Ухвала суду № 27944254, 10.12.2012, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

УХВАЛА

про повернення заяви про порушення справи про банкрутство

"10" грудня 2012 р.

4/05-12/490/12

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Баула Л.П., розглянувши матеріали

за заявою Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі м. Старокостянтинів

до приватного підприємства "Агрофірма Відродження-ВМ" с. Малі Мацевичі, Старокостянтинівського району

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі звернувся до суду з заявою про визнання банкрутом боржника - приватного підприємства "Агрофірма Відродження-ВМ" с.М.Мацевичі Старокостянтинівського району з посиланням на положення ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

В поданій заяві кредитор зазначає, що ПП " Агрофірма Відродження-ВМ " - являється юридичною особою згідно довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №337 від 18.09.2007 року за адресою 31116 Хмельницька область, Старокостянтинівський район, с.Малі Мацевичі, код ЄДРПОУ 34907508.

Заявник зазначає, що за ПП " Агрофірма Відродження-ВМ " станом на 13.11.2012р. рахується заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 52707,00 грн., а саме: внески 1% Розділ І - 51805,78 тис. грн., штрафні санкції - 738,39 тис. грн., пеня — 162,83 тис. грн..

Як на підставу звернення з заявою про порушення справи про банкрутство ПП " Агрофірма Відродження-ВМ " в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" посилається на те, що відповідно до довідки Старокостянтинівського відділення Красилівської МДПІ від 26.09.2012р. останній раз боржник звітував 20.08.2010 року.

Іншими ознаками, які б свідчили про припинення підприємницької діяльності боржника, на думку заявника, є те, що боржник фінансово-господарську діяльність не веде, земельних ділянок на території Старокостянтинівського району не виявлено, права власності на нерухоме майно та транспортні засоби за боржником не зареєстровано. Зазначене підтверджується довідкою Старокостянтинівського відділу земельних ресурсів №2-1-7/1258 від 01.10.2012р., довідкою Старокостянтинівського БТІ від 27.09.2012р., довідкою Старокостянтинівського ВРЕР УДАІ УМВСУ в Хмельницькій області №5/36-1213 від 09.10.2012 року.

Крім того, посилається на те, що в серпні 2009 року управлінням Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі було отримано виконавчий лист від 30.07.2009 року, який направлено на виконання до Державної виконавчої служби. 30.06.2010 року державним виконавцем виконавчий лист було повернено в постанові про повернення виконавчого листа вказано, що згідно акта державного виконавця від 30.06.2010 року ПП «Агрофірма Відродження-ВМ” господарської діяльності не здійснює, керівні органи відсутні, майно на яке може бути звернуто стягнення відсутнє.

Зазначені обставини, на думку заявника, дають підставу зробити висновок, що у ПП " Агрофірма Відродження-ВМ " наявні всі підстави для порушення справи про банкрутство відносно нього, як такого, що припинило свою господарську діяльність.

Вирішуючи питання про прийняття поданої заяви та можливість порушення провадження у справі про банкрутство в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, судом приймається до уваги таке:

За загальним правилом, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом (ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”).

Стаття 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає особливий порядок банкрутства відсутнього боржника.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 52 наведеного Закону України у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби, згідно із законодавством, податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

З огляду на викладене, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав (аналогічна правова позиція викладена в постанові Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 "Про судову практику в справах про банкрутство").

За змістом поданої заяви УПФУ в Старокостянтинівському районі, як на підставу порушення справи про банкрутство відсутнього боржника, останній посилається на ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби, згідно із законодавством, податкових декларацій та наявність інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Згідно ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором.

У розумінні ст. 1 наведеного Закону України кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" органам державної податкової служби, як кредитору надано право на звернення до суду незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби, згідно із законодавством, податкових декларацій.

Ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В поданих матеріалах відсутні докази наявності в заявника повноважень діяти в інтересах та в межах повноважень податкової служби. Аналогічне право заявника не випливає із норм чинного законодавства України.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що у заявника відсутнє право на звернення до суду в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" з посиланням, як на підставу на ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби, згідно із законодавством, податкових декларацій, оскільки це виключне право податкових органів.

Щодо іншої підстави, то заявник вказує на те, що боржник не веде фінансово-господарську діяльність, земельних ділянок на території Старокостянтинівського району не виявлено, права власності на нерухоме майно та транспортні засоби за боржником не зареєстровано , а тому останній неспроможний ліквідувати свою заборгованість перед заявником.

Вище викладені обставини не можуть слугувати в якості інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що у заявника відсутнє право на звернення до суду в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” з посиланням, як на підстави для порушення, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника.

Окрім, зазначених у статті 52 Закону особливостей, обов’язковою умовою порушення справи про банкрутство відсутнього боржника визначена ст.1 та ч.3 ст.6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” наявність безспірних вимог до боржника.

Згідно з частиною 8 ст. 1 Закону "безспірними" є вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

За змістом Закону, вимоги кредиторів набувають характеру безспірних, якщо вони підтверджені відповідними документами, зокрема виконавчими.

З урахуванням того факту, що списання коштів з рахунків боржника в безспірному порядку здійснюється державною виконавчою службою, то порушення справи про банкрутство можливе лише після відкриття виконавчого провадження цією службою.

Згідно частин 8, 10 ст.7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до заяви кредитора (кредиторів) мають бути додані відповідні документи, зокрема: рішення господарського суду, яким розглядались вимоги кредитора до боржника; копія неоплаченого розрахункового документа, за яким відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника з підтвердженням банківською установою боржника про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання боржником вимог кредиторів. До заяви кредитора - органу державної податкової служби чи інших державних органів, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов’язкових платежів), мають бути додані докази вжиття заходів до отримання заборгованості по обов’язкових платежах у встановленому законодавством порядку.

Згідно п. 14 постанови Пленуму Верховного суду України №15 „Про судову практику у справах про банкрутство” від 18.12.2009р. при визначенні розміру вимог за грошовими зобов'язаннями господарським судам слід враховувати, що грошове зобов'язання (абзац сьомий статті 1 Закону) - це зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та з інших підстав, передбачених цивільним законодавством України. До складу грошових зобов'язань боржника не зараховуються недоїмка (пеня та штраф), визначена на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі.

За змістом приписів частин восьмої та десятої статті 7 Закону кредитор має у цей тримісячний строк здійснити заходи щодо стягнення боргу шляхом пред’явлення виконавчого документа до виконання відповідно до вимог Закону України „Про виконавче провадження”, зокрема з дня винесення постанови державним виконавцем про порушення виконавчого провадження, чи погашення податкового боргу за вимогами Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” і додати докази цього до своєї заяви.

При цьому доказів наявності безспірних вимог до боржника та вжиття заходів до отримання заборгованості по обов’язкових платежах у встановленому законодавством порядку заявником суду не надано .

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, в тому числі з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Згідно з вимогами п. 3 ч.1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Оскільки, до заяви УПФУ в Старокостянтинівському районі не додано належних і достатніх доказів, які б підтверджували наявності інших ознак, що дають підставу для порушення справи в порядку ст. 52 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, не додано доказів наявності безспірних вимог до боржника та вжиття заходів до отримання заборгованості по обов’язкових платежах у встановленому законодавством порядку, заява про порушення справи про банкрутство підлягає поверненню на підставі ч.1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п. 3 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною другою ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, частиною третьою ст.63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись ч. 1 ст. 9 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 3 ч. 1 ст. 63, 86 Господарського процесуального кодексу України, Суд -

У х в а л и в:

Заяву Управління Пенсійного фонду України в Старокостянтинівському районі до приватного підприємства "Агрофірма Відродження-ВМ" с.М.Мацевичі Старокостянтинівського району повернути заявнику без розгляду.

Додаток: заява і додані до неї матеріали на 60-ти аркушах.

Суддя Л.П. Баула

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - заявнику (рекомендовано),

3- відповідачу.