Рішення № 27943485, 05.12.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.12.12 Справа№ 5015/3944/12

За позовом: Публічного акціонерного товариства Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ»,

м.Новий Розділ, Львівська область

про стягнення заборгованості в сумі 169 614,22 грн.

Суддя Коссак С.М.

при секретарі Кміть М.Б.

Представники:

Від позивача: Пількевич В.В. -представник за довіреністю №14-353 від 16.03.2012р.;

Від відповідача: Луців О.М. - представник за довіреністю № б/н від 05.11.2012р.

Господарським судом Львівської області розглядається справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергія-Новий Розділ" про стягнення заборгованості в сумі 169 614,22 грн.

Ухвалою суду від 24.09.2012 р. порушено провадження у справі та призначено судовий розгляд справи на 10.10.2012 р. З підстав зазначених в ухвалі суду від 10.10.2012р. розгляд справи відкладено на 06.11.2012р. Ухвалою суду від 06.11.2012р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів та відкладено розгляд справи на 27.11.2012р. В судовому засіданні 27.11.2012р. оголошено перерву до 05.12.2012р.

В судовому засіданні представнику позивача та відповідача роз'яснено права та обов'язки передбачені статтями 20, 22 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не поступало. Представники не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

В судове засідання 05.12.2012р. позивач явку повноважного представника забезпечив, позовні вимоги підтримує повністю, з підстав зазначених в позовній заяві, просить позовні вимоги задоволити повністю.

В судове засідання 05.12.2012р. відповідач явку повноваженого представника забезпечив, просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у відзиві від 05.11.2012р вх.№24985/12., подав клопотання (вх.№27648/12 від 01.12.2012р.) про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), якщо вона підлягатиме стягненню з відповідача.

У судовому засіданні 05.12.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши документи і матеріали, подані до суду, заслухавши пояснення осіб присутніх в судових засіданнях, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

29.09.2011р. між Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України»(позивач, за договором - Продавець) та ТзОВ «Енергія - Новий Розділ (відповідач, за договором - Покупець) було укладено договір № 29/09 - 11 - ТЕ про купівлю-продаж природного газу (надалі - Договір; оригінал оглянуто в судовому засіданні, копію долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п. 1.1. Договору, Продавець зобов'язався передати у власність Покупця імпортований природний газ, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити природний газ.

Згідно з п. 2.1. Договору, Продавець передає Покупцю в період з 01.10.2011 р. до 31.12.2012 р. газ в обсязі до 96250 (дев'яносто шість мільйонів двісті п'ятдесят тисяч) куб. м.

Відповідно до п. 5.2. Договору, ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 1 091,00грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -1 091,00грн, крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -1 309,20грн.

Додатковою угодою №1 від 11.10.2011р. до Договору з 11 жовтня 2011року п.5.2. «Ціна газу»Договору викладений у новій редакції, а саме ціна за 1000 куб. м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1 091,00грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 091,00грн, крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -1 309,20грн.

Ціна за 1000 куб. м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями становить 1 248,74грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -1 248,74грн, крім того ПДВ : на газ -0%, на послуги з транспортування -20% - 60,46 грн., всього з ПДВ -1 309,20грн.

Додатковою угодою №2 від 19.01.2012р. до Договору з 01 січня 2012 року п.5.2. «Ціна газу»Договору викладений у новій редакції, а саме ціна за 1000 куб. м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається населенням становить 1 091,00грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 1 091,00грн, крім того ПДВ -20%, всього з ПДВ -1 309,20грн.

Ціна за 1000 куб. м. природного газу, що використовується для виробництва теплової енергії, яка споживається релігійними організаціями становить 1 248,74грн. з урахуванням збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу за регульованим тарифом та без урахування податку на додану вартість. До сплати за 1000 куб.м. природного газу -1 248,08 грн., крім того ПДВ : на газ -0%, на послуги з транспортування -20% - 61,12 грн., всього з ПДВ -1 309,20грн.

Згідно з п. 6.1. Договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

На виконання умов Договору, позивач поставив протягом жовтня 2011р.- червня 2012р. природного газу на загальну суму 56 847 186,90грн., що підтверджується відповідними актами прийому-передачі природного газу (копії долучено до матеріалів справи).

Відповідно до п.7.1.Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором.

Відповідачем було допущене порушення умови Договору щодо оплати коштів за отриманий природний газ, а саме -прострочення термінів оплати (п.6.1. Договору).

Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання Покупцем (відповідачем) умов п. 6.1. цього Договору, Покупець (відповідач) зобов'язується (крім суми основного боргу) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

За неналежне виконання відповідачем свої зобов'язань, позивачем, відповідно ст. 625 ЦК України, Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»та Договору, нараховано: 122 326,51 грн. пені; 13 506,80грн. інфляційних; 24 359,83 грн. 3% річних; 9 421,08грн. 7% штрафу, загалом -169 614,22грн. (розрахунки в матеріалах справи).

Станом на день розгляду справи, відповідач доказів сплати заборгованості не представив, просив суд зменшити розмір неустойки (штрафу,пені) на 95%, в частині стягнення інфляційних нарахувань та трьох процентів річних відмовити.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст. 193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних - це не санкції, а спосіб захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора внаслідок знецінення грошових коштів у зв'язку з інфляційними процесами та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (постанова Верховного Суду України від 15 листопада 2010 року).

Згідно з ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до п.7.1.Договору за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань сторони несуть відповідальність у випадках, передбачених чинним законодавством України, а також цим Договором. Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання Покупцем (відповідачем) умов п. 6.1. цього Договору, Покупець (відповідач) зобов'язується (крім суми основного боргу) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Судом встановлено, що відповідачем було допущене порушення умови Договору щодо оплати коштів за отриманий природний газ, а саме -прострочення термінів оплати (п.6.1. Договору).

Відповідно до ч.1 статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.2 статті 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафними санкціями, згідно з ч.1 статтею 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи наведене, суд здійснивши перерахунок пені та 3% річних (з врахуванням ч. 5 ст.254 ЦК України, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день та п.6.1.Договору), дійшов висновку, що з стягненню підлягає 103 808,89 грн. - пені та 20 654,83 грн. - 3% річних. В частині стягнення 18 517,62 грн. пені та 3 705,00 грн. 3% річних слід відмовити.

Також підлягає стягненню 13 506,80 грн. інфляційних втрат нарахованих правомірно (розрахунки в матеріалах справи).

Відповідно до п.3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 ЦК України і статтею 233 ГК України.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Положеннями ч.1ст.233 ГК України передбачено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Аналогічне положення міститься у ч.3 ст.551 ЦК України.

До матеріалів справи відповідачем долучено копію балансу станом на 30 червня 2012 року, копію звіту про фінансові результати відповідача за перше півріччя 2012 року, сальдо та операції по підприємству позивача, копії протоколів №5 і №40 засідання обласної територіальної комісії з питань реалізації статті 23 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік»від 21 серпня 2012 року.

З огляду на те, що порушення зобов'язання відповідачем не потягло значних втрат для позивача і виникло через заборгованість населення, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником -повне погашення суми основного боргу, майновий стан сторін та їх інтереси, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України, суд вважає за доцільне частково задоволити клопотання відповідача про зменшення пені та зменшити розмір пені, яка підлягає стягненню з відповідача, на п'ятдесят відсотків. Тому стягненню підлягає 51 904,45грн. пені.

Така правова позиція відображена у постанові Вищого господарського суду України від 29 листопада 2012 року у справі №37/5005/5346/2012, постанові Вищого господарського суду України від 14 серпня 2012 року у справі №15/5025/229/12, постанові Вищого господарського суду України від 29 листопада 2012 року у справі №37/5005/5346/2012, постанові Вищого господарського суду України від 08 серпня 2012 року у справі №5008/5005/137/2012.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, а відповідно до статті 230 ГК України -видами штрафних санкцій, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій. Така позиція зазначена у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2012року №06/5026/1052/2011 та відображено в інформаційному листі Вищого господарського суду №01-06/908/2012 від 13.07.2012р.

Відповідно до статті 627 ЦК України, враховуючи статтю 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 7.2. Договору, у разі невиконання Покупцем (відповідачем) умов п. 6.1. цього Договору, Покупець (відповідач) зобов'язується (крім суми основного боргу) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Тому стягнення 7% штрафу у розмірі 9 421,08грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Стосовно судових витрат, суд зазначає, що позивачем за подання позовної заяви до суду платіжним дорученням №8149 від 07.09.2012р. сплачено судовий збір в порядку ч.2 ст. 4 та ст. 6 Закону України «Про судовий збір»в розмірі 3 395 грн. 00 коп. тоді, як заявлених позовних вимог становлять 169 614,22 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір»сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність повернення з Державного бюджету зайво сплаченого судового збору в розмірі 2 грн. 72 коп.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4, 6 ,7 Закон України «Про судовий збір», ст. ст., 3, 11, 15, 254, 509, 510, 526, 549, 551, 612, 625, 627 ЦК України, ст. ст. 174, 179, 193, 216, 217, 230, 233 ГК України, ст. ст.1, 33, 34, 43, 49, 82, 83, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергія-Новий Розділ»(81652, Львівська область, м. Новий Розділ, вул. М. Грушевського, буд. 37; ідентифікаційний код 33525073) на користь Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) 51 904,45 грн. - пені, 20 654,83грн. -3% річних, 13 506,80 грн. -інфляційних втрат, 9 421,08 грн. -7% штрафу та 2 947,83 грн. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Повернути Публічному акціонерному товариству «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України»(01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 6; ідентифікаційний код 20077720) з Державного бюджету України 2 грн. 72 коп. зайво сплаченого судового збору.

5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 10.12.2012р.

Суддя Коссак С.М.