Постанова № 27945325, 06.11.2012, Миколаївський окружний адміністративний суд

Дата ухвалення
06.11.2012
Номер справи
2а-3383/12/1470
Номер документу
27945325
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

06.11.2012 р. справа № 2а-3383/12/1470

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в порядку письмового провадження розглянув адміністративну справу

за позовомФГ "Перлина степу", вул. Миколи Аркаса, 67, м. Баштанка, Баштанський район, Миколаївська область, 56101

доБаштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, вул. М. Аркаса, 2, м. Баштанка, Миколаївська область, 56101 провизнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень від 19.12.11 р. № 0000422301, від 20.03.12 р. № 0000102301, визнання протиправним і скасування рішення № 7 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування В С Т А Н О В И В:

До суду з адміністративним позовом звернулось фермерське господарство "Перлина степу" (далі - позивач) до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (далі - відповідач, МДПІ).

В адміністративному позові позивач просить суд визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 грудня 2011 р. № 0000422301 і від 20 березня 2012 р. № 0000102301, а також визнати протиправним і скасувати рішення № 7 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, оскільки вважає, що МДПІ безпідставно визначила йому податкові зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) і позбавила спеціального режиму оподаткування, адже він є сільськогосподарським товаровиробником, а податкове законодавство не пов'язує можливість перебування платника податку на спеціальному режимі оподаткування ПДВ із наявністю зареєстрованих договорів оренди землі, визначальним чинником, на його думку, є виробництво сільгосппродукції.

Відповідач позов не визнав, подав заперечення (а. с. 83-88), в яких вказав на відсутність у позивача договорів оренди земельних ділянок, які зареєстровані належним чином, що виключає перебування позивача на спеціальному режимі оподаткування ПДВ в 2010-2011 р.р.

В судове засідання призначене на 6 листопада 2012 р. сторони не прибули, але подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності в порядку письмового провадження (а. с. 111-112).

Відповідно до ст. 122 ч. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Враховуючи те, що і позивач і відповідач скористались своїм правом на розгляд справи за їх відсутності, в порядку письмового провадження, а також враховуючи те, що їх доводи викладені в позові і запереченнях, суд вважає, що маються підстави, передбачені вищенаведеною статтею, для розгляду справи в письмовому провадженні.

Дослідивши подані сторонами письмові докази, суд встановив наступні обставини, яким він надає таку правову оцінку.

Позивач як юридична особа зареєстрований Баштанською районною державною адміністрацією Миколаївської області 3 листопада 1992 р., з 6 лютого 2009 р. перебуває на спеціальному режимі оподаткування ПДВ, як сільськогосподарське підприємство (а. с. 13-16).

МДПІ в листопаді 2011 р. проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1 жовтня 2008 р. до 30 вересня 2011 р. Результати перевірки оформлені актом від 5 грудня 2011 р. № 377/23-20885354 (далі - акт перевірки) (а. с. 17-43).

Серед інших, зафіксованих актом перевірки порушень, які позивачем не оспорюються, МДПІ встановлено порушення ст. 81 п. 81.1., 81.2., 81.6., ст. 11 п. 11.29. Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 209 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено ПДВ на загальну суму 98953,0 грн.

На підставі акту перевірки, 19 грудня 2011 р. відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000422301, яким визначив позивачу податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 98953,0 грн. і застосував штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 21468,0 грн. (а. с. 45).

20 грудня 2011 р. відповідач прийняв рішення № 7 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування (а. с. 46-47).

Позивач в адміністративному порядку оскаржив податкове повідомлення-рішення від 19 грудня 2011 р. № 0000422301 до Державної податкової служби у Миколаївській області, яка залишила скаргу без задоволення і збільшила грошове зобов'язання на 10413,60 грн. (а. с. 54-57).

20 березня 2012 р. на підставі наведеного рішення Державної податкової служби у Миколаївській області відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000102301, яким визначив позивачу податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 8332,0 грн. і застосував штрафну (фінансову) санкцію в розмірі 2081,60 грн. (а. с. 58).

Як слідує із змісту акту перевірки, підставою для прийняття відповідачем спірних податкових повідомлень-рішень і рішення № 7 про виключення сільськогосподарського підприємства з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, стало виробництво позивачем продукції на землі, використання якої не ґрунтується на правових підставах, внаслідок відсутності у позивача зареєстрованих договорів оренди земельних ділянок, а тому питома вартість продукції, виготовленої на власних землях менше 75%, що виключає можливість використання позивачем спеціального режиму оподаткування ПДВ. Позивач не заперечив проти відсутності державної реєстрації договорів, зазначивши, що в даному спорі правове значення має тільки факт виробництва ним сільгосппродукції.

Суд вважає, що відповідач вірно встановив фактичні обставини та надав їм вірну правову оцінку, а доводи позивача не ґрунтуються на вимогах законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Так, відповідно до ст. 81 п. 81.1. Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 81.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно ст. 81 п. 81.6. Закону України "Про податок на додану вартість", сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

Як визначено ст. 81 п. 81.2. Закону України "Про податок на додану вартість", згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

Аналогічні за змістом норми містять ст. 209 п. 209.1., 209.2., 209.6. ПК України.

Таким чином, змістом спеціального режиму оподаткування є створення сільськогосподарському підприємству сприятливих умов оподаткування, в даному випадку шляхом звільнення від сплати ПДВ до бюджету.

Слід відмітити, що сільськогосподарським є не будь-яке підприємство, що займається виробництвом сільськогосподарської продукції, законодавцем встановлені певні вимоги до таких підприємств.

Так, з аналізу ст. 81 п. 81.6. Закону України "Про податок на додану вартість" і ст. 209 п. 209.6. ПК України можна зробити висновок про те, що сільськогосподарським є підприємство, яке відповідає сукупності наступних критеріїв:

- основним видом діяльності такого підприємства повинно бути виробництво сільськогосподарських товарів (послуг);

- такі товари (послуги) повинні вироблятись на власних або орендованих виробничих потужностях (за термінологією Закону України "Про податок на додану вартість"), основних фондах (за термінологією ПК України);

- сільськогосподарські товари (послуги) повинні становити не менше 75% вартості всіх товарів (послуг).

Лише при дотриманні всіх перелічених вище умов, підприємство вважається сільськогосподарським і отримує право обрати спеціальний режим оподаткування ПДВ, який звільняє його від обов'язку сплати ПДВ до бюджету.

Згідно ст. 302 п. 302.1. ПК України, об'єктом оподаткування податком для сільськогосподарських товаровиробників є площа сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ), що перебуває у власності сільськогосподарського товаровиробника або надана йому у користування, у тому числі на умовах оренди.

Перевіркою позивача встановлено, що позивач здійснює сільськогосподарську діяльність на земельних ділянках, які частково належать йому на праві власності, а частково використовуються на підставі договорів оренди. В матеріалах справи маються видані позивачу державний акт на право постійного користування землею і державний акт на право довічного успадковуваного володіння землею на земельні ділянки 41,4 га і 8,5 га (а. с. 66-67). На аркуші 28 акту перевірки (а. с. 30 зворот) зафіксовано, що протягом 2010-2011 р.р. позивач використовував 154,93 і 157,24 га відповідно на підставі договорів оренди, які не пройшли державної реєстрації. За підрахунками МДПІ, в період, за який позивачу нараховані податкові зобов'язання, в загальній площі землі, орендовані площі складають: 2010 р. - 78,05%, а власна земля - 21,95%; 2011 р. - 75,91%, власна земля - 24,09%. (а. с. 31 зворот). На аркушах 25-26 акту перевірки (а. с. 29 і зворот) наведений розрахунок питомої вартості сільськогосподарської продукції, виробленої на власних землях і на землях, право користування якими позивачем належним чином не оформлено. Так, з цього розрахунку вбачається, що в 2010-2011 р.р. питома вартість продукції, виробленої на землях, на які позивач має права, складає менше 75%, в той час, як за ст. 81 п. 81.6. Закону України "Про податок на додану вартість" і ст. 209 п. 209.6. ПК України, питома вага продукції, виробленої на власних або орендованих землях повинна складати не менше 75%.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Законодавство України містить низку норм, які встановлюють певні особливості набуття прав та такий об'єкт як земля, її використання, тощо. Стосовно спору, який розглядається судом, такі особливості полягають в наступному.

Стаття 792 ч. 2 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначає що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 18 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

За правилами ст. 210 ЦК України, правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації.

Така ж норма встановлена ст. 640 ч. 3 ЦК України - договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.

Отже, згідно ЦК України та Закону України "Про оренду землі", договір оренди земельної ділянки підлягає обов'язковій державній реєстрації і є чинним (укладеним) з моменту державної реєстрації.

Процедура державної реєстрації встановлена Порядком державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 р. № 2073 і постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1088 Про створення єдиної системи державної реєстрації земельних ділянок, нерухомого майна та прав на них у складі державного земельного кадастру.

Оскільки договори оренди земельної ділянки позивача не зареєстровані у встановленому порядку, вони, в силу вищенаведених приписів законодавства, вважаються нечинними (не укладеними) і, відповідно, не потягли за собою настання правових наслідків.

Як вже зазначалось судом, одним з обов'язкових критеріїв віднесення підприємства до категорії сільськогосподарських, є виробництво продукції на власних та/або орендованих землях і вартість такої продукції повинна складати 75% від загальної вартості всієї продукції.

В даному випадку, передумовою виникнення податкових правовідносин в частині можливості використання позивачем спеціального режиму оподаткування ПДВ, є додержання ним вимог цивільного законодавства щодо реєстрації договорів оренди.

Позивач не здійснив обов'язкової державної реєстрації договорів оренди земельної ділянки, а тому використання позивачем цієї частини землі не ґрунтується на жодних правових підставах, отже, вироблена на цих землях продукція не може включатись до складу вартості продукції, оскільки ст. 81 п. 81.6. Закону України "Про податок на додану вартість" і ст. 209 п. 209.6. ПК України визначає, що до розрахунку приймається тільки та продукція, яка вироблена на власних або орендованих землях. Оскільки частка продукції, яка вироблена позивачем на власній землі складає менше 75%, позивач не відповідає критеріям сільськогосподарського підприємства і безпідставно в 2010-2011 р. користувався спеціальним режимом оподаткування ПДВ, а тому МДПІ вірно нарахувала йому податкові зобов'язання з ПДВ, які підлягають сплаті до бюджету.

Стаття 123 п. 123.1. ПК України передбачає, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

На підставі цієї норми МДПІ нарахувала позивачу штраф в сумі 21468,0 грн. і 2081,60 грн.

Оскільки відповідач вірно встановив, що позивач порушив вимоги податкового законодавства, які висуваються до сільськогосподарських підприємств, на підставі ст. 209 п. 209.11. пп. "б" і п. 209.12. пп. "б" ПК України прийняв обґрунтоване рішення про виключення позивача з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування.

Доводи позивача про те, що відсутність реєстрації договорів оренди обумовлена об'єктивними чинниками, як то: висока ціна реєстрації, несвоєчасне прийняття спадщини орендодавцями, або їх смерть, тривала процедура отримання спадкоємцями правовстановлюючих документів, не можуть бути взяті до уваги, оскільки вони не мають правового значення, а крім того, позивач не подав і доказів намагання зареєструвати договори.

За правилами ст. 2 ч. 3 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З огляду на встановлені обставини справи, суд вважає, що відповідач правомірно зробив висновок про заниження позивачем ПДВ і визначив йому суму цього податку і застосував штраф, а також виключив з реєстру суб'єктів спеціального режиму оподаткування, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя А. О. Мороз

Часті запитання

Який тип судового документу № 27945325 ?

Документ № 27945325 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 27945325 ?

Дата ухвалення - 06.11.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 27945325 ?

Форма судочинства - Адміністративне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 27945325 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Відомості про судове рішення № 27945325, Миколаївський окружний адміністративний суд

Судове рішення № 27945325, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 06.11.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.

Судове рішення № 27945325 відноситься до справи № 2а-3383/12/1470

Це рішення відноситься до справи № 2а-3383/12/1470. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система дозволяє пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість докладного налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 27945146
Наступний документ : 27945336