Ухвала суду № 27946493, 26.11.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" листопада 2012 р. м. Київ К/9991/37200/11

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

за участю секретаря Зозулі Ю.В.

представників позивача Колісниченко О.Л., Опалько Л.В., Чорногорця Є.А.,

Чуприни Ю.О.

представника відповідача Корнієнка В.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби (правонаступника Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків)

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2009

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011

у справі № 2а-9909/09/2670

за позовом Державного підприємства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»

до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби,

третя особа: Державна податкова інспекція у Шевченківському районі м.Києва,

про визнання недійсними податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011, позов задоволено. Визнано недійсними податкові повідомлення-рішення СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків від 24.01.2009 № 0000204110/0 на суму 5651106,00 грн., від 24.01.2009 № 0000204110/0 на суму 3767404,00 грн. та від 08.04.2009 № 0000204110/1 на суму 3767404,00 грн.

СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та відмовити у задоволенні позову. Посилається на те, що судами не враховано встановлену актом перевірки обставину щодо несплати позивачем до/або одночасно із виплатою дивідендів авансових внесків, нарахованих на суму таких дивідендів, за 9 місяців 2008 року.

Відповідно до ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України судом касаційної інстанції у судовому засіданні здійснено заміну відповідача у справі -Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків на його правонаступника -Окружну державну податкову службу - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»перебувала на обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції у м.Києві по роботі з великими податками.

На виконання Протоколу засідання Координаційної ради у місті Києві №4 від 17.04.2009 позивача було переведено на облік до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва.

Актом невиїзної документальної перевірки своєчасності сплати авансових внесків, нарахованих на суму дивідендів та прирівняних до них платежів, № 6/41-10/24584661 від 13.01.2009 зафіксовано порушення позивачем вимог п.п. 7.8.2 п.7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР, яке полягало у тому, що позивач, прийнявши рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), не сплатив нарахованих на суму дивідендів та задекларованих у декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2008 року до/або одночасно з виплатою дивідендів авансових внесків у сумі 1883702 грн.

На підставі вказаного акта перевірки податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення: №0000204110/0 від 24.01.2009 про визначення позивачеві податкових зобов'язань з податку на прибуток (авансові внески, нараховані на суму дивідендів) на суму 5651106,00 грн., із них 1883702,00 грн. основного платежу та 3767404,00 грн. штрафних санкцій; №0000204110/0 від 24.01.2009 про визначення податкового зобов'язання зі штрафних санкцій в сумі 3767404,00 грн.

Вказані вище податкові повідомлення-рішення мають однакові номери.

Листом №1228/10/41-11 від 05.02.2009 податковий орган просив податкове повідомлення-рішення №0000204110/0 від 24.01.2009 на суму 5651106,00 грн. вважати недійсним, оскільки його було надіслано помилково.

За результатами розгляду первинної скарги позивача на податкові повідомлення-рішення №0000204110/0 від 24.01.2009 відповідач рішенням №3426/10/25-020 від 30.03.2009 залишив без змін податкове повідомлення-рішення №0000204110/0 від 24.01.2009 на суму 3767404,00 грн., проте скаргу в частині правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення №0000204110/0 від 24.01.2009 на суму 5651106,00 грн. не розглядав, зазначивши, що його слід вважати недійсним та таким, що помилково надіслане.

Виходячи з того, що Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ та розробленим на виконання цього закону Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженим наказом ДПА України від 21.06.2001 № 253 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за № 567/5758, не передбачено можливості вважати податкове повідомлення-рішення недійсним з підстав помилкового його надіслання, суд касаційної інстанції вважає за правильне погодитися з судами попередніх інстанцій щодо необхідності скасування помилково надісланого позивачеві податкового повідомлення-рішення № 0000204110/0 від 24.01.2009 на суму 5651106,00 грн.

Податковим повідомленням-рішенням №0000204110/0 від 24.01.2009 та податковим повідомленням-рішенням від №0000204110/1 від 08.04.2009, прийнятим за наслідками оскарження позивачем першого, з метою доведення до платника податку граничного строку сплати податкового зобов'язання, податковим органом визначено штрафні санкції на суму 3767404,00 грн. на підставі п.п. 17.1.9. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.

Підпунктом 17.1.9. п. 17.1 ст. 17 вказаного Закону передбачено обов'язок платника податку сплатити штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу), зокрема, у разі, коли він здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такої виплати.

Підпункт 7.8.2 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) крім випадків, передбачених підпунктом 7.8.5 цього пункту, зобов'язує емітента корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховувати та вносити до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток у розмірі ставки, встановленої пунктом 10.1 статті 10 цього Закону, нарахованої на суму дивідендів, призначених для виплати, без зменшення суми такої виплати на суму такого податку, до/або одночасно із виплатою дивідендів.

З огляду на встановлену судами попередніх інстанцій обставину щодо нездійснення позивачем грошових виплат без попереднього нарахування та сплати авансового внеску з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів, призначених для виплати, суд касаційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки судів про неправомірність визначення позивачеві штрафних (фінансових) санкцій на підставі п.п. 17.1.9. п. 17.1. ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 № 2181-ІІІ.

Податковий орган не довів судам належними доказами те, що позивач, прийнявши рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам) та нарахувавши авансовий внесок з податку на прибуток на суму дивідендів, призначених для виплати, не вніс до бюджету авансовий внесок з податку на прибуток до/або одночасно із виплатою дивідендів.

Судами попередніх інстанцій правильно вказано на безпідставність посилань податкового органу у підтвердження несплати позивачем авансових внесків на дані картки особового рахунку платника податку з огляду на те, що такі дані не є документами первинного обліку, а також на те, що акт перевірки не містить належного опису порушення, зокрема не містить відомостей про здійснену позивачем переплату, визначену у в декларації з податку на прибуток за 2007 рік, та про будь-яку сплату позивачем авансових внесків, коли і на які підрозділи сплачувався консолідованим платником податку авансовий внесок з податку на прибуток та коли саме настав строк прострочення сплати авансового внеску.

При цьому судами взято до уваги складений ДПІ у Шевченківському районі м.Києва акт про результати виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 по 30.06.2009, яким не встановлено завищення чи заниження задекларованих позивачем податкових зобов'язань з авансових внесків з податку на прибуток, нарахованого на суму дивідендів, в тому числі і за 9 місяців 2008 року.

Зважаючи на відсутність підстав для висновку про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Окружної державної податкової служби -Центрального офісу з обслуговування великих платників податків Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2011 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло