Постанова № 27945632, 04.12.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2012 року Справа № 2а/2370/4385/2012

10 год. 15 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого -судді: Паламар П.Г.,

при секретарі: Булаєнко О.О.,

за участю представника позивача Грязона Р.М. - за довіреністю, представника відповідача Власенко В.В. - за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Авторемонтно-агрегатного заводу Черкаської облспоживспілки до державної податкової інспекції в м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

13 листопада 2012 року Авторемонтно-агрегатний завод Черкаської облспоживспілки (далі -позивач, АРАЗ ОСС) звернувся до суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області (далі - відповідач) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 03.03.2012 року № 381.

В обґрунтування заявлених вимог представник позивача зазначив, що державною податковою інспекцією у м. Черкасах на адресу позивача направлена податкова вимога, в якій визначено податковий борг на загальну суму 11 125 грн. 10 коп.

11.11.2012 року позивач довідався, що відповідач подав до суду позов про стягнення податкового боргу в сумі 232 104 грн. 58 коп., підставою для подання якого відповідач зазначив виставлення податкової вимоги від 03.03.2012 року № 381.

Представник позивача вважає дії відповідача протиправними, виходячи з того, що до 01.07.2012 року діяла редакція п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України (далі -ПКУ), відповідно до якої у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги, яка не дає однозначної відповіді на питання, чи виставляється нова податкова вимога у випадку збільшення розміру податкового боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові та зазначивши, що станом на день звернення до суду позивач не має податкового боргу у сумі 11 125 грн. 10 коп. за вказаними у податковій вимозі № 381 від 03.03.2012 року кодами бюджетної класифікації.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила в їх задоволенні відмовити в повному обсязі з підстав, викладених в запереченні та зазначила, що оскаржувана податкова вимога від 03.03.2012 року № 381 відповідає вимогам чинного законодавства, а тому винесена правомірно у відповідності до ст. 59 ПКУ.

Крім того, відповідач зазначає, що відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПКУ, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

Позивач зареєстрований, як юридична особа, виконавчим комітетом Черкаської міської ради 14.01.1992 року, ідентифікаційний код 01734514.

Підпункт 14.1.153 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначає поняття податкової вимоги, як письмової вимоги органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. (абзац 2 п. 59.3 ст. 59 Кодексу).

Відповідно до п.п. 4.1. п.4 Наказу від 24.12.2010 року № 1037 «Про затвердження порядку направлення органами державної податкової служби податкових вимог платникам податків» (далі -Наказ № 1037) податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення встановленого Кодексом граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Внаслідок несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов'язання відповідачу направлено податкову вимогу № 381 від 03.03.2012 року, яка отримана головним бухгалтером, про що свідчить її підпис на податковій вимозі.

Пунктом 59.5 ст. 59 ПКУ визначено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, що постановою Черкаського окружного адміністративного суду по справі №2а/2370/698/2012 від 03.04.2012 року скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах № 00000762301 та № 00000772301 від 23.02.2012 року.

ДПІ у м. Черкасах Черкаської області оскаржила дане рішення в апеляційному порядку.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2012 року апеляційна скарга ДПІ у м. Черкасах Черкаської області задоволена, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 03.04.2012 року скасована та прийнята нова постанова, якою в задоволенні адміністративного позову Авторемонтно-агрегатного заводу Черкаської облспоживспілки до державної податкової інспекції в м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.

Вказана постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сили в день її проголошення, а саме 14.06.2012 року, а тому грошові зобов'язання, визначені вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, стали узгодженими.

Відповідно до п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковим боргом визнається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пункт 6 наказу № 1037 містить вичерпний перелік підстав, з яких податковий орган може відкликати податкову вимогу, а саме, податкова вимога вважається відкликаною:

- у день, протягом якого відбулося самостійне погашення суми податкового боргу платником податків або органом стягнення у повному обсязі;

- з дня прийняття контролюючим органом рішення про скасування податкової вимоги;

- з дня надходження до платника податків податкової вимоги, яка містить зменшену контролюючим органом або судом суму податкового боргу, визначену в раніше направленій податковій вимозі;

- у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі.

Судом встановлено, що позивачем не надано суду доказів про погашення у повному об'ємі податкового боргу по податковій вимозі № 381 від 03.03.2012 року.

Відповідно до п. 60.6 ст. 60 ПКУ якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що спірна податкова вимога винесена у відповідності до вимог діючого законодавства і відкликанню не підлягає.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Докази надані позивачем не підтверджують обставини, на які він посилається в адміністративному позові, та були спростовані доводами відповідача, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та в матеріалах справи.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 -163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку ст.ст.184-187 КАС України.

Суддя П.Г. Паламар