Ухвала суду № 27946255, 29.10.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"29" жовтня 2012 р. м. Київ К-13938/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Ланченко Л.В.

Нечитайла О.М.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції

на постанову Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2008

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009

у справі № 7-а-226-4855 (22-а-8220/08/9104)

за позовом Кредитної спілки «Фаворит»

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинним податкового повідомлення -рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2008, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009, позов задоволено у повному обсязі. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 24.10.2007 № 0000262200/3.

Тернопільська ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення про відмову у позові. Посилається на порушення судами норм матеріального права: п. 1.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2, п.п. 7.11.4, п.п. 7.11.10 п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про Реєстр неприбуткових установ і організацій, затвердженого наказом ДПА України від 11.07.1997 № 232 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.08.1997 за № 291/2095.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено такі обставини.

Підставою для визначення позивачеві спірним податковим повідомленням-рішенням податкового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 79254,87 грн., у тому числі 52723,25 грн. основного платежу та 26531,62 грн. штрафних санкцій, слугували висновки перевірки, викладені в акті від 20.04.2007 № 3996/22-222/33949987 за період з 18.01.2006 по 31.12.2006, про порушення позивачем вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР та п.п. «б»п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 №2181-ІІІ. Порушення полягало у тому, що Тернопільською філією Кредитної спілки «Фаворит»занижено валовий доход на суму процентів за кредит та комісійної винагороди по виданих кредитах та не подано декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2006 року.

Податковий орган вважає, що оскільки філія кредитної спілки не включена до Реєстру неприбуткових установ і організацій, затвердженого наказом ДПА України від 11.07.1997 № 232 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.08.1997 за № 291/2095, та в силу вимог п.п. 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є платником податку на прибуток, то така філія має оподатковувати доход та звітувати на загальних підставах.

Кредитна спілка «Фаворит»є неприбутковою організацією відповідно до ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки»від 20.12.2001 № 2908-III, яка рішенням Жовтневої МДПІ від 28.01.2006 № 141 внесена до Реєстру неприбуткових організацій.

Тернопільська філія є структурним підрозділом Кредитної спілки «Фаворит»та не є юридичною особою. Філія взята на облік в Тернопільській ОДПІ 17.01.2006 на підставі заяви форми 1-ОПП за місцезнаходженням філії.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами норм матеріального права, на які посилається податковий орган у касаційній скарзі, та вважає, що суди повно встановили обставини та надали їм правову оцінку на підставі норм законодавства, що підлягали застосуванню до спірних відносин.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки»від 20.12.2001 № 2908-III кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Оскільки філія є структурним підрозділом юридичної особи -неприбуткової організації (фінансової установи, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом), включеної до Реєстру неприбуткових організацій, і така філія створена рішенням Спостережної ради кредитної спілки з метою задоволення потреб членів спілки, що проживають у географічній віддаленості від її місцезнаходження, тобто фактично здійснює діяльність з надання фінансових послуг, передбачених Законом України «Про кредитні спілки»від імені та в інтересах кредитної спілки, то на таку діяльність філії поширюється порядок оподаткування неприбуткових установ і організацій, передбачений п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 № 334/94-ВР (чинного на час виникнення спірних відносин) (далі Закон № 334/94-ВР).

При цьому не внесення такої філії до Реєстру неприбуткових організацій не покладає на філію обов'язок здійснювати оподаткування доходів та звітування на загальних підставах.

Системний аналіз ст. 1 Закону України «Про кредитні спілки»та ст.ст. 80, 83, 95 Цивільного кодексу України дозволяє дійти висновку, що організацією є юридична особа, а філія такої юридичної особи - відокремленим підрозділом юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Відтак, згідно із п.п. 7.11.10. п. 7.11 ст. 7 Закону № 334/94-ВР з метою оподаткування до Реєстру неприбуткових організацій мають бути внесені всі неприбуткові організації (юридичні особи), які звільняються від оподаткування згідно з положеннями цієї статті, а обов'язок вносити філії таких неприбуткових організацій до вказаного реєстру Законом не передбачено.

Порядок оподаткування доходів філії кредитної спілки (неприбуткової організації) буде залежати від виду таких доходів неприбуткових установ і організацій, визначених у Законі № 334/94-ВР.

Згідно із п.п. «в»п.п. 7.11.1. п. 7.11 ст. 7 Закону № 334/94-ВР ця стаття застосовується до неприбуткових установ і організацій, які є, зокрема, кредитними спілками, створеними у порядку, визначеному законом.

Відповідно до абз. 3 п.п. 7.11.4. п. 7.11 ст. 7 Закону № 334/94-ВР від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці «в»підпункту 7.11.1, отримані у вигляді доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів), зокрема, кредитних спілок.

При цьому абзац 2 п.п. 7.11.13 п. 7.11 ст. 7 Закону № 334/94-ВР під терміном «пасивні доходи»розуміє доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті.

Відповідно до п. 1.10 ст. 1 Закону № 334/94-ВР проценти - доход, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включаються, зокрема, платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит; платіж за використання коштів, залучених у депозит. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум.

Суд касаційної інстанції не може погодитися з позицією податкового органу, викладеною у касаційній скарзі, про те, що доходи у вигляді плати за ведення кредитних справ у розмірі 2 % від суми отриманої по кредитах «Простий як 2+2»не належать до доходів, які згідно із п.п. 7.11.4 п. 7.11 звільняються від оподаткування, з огляду на таке.

Частина 2 ст. 21 Закону України «Про кредитні спілки»надає кредитній спілці право самостійно встановлювати: розмір плати (процентів), яка розподіляється на пайові членські внески та нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки; розмір плати (процентів) за користування кредитами, наданими кредитною спілкою; ціни (тарифи) на послуги, що надаються кредитною спілкою; види кредитів, що надаються кредитною спілкою, умови надання та строки повернення кредитів.

Оскільки плата за ведення кредитної справи встановлена не у твердій сумі, а у процентному відношенні до загальної суми кредиту, то така плата за ведення кредитної справи за договорами позики є платою за використання отриманих кредитних коштів, тобто є процентами у розумінні Закону № 334/94-ВР, а відтак і пасивними доходами, отриманими від здійснення основної діяльності, що згідно із п.п. 7.11.4 п.7.11 ст.7 цього Закону звільняються від оподаткування податком на прибуток.

Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення -без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2211, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Тернопільської області від 21.03.2008 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.11.2009 -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою про перегляд даної ухвали, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.В. Ланченко

О.М. Нечитайло