Постанова № 27945251, 29.11.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2012 р. м. Львів № 2а-5858/12/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Еко-Дім»до державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області ДПС про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Еко-Дім»(даті -ПАТ ХК «Еко-Дім») звернулось до державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської області Державної податкової служби (далі -ДПІ у Личаківському районі м. Львова) про визнання нечинними та скасування податкового повідомлення-рішення № 0001832320/5999 від 05.06.2012 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 375000,00 грн., у т.ч. 250000,00 грн. за основним платежем та 125000,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями. Зміст правової позиції позивача, з урахуванням позовної заяви та додаткових письмових пояснень до неї, зокрема пояснень від 10.10.2012 року, зводиться до наступного. Акт податкового органу за результатами перевірки його контрагента не є підставою для висновку про неможливість реального здійснення господарських операцій між позивачем та цим підприємством. Позивач наголосив на недопустимості такого підходу податкового органу до оцінки правомірності формування ним податкового кредиту, позаяк підприємство не може автоматично бути правопорушником на тій лише підставі, що порушення податкового законодавства міг допустити його контрагент, тим більше, якщо зі своєї сторони воно діяло у відповідності із вимогами закону. На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, представник позивача на вимогу суду долучив первинні документи, оформлені по факту виконання приватним підприємством «Будівельні матеріали плюс ЛВ»будівельних робіт на замовлення ПАТ ХК «Еко-Дім», а також докази наступної передачі останнім цих робіт своєму замовнику. Представник позивача пояснив, що під час перевірки ті ж документи було надано і посадовим особам податкового органу, проте вони не надали їм належної правової оцінки, що у підсумку призвело до безпідставних висновків про нікчемність правочинів та прийняття неправомірних податкових повідомлень-рішень, про скасування яких заявлено цей позов. Долучені до матеріалів справи документи, на думку позивача, повністю спростовують висновки відповідача про фіктивність господарських операцій, а тому прийняті на їх основі податкові повідомлення-рішення є протиправним і підлягають скасуванню. Представник позивача подав клопотання про розгляд справи без його участі, просив позовні вимоги задовольнити повністю з підстав, викладених у позовній заяві та письмових доповненнях до неї.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву від 30.08.2012 року, зміст яких зводиться до такого. Спірне податкове повідомлення-рішення прийнято внаслідок позапланової виїзної перевірки ПАТ «Холдингова компанія «Еко-Дім»на предмет взаємовідносин з ПП «Галичторог»та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»за період з 01 січня по 31 грудня 2011 року, яка оформлена актом № 102/22-10/0539351 від 22.05.2012 року. Під час цієї перевірки з'ясувалось, що контрагент позивача -ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ», не мав можливостей для ведення господарської діяльності в силу відсутності для цього необхідного обсягу виробничих потужностей, основних фондів та трудових ресурсів. Підставою для такого висновку став акт ДПІ у Сихівському районі м. Львова № 178/23-209/37741019 від 10.02.2012 року, складений за наслідками проведеної перевірки ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»з питань дотримання податкового валютного та іншого законодавства за період з 20.05.2011 року по 14.11.2011 року. В цьому акті зазначено, зокрема, про те, що основним постачальником ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»було ПП «Промекспо». Останнє, судячи з відомостей системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в розрізі контрагентів, мало відносини з сумнівними підприємствами, діяльність яких також виходить за межі правового поля. Крім того, податковий орган зазначив про кримінальну справу, яку розслідує слідчий відділ УСБ України у Львівській області стосовно посадових осіб ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»за ознаками злочину, передбаченого у статті 205 Кримінального кодексу України. У підсумку орган ДПС ствердив, що створення та діяльність ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»мали на меті неправомірне надання податкової вигоди іншим суб'єктам шляхом документального оформлення фінансово -господарських операцій, яких у дійсності не було. На основі наведених обставин відповідач, у свою чергу, також ствердив, що правочини, які укладали ПАТ «ХК «Еко-Дім»та ПП «Будвельні-матеріали-плюс ЛВ»не спричинили реального настання правових наслідків, які ними обумовлювались, і господарських операцій стосовно виконання ремонтно-будівельних робіт на підставі таких правочині насправді не було. Саме з таких мотивів податковий орган прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення, і на його думку підстав для його скасування немає.

Суд на підставі частини шостої статті 128 КАС України розглянув справу у порядку письмового провадження.

Суд з'ясував зміст позовних вимог та заперечень на позов, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, оцінив їх в сукупності і встановив наступні фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини:

ПАТ «ХК «Еко-Дім»зареєстроване як юридична особа державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради і перебуває на обліку платників податків у ДПІ у Личаківському районі м. Львова.

У 2011 році позивач уклав шість договорів субпідряду з ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ», предметом яких є виконання ремонтно-будівельних робіт на території міста Львова, а саме:

1) договір субпідряду № 9/09 від 31.08.2011 року, відповідно до умов якого ПАТ «ХК «Еко-Дім»(за договором Підрядник) доручає, а ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»(за договором -Субпідрядник) зобов'язується своїми або залученими силами і засобами здійснити на умовах цього договору виконання робіт по виготовленню арматурних сіток -каркасів, влаштуванню і розбиранню опалубки перекриття на будівництві багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими громадськими приміщеннями на вул. Варшавській, 191-193 у м. Львові. Вартість робіт, відповідно до п. 4.1 умов цього договору, становить 892774,80 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 148795,80 грн. (а.с. 26-29). Виконання договірних зобов'язань підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року та актом приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року на суму 892774,80 грн. (а.с. 56-58);

2) договір субпідряду № 10/10 від 30.09.2011 року, відповідно до умов якого ПАТ «ХК «Еко-Дім»(за договором Підрядник) доручає, а ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»(за договором -Субпідрядник) зобов'язується своїми або залученими силами і засобами здійснити на умовах цього договору виконання робіт по виготовленню арматурних сіток -каркасів, влаштуванню і розбиранню опалубки перекриття на будівництві багатоквартирного житлового будинку на проспекті Червоної Калини на території громадського центру «Сихів»в м. Львові. Вартість робіт за умовами даного договору становить 457225,20 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 76204,20 грн. (а.с. 30-33). Результати виконання договірних зобов'язань за даним договором відображено у довідці про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року на загальну суму 457225,2 грн. в т.ч. ПДВ в сумі 76204,2 грн. та актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2011р. на таку ж суму (а.с. 59-61);

3) договір субпідряду № 11/10 від 30.09.2011 року, згідно з умовами якого ПАТ «ХК «Еко-Дім»(за договором Підрядник) доручає, а ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»(за договором -Субпідрядник) зобов'язується своїми або залученими силами і засобами здійснити на умовах цього договору виконання робіт по виготовленню арматурних сіток -каркасів, влаштування і розбирання опалубки перекриття на будівництві багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими громадськими приміщеннями на вул. Перфецького, 2А у м. Львові. Відповідно до п. 4.1 зазначеного договору вартість робіт становить 150000 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 25000 грн. (а.с. 34-37). Виконання Субпідрядником взятих за цим договором зобов'язань підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за жовтень 2011 року на загальну суму 150000,00грн., в т.ч. ПДВ 25000,00грн. та актом приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2011 року на обумовлену суму (а.с. 62-63).

4) договір субпідряду № 15/12 від 01.12.2011 року, згідно з умовами якого ПАТ «ХК «Еко-Дім»(за договором Підрядник) доручає, а ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»(за договором -Субпідрядник) зобов'язується своїми або залученими силами і засобами здійснити на умовах цього договору виконання робіт по виготовленню арматурних сіток -каркасів, влаштування і розбирання опалубки перекриття та колон на будівництві багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими громадськими приміщеннями на вул. Варшавській, 191-193 у м. Львові. Відповідно до п. 4.1 зазначеного договору вартість робіт становить 1159749,60 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 193291,60 грн. (а.с. 38-41). По факту виконання ремонтно-будівельних робіт за цим договором сторони підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2011 року на загальну суму 1159749,60 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 193291,60 грн. та акт приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2011 року на таку ж суму (а.с. 67-69);

5) договір субпідряду № 14/12 від 01.12.2011 року, згідно з умовами якого ПАТ «ХК «Еко-Дім»(за договором Підрядник) доручає, а ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»(за договором -Субпідрядник) зобов'язується своїми або залученими силами і засобами здійснити на умовах цього договору виконання робіт по виготовленню арматурних сіток -каркасів, влаштуванню і розбиранню опалубки перекриття та колон на будівництві багатоквартирного житлового будинку на проспекті Червоної Калини на території громадського центру «Сихів»у м. Львові. Відповідно до п. 4.1 зазначеного договору вартість робіт становить 1159737,60 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 193289,60 грн. (а.с. 42-45). Результати виконаних за цим договором будівельних робіт відображено в довідці про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2011 року типово форми № КБ-3 на загальну суму 1159737,60 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 193289,60 грн. та в акті приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2011 року типової форми № КБ-2 на таку ж суму (а.с. 64-66).

6) договір субпідряду № 12/12 від 01.12.2011 року, відповідно до якого ПАТ «ХК «Еко-Дім»(за договором -Підрядник) доручає, а ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»(за договором - Субпідрядник) зобов'язується своїми або залученими силами і засобами здійснити на умовах цього договору виконання робіт по виготовленню арматурних сіток -каркасів, влаштуванню і розбиранню опалубки перекриттів та колон, прокладанню трубопроводів з поліетиленових труб на будівництві багатоквартирного житлового будинку з вбудовано-прибудованими громадськими приміщеннями на вул. Перфецького, 2А у м. Львові. Відповідно до п. 4.1 умов зазначеного договору вартість робіт становить 642870 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 107145 грн. (а.с. 46-49). По факту виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2011 року типово форми № КБ-3 на загальну суму 1159737,60 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 193289,60 грн. та в акті приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2011 року типової форми № КБ-2 на таку ж суму (а.с. 70-72).

Вартість ремонтно-будівельних робіт, виконаних на умовах перелічених вище договорів субпідряду ПАТ «ХК «Еко -Дім»оплатило, на підтвердження чого представник позивача долучив копії платіжних доручень (а.с. 159-171). По факту виконання замовлених робіт, про що складено згадані вище довідки типової форми № КБ-3 та акти приймання підрядних робіт типової форми № КБ-2, ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»виписало ПАТ «ХК «Еко-Дім»податкові накладні: № 29 від 30.09.2011 року на суму 892774,80 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 148795,80 грн.; № 75 від 31.0.2011 року на суму 457225,20 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 76204,20 грн.; № 76 від 31.10.2011 року на суму 150000 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 25000 грн.; № 52 від 29.12.2011 року на суму 1159749,60 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 193291,60 грн.; № 54 від 29.12.2011 року на суму 1159737,76 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 193289,63 грн.; № 53 від 29.12.2011 року на суму 642870 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 107145 грн. (а.с. 50-55).

Договори субпідряду, про які зазначено вище, ПАТ «ХК «Еко-Дім»уклало з метою виконання своїх договірних зобов'язань, відтак ремонтно-будівельні роботи, які виконані відповідно до умов згаданих вище договорів субпідряду, надалі включено до робіт, виконати які ПАТ «ХК «Еко-Дім»зобов'язалось відповідно до наступних договорів:

- договір від 06.12.2010 року № 6/12 про передачу прав на виконання функцій замовника будівництва, умови якого регулюють відносини сторін з приводу будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул. Варшавській, 191-193 у місті Львові. Виконані за цим договором роботи приймались відповідно до довідки про вартість виконаних будівельних робіт за вересень 2011 року та акта приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2011 року (а.с. 228-238);

- договір субпідряду № 21-07 від 01.07.2010 року, укладений між Корпорацією будівельних підприємств «Галичартбуд»(Генпідрядник) та ВАТ «Пересувна механізована колона № 9»(Субпідрядник, правонаступником якої є ПАТ «ХК «Еко-Дім», у зв'язку з чим сторони підписали додаткову угоду до цього договору (а.с. 275). Предметом цього договору є виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку на проспекті Червоної Калини на території громадського житлового центру «Сихів» у м. Львові. Про виконані роботи, що обумовлені цим договором, сторони підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року та акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року (а.с. 255-274);

- договір підряду № 22-10 від 22.10.2010 року, укладений між Корпорацією будівельних підприємств «Галичартбуд»(Генпідрядник) та ПАТ «ХК «Еко-Дім»стосовно виконання будівельно-монтажних робіт по будівництву багатоквартирного житлового будинку з вбудованими -прибудованими приміщеннями по вул. Перфецького, 2А у м. Львові. Про виконані роботи сторони підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року та акт приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2011 року (а.с. 239-253).

Загальна вартість будівельно-монтажних робіт, які виконало ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»становить 4462357 грн., у т.ч. ПДВ в сумі 743726,20 грн., який позивач, на підставі перелічених вище податкових накладних, відніс до складу податкового кредиту за вересень, жовтень та грудень 2011 року.

З 27.04.2012 року по 15.05.2012 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова провела позапланову виїзну перевірку ПАТ «Холдингова компанія «Еко -Дім» з питань взаємовідносин з ПП «Галичторг»та ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»за період з 01.01.2011 року по 31.12.2011 року, у результаті якої склала акт № 102/22-10/105393518 від 22.05.2012 року (далі -акт перевірки від 22.05.2012 року).

Під час цієї перевірки податковий орган взяв до уваги як первинну документацію (договори з ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ», довідки про вартість виконаних робіт та акти приймання цих робіт, про які зазначено вище, відомості бухгалтерського обліку), так і дані Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПС України, згідно з якою встановлено розбіжність в складі податкового кредиту позивача в порівнянні з ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»на суму 250000 грн., у т.ч. за вересень 2011 року -на суму 148795,80 грн., за жовтень 2011 року на суму 101204,20 грн.

Розбіжностей у взаєморозрахунках позивача та його контрагента за грудень 2011 року не виявлено. Для підтвердження правомірності формування податкового кредиту ПАТ «ХК «Еко-Дім»на основі взаємовідносин з ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»за грудень 2011 року відповідач, як зазначено в акті перевірки від 22.05.2012 року, звернувся до ДПІ у Сихівському районі м. Львова про проведення зустрічної звірки згаданого контрагента ПАТ «ХК «Еко-Дім», втім станом на дату складення акта відповіді не отримано. Втім, відповідач при проведенні цієї перевірки використав акт ДПІ у Сихівському районі м. Львова № 178/23-209/37741019 від 10.02.2012 року, складений раніше за наслідками позапланової виїзної перевірки ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.05.2011 року по 14.11.2011 року. Відповідно до цього акта, основним постачальником ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»було ПП «Промекспо». Щодо останнього, то ДПІ у Сихівському районі м. Львова врахувала висновки свого ж акта перевірки № 75/23-209/36545443 від 02.02.2012 року, згідно з яким ПП «Промекспо»мало взаємовідносини з такими підприємствами, як ТОВ «Номакон», ТОВ «Укрсервісгруп», ТОВ «Піон+», діяльність яких не має на меті отримання економічних результатів господарської діяльності, а спрямована лише на надання неправомірної податкової вигоди третім особам. Ані в ПП «Промекспо», ані у його контрагентів немає необхідних виробничих потужностей, складських приміщень, трудових ресурсів, що свідчить про неможливість фактичного ведення господарської діяльності цими суб'єктами. Тому діяльність ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ», як одного із контрагентів ПП «Промекспо», також виходить за межі правового поля, а його операції за період з 12.08.2011 року по 31.10.2011 року є безтоварними, оскільки встановлено, що такі фактично не відбулись. У підсумку перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова дійшла висновку, що ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»завищило податкові зобов'язання по ПАТ «ХК «Еко-Дім»за вересень та жовтень 2011 року на загальну суму 250000 грн.

Окрім висновків акта перевірки ДПІ у Сихівському районі м. Львова № 178/23-209/37741019 від 10.02.2012 року відповідач також зазначив про те, що слідчий відділ УСБ України у Львівській області розслідує кримінальну справу № 2161, під час якого встановлено, що у період з 2009 року по 2011 рік невстановлені особи придбали ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»для незаконного документального оформлення фінансово-господарських операцій, яких у дійсності не було, з метою незаконного переведення за відповідну грошову винагороду безготівкових коштів у готівку для зацікавлених суб'єктів господарювання.

На основі наведеного вище, податковий орган у висновках акта перевірки від 22.05.2012 року зазначив, що ПАТ «ХК «Еко-Дім»в порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України у 2011 році завищило податковий кредит з ПДВ по взаємовідносинах з ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»на загальну суму 250000 грн., у т.ч. за вересень 2011 року -на суму 148795,80 грн., за жовтень 2011 року -на суму 101204,20 грн.

На підставі акта перевірки від 22.05.2012 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийняла податкове повідомлення-рішення № 0001832320/5999 від 05.06.2012 року, згідно з яким ПАТ «ХК «Еко-Дім»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 375000,00 грн., у т.ч. 250000,00 грн. -за основним платежем та 125000,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач категорично не погоджується з викладеними в акті перевірки від 22.05.2012 року висновками про нікчемність його правочинів з ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»та прийнятим, як наслідок, податковим повідомленням-рішенням про збільшення податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з чим звернувся з даними позовом до суду.

При вирішенні даного спору суд курувався наступними положеннями чинного законодавства:

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Одночасно Конституцією встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно зі статтею 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори.

Таким законом станом на датку виникнення спірних правовідносин є Податковий кодекс України (далі -ПК України), який передбачає наступні вимоги щодо порядку формування податкового кредиту та сплати зобов'язань з податку на додану вартість. Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.1 ст. 198 ПК України).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п. 198.3 ст. 198 ПК України). Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (п. 198.4. ст. 198 ПК України). Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами. (п. 198.5 ст. 198 ПК України). Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат відповідно до розділу ІІІ цього Кодексу.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Податкова накладна, згідно з п. 201.6. ст. 206 ПК України, є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу. Відповідно до п. 201.7. та п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Беручи до уваги наведені вище норми закону, слід зазначити, що необхідною умовою для віднесення платником ПДВ до податкового кредиту звітного періоду сум ПДВ, включених в ціну придбаних товарів (послуг), є факт придбання таких товарів (послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника. Закон не ставить у залежність необхідність попередньої сплати ПДВ до бюджету кінцевим споживачем чи первісним постачальником як умову для формування податкового кредиту платника податку. Аналіз господарської діяльності платника податку повинен здійснюватися на підставі даних його податкового, бухгалтерського обліку та відповідності їх дійсному економічному змісту операцій.

Вищий адміністративний суд України в своєму листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010 року «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби»роз'яснив, що не є підставою для відмові у праві на податковий кредит з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни, вчинені контрагентом платника податку. Зважаючи на наведене, а також відповідно до статті 61 Конституції України, виконання одним платником податків своїх зобов'язань перед бюджетом не ставиться у залежність від виконання зазначених зобов'язань будь-яким іншим платником податків.

При вирішенні спору суд виходить з наступних мотивів:

ПАТ «ХК «Еко-Дім»зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Львівської міської ради, і є суб'єктом господарювання у галузі будівництва.

Для виконання власних зобов'язань за договорами будівельного підряду позивач для виконання певного обсягу робіт залучав субпідрядника, що відображено в бухгалтерському та податковому обліках. Підставою для внесення відомостей про виконані ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»ремонтно-будівельні роботи були довідки про їх вартість та акта приймання підрядних робіт встановлено форми № КБ-3 та № КБ-2 відповідно. Зауважень щодо форми та змісту зазначених там відомостей відповідач ані під час проведення перевірки, ані в процесі розгляду даної справи не висловив. По факту виконаних будівельних робіт позивач отримав від ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ» податкові накладні, що були підставою для формування податкового кредиту за вересень, жовтень та грудень 2011 року.

На вимогу суду представник позивача надав суду первинні документи на підтвердження зазначених вище обставин, які в цілому у повній мірі відображають зміст господарських операцій, їх обсяг та вартість. Представник позивача надав, крім того, документальне підтвердження того, що виконані будівельні роботи надалі використано у господарській діяльності ПАТ «ХК «Еко-Дім». У даному випадку ці роботи були обумовлені необхідністю виконати договірні зобов'язання щодо спорудження об'єктів житлового будівництва по вул. Перфецького 2А, пр. Червоної Калини та по вул. Варшавській, 191-193 в м. Львові. Тому виконані Субпідрядником роботи включено до актів приймання-передачі та довідок про вартість будівництва зазначених вище об'єктів.

З приводу актів приймання виконаних будівельних робіт суд зазначає, що згадані вище акти приймання виконаних будівельних робіт повністю відповідають вимогам до первинних документів, передбаченим у п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», у п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України № 88 від 24.05.1995 року. Форма цих актів затверджена Наказом Міненергобуду України № 554 від 04.12.2009 року, а тому вони є належними підтверджуючими документами про отримання робіт, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку та формуються валові витрати в податковому обліку.

Відповідно до частини четвертої статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, відповідно до частини другої статті 71 КАС України, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Попри наявність належної первинної документації відповідач, з покликанням на норми ЦК України, ствердив, що господарські операції позивача з ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»є безтоварними, а їх правочини - нікчемними і не породжують жодних правових наслідків, крім тих, що пов'язані з їх нікчемністю. Такі висновки відповідача, по суті, ґрунтуються лише на акті ДПІ у Сихівському районі м. Львова № 178/23-209/37741019 від 10.02.2012 року, складеного за наслідками позапланової виїзної перевірки ПП «Будівельні матеріали плюс ЛВ»на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 20.05.2011 року по 14.11.2011 року. У цьому акті зазначено про нікчемність усіх правочинів зазначеного контрагента позивача. Такий висновок знову ж таки опосередкований іншим актом ДПІ у Сихівському районі м. Львова, складеним за наслідками перевірки вже контрагента ПП «Будівельні матеріали полюс ЛВ»- ПП «Промекспо». У підсумку, аргументи, якими податковий орган доводить безтоварність господарської операції, зводяться лише до аналізу даних, які містить система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України, а також відомостей АС «Бест-звіт»та АС «Аудит»щодо інших платників податків.

З приводу такого підходу відповідача до перевірки правомірності декларування платником сум податку на додану вартість, варто зазначити наступне.

Відповідно до частини 2 статті 161 КАС України при виборі правової норми, що підлягає застосуванню до спірних правовідносин, суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, викладені у рішеннях, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 цього Кодексу. У даному випадку суд взяв до уваги висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 31.01.2011 року в справі № 21-47а10 наступного змісту. Чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання, зокрема, тим, який не був постачальником товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Вищий адміністративний суд України у своєму інформаційному листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 року зазначив, що оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом».

У п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984 передбачено, що у висновку акта документальної перевірки зазначається опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, з посиланням на підпункти, пункти, статті законодавчих актів або загальний висновок щодо відсутності таких порушень. Відповідно до п. 6 розділу ІІ цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно до ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація;. експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби (пп. 83.1.1. 83.1.2. 83.1.383.1.4. 83.1.6. п. 81.3 ст. 83 ПК України).

Всупереч наведеній нормі, орган ДПС досліджував дійсність правочинів, тобто фактично контролював дотримання платником податків цивільного законодавства. Проте, висновки про порушення позивачем вимог ст.ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України відповідач зробив з перевищенням компетенції органів державної податкової служби, оскільки ані Податковий кодекс України, ані Закон України «Про державну податкову службу в Україні» не надають податковим органам повноважень на встановлення фактів порушення платниками податків норм цивільного або господарського законодавства. Податкові органи не наділені законодавцем компетенцією на встановлення фактів порушення платниками податків норм актів цивільного або господарського законодавства та не мають повноважень визнавати правочини нікчемними або такими, що не відповідають закону. Встановивши що правочин має ознаки фіктивного, податковий орган, діючи в межах своїх повноважень, повинен звернутися до суду з позовом про визнання цього правочину недійсним. До набрання рішенням суду законної сили правочин вважається дійсним, оскільки саме це є змістом презумпції, яка наведена у ст. 204 ЦК України. До цього часу податковий орган не може застосовувати наслідки недійсності правочину, зокрема й корегувати податкові зобов'язання, навіть якщо б у нього і були відповідні переконання.

За змістом статті 228 ЦК України у редакції, яка діє з 01 січня 2011 року, правочини, які були укладені з метою, суперечною інтересам держави та суспільства, належать до оспорюваних. Таким чином, повноваження на встановлення законності правочинів, вчинених позивачем за тими критеріями ознак, що містяться в складеному відповідачем акті, належать виключно до компетенції судових органів.

З цього приводу слід також додати, що відповідно до п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», щоб вважати правочин нікчемним необхідні виключно законом передбачені для цього підстави, але й встановлення цього факту не входить до компетенції органу ДПС.

Висновки податкового органу прямо суперечать не лише нормам Податкового кодексу України, а й практиці Європейського Суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»застосовується національними судами як джерело права. Так, Європейський Суд у рішенні від 22 січня 2009 року у справі «БУЛВЕС АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати податок на додану вартість другий раз, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

На основі наведено вище суд дійшов висновку, що прийняті на основі висновків акта перевірки від 22.05.2012 року податкове повідомлення-рішення № 0001832320/5999 від 05.06.2012 року не відповідає критеріям, визначеним ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки прийняте необґрунтовано, без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та непропорційно. Поряд з тим, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами. Виходячи з положень пункту 1 частини другої статті 162 КАС України суд приходить до висновку, що такі податкове повідомлення-рішення слід скасувати як протиправне.

На підставі норми статті 94 КАС України суд присуджує понесені позивачем судові витрати (судовий збір) з державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 17-19, 71, 94, 122, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова Львівської обласні ДПС № 0001832320/5999 від 05.06.2012 року, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 375000,00 грн., у т.ч. 250000,00 грн. за основним платежем і 125000,00 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Стягнути з державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Еко-Дім»понесені судові витрати у виді судового збору в сумі 2188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) гривень.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Москаль Р.М.