Рішення № 27944076, 04.12.2012, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2012 р. Справа №18/2144/12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-Агро 2", с.Шевченко

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир", м.Гадяч

про стягнення 33 839,80 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: Круль С.О., дов. від 03.05.12 р.

від відповідача: Савченко А.Г., дов. № 9 від 25.05.2011 р.

Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором поставки молока натурального, коров'ячого за № Л-2 від 01.01.12 р. у розмірі 33 839,80 грн., з яких 5 805, 30 грн. - 3% річних, 27665, 62 грн. пені та 368, 88 грн. - інфляційних нарахувань.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Відповідачем заявлялось письмове клопотання про відкладення розгляду справи (вх. № 15106д від 13.11.12 р.

Ухвалою суду від 13.11.12 р. розгляд справи відкладався.

Від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог (вх. №16112д від 04.12.12 р.), а саме позивач просить суд стягнути 27 644, 98 грн., з яких 5463, 94 грн. - 3% річних, 21 879, 28 грн. пені та 301, 76 грн. - інфляційних нарахувань. Господарським судом прийнято зменшення розміру позовних вимог.

Відповідачем вдруге надано клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №16111д від 04.12.12 р.) Клопотання мотивовано тим, що відповідач не ознайомлений з заявою про уточнення позовних вимог, яка надана суду 13.11.12 р.

У судовому засіданні відповідачем повторно в усній формі заявлено клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з заявою про зменшення позовних вимог. Судом надана відповідачу можливість ознайомитись із зазначеною заявою у судовому засіданні, яка фактично повторює вищезазначену заяву про уточнення позовних вимог, та запропоновано надати заперечення по суті. Відповідач заперечення не надав, повторно заявив клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відхилив клопотання про відкладення розгляду справи. Так, з моменту порушення провадження у справі (31.10.12 р.) відповідачем не надано відзив на позовну заяву; відповідач не скористався своїм правом заперечувати проти доводів позивача; згідно заяви про зменшення позовних вимог лише зменшено період нарахування пені, 3% річних та інфляційних нарахувань без зміни обґрунтування позову.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Господарським судом Полтавської області по справі № 18/544/12 позовні вимоги за позовом ТОВ "Приват-Агро 2"до ТОВ "Гадячсир" про стягнення 376 530,57 грн. заборгованості, що виникла в наслідок неналежного виконання останнім умов укладеного між сторонами Договору поставки молока натурального коров'ячого за № Л-2 від 01.01.2012 р. з яких: 368 875, 03 грн. основного боргу, 737,75 грн. інфляційні нарахування за період з 16.02.2012 р. по 23.03.2012 р., 1121.91 грн. 3% річних за період з 16.02.2012 р. по 23.03.2012 р., 5795,88 грн. пені за період з 16.02.2012 р. по 23.03.2012 р.. були задоволені в повному обсязі.

Відповідно до рішення господарського суду Полтавської області по справі № 18/544/12 , строк виконання Відповідачем зобов'язань щодо оплати товару настав 16.02.2012 р. Також встановлено що стягнення з відповідача 368 875,03 грн. основного боргу підтверджено документально та нормами матеріального права, відповідачем не спростовані та підлягають стягненню.

Згідно пояснень позивача 1 серпня 2012 р. між Позивачем, Відповідачем та ТОВ "Лозівський молочний завод" був укладений трьохсторонній договір про переведення боргу. Тією ж датою була укладена угода про зарахування зустрічних однорідних вимог між Позивачем та Відповідачем на суму 67 114, 99 грн. Відповідно за умовами даної угоди з 1 серпня 2012 р. борг відповідача зменшився на 67 114,99 та склав 301 760 ,04 грн. Копії зазначених договорів долучено до матеріалів справи, оригінали оглянуті судом у засіданні.

2 жовтня 2012 р. Відповідачем платіжним дорученням №25222 сплачена сума основного боргу, а саме 316947, 58 грн. Копія платіжного доручення долучена до матеріалів справи, оригінал оглянутий судом у засіданні.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших справ.

Відповідно до ст. 610, ст. 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Одним із видів забезпечення виконання зобов'язань відповідно ст. 546, ст. 549 Цивільного кодексу України та ст. 199 Господарського кодексу України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору, що не суперечать чинному законодавству України.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Згідно статті 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань не повинен перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Пунктом 8.3 Договору поставки визначено, що за порушення термінів оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 21 879, 28 грн. пені за період з 24.03.2012 р. по 16.08.2012 р. суд прийшов до висновку, що вимоги позивача в цій частині відповідно до п. 4 та п. 6 ст. 231, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 301, 76 грн. інфляційних нарахувань за вересень 2012 р. та 5463, 94 грн. 3% річних за період з 24.03.2012р. по 02.10.2012 р., суд визнає їх правомірними.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гадячсир" (37300, Полтавська обл., Гадяцький р-н, м. Гадяч, вул. Будька, 47), код ЄДРПОУ 33460268, п/р 260003337580200 в АТ "Укрсиббанк" м. Полтава, МФО 351005 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Приват-агро 2" (52053, Дніпропетровська обл., Дніпропетровський р-н, с. Шевченко, вул. Дніпропетровська, 1), код ЄДРПОУ 36395658, п/р 26007060243836 в ПАТ КБ "ПриватБанк" м. Дніпропетровськ, МФО 305299 - 301, 76 грн. інфляційних нарахувань, 5463, 94 грн. 3% річних, 21879, 28 грн. пені та 1609, 50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено _____

Суддя О.А. Киричук