно зазначених актів, були оплачені позивачем у повному обсязі та включені до складу валових витрат за 1-4 квартали 2010 року та 1 квартал 2011 року.

У зв'язку з чим, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, що факт отримання позивачем інформаційно-консультаційних послуг від його контрагента підтверджується відповідними договорами, які містять усі встановлені діючим цивільним законодавством України істотні умови, актами приймання-передачі таких виконаних робіт (наданих послуг), що містять усі передбаченні ст. 9 Закону України «Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні» обов'язкові реквізити та є належними й достатніми доказами правомірності віднесення цих витрат по таким послугам до валових витрат позивача.

Посилаючись на положення п. 1.32 ст. 1, п. 5.1. ст. 5, пп. 5.2.1. п.5.2 ст. 5, п. 5.3 ст. 5, пп. 5.3.9., п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 3 Господарського кодексу України, п.п. 138.1 ст. 138, абз. «д», п.п. 138.10.1 п. 138.10 ст. 138, п.п. 139.1.9 ст. 139, п. 138.2 ПК України, ст. 1, ч. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 9, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» суди попередніх інстанцій визнали правомірним включення витрати по сплаті інформаційно-консультаційних послуг, наданих ФОП ОСОБА_4

Вирішуючи справу в частині встановленого зазначеним актом перевірки порушення п. 5.1., пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» по факту віднесення до складу валових витрат суму по взаємовідносинам з TOB «КК «Бремексгруп ЛТД» та TOB «КК «Оверест компані ЛТД» на виконання умов договорів поставки № 27/12-01 від 27.12.2010 року та № 27/12 від 27.12.2010 року, суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Так, 27.12.2010 року між позивачем та TOB «КК «Бремексгруп ЛТД» укладено договір поставки № 27/12-01 на виконання якого за видатковими накладними від 03.01.2011 року № 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17 здійснена поставка товару та ТОВ «КК «Бремексгруп ЛТД» видані податкові накладні від 03.01.2011 року № № 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17 при частковій сплаті коштів за отриманий товар.

Також, 27.12.2010 року між позивачем та TOB «КК «Оверест компані ЛТД» укладено договір поставки № 27/12 на виконання якого за видатковими накладними від 03.01.2011 року № № 1, 2, 3, 4, 5 здійснена поставка товару та TOB «КК «Оверест компані ЛТД» в свою чергу видані податкові накладні від 03.01.2011 року № № 1, 2, 3, 4, 5.

Суми по вказаних накладних від 03.01.2011 року № № 1, 2, 3, 4, 5 включені позивачем до складу валових витрат декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року.

Зазначений договір поставки визнаний судами попередніх інстанцій таким, що укладений при дотримані вимог ст. 203 ЦК України та ст. 3 ГК України та визнали безпідставними доводи податного органу щодо нікчемності такої угоди при встановлені оприбуткування позивачем товару та подальшої реалізації ТОВ «Даніель-Бутік», ПП «Антошка», що встановлено постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі № 2а/1570/7282/2011 та № 2а/1570/6982/2011.

У зв'язку з чим, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку, з чим також погоджується колегія суддів касаційної інстанції, що договори постачання укладені позивачем з TOB «КК «Бремексгруп ЛТД» та TOB «КК Оверест компані ЛТД» є дійсними, спрямованими на досягнення економічних результатів та отримання прибутку, всі витрати, пов'язані з оплатою товарів при підтверджені відповідними первинними документами та відповідно позивачем правомірно віднесені витрати по вищевказаним договорам до складу валових витрат підприємства.

Вирішуючи справу в частині вимог щодо правомірності винесення відповідачем податкового повідомлення-рішення № 0004012301 від 01.08.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 2 525 013 грн. 00 коп. по взаємовідносинам з TOB «КК «Бремексгруп ЛТД»та TOB «КК «Оверест компані ЛТД», суди попередніх інстанцій виходили з наступного.

Так, судами прийнято до уваги встановлене фактичне виконання угод з TOB «КК «Бремексгруп ЛТД» та TOB «КК «Оверест компані ЛТД» та сплату позивачем ПДВ в ціні товару при отриманні податкових накладних від контрагентів.

За такого при посилання на п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1. ст. 201, п. 201.4 ст. 201, п. 201.6 ст. 201, п. 201.8 ст. 201, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України встановлене правомірне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинам з TOB «КК «Бремексгруп ЛТД» та TOB «КК «Оверест компані ЛТД».

Крім того, вирішуючи справу в частині вимог щодо правомірності винесення податкового повідомлення-рішення № 0074811704 від 01.08.2011 року, яким збільшено суми грошового зобов'язання TOB «Страйдер» з податку з доходів фізичних осіб на суму 109 052 грн. 08 коп., суди попередніх інстанцій, посилаючись на положення п.п. 4.3.25 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового Кодексу України дійшли до висновку, що позивач не є податковим агентом щодо утримання податку з доходів фізичних осіб з сум, перерахованих підприємством за перевіряємий період на розрахунковий рахунок ФОП ОСОБА_4

За такого посилання відповідача на порушення позивачем п.п. 4.3.25 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп. 165.1.36 п. 165.1 ст. 165 розділу IV Податкового Кодексу України визнані безпідставними та відповідально визнано протиправним визначення позивачу суми грошового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає ці висновки судів попередніх інстанцій правильними і такими, що відповідають вимогам ст. ст. 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

Правомірність та фактичність (товарність) здійснення угод з контрагентами TOB «КК «Бремексгруп ЛТД» та TOB «КК «Оверест компані ЛТД», на думку суду апеляційної інстанції, з чим погоджується колегія суддів касаційної інстанції, також підтверджується обставинами, встановленими постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі № 2а/1570/7282/2011 залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.01.2012 року, постановою Одеського окружного адміністративного суду по справі № 2а/1570/6982/2011, Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 26.04.2012 року по справі № 2а/1570/6985/2011.

Також таке підтверджується відомостями, які містяться в первинних бухгалтерських документах по взаємовідносинам позивача з прямими контрагентами, зокрема договорах поставки № № 3/10 від 02.03.2010 року, 01-05 від 01.01.2010 року, 01/03-10 від 01.03.2010 року, 01/01/11 від 01.01.2011 року, виписками з рахунку з 01.01.2011 року до 30.03.2012 року, платіжному доручені № 413 від 23.05.2011 року, накладних № № 03002, 03009, 03003, 03011, 03012, 01009, 03018, 03010, 03019, 03005, 03008, 03015, 03004, 03016, 03014, від 03.01.2011 року, № 01011 від 01.02.2011 року, податкових накладних № № 2, 9, 3, 11, 12, 17, 5, 14, 4, 15, 13 від 03.01.2011 року, № 30 від 01.01.2011 року, № 28 від 01.02.2011 року.

За таких обставин, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального та процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які б могли б призвести до скасування оскаржуваних рішень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 16.01.2012 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.06.2012 року у справі № 2а/1570/6454/2011 -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.О. Бухтіярова

Судді: М.І. Костенко

І.В. Приходько