Рішення № 27943719, 27.11.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2012 р.Справа № 5023/2997/12

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Шатерніков М.І.

судді: Аюпова Р.М. , Погорелова О.В.

при секретарі судового засідання Полякова М.О.

розглянувши справу

за позовом Первомайської районної державної адміністрації Харківської області, м. Первомайський 3-і особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: 1. Харківська обласна державна адміністрація, м. Харків; 2. Харківське обласне управління водних ресурсів, м. Харків; 3. Харківська обласна рада, м. Харків; 4. ФОП ОСОБА_2, с. Новоберецьке; 5. ТОВ ВКФ "Україна, м. Первомайський; 6. Грушинська сільська рада, с. Грушине; 7. Дмитрівська сільська рада, с. Дмитрівка до Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків; 3-і особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, м. Київ; 2. Проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут "Укренергомережпроект", м. Харків прозобов'язання вчинити певні дії

за участю представників сторін:

позивача - Дяченко В.Ю., дов. №03-42/1827 від 21.05.2012 р.;

Мокроусов Ю.С., дов. № 03-42/5108 від 19.12.2011 р.;

перша 3-я особа - Богомолов О.О., дов. № 01-44/9904 від 27.12.2011 р.;

друга 3-тя особа - не з'явився;

третя 3-тя особа - не з'явився;

четверта 3-тя особа - ОСОБА_2 - особисто, паспорт НОМЕР_1;

п*ята 3-тя особа - Гаєвой В.Й. - директор, паспорт НОМЕР_2;

шоста 3-тя особа - Воловик Г.Г. - голова сільської ради, паспорт НОМЕР_3;

сьома 3-тя особа - Погоріла Л.О., голова сільської ради, паспорт НОМЕР_4;

відповідача - Верещагін Є.В., дов. № 01-62юр/4829 від 25.06.2012 р.;

Семенко О.В., дов. № 01-62юр/1299 від 15.02.2012 р.;

3-ї особи: 1. не з'явився

2. Чумаченко М.О., дов. від 26.10.2012 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Первомайська районна державна адміністрація Харківської області, звернувся до господарського суду з позовом про зобов'язання Акціонерної компанії "Харківобленерго" звільнити земельні ділянки водного фонду, на яких розташовані електроопори № 164 та № 165, за межами населеного пункту с. Мар*ївка (Дмитрівська сільська рада) та електроопори № 104 та № 105 за межами населеного пункту с. Кашпурівка (Грушинська сільська рада) Первомайського району Харківської області шляхом їх перенесення за межі цих земельних ділянок та про зобов'язання Акціонерної компанії "Харківобленерго" здійснити вибір земельних ділянок з метою будівництва електроопор виготовити проекти із землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, з метою подальшого укладення договорів оренди з Первомайською районною адміністрацією Харківської області на ці земельні ділянки. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.07.2012 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 5023/2997/12 та розгляд справи призначено на 18.07.2012р. о 10:30 год.

У судовому засіданні 18.07.2012 року було задоволено клопотання представника відповідача про перенесення розгляду справи та оголошено перерву до 12:00 години 31.07.2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.07.2012 р. було задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, у зв'язку з чим розгляд справи № 5023/2997/12 було відкладено на 21.08.2012 р. о 12:30.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21.08.2012 р. по справі № 5023/2997/12 було відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про залучення до участі у справі Державної інспекції сільського господарства в Харківській області у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 серпня 2012 року для розгляду справи № 5023/2997/12 було вирішено призначити колегію суддів, оскільки дана справа є складною за своїм правовим характером та потребує ретельного аналізу діючого законодавства.

Розпорядженням Заступника голови господарського суду Харківської області від 21.08.2012 року, на підставі ухвали господарського суду Харківської області від 21.08.2012 р. про призначення колегіального розгляду справи № 5023/2997/12 та враховуючи рішення зборів суддів від 06.01.2011 року, для розгляду справи № 5023/2997/12, було призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Шатерніков М.І., суддя Аюпова Р.М. та суддя Френдій Н.А.

У судовому засіданні 21 серпня 2012 року колегією суддів було вирішено відкласти розгляд справи з метою вивчення колегією суддів матеріалів та надання сторонами додаткових доказів по справі, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Харківської області від 21 серпня 2012 року розгляд справи № 5023/2997/12 було відкладено на 10:00 годину 26 вересня 2012 року.

У судовому засіданні 26 серпня 2012 року колегією суддів було задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів, у зв'язку з чим ухвалою господарського суду Харківської області від 26 вересня 2012 року розгляд справи № 5023/2997/12 було відкладено на 10:00 годину 16 жовтня 2012 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16 жовтня 2012 року було задоволено клопотання представника відповідача про витребування у позивача доказів, необхідних для розгляду даної справи по суті; задоволено клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб та вирішено залучити до участі у справі в якості 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, Проектно-вишукувальний та науково-дослідний інститут "Укренергомережпроект" та у якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Харківську обласну державну адміністрацію. Цією ж ухвалою було задоволено клопотання відповідача, у зв'язку з чим продовжено строк вирішення даного спору за межами, визначеними ч. 1 ст. 69 ГПК України на п'ятнадцять днів до 05 листопада 2012 року та відкладено розгляд справи № 5023/2997/12 на 10:00 31 жовтня 2012 року.

31 жовтня 2012 року від представника позивача до суду надійшло клопотання (вх. 17885) про здійснення фіксування судового процесу при розгляді справи № 5023/2997/12 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Запис розгляду судової справи № 5023/2997/12, враховуючи заяву представника позивача, здійснюється на диск CD-R, серійний номер сіс х-07728 за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду".

Ухвалою господарського суду Харківської області від 31 жовтня 2012 року було задоволено клопотання представника позивача про залучення до участі у справі третьої особи та вирішено залучити до участі у справі в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Харківське обласне управління водних ресурсів; задоволено клопотання представника 3-ї особи - Харківської обласної державної адміністрації про залучення до участі у справі третіх осіб та вирішено залучити до участі у справі в якості 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Харківську обласну раду; ФОП ОСОБА_2; ТОВ ВКФ "Україна; крім того, колегією суддів вирішено залучити до участі у справі в якості 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Грушинську сільську раду; Дмитрівську сільську раду. Цією ж ухвалою було відкладено розгляд справи № 5023/2997/12 на 10:00 05 листопада 2012 року.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Харківської області від 05.11.2012 р. № 1291-10, враховуючи рішення зборів суддів від 06.01.2011 р. та беручи до уваги хворобу судді Френдій Н.А., було змінено склад колегії суддів у справі № 5023/2997/12 та призначено колегію суддів у складі головуючий суддя Шатерніков М.І., судді Аюпова Р.М., Погорелова О.В.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05 листопада 2012 року, у зв'язку з необхідністю вивчення колегією суддів матеріалів справи та враховуючи зміну складу колегії суддів, розгляд справи № 5023/2997/12 було відкладено на 27.11.2012 року о 10:30.

27 листопада 2012 року до канцелярії суду представником Первомайської районної державної адміністрації Харківської області надані клопотання (вх. 19706 та вх. 19707), в порядку ст. 22, 27 ГПК України, про залучення до участі у справі в якості 3-х осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Кабінет Міністрів України та Комітет Верховної ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до статті 27 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити або допустити до участі у справі.

Відповідно до п. 1.6 Постанови Пленуму ВГСУ № 18 від 26.12.2011р. питання про допущення або залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, до участі у справі вирішується ухвалою суду про прийняття позовної заяви до розгляду (із зазначенням про це в ухвалі про порушення провадження у справі) або під час розгляду справи, але до прийняття господарським судом рішення, з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес у даній справі. Що ж до наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з'ясовувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.

Суд, розглянувши клопотання позивача про залучення 3-ї особи, враховуючи відсутність доказів наявності юридичного інтересу Кабінету Міністрів України та Комітету Верховної ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у даній справі та доказів того, що рішення господарського суду з цього спору може вплинути на права та обов'язки цих осіб щодо однієї із сторін, не знаходить правових підстав для його задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та додатково наданих поясненнях.

Представник 3-ї особи, Харківської обласної державної адміністрації, оголосив пояснення щодо суті позовних вимог, які надані до суду 05.11.2012 року, зокрема зазначив, що за відсутності рішення органу виконавчої влади або місцевого самоврядування про надання земельної ділянки у власність або в користування юридична особа або фізична особа не має права використовувати земельну ділянку державної або комунальної форми власності.

Треті особи, Харківське обласне управління водних ресурсів та Харківська обласна рада, у судове засідання своїх повноважних представників не направили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином за адресами зазначеними у позовній заяві.

Харківською обласною радою до суду надане клопотання про розгляд справи без участі представника 3-ї особи, яке прийняте судом та залучене до матеріалів справи.

Третя особа ОСОБА_2 у судовому засіданні та наданих до суду письмових поясненнях у повному обсязі підтримувала правову позицію позивача по справі та просила суд задовольнити позовні вимоги, зазначаючи, що електроопори, які незаконно, без правовстановлюючих документів, розташовані на земельній ділянці водного фонду, яку вона орендує, заважають як веденню підприємницької діяльності, так і несуть небезпеку життю осіб, які перебувають і можуть перебувати на водоймі.

Представник третьої особи ТОВ КВФ "Україна" у судовому засіданні та наданих до суду письмових поясненнях у повному обсязі підтримував правову позицію позивача по справі та просив суд задовольнити позовні вимоги, зазначаючи, що електроопори, які незаконно, без правовстановлюючих документів, розташовані на земельній ділянці водного фонду, яку орендує товариство, заважають як веденню підприємницької діяльності, так і несуть небезпеку життю осіб, які перебувають і можуть перебувати на водоймі.

Представник третьої особи Грушинської сільської ради у судовому засіданні та наданих до суду письмових поясненнях у повному обсязі підтримує правову позицію позивача по справі.

Представник третьої особи Дмитрівської сільської ради у судовому засіданні та наданих до суду письмових поясненнях у повному обсязі підтримує правову позицію позивача по справі.

Представники відповідача проти позовних вимог заперечували та просили суд відмовити в позові у повному обсязі, з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву та додаткова наданих до суду письмових поясненнях.

Третя особа, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, правом на участь у судовому засіданні свого повноважного представника не скористалась, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином.

Представник третьої особи, Проектно-вишукувального та науково-дослідного інституту "Укренергомережпроект", у наданих до суду поясненнях зазначив, що вишукувальні роботи по спірному об'єкту повітряної лінії електропередач були проведені фахівцями Інституту протягом лютого-травня 1977 року, після одержання всіх необхідних погоджень із землекористувачами, обласними та районними управліннями сільського господарства, райвиконкомами, тобто роботи були здійснені відповідно до діючих на той час директив та вимог Земельного кодексу Української ССР.

Судом виконано процесуальний обов'язок щодо повідомлення учасників процесу про дату, час та місце розгляду справи відповідно до вимог пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами), а тому суд вважає можливим розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Акціонерній компанії «Харківобленерго» належить повітряна лінія електропередач 110 кв «Первомайська - МДКС», яка проходить в селищах Мар*ївка Дмитрівської сільської ради та Кашпурівка Грушівської сільської ради Первомайського району Харківської області. На території вказаних сільських рад, за межами населених пунктів, на землях зареєстрованих у земельному кадастрі як землі водного фонду розташовані електроопори №№ 105, 106, 164, 165, які входять до складу повітряної лінії електропередач 110 кВ «Первомайська - МДКС» і також належать АК «Харківобленерго».

Розпорядженням Первомайської районної державної адміністрації від 19.04.2002 р. № 131 вирішено надати в оренду ТОВ комерційно-виробничій фірмі «Україна» земельну ділянку водного фонду для рибогосподарських потреб.

На підставі вищезазначеного розпорядження, 18 березня 2003 р. між Первомайською районною державною адміністрацією та товариством з обмеженою відповідальністю комерційно-виробничою фірмою «Україна» було укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду, загальною площею 43,84 га, у тому числі: пасовища - 20,24 га, під водою - 23,60 га., з розташованим на ній ставком (з земель державної власності) в територіальних межах Грушинської сільської ради.

Згідно акту обстеження земельної ділянки від 16.08.2012р., на території Грушинської сільської ради, а саме на земельній ділянці водного фонду, яка орендована ТОВ комерційно-виробничою фірмою «Україна» під використання водойми (ставка), знаходяться дві високовольтні опори ПЛ 110 кВ «Первомайська - МДКС» №№ 105, 106, зокрема високовольтна опора ПЛ 110 кВ «Первомайська - МДКС» № 105 знаходиться у водоймі біля урізу води, а високовольтна опора ПЛ 110 кВ «Первомайська - МДКС» № 106 знаходиться у водоймі близько 30 метрів від берегу в акваторії орендованого ставку.

Розпорядженням Первомайської районної державної адміністрації від 19.04.2002 р. №134 вирішено надати в оренду приватному підприємцю ОСОБА_2 земельну ділянку водного фонду для рибогосподарських потреб.

На підставі вищезазначеного розпорядження, 02 липня 2002 р. між Первомайською районною державною адміністрацією та приватним підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки водного фонду, загальною площею 27,30 га, у тому числі: пасовища -18,11 га, під водою - 09,19 га., з розташованим на ній ставком з земель державної власності в територіальних межах Дмитрівської сільської ради.

Згідно акту обстеження земельної ділянки від 16.08.2012р., на території Дмитрівської сільської ради, а саме на земельній ділянці водного фонду, яка орендована приватним підприємцем ОСОБА_2 під використання водойми (ставка), знаходяться дві високовольтні опори ПЛ 110 кВ «Первомайська - МДКС» №№ 164, 165, зокрема високовольтна опора ПЛ 110 кВ «Первомайська - МДКС» № 164 знаходиться на середині осушеної на даний час частини ставка, а високовольтна опора ПЛ 110 кВ «Первомайська - МДКС» № 165 знаходиться біля урізу води в акваторії осушеної частини ставку.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на самовільне зайняття акціонерною компанією «Харківобленерго» земельних ділянок та відсутність у відповідача правовстановлюючих документів на земельні ділянки, на яких розміщені високовольтні електроопори ПЛ 110 кВ «Первомайська - МДКС» №№ 105, 106, 164, 165, що є порушенням ст. 125 та ч. 3, 4 ст. 126 Земельного кодексу України, призводить до грубого порушення вимог чинного земельного законодавства України, недоотримання місцевими бюджетами сільських рад плати за використання цих земельних ділянок, та відповідно до порушення прав позивача, як органу, що, відповідно до пункту 12 Розділу Х перехідних положень Земельного кодексу України, здійснює повноваження щодо розпорядження землями за межами населених пунктів.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст.13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.

Статтею 14 Конституції України передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Таким спеціалізованим законом України, що відповідає змісту Конституції України, виступає чинний Земельний кодекс України.

Статтею 148 Земельного кодексу України встановлено, що відповідно до Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності Українського народу відповідно до закону. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до Земельного кодексу України та інших законів. Правовий режим використання окремих видів природних ресурсів (землі, вод, лісів, надр, атмосферного повітря, тваринного світу) встановлюється законами. Природні ресурси можуть надаватися суб'єктам господарювання для використання або придбаватися ними у власність лише у випадках та порядку, передбачених законом.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

При цьому, згідно статті 79 цього кодексу, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами (ч.1).

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до приписів статті 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право, зокрема, безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель, складати акти перевірок у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель.

Проте, позивачем належних доказів проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства на підтвердження самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, надано не було, не міститься таких доказів і в матеріалах справи.

Статтею 212 Земельного кодексу України встановлено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Згідно статті 212 Земельного кодексу України, самовільне зайняття земельної ділянки означає фактичне використання земельних ділянок без відповідних правових підстав. При цьому таке використання має за своїм характером виключати можливість нормального користування земельною ділянкою з боку інших осіб.

Натомість, з матеріалів справи вбачається, що повітряна лінія 110 кВ "Первомайськ-МДКС" збудована у 1980 році за часів Радянського Союзу Харківським газопромисловим управлінням Всесоюзного промислового об'єднання "Укргазпром", що належало до відання Міністерства газової промисловості СРСР, відповідно до розробленого у 1977 році Всесоюзним Державним проектно-вишукувальним та науково-дослідницьким інститутом енергетичних систем і електричних мереж "Енергомережпроект" проекту "Обладнання Крестищенського ГКМ на період промислової експлуатації. Зовнішнє електропостачання ПЛ 110 кВ п/ст Первомайська-МДКС".

В подальшому повітряна лінія була передана Лозівському підприємству електричних мереж ВЕО "Харківенерго" (структурний підрозділ ВЕО "Харківенерго") відповідно до акта приймання-передачі, затвердженого Міністром газової промисловості СРСР 23 грудня 1985 року та заступником Міністра енергетики та електрифікації 16 грудня 1985 року. Згідно розпорядження виконкому Червонозаводської районної ради народних депутатів від 18.09.1995 р. № 550 ВЕО "Харківенерго" було перереєстровано на ДАЕК "Харківобленерго", яке в подальшому перейменовано на АК "Харківобленерго", правонаступником яких остання і є.

Матеріалами справи підтверджено, що вказана лінія ПЛ 110 кВ "Первомайська-МДКС" збудована згідно з чинними на час будівництва вимогами законодавства, за контролю діючих на той час державних органів, які жодних порушень, у тому числі і щодо користування земельними ділянками не виявили, про що свідчить складений та затверджений акт приймання в експлуатацію державною приймальною комісією закінченої будівництвом лінії електропередач ПЛ 110 кВ "Первомайська-МДКС" довжиною 40,8 км в одноцепному обрахуванні від 21.06.1980 року. Крім того Техніко-робочого проект "Обладнання Крестищенського ГКМ на період промислової експлуатації. Зовнішнє електропостачання ПЛ 110 кВ п/ст Первомайська-МДКС" (далі - Проект), а саме том № 3 альбом № 2 (додаток № 6, арк. № 105) містить належним чином складений та затверджений акт вибору напрямку траси від 17.12.1976 року на території Первомайської районної ради депутатів трудящих відносно спірної повітряної лінії, лист погодження, де розміщення спірної лінії погоджено без зауважень і з обласним управлінням меліорації та водного господарства (арк. № 80) (чинний на той час державний орган, до компетенції якого входив контроль за використання об'єктів водного господарства), і районним інженером землевпорядником Первомайського району (арк. № 84), і Первомайським районним виконавчим комітетом (арк. № 85 та додаток № 6 арк. № 105)

Також Проект містить у собі і інженерно-геологічну характеристику району будівництва, де на аркушах №№ 51-53 міститься інформація з характеристиками району будівництва повітряної лінії 110 кВ "Первомайська-МДКС", яка в свою чергу вказує про відсутність на шляху траси повітряної лінії жодних ставків.

Таким чином будівництво повітряна лінія 110 кВ "Первомайськ-МДКС" було цілком законним, на момент вводу в експлуатацію (1980 р.) пройшло усі необхідні на той час узгодження та з того часу лінія відкрито розташована і експлуатується її власником, у тому числі на території Первомайського району Харківської області

Крім того, протягом всього часу за фактичне користування земельними ділянками під об'єктами АК "Харківобленерго", у тому числі під опорами №№ 105, 106, 164, 165 ПЛ 110 кВ "Первомайський-МДКС" відповідач проводить своєчасну оплату земельного податку, а саме по Дмитрівській та Грушинських сільських радах Первомайського району Харківської області кожного року до Первомайської об'єднаної Державної податкової інспекції подаються відповідні декларації "Податковий розрахунок земельного податку" та щомісячно проводиться перерахування коштів, про свідчать копії податкових розрахунків по Дмитрівській та Грушинських сільських радах Первомайського району Харківської області за 2009-2012 роки та довідки про перерахування сум земельного податку за цей період.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться на території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Набуття права власності та права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється відповідно до законодавства України.

Законом України «Про місцеві державні адміністрації», зокрема ст. 16 встановлено, що місцевим державним адміністраціям надані повноваження здійснювати на відповідних територіях державний контроль за використанням та охороною земель, лісів, надр, води, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та інших природних ресурсів

Відповідно до ст. 21 ЗУ «Про місцеві державні адміністрації» місцевим державним адміністраціям надано повноваження розпоряджається землями державної власності відповідно до закону.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землі державної власності є держава, яка реалізує це право через відповідні органи держаної влади.

Статтею 17 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим кодексом, відноситься до повноважень місцевих державних адміністрацій.

Позивач, зазначаючи про самовільне зайняття спірних земельних ділянок відповідачем, наполягає на порушенні своїх прав, як органу уповноваженого здійснювати розпорядження землями за межами населених пунктів, у відповідності до пункту 12 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, яким передбачено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до ст. 8-1 Водного кодексу України, до компетенції обласних, Київської та Севастопольської міських рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить: 1) забезпечення реалізації державної політики у галузі використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; 2) розпорядження водними об'єктами місцевого значення; 3) погодження державних цільових, міждержавних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів, участь у їх виконанні; 4) розроблення, затвердження та виконання регіональних програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; 5) видача дозволів на спеціальне водокористування з водних об'єктів місцевого значення; 6) погодження розміщення підприємств та інших об'єктів, діяльність яких пов'язана з використанням водних ресурсів і може негативно впливати на їх стан; 7) координація діяльності районних і міських рад з використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; 8) затвердження проектів зон санітарної охорони господарсько-питних водозаборів; 9) прийняття у встановленому порядку рішень про віднесення водних об'єктів місцевого значення до об'єктів природно-заповідного фонду чи відповідних категорій особливої охорони; 10) встановлення правил користування маломірними суднами на водних об'єктах; 11) встановлення у разі потреби більш суворих, ніж у цілому на території України, нормативів якості води у водних об'єктах місцевого значення; 12) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) діяльності підприємств, установ і організацій у разі порушення ними вимог водного законодавства; 13) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією, із залученням підприємств, установ і організацій в порядку, передбаченому законодавством; 14) прийняття за погодженням з державними органами охорони здоров'я та охорони навколишнього природного середовища під час виникнення аварійних ситуацій рішень про скидання стічних вод з накопичувачів у водні об'єкти, якщо це не призведе до перевищення нормативів екологічної безпеки водокористування; 15) організація інформування населення про стан водних об'єктів, його зміну та здійснення водоохоронних заходів; 16) здійснення контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів; 17) вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин, визначених законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 122 Земельного кодексу України районні державні адміністрації на їх території передають земельні ділянки із земель державної власності (крім випадків, визначених частиною сьомою цієї статті) у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для:

а) сільськогосподарського використання;

б) ведення водного господарства;

в) будівництва об'єктів, пов'язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини шостої цієї статті.

Обласні державні адміністрації передають земельні ділянки на їх території із земель державної власності у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами третьою, сьомою цієї статті.

Згідно із ст. 116 Земельного кодексу України юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до статті 65 Земельного кодексу України землями промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності.

Порядок використання земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

Згідно з Законом України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» цей Закон визначає правові та організаційні засади надання і використання земельних ділянок для розміщення об'єктів енергетики, встановлення та дотримання правового режиму земель спеціальних зон об'єктів енергетики з метою забезпечення безперебійного функціонування цих об'єктів, раціонального використання земель, а також безпечної життєдіяльності та захисту населення і господарських об'єктів від впливу можливих аварій.

Статтею 1 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» визначено, що об'єкти передачі електричної енергії - повітряні та кабельні лінії електропередачі, трансформаторні підстанції, розподільні пункти та пристрої; об'єкт енергетики - електрична станція (крім ядерної частини атомної електричної станції), електрична підстанція, електрична мережа, підключені до об'єднаної енергетичної системи України, а також котельня, підключена до магістральної теплової мережі, магістральна теплова мережа, споруда альтернативної енергетики тощо. Відповідно до статті 14 Закону України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» земельні ділянки державної та комунальної власності надаються у власність і користування (у тому числі в оренду) для потреб енергетики за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень та в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Об'єкти передачі електричної енергії можуть розміщуватися на земельних ділянках усіх категорій земель без зміни їх цільового призначення.

Закон України «Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об'єктів» передбачає використання підприємствами, які будують чи експлуатують об'єкти енергетики та передачі електричної енергії, земельних ділянок право на отримання земельних ділянок державної та комунальної власності у користування (у тому числі в оренду) для потреб енергетики за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень та в порядку, встановленому Земельним кодексом України.

Відповідно до статті 122 Земельного кодексу України надання земельних ділянок із земель державної власності у користування для обслуговування та експлуатації об'єктів передачі електричної енергії належить до повноважень обласних державних адміністрацій.

Таким чином, з вищезазначених правових норм вбачається, що розпорядження спірними земельними ділянками, враховуючи знаходження на них електроопор на підставі ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, належить до відома Харківської обласної державної адміністрації, як органу уповноваженого державою, здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, що свідчить про те, що відповідачем у справі, права позивача (Первомайської районної державної адміністрації) в частині самовільного зайняття земельної ділянки не порушені, а отже підстав для їх захисту у судовому порядку не має.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

При цьому ст. 21 ГПК України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу. Позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з матеріалів справи не вбачається порушень прав і охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача, а отже позивач не мав права звертатись до суду з позовом про зобов'язання звільнити самовільного зайняті земельні ділянки водного фонду, на яких розташовані електроопори № 164, № 165, № 104 та № 105, оскільки вони не знаходяться у розпорядженні позивача, що є підставою для відмови в задоволенні позову. А відповідно враховуючи відсутність підстав для задоволення основної вимоги, не підлягає задоволенню і похідні вимоги позивача.

Згідно із ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів - підстав позову та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. Позовні вимоги повинні бути доведені і не можуть базуватись на припущеннях.

Всупереч вимог ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України (судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень) позивач доказів на спростування викладених обставин не надав.

З огляду на відсутність порушених прав і охоронюваних законом інтересів позивача з боку відповідача у зв'язку з чим, позивач не мав права звертатись до суду з відповідним позовом, а також приймаючи до уваги недоведеність факту самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки в спірних правовідносинах, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, не відповідають нормам чинного законодавства і тому не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже, судовий збір у даній справі слід покласти на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Повне рішення складено 03.12.2012 року.

Головуючий суддя Суддя Суддя Шатерніков М.І. Аюпова Р.М. Погорелова О.В.